Чоловіки 18-22 років їдуть за кордон: експерт розповів про наслідки для України

Дозволом українського уряду перетинати державний кордон під час воєнного стану лише за 6 днів скористалися щонайменше близько 10 000 чоловіків віком 18-22 роки. Про це повідомляє RMF FM із посиланням на пресслужбу польської прикордонної служби. Тим часом ДПСУ відповідає, що окремих статистичних обліків щодо кількості фактів перетинання кордону України чоловіками 18-22 років не передбачено.

Виїзд чоловіків 18-22 років за кордон: що відомо

За новими правилами, які набули чинності 26 серпня, чоловікам віком 18-22 років дозволили виїжджати за межі країни під час воєнного стану. За статистикою польських прикордонників (дані за 28 серпня-3 вересня), кордон перетнули близько 10 тис. чоловіків даної вікової категорії. Українці заїхали:

• до Підкарпатського воєводства: 6 100 прибулих і 2 000 тих, хто повернувся назад;
• до Люблінського воєводства: 4 605 прибулих і 1 301 тих, хто виїхав у зворотному напрямку.

Для порівняння: тижнем раніше було лише 500 в’їздів і понад 650 виїздів.

Щодо даних України, то Державна прикордонна служба не веде окремого обліку виїздів саме цієї вікової групи. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк із посиланням на відповідь ДПСУ.

Польські прикордонники визнають зростання кількості в’їздів молодих українців після зміни правил, але наголошують, що наразі це не є масовою міграцією.

Чому зросла хвиля виїзду молоді за кордон

Причини поїздок чоловіків 18-22 років за кордон різні: частина хлопців хоче вступати до польських вишів, інші приїжджають на відпочинок. Водночас, як підтвердили Фокусу експерти, поки складно прогнозувати, чи стане цей потік сталим, адже і до війни, зокрема, в Польщі вже навчалася велика кількість українських студентів.

Так президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник вважає, що відкриті кордони послабили психологічний тиск на українську молодь, адже люди тепер не лише отримала можливість вільно виїжджати за межі країни, а й повертатися, що допоможе у підсумку стримати масову еміграцію.

ʼПоки у нас немає достоменних оцінок від Держприкордонслужби, все інше — це оціночні судження, коли хтось говорить, що ажіотаж, а хтось каже "ні", мовляв, "нічого страшного не відбувається"… Але якщо ми країна вільних людей, то втримувати їх потрібно не заборонами, закриттям кордонів, а створенням привабливої кратинки майбутнього. Бо саме вона і впливає на бажання людей залишатися або виїздити", — каже Воскобойник.

Хто виїжджає з України зараз: оцінка експертів

Тим часом українські роботодавці фіксують хвилю звільнень чоловіків 18-22 років. Особливо потерпає рітейл, сфера обслуговування та ті спеціальності, які не потребують ґрунтовної підготовки та освіти.

"Там працює багато молодих людей, і саме для них існують спеціальні програми залучення та навчання персоналу", — каже експертка з ринку праці, власниця консалтингової компанії Talent Match Наталія Слинько.

Основною причиною, чому ці компанії відчувають найбільший вплив, вона називає легкий старт, адже для позицій, на які наймають молодь, не потрібна додаткова освіта чи специфічні професійні навички, а навчання відбувається швидко.

"Тому, коли частина молодих людей виїжджає за кордон або шукає інші можливості, це помітно на тлі загальної кількості персоналу — у деяких компаніях навіть до 3% і більше", — додає експертка.

Тим часом самі представники бізнесу б'ють на сполох і вважають відкриття кордонів для молоді 18-22 років несвоєчасним і таким, що негативно позначиться на економіці України.

Ще одна причина виїхати: в парламенті готують зміни для студентів

Нещодавно парламентський комітет з національної безпеки рекомендував ухвалити за основу законопроєкт №13634 і суттєво змінити правила відстрочки від мобілізації для здобувачів освіти. Зокрема, учні коледжів, які почали навчання після 25 років, та студенти з академвідпустками можуть втратити право на відстрочку. Комітет аргументує, що ці зміни необхідні, щоб навчання не використовувалось як спосіб ухилення від мобілізації.

Хто може втратити право на відстрочку:

• учні коледжів і ПТУ, які розпочали навчання після досягнення 25 років;
• студенти вишів, які навчаються поза межами офіційного строку освітньої програми (наприклад, через академвідпустку, повторний курс або відрахування-поновлення).

Відстрочка зберігатиметься лише для тих, хто:

• вперше здобуває вищий рівень освіти;
• навчається за денною чи дуальною формою;
• вкладається у "розрахунковий строк виконання програми", визначений університетом.

Тож, якщо студент вступив на бакалаврат у вересні 2023 року, то має закінчити навчання у червні 2027-го. Переведення на "п’ятирічний план" чи академвідпустка автоматично позбавлять його права на відстрочку після цього терміну.

А щодо викладачів, то право на відстрочку збережуть лише ті науково-педагогічні та педагогічні працівники, які мають науковий ступінь і працюють у закладі освіти щонайменше на 0,75 ставки.

У МОН вже надали коментар щодо законопроєкту. Міністр освіти Оксен Лісовий пояснив, що документ має закрити можливості для зловживання статусом студента як інструментом уникнення мобілізації. За його словами, які цитує "Судово-юридична газета", після початку повномасштабної війни багато чоловіків повторно вступали до вишів або коледжів, навіть на нижчий рівень освіти, аби отримати відстрочку.

За даними МОН, лише за останнє півріччя кількість студентів старше 25 років у коледжах і закладах профтехосвіти зросла до понад 90 тисяч осіб.

Як Фокус писав раніше, українських біженців у ЄС побільшало. Станом на вересень 2025 року понад 4,34 млн громадян України отримали статус тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу.