Для продовження війни росіян заженуть у злидні? Як Кремль латає бюджетні діри

Російська економіка дедалі більше відчуває тиск війни, яку країна-агресорка веде проти України. За три з половиною роки Москва витратила більшу частину резервів, а бюджетні дисбаланси стали хронічними. Уряд шукає нові джерела доходів, і одним із найбільш імовірних варіантів стало підвищення податків — насамперед податку на додану вартість. Це означає, що фінансування війни фактично перекладається безпосередньо на плечі пересічних росіян.

Підвищення податків як головний інструмент наповнення бюджету

За даними The Bell, у Кремлі обговорюють підняття ставки ПДВ із 20% до 22%. Цей податок разом із платежами на видобуток корисних копалин формує близько 70% усіх доходів федерального бюджету. Востаннє ПДВ змінювали у 2019 році — тоді його підвищили з 18% до 20%. Новий крок, за оцінками урядових економістів, може принести близько 1 трлн рублів на рік, або майже 0,5% ВВП.

Наслідки такого рішення для економіки та населення будуть відчутними. ПДВ — це податок на споживання, тому реальним платником стає населення, адже бізнес просто перекладає витрати на кінцеву ціну товарів. Попереднє підвищення ПДВ, за оцінкою Центробанку, додало до інфляції щонайменше 0,55–0,7 процентних пунктів. Тепер ризики ще вищі: у серпні 2025 року офіційна інфляція в Росії становила 8,14%, і експерти попереджають про подальше збереження двозначних показників.

Як зазначає Reuters, у російському уряді визнають, що без підвищення податків баланс звести неможливо, навіть якщо частково скоротити оборонні витрати. Однак відмовлятися від військових видатків Кремль не готовий — саме вони стали головною статтею бюджету.

Хронічний дефіцит та вичерпання резервів

Видатки на армію фактично зупинили економічне зростання. Якщо у 2023–2024 роках ВВП РФ зростав на 4% завдяки мілітаризації та держзамовленням, то влітку 2025 року ці стимули вичерпалися: у липні зростання склало лише 0,4% проти 1% у червні. Це свідчить, що ресурс "воєнного підйому" майже вичерпано, а простору для маневру більше немає.

Системна проблема російської економіки полягає в хронічному дефіциті бюджету. Це не тимчасовий наслідок війни чи падіння цін на нафту, а структурний дисбаланс. Банк Росії прямо визнає: держава витрачає більше, ніж здатна зібрати навіть у сприятливих умовах.

За підсумками січня–серпня 2025 року дефіцит бюджету досяг 4,2 трлн рублів, або 1,9% ВВП, що вже перевищило план. Для його покриття влада активно витрачає кошти Фонду національного добробуту. Проте якщо на початку 2022 року у ФНБ було понад 8,7 трлн рублів ліквідних активів, то у вересні 2025-го залишилося лише 3,9 трлн. За нинішніх темпів витрачання фонд може зникнути за два роки.

Альтернативою є нарощення державних запозичень. Формально боргове навантаження у РФ невелике — близько 14,5% ВВП, однак вартість нових позик стрімко зростає через високі ключові ставки Центробанку. Це автоматично збільшує витрати бюджету на обслуговування боргу. За розрахунками аналітиків, уже зараз вони сягають 8% ВВП і продовжують зростати.

Щоб уникнути прямої емісії рубля, яка неминуче розкрутила б інфляцію, уряд і робить ставку на податковий тиск. Російські економісти нагадують: "Інфляція — теж податок, але він набагато відчутніший для найбідніших". Тому влада намагається балансувати між зростанням ставок і ризиком соціального вибуху.

Соціальні наслідки та стратегічний вибір Кремля

Підвищення податків має небезпечні соціальні наслідки. Споживчий попит у Росії й без того падає, а нове зростання цін ще більше знизить купівельну спроможність населення. У ширшій перспективі це означає трансформацію всієї економічної моделі. Якщо у 2000-х Кремль обіцяв підвищення рівня життя та стимулював споживчий ринок, то тепер пріоритетом стало фінансування війни. Експерти називають це переходом від "соціального контракту" до "воєнного контракту", коли добробут громадян приноситься в жертву армії та оборонці.

Обговорення нового бюджету у вересні 2025 року лише підтверджує цю тенденцію. За прогнозами Мінфіну, доходи у 2026 році мають скласти 41,8 трлн рублів, а витрати — 44,2 трлн. Але навіть ці цифри виглядають занадто оптимістичними. У прогноз закладали ціну на нафту $66 за барель, однак її вже скоригували до $59, що означає автоматичне зменшення доходів.

Таким чином, Кремль стоїть перед вибором: або скорочувати витрати, у тому числі військові, або посилювати податковий тягар. Судячи з усього, стратегічний вибір російської влади виглядає очевидним: задля продовження війни вона готова пожертвувати розвитком країни та добробутом власних громадян. Підвищення ПДВ стане не лише технічним рішенням у бюджетних розрахунках, а й символом цього курсу: кожен чек у магазині нагадуватиме росіянам, хто і чиїм коштом фінансує "воєнну машину".

Що може бути далі — два сценарії для Росії

Помірна інфляція, продовження економічного виживання

• Якщо ціни на нафту й газ відновляться або хоча б стабілізуються;
• Якщо податкові зміни допустять достатні "винятки" для соціально важливих товарів;
• Якщо інфляцію вдасться утримати, а ставки поступово знизити;
• Якщо зовнішній попит (на енергоносії, метал тощо) відновиться або знайдеться більше покупців.

Економічні потрясіння та зростання соціальної напруги

• Підвищення податків без винятків спровокує різке падіння споживання;
• Темпи зростання будуть дуже низькими або відбудеться рецесія;
• Соціальна напруга через зростання вартості життя;
• Дефіцит бюджету зросте, резерви Росії почнуть швидко вичерпуватись.