Дрони замість "зелених чоловічків": чи дійсно атака Путіна на Польщу дублює кримський сценарій

Під час спільного брифінгу з президентом Фінляндії Александром Стуббом в Києві у четвер, 11 вересня Володимир Зеленський провів чітку та недвозначну паралель між гучною історією з нальотом російських БпЛА на Польщу та анексією кримського півострова у 2014 році. Зокрема, глава держави, попередньо зазначивши, що вторгнення російських безпілотників у Польщу через територію України та Білорусі — це "точно не випадковість", додав: "На мій погляд, найстрашніше — що ця атака (на Польщу — Фокус) схожа на Крим. Психологічно — а чим це відрізняється? Зараз технологічна війна, не потрібні якісь люди у формі, "зелені чоловічки", які зайшли на вашу територію. Сьогодні ту саму роль на території Польщі виконали безпілотники російського виробництва".

Наголосивши на тому, що найнебезпечніше — це коли хтось, приміром США, "як у нас було з Кримом", чи інші партнери передають сигнали, що "головне не довести до війни", президент зауважив: "Тож для мене це все дуже схоже на Крим, і я вважаю, що це схоже на "репетицію". Меседжі Путіна є у медіа, вони відкриті, вони завжди були — про ті чи інші частини Польщі, які Польщі у свій час "подарував" Радянський Союз. Тобто риторика одна й та сама".

Важливо "Не в захваті": Трамп вважає, що вторгнення російських БПЛА в Польщу могло бути "помилкою"

Крім того, Зеленський припустив, що одним із завдань провокації з російськими БпЛА над Польщею було сповільнення постачання засобів ППО Україні. "Росія хотіла побачити, що буде — на що готові партнери, на що готовий НАТО. Далі вони подивились, на що готові фізично — чи готові партнери до такої атаки. Третє — на мій погляд, вони також могли це зробити, щоб партнери не передавали системи ППО Україні перед зимою. Тому що продемонстрували, що "ми можемо вас атакувати, вам це також потрібно". Це дуже схоже на Путіна", — підсумував нинішній господар Банкової.

До яких країн і коли Росія може застосувати кримський сценарій

Заява президента Зеленського щодо подібності кроків РФ при анексії Криму і дроновій атаці на Польщу є своєрідним попередженням, вважає політолог Володимир Фесенко. Зокрема, у розмові з Фокусом експерт зауважив наступне: "Паралелі в даному випадку цілком доречні, тільки, як зазначив Зеленський, відмінність хіба що у тому, що в АРК були "зелені чоловічки", а тут вже безпілотники. Сигнали президента з цього приводу є натяком на те, що в історії з поляками теж використовується формат гібридної війни. Тут не має прямої аналогії і це не означає, що завтра буде вторгнення на територію Польщі, але це дуже і дуже серйозне попередження".

Важливо Ахіллесова п'ята НАТО: чи зможе Польща протистояти Росії у ймовірній війні

Відповідаючи на запитання про те, якими можуть бути подальші кроки Путіна з урахуванням позицій НАТО та США щодо інциденту у Польщі, політолог констатував: "Кроки насправді можуть бути різними, але я думаю, що схожим до кримського може виявитися сценарій Росії відносно країн Балтії. Тут у фокусі перебуватиме Нарва і Латгалія. По відношенню ж до Польщі може бути інший варіант, а саме варіант посилення ескалації гібридної війни. Втім, враховуючи той факт, що окрім Калінінградської області прямого кордону не має, там, скажімо так, занадто проблемно ризикувати прямими гібридними діями. Тому, думаю, росіяни вдаватимуться саме до повітряної гібридної війни. Ось зараз ми побачили у Польщі провокацію, випробування, тестування, а надалі може бути ще "веселіше". Зокрема, якщо зараз жорстко не попереджати росіян, атака може здійснюватися вже не "Герберами", а бойовими "Шахедами", які цілеспрямовано летітимуть на Жешув або якісь інші військові об’єкти. Скоріше за все, це буде стосуватися таких військових об’єктів, до яких причетна Україна. Тобто, йдеться про логістичні польські хаби".

На переконання Володимира Фесенка, відсутність адекватної реакції з боку США на провокацію РФ у Польщі може зрештою ще більше "розпалити" Путіна: "Річ у тім, що на нього (на очільника Кремля – Фокус) впливає лише стримуюча реакція з боку саме Сполучених Штатів. США наразі, м’яко кажучи, буксують — політична реакція тут занадто стримана і м’яка, хоча натомість мають бути гранично жорсткі попередження. Північноатлантичний Альянс показав, що не буде пасивним спостерігачем, хоча теж мало б прозвучати попередження, що у разі атак щонайменше на прикордонні регіони України, НАТО або окремі країни Альянсу залишають за собою право використовувати свої засоби ППО в районах прикордоння, в тому числі й на території України з її дозволу".

Більш широке використання засобів протиповітряної оборони плюс поглиблення співпраці Києва та Варшави у сфері ППО, вважає експерт, є вкрай перспективним, хоча наразі "туманним" моментом. "Поки що йде мова про українсько-польські навчання, але насправді я думаю, тут потрібна спільна побудова протиповітряної оборони, так, щоби частина польської ППО працювала на нашій території. Це був би надзвичайно серйозний і важливий крок. Втім, на превеликий жаль, на даний момент до цього не готові ані у Польщі, ані в НАТО", — резюмує Володимир Фесенко.

До якої тактики після атаки Росії на Польщу може вдатися Дональд Трамп

Водночас провідний експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус у розмові з Фокусом акцентує: "Росія наразі активно шукає червону лінію, після перетину якої НАТО буде не говорити, а діяти. Знаєте, на англійській НАТО – це North Atlantic Treaty Organization. Але з огляду на реакцію Альянсу на провокацію Росії у Польщі, гадаю, доречно було б слово "Treaty" замінити на "Timid", тобто лякливий, боягузливий".

Росія, на переконання аналітика, сьогодні намагається продемонструвати світу, що НАТО — "це не про силу, а про безсилля". "І ось тут може критися загроза для усіх країн, що входять у цей блок, позаяк дрони у Польщі — це тест на системну реакцію. А оскільки належної реакції не було, росіяни, ймовірно, дійсно увімкнуть апробований раніше алгоритм дій. Тобто, після Криму, коли ніякої особливої реакції не було, росіяни пішли на Донецьк, Луганськ і так далі. Так і зараз: спочатку дрони залетіли до Польщі, а потім я не виключаю, що вони відправлятимуть їх і в інші країни, наприклад Фінляндію, де 1273 кілометра суходільного кордону з РФ. Можливо, спробують "погостювати" у країнах Балтії, але зрештою може й до Німеччини долетіти", — наголошує Іван Ус.

При цьому експерт не виключає активізацію росіян вже найближчим часом: "В мене в думках спільні тренування Росії ті Білорусі. І я боюся, щоби через відсутність адекватної реакції на провокацію у Польщі, наступна серія не відбулася у Сувальському коридорі, неподалік якого й проходитимуть ці тренування. Тобто, може бути спроба аж до Калінінградської області пробити територію. Це – одна з версій того, як розвиватимуться події далі".

Важливо Закриті переговори РФ і США — навіщо Кремль розкручує інформаційну війну на тлі навчань у Білорусі

Констатувавши, що після Другої світової війни Європа переклала функцію забезпечення власної безпеки на американські плечі, Іван Ус зауважив: "На жаль, в мене не має відчуття, що навіть Німеччина, як перша економіка ЄС, готова якось відповідати Росії. Ні, німці, як і інші країни Європи усіляко намагаються уникнути прямого зіткнення з Російською Федерацією".

Натомість США, попри нинішню неготовність до рішучих антиросійських кроків, припускає експерт, ще можуть здивувати в подальшому: "Трамп – це людина-сюрприз і якщо зараз Вашингтон демонструє бездіяльність, це не означає, що потім не буде того, що ми бачили нещодавно в Ірані з американськими бомбардувальниками".

Резюмуючи, Іван Ус зауважив, що зрештою Дональд Трамп може таки увімкнути опцію "жорсткої руки" відносно Кремля. Але це відбудеться, уточнює експерт, аж ніяк не через велику любов чи то пак емпатію очільника Білого дому до України та європейських країн, а з огляду на падіння персональних електоральних рейтингів усередині США. У даному контексті аналітик не виключає ймовірність силової відповіді США Росії: "Один оглядач дуже вдало з цього приводу пожартував, що Трамп може вдатися до бомбардування "будинку з качечкою". Це — натяк на будинок Медведєва. Тобто, Путіна американці не атакуватимуть, а Медведєва, а це, як ніяк де-юре експрезидент Росії, цілком можуть". Попри достатньо незначну вірогідність такого сценарію, експерт тим не менше вважає його реалістичність "набагато вищою" аніж за попередньої адміністрації Джо Байдена.