Душить бізнес, але стримує інфляцію: що економісти думають про високу ставку НБУ

Національний банк України залишив облікову ставку на рівні 15,5% річних. Інфляція в країні продовжує знижуватися і становить 13,2%, однак інфляційні очікування населення залишаються високими.

Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний під час брифінгу 12 вересня. "Це свідчить про те, що монетарна політика має залишатися стриманою", — зазначив Пишний.

Резерви зросли, але економіка вразлива

Пишний повідомив, що від початку 2025 року Україна отримала 30 млрд доларів міжнародної допомоги, завдяки чому міжнародні резерви зросли до 46 млрд доларів. Утім, ситуація, за його словами, залишається вкрай вразливою.

"Війна триває. Зросла інтенсивність обстрілів і рівень руйнувань, що підвищує ризики втрати економічного потенціалу — людей, територій і виробництва. Крім того, зросла потреба в додаткових бюджетних витратах, зокрема на оборону", — заявив глава НБУ.

Ризики для макроекономіки

Серед ключових загроз НБУ виокремив нестачу або неритмічність зовнішнього фінансування у наступні роки, посилення міграційних процесів і дефіцит робочої сили, а також погіршення зовнішніх умов на тлі геополітичної нестабільності, деглобалізації та волатильності на фінансових і товарних ринках.

Наступне рішення щодо облікової ставки ухвалюватиметься з урахуванням рівня інфляції, стану зовнішньої підтримки та безпекової ситуації.

Критика економістів

Попри заяви голови НБУ, економіст Дмитро Олексієнко, віцепрезидент ICC Ukraine з оподаткування, обліку та аудиту, вважає висновки про стабільне зниження інфляції передчасними.

"Зниження інфляції, про яке говорить Пишний, — це насамперед сезонний фактор. Щороку влітку, особливо в серпні, спостерігається здешевлення овочів, фруктів та інших сезонних товарів. Тому говорити про стабільну тенденцію зниження інфляції наразі некоректно", — заявив Олексієнко в коментарі "Телеграфу".

На його думку, ще одним чинником тимчасового стримування інфляції стало уповільнення економіки. Він навів приклад "Укрзалізниці": у першому півріччі 2025 року обсяги вантажоперевезень скоротилися на 11,8% порівняно з аналогічним періодом 2024-го.

Залежність від зовнішнього фінансування

Олексієнко погодився з ризиками, озвученими НБУ, але підкреслив, що більшість із них уже матеріалізувалися.

"Україна критично залежна від зовнішньої допомоги. У разі її затримки чи скорочення, країну можуть очікувати серйозні економічні проблеми — девальвація гривні, зростання дефіциту бюджету. Навіть рекордні резерви в $46 млрд не нівелюють ризики, враховуючи борг у 100% ВВП", — застеріг експерт.

Окремо він звернув увагу на дефіцит трудових ресурсів.

Подвійний ефект політики НБУ

Український економіст, фінансист та управляючий партнер "Фінансового клубу" Руслан Чорний погодився, що Пишний правильно окреслив ключові ризики, але дії НБУ, на його думку, мають подвійний ефект.

"Тут Пишний абсолютно правий і всі ризики назвав вірно. Друга історія, що високою обліковою ставкою та вартістю своїх депозитних сертифікатів НБУ не дає рости економіці. Тому що він стимулює всі банки купляти сертифікати та ОВДП, фінансуючи дефіцит бюджету, і пригнічує бізнес", – сказав Чорний.

Він пояснив, що такі дії регулятора зменшують грошову масу, а отже і темпи інфляції. Водночас Міністерство фінансів, випускаючи облігації для покриття дефіциту, своєю політикою додатково підживлює інфляційні процеси.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що Верховна Рада зробила перший крок у питанні оподаткування крипторинку та фактичної легалізації віртуальних активів в Україні. У першому читанні за основу був ухвалений законопроєкт №10225 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні". Визначено ключові принципи, які мають вивести з тіні сферу віртуальних активів і токенів, і які вже почали аналізувати профільні фахівці.