Як Україні відбивати 1000 дронів щоночі і які об'єкти під загрозою: інтерв'ю генерала з Австралії

Росія нарощує кількість дронів для масованих атак по Україні. Водночас Україна упродовж останніх років удосконалює систему протиповітряної та протидронової оборони, проте для того, щоб боротися з такими атаками потрібно більше дронів-перехоплювачів "Шахедів". Також потрібно залучати інші технології та створити багаторівневу систему захисту.

Генерал-майор збройних сил Австралії у відставці Мік Раян в інтерв'ю 24 Каналу припустив, які об'єкти, окрім цивільної інфраструктури, можуть опинитися під загрозою. Також він розповів, як Китай використав війну Росії проти України та чи може відправити свої війська на допомогу окупантам. Більше деталей – читайте далі у матеріалі.

Як Китай використав війну Росії проти України?

Ваша публікація про китайські дрони та пекельний сценарій у Тайванській протоці справила на мене сильне враження. Яку найбільшу загрозу ці технології становлять для традиційних збройних сил сьогодні?

Гадаю, вони здатні створити ворожу версію української стіни дронів. Україна проявила надзвичайну винахідливість у використанні дронів протягом усієї війни, і поява нової стіни дронів може надихнути Росію та Китай на створення власних аналогів для застосування проти нас у Європі та в Тихоокеанському регіоні.

Вже зараз ми бачимо концепцію "пекельного ландшафту" для Тайванської протоки, де США та Тайвань планують тисячу бойових дій на день з дронами. Ми бачимо, як Китай реалізує це на схід від Тайваню і слід бути обережними, щоб підготуватися до операцій із дронами.

Як саме функціонує цей "пекельний ландшафт"? Чи керує ним штучний інтелект?

Це буде трохи інакше, ніж в Україні. Адже мовиться переважно про морське, а не сухопутне середовище. Тож буде дуже багато морських дронів. Деякі з них будуть схожі на вражаючі українські дрони, які діють у Чорному морі, запускаючи ракети та інші дрони. Таких буде дуже багато.

Також будуть дрони великої дальності. Ймовірно, гібридні крилаті ракети, які Україна розробила для ударів у глиб території Росії. Усе це буде скоординовано. Штучний інтелект відіграватиме свою роль, але за всім стоятимуть також дуже розумні люди.

Ви назвали китайський парад "каталогом війни". Хто, на вашу думку, є реальним покупцем цих роїв дронів та ракетних систем?

Ймовірно, це ті, хто раніше купував російське озброєння. Однак, як довела Україна за останні 3,5 роки, російська техніка в цій війні показала себе в не найкращий спосіб. Особливо в руках самих росіян. Тож, думаю, багато країн шукатимуть альтернативних постачальників озброєння.

Повне інтерв'ю генерала з Австралії: дивіться відео

Нещодавно я розмовляла з одним військовим стратегом і він сказав, що китайський парад – це радше демонстрація сили, і боятися цього не варто. Це схоже на ту саму стратегію, яку Росія застосовувала постійно, – друга армія світу, яка не змогла завоювати Україну. Як ви це прокоментуєте?

Так, я погоджуюсь: бути ефективним на параді – це не те саме, що бути ефективним у війні. Те, що ви можете провести гарний парад із великою кількістю військових, ще не означає, що ви здатні вигравати війни.

Думаю, нацистська Німеччина та Радянський Союз показали це. Потрібно обережно оцінювати спроможність народно-визвольної армії Китаю, адже паради служать для залякування сусідів. Ми не повинні піддаватись цьому залякуванню.

Однак як нові можливості впливають на те, що ми бачимо зараз на полі бою в Україні?

Гадаю, ми бачимо, що китайці зробили висновки з війни в Україні. Вони мали багато програм із дронами ще до 2022 року, але війна в Україні та досвід від російських і північнокорейських партнерів змусили зосередитись на кількох ключових типах, зокрема на наземних бойових платформах без екіпажу. Ми бачили багато таких машин на параді, хоча їм не приділили великої уваги.

Також морські дрони. Думаю, китайці уважно спостерігали за діями України в Чорному морі та зробили відповідні висновки. Ми також побачили поєднання дронів з бронетехнікою. На параді показали китайські бойові машини піхоти з дронами та машини для боротьби з дронами. Отже, Китай багато чого навчився за останні 3,5 роки, що допомогло зосередити увагу та визначити пріоритети у програмах розвитку дронів.

Чи може Китай слідом за КНДР надати Росії свої війська?

Однак, попри демонстрацію єдності, чи можемо ми очікувати, що Китай, Росія та КНДР стануть справжніми союзниками, які довіряють одне одному? Чи їхні відносини – це радше театральна постановка?

Я не думаю, що вони довіряють одне одному взагалі. Китайський, російський та північнокорейський уряди не довіряють власному населенню. Тож навряд чи довірятимуть іноземним урядам. Вони, здається, поділяють спільні цінності протидії демократії, свободі та процвітанню, які є в США та західній Європі останні 80 років. Однак чи зможуть вони воювати за спільну мету – це, ймовірно, надто оптимістично.

Існують обмеження і ми побачили це під час нещодавньої атаки Ізраїлю та Іран. Росія, Китай та Північна Корея не надали жодної допомоги.

Ми вже спостерігаємо, як північнокорейські військові беруть участь у боях на боці Росії. Однак чи зможе Москва залучити додаткові сили із Китаю? Це є частиною більшого плану координації, чи Пекін навряд чи погодиться на такий крок?

Думаю, на цьому етапі Пекін навряд чи надасть війська для участі у війні. Однак він робить майже все, крім цього. Китай постачає товари подвійного призначення. Очевидно, що він забезпечує Росію електронікою для дронів і ракет великої дальності, які використовуються для вбивства та каліцтва українських цивільних та військових.

Китай купує дешеву російську нафту, щоб допомогти утримати російський бюджет на плаву. Хоч той перебуває у скрутному становищі. Отже, Китай вже надає Росії величезну допомогу, і продовжуватиме це робити, адже прагне отримати європейців у Європі, не дозволяючи їм перемкнути увагу на Тихоокеанський регіон.

Як Україні відбивати дронові атаки, які збільшуються?

Росія запускає щодня майже 1000 дронів по Україні. На вашу думку, скільки дронів має виробляти Україна, щоб хоча б утримувати паритет?

Україні потрібні кілька типів дронів. Очевидно, потрібні всі бойові дрони для поля бою. Ми бачимо, що їх виробляють мільйонами, а Сили безпілотних систем об'єднують це у більш узгоджену структуру.

Потрібні також ударні дрони великої дальності та ракети, які Україна розробляє протягом останніх кількох років. Найновішим прикладом є "Фламінго". Однак є й багато інших типів. Вони мають бути далекобійними і з потужними бойовими частинами, щоб завдавати максимальної шкоди російським НПЗ і військовим підприємствам.

Третій, надзвичайно важливий тип, – дрони-перехоплювачі, створені Україною для знищення російських "Шахедів" та інших дронів, націлених на цивільну інфраструктуру і житлові будинки.

Однак які саме стратегії сьогодні є найефективнішими для протидії роям дронів з огляду на сучасні технології? Мовиться про лазери, системи ППО? Що саме?

Це буде поєднання всіх згаданих засобів. На жаль, немає універсального рішення, що нейтралізує всю загрозу. Потрібна багаторівнева система, інтегрована в загальнонаціональну мережу протиповітряної, протиракетної та протидронової оборони. Останні роки Україна розвиває систему, постійно вдосконалюючись та адаптуючи її. У цьому процесі беруть участь талановиті військові та науковці.

Українські військові "полюють" за дронами / Getty Images

На що зробив ставку Путін у війні?

З лютого 2022 року кількість втрат російських військових перевищила 1,1 мільйона. Чи свідчать ці цифри про деморалізацію армії? Чи можуть такі втрати спричинити зміни в російському суспільстві або в його керівництві?

На цьому етапі це здається не має суттєвого впливу. Росіяни досі здатні щомісяця набирати від 30 до 40 тисяч солдатів, оскільки пропонують їм щедрі грошові винагороди. Водночас ми спостерігаємо зростання кількості самовільного залишення частин серед російських військових.

Думаю, Путін робить ставку на те, що зможе зламати українську армію раніше, ніж розвалиться його власна. Однак сумнівно, що це станеться, адже Україна бореться за свою землю і народ, а росіяни ні. У довгостроковій перспективі Путін може не зламати ні суспільство, ні військо України.

Що ще, крім цивільних об'єктів, може атакувати Росія?

Як ви вважаєте, чи може Росія почати цілеспрямовано атакувати оборонну промисловість України та атакувати заводи з виготовлення озброєння? Адже ми активно працюємо над цим напрямком. І що це може означати для цивільних?

На жаль, думаю, що так. Росія не здатна до проривів на передовій, тому атакує Україну іншими способами. Вона не може перемогти армію, тому намагається зламати суспільство в тилу.

Частиною цієї стратегії є удари по заводах, але мовиться також про терористичні бомбардування. Це терористичні дрони, які навмисно шкодять українцям у домівках і на вулицях. Ми вже бачили приклад цього огидного дронового сафарі, який робить Росія. Вони намагаються зламати Україну через її народ, бо не можуть зламати її армію.

Два варіанти закінчення війни

Як би ви описали поточну ситуацію на фронті? Україна повернула кілька невеликих сіл у Донецькій області. Однак як ви оцінюєте ситуацію загалом?

Деякі люди називають її статичною. Я не погоджуюсь з цим. Це досить динамічне поле бою. Зміни території не є масштабними проривами, яких дехто очікує. Однак ми бачимо, як територія переходить з рук у руки.

Росіяни захоплюють певні ділянки, хоча це супроводжується величезними втратами в живій силі. Водночас українські військові звільняють міста та українську територію. І це має виняткове значення. Крім того, вони завдають росіянам дуже серйозних втрат.

Якщо на цьому етапі досягнення переговорного врегулювання виглядає малоймовірним, чи означає це, що єдиним варіантом залишається перемога на полі бою? І чи передбачає це пряме втручання союзників України?

Гадаю, це один із можливих сценаріїв. Виснаження – ще один варіант. Росія може виснажитись або там станеться переворот проти Путіна. Існує кілька різних варіантів розвитку подій, якщо високопоставлені росіяни, військові та олігархи вирішать, що Путін веде їх у хибному напрямку. Є надія, що це може статись. Однак наразі лише одна сторона не бажає вести переговори, і це Путін. Він заплатить за це відповідну ціну.

Ваша найновіша європейська стаття була присвячена болісному та емоційно насиченому процесу – мобілізації. Чи могли б ви назвати кілька надзвичайних важливих уроків, які ми маємо винести з війни на Тихому океані? Можливо, застосувати їх у нашій ситуації.

Ця публікація була адресована Австралії, адже з війни на Тихому океані ми можемо винести багато корисного, зокрема щодо промислової мобілізації, залучення людей і досягнення правильного балансу між військовими та працівниками промисловості.

Однак головний урок, який ми засвоїли не лише з цієї війни, а й від народу України за останні кілька років, полягає в тому, що найважливішим елементом мобілізації нації є національна воля. Це свідчить про те, що якщо ти сам не готовий себе захищати, ніхто не допоможе. Україна продемонструвала всім нам глибоку національну волю до збереження суверенітету та свободи. Ми всі беремо з цього приклад.