«МАФи» у Києві: боротьба з хаосом чи виклик для бізнесу?

У Києві знову заговорили про «МАФи» — ті самі кіоски, що з’явилися у 1990-х як символ нової ринкової економіки, а згодом перетворилися на постійну частину міського пейзажу.

З часом кількість таких споруд зросла у кілька разів, а контроль за їхнім встановленням фактично зник. Часто кіоски ставили без дозволів або з порушенням містобудівних норм. Деякі опинялися на тротуарах, заважаючи людям з інвалідністю, батькам із візочками та літнім киянам.

Після кількох спроб навести лад у цій сфері столична влада ухвалила нові правила, які кардинально змінюють підхід до розміщення кіосків. Але чи вдасться впорядкувати міський простір, не втративши зручності й робочих місць, і чому ця реформа викликала суперечливу реакцію, розбираємося.

Як народилася реформа та яка її суть

Ідея змін не виникла на порожньому місці. Ще на початку 2024 року у Київраді стали обговорювати оновлені правила для тимчасових споруд — не лише кіосків, а й поштоматів, вендингових апаратів, електрозарядок, водоматів. У червні 2024-го депутати ухвалили рішення №915/8881, яке було підтримане міським головою та запустило нову модель.

Перед голосуванням тривали консультації з підприємцями, приймалися пропозиції та зауваження. При ухваленні рішення було пройдено регуляторну процедуру: оприлюднення проєкту, громадське обговорення, розгляд на профільній комісії й далі голосування в сесійній залі.

Нове рішення Київради дає можливість упорядкувати міський простір, а саме:

• демонтувати тимчасові споруди, які були розміщенні на інженерних мережах, у зонах червоних ліній і не відповідали жодним ДБН;
• зменшити хаотичність розміщення кіосків;
• звільнити проходи для пішоходів;
• підвищити прозорість процесу розміщення тимчасових споруд завдяки відкритим аукціонам у системі Prozorro.Продажі;
• збільшити надходження до міського бюджету, адже тепер місця передаються не за фіксованою, а за ринковою ціною;
• уніфікувати вигляд тимчасових споруд, що важливо для естетики міста.

Це також підвищує безпеку столиці, дає можливість сформувати комфортні для всіх міські простори та забезпечує додаткові надходження до бюджету за рахунок ринкових цін на оренду.

Іншими словами, місто хоче відмовитися від хаотичного розміщення тимчасових споруд і створити систему з чіткими правилами, де для всіх діє одна логіка: хто виграв аукціон — той і торгує.

Критика та побоювання підприємців

Попри консультації, вже після прийняття рішення частина підприємців висловлює побоювання та навіть критикує нові правила, зокрема через зростання вартості оренди. Насправді ціни на торговельні місця суттєво різняться залежно від району, місця розташування об’єкта, розміру ділянки та конкуренції на аукціоні. Наприклад, на Печерську були локації, за які учасники аукціонів у процесі торгів підняли суми до десятків і сотень тисяч гривень за місяць. Водночас є інші локації в цьому ж районі, де оренда значно нижча і не перевищує 16 000 грн на місяць без ПДВ. На Оболоні також нещодавно уклали договір за результатами аукціону на 8 900 грн без ПДВ. Тобто є як дорожчі, так і доступніші варіанти.

Дехто побоюється, що у спальних районах стане менше торгових точок, особливо там, де немає магазинів на перших поверхах. У мерії ж запевняють: нові правила враховують потреби віддалених районів, а відкриття комерційних входів у будинки може стати альтернативою кіоскам. Для перемоги охочим узяти участь у торгах треба мати електронний підпис, правильно оформлені документи та фінансову подушку для внесення гарантійного платежу. Для дрібних підприємців це стає додатковим бар’єром.

Часто звучать заклики, що це питання не на часі, оскільки в країні війна і підприємці втрачають робочі місця.

Що кажуть у владі

Міська влада пояснює, що у воєнних умовах важливо зберігати економічну активність, але й при цьому захищати громадський простір від хаотичної забудови. Саме це стало аргументом, чому реформи не відклали.

Ще рік тому у Києві працювало понад 8 тис. кіосків. За офіційними даними, станом на липень 2025 року комунальники демонтували близько 1,5 тис. конструкцій у Печерському, Оболонському, Подільському та Святошинському районах.

Станом на 20 серпня 2025 року у Києві затверджено 338 локацій у 10 районах міста для оренди під тимчасові споруди — від кіосків і поштоматів до зарядних станцій та вендингових апаратів (Розпорядження №690 від 20.08.2025 р.). Перші аукціони вже відбулися у Печерському та Оболонському районах, за їх результатами підписано 36 договорів оренди, ще 17 перебувають у процесі погодження. Решта визначених майданчиків наразі проходять етап оформлення дозвільної документації, включно з паспортами прив’язки та технічними характеристиками споруд.

І головне, наголошують у департаменті, всіх підприємців завчасно попереджають про демонтаж. Власнику дають час виконати його добровільно. Якщо він відмовляється, кіоск прибирає комунальне підприємство «Київблагоустрій», а майно зберігається на штрафмайданчику.

План — ще понад 5 тис. демонтажів, особливо там, де кіоски блокують тротуари, розміщуються на інженерних мережах чи закривають доступ до громадських просторів.

Окремо в департаменті наголошують, що у столиці дедалі більше місць, звільнених від тимчасових споруд, перетворюються на сучасні зелені простори, які стають окрасою районів і комфортним середовищем для киян.

У Печерському районі біля станції метро «Звіринецька» вже відкрили затишну зелену зону. Тут висадили нові дерева, кущі, облаштували клумби та встановили сучасні вуличні меблі, включно з лавками й невеликими парклетами. Локація, яка донедавна була захаращена кіосками, тепер стала зручним місцем для відпочинку та спілкування, демонструючи, як грамотне озеленення і благоустрій можуть змінювати обличчя міста.

У Подільському районі на вулиці Івана Виговського після демонтажу 18 незаконних тимчасових споруд облаштували повноцінний сквер. Тут висадили декоративні рослини, створили пішохідні доріжки та встановили елементи для дозвілля. Новий зелений простір одразу став популярним серед місцевих жителів.

Площа Тараса Шевченка на Оболоні стала ще однією точкою, де демонтаж 15 кіосків на території площею 381 кв. м дав змогу розширити зелену зону — замість демонтованих споруд  тут облаштовують партерні газони, клумби, висаджують дерева й багаторічні рослини, щоб створити затишний простір для людей.

Також на розі вулиць Полярної та Вишгородської, в межах площі Тараса Шевченка, уже висадили дерева і багаторічні декоративні рослини (гортензії, кипарисовики, бірючину, пеларгонії та інші), встановили вуличні меблі, що перетворює цей колись суто транспортний вузол на простір відпочинку.

Паралельно відкривають нові легальні місця для торгівлі. Підприємці отримують їх за результатами аукціонів терміном на п’ять років з можливістю пролонгації ще на п’ять років.

Нові кіоски вже можна побачити у кількох локаціях. Вони мають уніфікований дизайн, впорядковану зону навколо та не заважають пішоходам.

Попри затверджені зразки павільйонів та інших малих споруд, розроблені з урахуванням функціональності та єдиного стилю, система залишається гнучкою. Всі приклади типових рішень доступні на сайті КП «Київ.Прозоро», а кожна локація, виставлена на аукціон, уже має готовий паспорт прив’язки зі зразком споруди, з яким підприємець може ознайомитися перед участю в торгах.

Замовити конструкцію можна у будь якій спеціалізованій фірмі, головне щоб вони відповідали затвердженим вимогам. Щодо ціни, то вона залежатиме від розміру кіоску та цінової політики виробника.

Водночас за обґрунтованої потреби рішення можна коригувати в межах погодженого стандарту: так, один із павільйонів довелося перепроєктувати через наявність дерева поруч із ділянкою — вхід перенесли, аби зберегти зелені насадження та зробити простір зручним. Такі випадки розглядаються індивідуально, і це демонструє, що нова система — не лише про стандартизацію, а й про пошук балансу між правилами та реальністю міського простору.

Стартові ціни на оренду торгових місць нерідко становлять лише 3–5 тис. грн, однак через конкуренцію на аукціонах підприємці самі піднімають ставки в десятки разів, тож кінцева вартість залежить насамперед від попиту на конкретну локацію. Так, біля Арки Свободи українського народу підприємці «доторгувалися» і підняли суму за право оренди для засобу пересувної торгівлі з 4 тис. грн на місяць аж до 321 тис. грн. А ціна місячної оренди на локації поряд із Національним ботанічним садом ім. Гришка зросла від стартових 14 тис. грн на місяць до 203 тис. грн.

Окремо у владі наголошують і на безпековому аспекті: у багатьох районах кіоски перекривали доступ до укриттів чи виходів із метро. Після початку повномасштабної війни зазначені об’єкти набули критичного значення, і звільнення вільного проходу до них стало питанням не лише благоустрою, а й безпеки людей.

Що далі

Реформа тимчасових споруд у Києві — це спроба впорядкувати міський простір, не знищивши малого бізнесу. Вона вже принесла видимі зміни, але й породила запитання: як зберегти баланс між інтересами підприємців і комфортом жителів?

У перші місяці після старту реформи можливі певні труднощі — підприємцям доведеться адаптуватися до нових правил, а жителі окремих районів тимчасово залишаться без частини звичних торговельних точок.

Наразі можна сказати одне: хаотичне розростання кіосків, яке тривало три десятиліття, добігає кінця. А чи стане Київ містом без візуального шуму та перепон на тротуарах — покаже час.