Після вбивства українки в США: що треба знати про особисту безпеку

Мене вразило убивство української дівчини Ірини Заруцької в США. Висловлюю щирі співчуття рідним та близьким Ірини.

Можна говорити про загальні причини того, що сталося, про невдалу політику толерантності, але ми не завжди можемо вплинути на такі речі.

А от на що ми можемо та маємо вплинути, так це на нашу поведінку в місцях можливої загрози, яка могла б дати більше шансів вижити і собі й стороннім.

Світ став глобальним, населення планети збільшується, а отже і відсоток людей збільшується, і більшість з них залишаються на рівні розвитку "до античності". А це говорить про зростання ймовірності зустріти загрозу, просто чисто статистично.

Ми не можемо уникати соціуму, бо всі їздять в громадському транспорті, ходять на масові заходи, бувають у місцях скупчення людей, як то черги, кафе, концерти, місця надання послуг тощо.

Проте, розуміти деякі правила варто. Розберемо конкретний випадок, який стався з дівчиною.

Ще раз щирі співчуття рідним, Ірина ні в чому не винна, вона не була зобов'язана знати якісь правила безпеки, цьому, на жаль, не вчать в школах та на вишколах національного спротиву.

Але правила є:

1. Якщо Ви заходите в незнайоме місце, транспорт, приміщення не важливо, Ви маєте окинути оком приміщення. Ви маєте зрозуміти обставини, наявність людей, наявність можливих небезпек, як то люди, тварини, сторонні предмети тощо, які можуть Вам загрожувати.

Це не означає, що Ви маєте бігати та все озирати, ні. Просто окиньте оком куди Ви зайшли, навіть якщо це звичне кафе чи трамвай. Ви одразу побачите або відчуєте можливі загрози, чи то компанію п'яних, чи то собаку без намордника, чи будь-що інше не бажане, від задимлення приміщення до неприємного незвичного запаху…

2. Не будьте в гіпнозі, коли заходите в стороннє приміщення. Більшість з нас сучасних ходить в концентрації на своїх думках, або в почуттях, або слухає музику в навушниках чи подкаст, чи в телефоні й це не дає можливості прибувати тут і зараз.

Це не означає, що Ви маєте бути на напрузі увесь час, просто вдягніть один навушник, якщо слухаєте музику, аби друге вухо чуло сторонні звуки, а заходячи в закриту зону, звідки Ви не зможете легко втекти, відірвіться від телефону чи власних роздумів і подивіться на ситуацію довкола, не абстрагуйтесь.

3. Ніколи не сідайте спиною до людини, яка несе Вам небезпеку. Якщо Ви опинилися в закритому приміщені, то намагайтеся займати місця де Ваша спина захищена, а обставини унеможливлюють підходу зі спини. Звичайно, якщо позаду нікого не має, або людина не становить загрози то варто і присісти чи встати так, аби не заважати людям, та все одно, Ваша безпека і простір мають бути в пріоритеті.

4. Постраждати можете не Ви, а інші люди. Жінка, яка сиділа з Іриною заклякла, багато хто її звинувачує у не наданні допомоги. Насправді важко не навченій людині якось реагувати. Існує 4 стратегії поведінки людини під час екстремальних ситуацій. 1. Тікай. 2. Замри. 3. Бий. 4-та відрізняє нас від тварин. Дій так, як ти навчився на вишколі.

5. Усі цивільні мають пройти підготовку з надання домедичної допомоги, елементам самозахисту зокрема зі зброєю, поведінці в ситуаціях терористичних атак, техногенних та природних катастроф, війни, зокрема ядерної, основам поведінки під час мінно-вибухової небезпеки, орієнтуванню на місцевості, кібербезпеці та інформаційній гігієні.

По всіх зазначених питаннях є курси офлайн, та відео матеріали (до речі жодного серйозного державного).

Питанням є Ваше бажання та соціальна культура довкола.

Мені здається, що радянська практика цивільної оборони була вже і не такою неправильною.

І знову ж. Приношу співчуття родині та близьким пані Ірини. В її смерті винен тільки цей мерзотник і він заслуговує на найжорсткіше покарання.

Ми ж маємо робити все, аби таких випадків було менше, а наші близькі убезпечені чи спроможні надати допомогу собі, чи випадковим стороннім людям самотужки.

Оригінал