Передумови створення Бюро економічної безпеки та сучасні виклики

Становлення нового правоохоронного органу - Бюро економічної безпеки (БЕБ), - привертає все більше уваги суспільства, не лише експертів. Об’єктивно сформовані умови вимагали оновлення напряму розвитку БЕБ: з одного боку, бізнес вимагав зниження адміністративного й корупційного тиску, який був зависоким, а з іншого - держава потребувала створення ефективного механізму захисту економічних інтересів.

Детальніше про передумови створення БЕБ та сучасні виклики для бюро - читайте в колонці президента Асоціації платників податків України, члена наглядової ради УРБ Грігола Катамадзе для РБК-Україна.

Рівень ризику цілеспрямованої діяльності організованої злочинності за окремими напрямами економічної діяльності сягав від 60% до 71%.

Поряд з цим, російська агресія внесла свої корективи й у цей процес. Ще у 2019 році, досліджуючи гібридні загрози, експерти акцентували на високому рівні ризику (45%) появи нових злочинних схем у сфері економіки, як елементу посягання на економічну цілісність України. Під час війни, все частіше, новини в медіа звертають увагу на численні правопорушення, пов’язані з гуманітарною допомогою. Водночас прогнозуючи загрози у період відновлення України - вже сьогодні потрібно оцінювати ризики пов’язані з використанням міжнародної фінансової допомоги на фоні системних кримінальних явищ: організована економічна злочинність, привласнення державних коштів, відмивання коштів, корупція тощо.

Масштаби організованої економічної злочинності

Ситуація із оргзлочинністю є надзвичайною. Оцінюючи ризики організованої кримінальної активності в економіці нашої країни у 2021 році, експерти виділили, що:

• 15% організованих злочинних угрупувань (далі ОЗУ) здійснюють свою діяльність на транснаціональному рівні;
• майже 9% ОЗУ існують понад 15 років;
• 33% ОЗУ мають значний досвід кримінальної економічної діяльності;
• майже 20% ОЗУ характеризуються зв’язками із «злодіями в законі»;
• 22% ОЗУ щомісячно оперує фінансовими ресурсами більш як 250 млн грн;
• у 9% ОЗУ річний обсяг коштів, отриманих в результаті незаконної діяльності перевищує 500 млн грн;
• 58% ОЗУ мають добре розуміння методів діяльності правоохоронних органів і використовує заходи протидії;
• 63% ОЗУ системно використовують корупційні зв’язки, і у 19% випадків це зв’язки у правоохоронних органах;
• у 38% ОЗУ масштаби злочинної діяльності збільшились, – висновок один – наявність сформованої, «професійної», організованої економічної кримінальної інфраструктури.

Яка інституція здатна мінімізувати деструктивний вплив системних кримінальних явищ в економіці країни? Чи має БЕБ відповідні спроможності?

Не один рік українська фахова спільнота виборювала створення нового органу по боротьбі із економічними злочинами, на заміну всіх інших, обмежуючи тиск на бізнес, покладаючи великі надії на формування спроможностей ефективного захисту економічних інтересів усього суспільства. І отримали те, що дуже за короткий період називають в суспільстві не без іронії – "БЕБ"!

Проблеми оцінки ефективності БЕБ

Більшість експертів, що моніторять процеси становлення БЕБ, аналізуючи результати діяльності новоствореного органу - основні акценти роблять на статистичних даних, що стосуються кримінально-правової активності БЕБ. Але не враховують того, що вже давно відзначають не лише вітчизняні експерти, а й закордонні: державна статистика, зокрема ЄРДР, не відображає реального стану економічної злочинності в країні.

Кримінальна відповідальність є лише одним з інструментів безпеки суспільства і забезпечує невідворотність покарання за вчинені злочини. Проте, враховуючи високі корупційні ризики в нашому суспільстві та інше - ймовірність ефективної роботи виключно покарань є надзвичайно низькою. Крім того - аналізу реальних судових вироків за економічні злочини у минулі періоди свідчить про їх нікчемність на фоні тих системних кримінальних проявів, що потребують невідкладної та адекватної відповіді держави.

Ризик-орієнтований підхід: законодавче підґрунтя та реальність

Саме тому майже десятиліття в Україні пріоритетом бізнес спільноти розглядається упровадження сучасної філософії правоохоронної діяльності та моделі управління на основі аналітичної розвідки. І певні досягнення мають місце, адже низка норм Закону України "Про БЕБ" реалізує саме зазначений підхід. Ключовими напрямами передбачено розвиток інформаційно-аналітичної діяльності, проактивність у діяльності БЕБ, забезпечуючи перш за все запобігання злочинності в системі економічної безпеки держави. Системоутворюючим компонентом реалізації ключових напрямів є ризик-орієнтований підхід в діяльності БЕБ та упровадження ризик менеджменту на основі їх оцінювання.

Відповідно до п.5, ст.12 ЗУ "Про БЕБ" порядок застосування ризик-орієнтованого підходу затверджується наказом БЕБ, а п.5 ст.13 порядок проведення комплексу заходів з оцінювання ризиків у сфері економіки затверджується КМУ.

Але, станом на зараз зазначені документи не розроблені й не затверджені, а це відсутність відповідної правової регламентації, по суті, ключового напряму діяльності БЕБ, на пʼятому році офіційної діяльності державного органу.

Формально - це невиконання прямої норми Закону. Відповідно до п.3 ст.12 «Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційним до характеру та масштабу діяльності Бюро економічної безпеки України у відповідній сфері».

По суті, Закон прямо вказує на те, що БЕБ свою роботу (напрями, сфери економіки, кримінальне переслідування, арешт активів тощо) має визначати на основі попередньо проведеної оцінки ризиків у сфері економічної безпеки України. Тобто предмет діяльності співробітників БЕБ (за Законом) визначається рівнем ризику за критеріями, що "пов’язані з характером та видом протиправної дії, галузевими особливостями системних кримінальних явищ, фінансовими втратами держави від оптимізації сплати податків тощо" (п.2 ст.12).

Підсумуємо: на основі оцінювання ризиків (і лише так), за фізичної наявності відповідного аналітичного продукту має бути розроблений план роботи БЕБ хоча б на рік, а краще на період воєнного стану (через наявність загроз різноманітного характеру), який вказує на виконання прямої норми Закону та є обґрунтуванням кошторису витрат державних коштів на діяльність БЕБ.

Зрозуміло, що за поточної ситуації зазначена проблема не буде в центрі уваги, але керівництво БЕБ має передбачити, що зовсім скоро питання щодо цільового використання бюджетних коштів може поставити Рахункова Палата України.

Правоохоронна сутність БЕБ та потреба в модернізації

БЕБ - першочергово правоохоронний орган! А "правоохоронний орган" не потребує формального юридичного визначення (законодавець використовує різні юридичні конструкції, зокрема ЦОВВ), варто лише звернути увагу на повноваження та завдання інституції. За статтею 8 ЗУ Про БЕБ, "досудове розслідування" окремих видів злочинів вже ставить наголос на правоохоронній діяльності. При цьому аналітика є допоміжним інструментом у розслідуванні злочинів (ст.9 ЗУ Про БЕБ).

На пʼятому році діяльності інституції ми змушені констатувати, що некомпетентність відображається і в тому, що поточний правоохоронний орган не має нічого спільного з новими підходами щодо діяльності. Фактично, це щоденна гонитва за тим, що вже давно відбулося. Запитання: яка ефективність 1200 працівників БЕБ в межах України, або хоча б київських співробітників? Адже за останні роки в столиці налічується щонайменше 110 організованих злочинних угрупувань, які діють в економічному секторі нашої держави.

Необхідність впровадження ILP-моделі

Перезавантаження роботи Бюро має відбуватися відповідно до профільних законів. Однією з фундаментальних новацій цього закону є ризик-орієнтований підхід у діяльності органу. У документі чітко прописані завдання з восьми пунктів, де першим пунктом стоїть: "виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних".

Законодавець зробив дуже важливий вибір на користь імплементації нової моделі поліційної діяльності, яку, до речі, в країнах Європи та США вже апробовано впродовж тривалого періоду. Поліційна діяльність, що керується розвідувальною аналітикою, (так звана ILP - Inteligence Led Policing), - є наріжним каменем сучасної правоохоронної політики, що підкреслює проактивну і превентивну загальну методологію та дає можливість правоохоронцям на крок випереджати злочинців. ILP модель дає змогу: визначати й бачити тенденції та закономірності, які пов’язують різні злочини; осіб і їх місцеперебування, а це, своєю чергою, дуже позитивно впливає на швидкість та ефективність реакції відповідних інституцій.

Впроваджувати нові методи завжди дуже складно, проте впевнений, що особи, зацікавлені в процесі відбудови сучасної української держави, зроблять усе необхідне для ефективного втілення цієї концепції з чітким усвідомленням - її реалізація наближає діяльність українських правоохоронців до європейських.

Роль експертної спільноти у розвитку методології

Команда експертів Асоціації платників податків України впродовж кількох років активно працювала над розробкою Методології проведення аналізу фінансово-економічних ризиків, а також її ключового компонента - Автоматизованої системи управління ризиками, що до речі, стане базовим інструментом впровадження в життя реформаторського для правоохоронної системи ризик-орієнтованного підходу. Команда АППУ ще в березні 2021 року презентувала суспільству цей документ, разом з алгоритмами визначення ризиків економічної безпеки.

Бізнес-спільнота не хоче перебувати у стані очікування, а активно працює над різними напрямками, зокрема, активно залучає до цих процесів авторитетних міжнародних експертів, аби у дуже складний час підставити плече державі.

Парламентський контроль та нове керівництво БЕБ

Діяльність Бюро економічної безпеки залишається у фокусі уваги українського бізнесу. Серед інституційних реформ, які увійшли до ухвалених кілька років тому на форумі "ТОП-10 пріоритетів бізнес-спільноти", - перезавантаження БЕБ, постійний контроль за роботою Бюро економічної безпеки та створення якісних показників ефективності для вимірювання ефективності роботи БЕБ.

Суспільство вже відчуло як працює Парламентський та громадський контроль. Він надає можливість перезавантажити роботу надважливого органу, зробити його діяльність ефективною з точки зору подолання економічної злочинності, й водночас - прозорою та підзвітною суспільству. Відтепер нам необхідно досягти домовленості між різними гравцями: бізнес-спільнотою, виконавчою, законодавчою владою і самим БЕБ, аби оцінювати діяльність Бюро за однаковими критеріями. Це дуже складне завдання, але вкрай важливе саме зараз, на старті повного перезавантаження Бюро.

15 серпня 2025 року відбулася конференція "Співпраця БЕБ та сумлінного бізнесу - запорука ефективної протидії економічним злочинам", організована спільно з БЕБ та провідними бізнес-асоціаціями країни. У заході взяли участь понад 50 керівників провідних об’єднань, для обговорення співпраці та стратегічних напрямків розвитку Бюро економічної безпеки України під керівництвом нового директора Олександра Цивінського.

Новоспечений директор Бюро, представив своє бачення майбутнього органу, наголосивши на необхідності кардинальних змін та створенні ефективної аналітичної служби. Він зазначив, що планує якнайшвидше провести переатестацію всіх співробітників Бюро із залученням міжнародних експертів, а також зосередити зусилля на боротьбі з великими "сірими" схемами.

Що важливо, Олександр Цивінський також категорично заявив про нульову толерантність до корупції та необхідність забезпечення рівних умов для ведення бізнесу.

Базові показники ефективності роботи БЕБ (KPI)

Саме на цьому форумі бізнес-спільнота запропонувала новому Директору БЕБ базові показники ефективності роботи БЕБ (КРІ). Зокрема це такі показники ефективності:

1) Співвідношення (постатейно) кількості початих досудових розслідувань до кількості підозр;

2) Співвідношення кількості внесених в ЄРДР, що підслідні БЕБ - до кількості справ направлених до суду;

3) Співвідношення кількості обвинувальних актів, направлених до суду, до кількості обвинувальних і виправдувальних вироків, що набрали законної сили та до кількості проваджень закритих в суді за ч. 4 ст. 212 КК (у зв’язку зі сплатою донарахованих податків зобов’язань).

4) Динаміка кількості обшуків (загалом інвазивних слідчих дій) БЕБ за ст. 212 та 191 (квартал до кварталу). Співвідношення до кількості обшуків у розвинених країнах-сусідах (з урахуванням кількості юр осіб), а також результативності таких дій. Додатково: кількість обшуків у динаміці (квартал до кварталу), проведених без ухвали суду; кількість обшуків у динаміці, проведених з метою вилучення документів, без попереднього запиту про надання документів, в порядку ст. 93 КПКУ, тощо.

5) Динаміка кількості та вартості арештованого майна за ст. 212 та 191 (квартал до кварталу). Співвідношення накладених арештів майна та скасованих, у динаміці по кварталах.

6) Суми податкових надходжень (у динаміці), що надійшли до державного бюджету завдяки вжитим БЕБ заходам аналітичного та превентивного характеру, у тому числі завдяки легалізації діяльності суб’єктів господарювання, які відмовились від використання тіньових схем

7) Середня тривалість досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, окремо частка ДР що тривають понад 18 місяців (ст. 219 КПК України).

8) Кількість скарг бізнесу (до бізнес омбудсмена та провідних бізнес асоціацій) квартал до кварталу.

9) Окремими важливим показником має бути рівень "тіні" у розрізі окремих податків, у розрізі галузей, який вимірюється через методологію tax gap.

Сподіваємось, що народні депутати, Кабмін, голова БЕБ врахують пропозиції бізнес спільноти щодо аналітичного підходу та КРІ, і суспільство наступного року отримає оновлений якісне Бюро, зосереджене на протидії економічним злочинам.