Все повернулось після тисяч років: те, що ховалося на дні Дніпра здивує багатьох

Дніпро, який сьогодні ми знаємо як низку штучних водосховищ, насправді був живою рікою з унікальним рельєфом і Великим лугом, вказує еколог.

Про що йдеться у матеріалі:

Дніпро, який сьогодні ми звикли бачити у вигляді величезних водосховищ, насправді в досталінські часи був живою річкою з унікальними природними ландшафтами та культурною спадщиною. Про це йдеться у відео на YouTube засновника проєкту "Реальна історія" та продюсера 1+1 media Акіма Галімова.

Главредз'ясував, якою була річка Дніпро тисячу років тому.

Яким був Дніпро раніше - що таке Великий луг

Еколог Вадим Манюк пояснює, що територія, яку ми зараз бачимо, має глибоку історію.

"Насправді, от з географічної точки зору, ми зараз напряму Дніпровській височині, пагорби. За пагорбом починається Великий луг. І за лугом починається ця величезна причорноморська низовина. Фактично Великий луг, можна так і сказати, що це і дно моря, яке раніше набагато ближче підступало", - вказує він.

За словами експерта, цей унікальний ландшафт формувався мільйони років тому, а сам Дніпро протікав саме тією ділянкою, де умовно закінчувалося давнє море.

Дивіться відео про те, як зараз виглядає Дніпро після підриву Каховської ГЕС:

Які є місця сили на Дніпрі

Манюк наголошує, що Великий Луг і дніпровські пороги необхідно розглядати разом.

"Великий луг, який, власне, є продовженням іншого феномену дніпровських порогів, їх треба завжди разом розглядати. Дніпрові пороги і за порогами Луг. Ось ці два об'єкти, вони, безумовно, є місцями сили, тому що тут відбувалися знакові події для великої історії – від київських часів до сучасності", - додає еколог.

Ці території відігравали надзвичайну роль у житті українців протягом століть — тут селилися люди, розвивалася торгівля та формувалися культурні традиції.

Як Дніпро перетворили на "штучне море"

Справжнє русло Дніпра радикально змінилося у ХХ столітті. Радянська влада реалізувала так званий "Сталінський план перетворення природи", який передбачав будівництво каскаду гідроелектростанцій.

"Для того, щоб збудувати Каховську ГЕС, затопили 90 населених пунктів, близько 34 тисяч людей були примусово переселені. Це була трагедія для місцевих громад, чий традиційний уклад життя назавжди зник під водою", – зазначає продюсер 1+1 media та засновник проєкту "Реальна історія" Акім Галімов.

Фактично, більша частина Дніпра стала водосховищем.

"Те, що ми називаємо зараз Дніпром, це в основному водосховище. Штучні водойми, нічого спільного з річкою взагалі не мають", - додає Манюк.

Яким став Дніпро після підриву Каховської ГЕС

Підрив Каховської дамби у 2023 році став трагічною подією, але водночас дав шанс природі відновитися.

"Тут жива річка. Тобто оці піщані коси, мілини, глибокі протоки між ними. Це все дихає, це живе. Коли весною повінь, а вона обов'язково тут має бути, то оцей весь пісок може повністю вкриватися водою… А коли тут буде повінь, пісок вкриється водою, русло оновиться, і це дасть початок новому життю, як це і було сотні років тому. Минулий рік була перша повінь Нового Великого Лугу, тобто перший рік після підриву Каховської дамби. Тут була хороша повінь, справжня. І тут справді все дуже швидко мінялося", – розповідає еколог.

Тепер можна побачити Дніпро майже таким, яким він був тисячі років тому.

Яким був Дніпро тисячі років тому

Манюк зауважує, що відмінність між стародавнім Дніпром і сучасним полягає передусім у лісах.

"Різниця в тому, що все ж таки було більше лісу, старого лісу. Це така берегова смуга. Основний ліс там в низині за островами, там багато нижчий рельєф, і там ліс багато густіший", - йдеться у відео.

Що знайшли на дні Дніпра

Еколог наголошує, що глибина Дніпра після знищення Каховської ГЕС в найглибших місцях до восьми метрів, а в більшості ділянок — від півтора до трьох метрів.

"Тут формується лука, Великий луг. Не всі розуміють слово "луг"", — пояснює Манюк.

За його словами, луг — це низина, поросла лісом, річкова долина, в якій росте ліс. Тоді як лука — це молодий трав’янистий масив, що тільки формується.

Великий луг, за словами еколога - це комплексна географічна назва, що включає і луки, і ліси, і водойми, і саме тут видно, як різноманітні луки збереглися в плавнях.

"Уже є певне різноманіття. Ось щавель морський, дуже цікавий вид. Ось поряд — інший вид щавлю, він уже засох, не скажу точно. Але інший вид, ми бачимо, що вони різні. Ось смикавець — родич папірусу, до речі. Тільки цей вид смикавця — це два види одного роду. Тільки той височезний, там в Єгипті, на Нілі. Там в Нілі свої плавні має, в Дніпро свої. І оце родичі близькі з папірусом. Дуже цікава рослинка, її в Україні багато. Але справді, у Великому Лузі зараз виросло дуже багато, вона відновлює свою популяцію. Є тут багато всього іншого", - підсумовує Манюк, показуючи, що Дніпро повертає своє природне життя і рельєф після десятиліть штучного водосховища.

Вам також може бути цікаво: