"Захід-2025": як РФ та Білорусь готуються до війни із НАТО, а Трамп "фліртує" з Лукашенком

РФ та Білорусь проводять спільні навчання

Росія й Білорусь, не ховаючись, відпрацьовують наступ на Сувалкський коридор — найкоротшу дорогу до Калінінграда землями Польщі та Литви.

Тим часом представник американського президента фліртує з Лукашенком у Мінську, з авіаперевізника «Бєлавіа» — зняті санкції в обмін на звільнення і вигнання з країни 52 політв’язнів, щоправда деякі з них геть не хотіли покидати Батьківщину. А один і не покинув.

Про це йдеться у матеріалі міжнародної оглядачки ТСН Яни Слєсарчук.

Що відомо про російсько-білоруські навчання

У ніч проти п’ятниці на контрольно-пропускних пунктах між Польщею та Білоруссю з’являється колючий дріт. Кордон повністю закривається — і на в’їзд і на виїзд. Трикілометрова зона уздовж кордону — заборонена для польотів. Як у Польщі, так і в сусідній Литві. Так європейські держави відповіли на масштабні російсько-білоруські військові навчання з промовистою назвою «Захід-2025». У них беруть участь близько 18 тисяч солдатів, з них 5 з половиною тисяч — російські. Збираються випробувати і новий ракетний комплекс «Орєшнік».

Ціль російсько-білоруських навчань ні для кого в Польщі не секрет. Йдеться про малозаселену ділянку на кордоні Польщі і Литви, захопивши яку Росія проб’є прямий вихід до своєї Калінінградської області.

«Ціль цих вправ — серед іншого відомий Сувалкський коридор. Саме на нього розраховані симуляційні операції», — каже Дональд Туск, прем’єр-міністр Польщі.

Реакція Трампа на дрони у Польщі

Тим часом президент Сполучених Штатів, якого продовжують допитувати, що він думає про два десятки російських дронів, свідомо скерованих на територію держави НАТО, відповідає: це вони просто помилилися.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський наполягає — це складно назвати випадковістю.

Загравання із Білоруссю

Але напередодні, поки поляки готувалися перекривати кордон із Білоруссю, в Мінську приймали спеціального представника Сполучених Штатів. І Джон Кол на камери оголосив: з білоруських авіаліній «Бєлавіа» знято американські санкції.

У цей самий час литовський кордон перетинали 52 політв’язнів, яких утримували у тюрмах Білорусі. Серед них 16 іноземних громадян. Президент Литви Гітанас Науседа за шістьох своїх звільнених співгромадян подякував Трампу першим.

Щоправда не всі звільнені білоруси, яких вітають в американському посольстві у Литві, із цим погоджуються. Адже тепер вони — депортовані з власної країни. Журналістка Лариса Щирякова крізь сльози називає те, що з нею сталося, подвійною карою: спершу тюрма, тепер висилання з батьківщини.

«Мені до звільнення залишалося 4 місяці. Пробачте, якщо я скажу щось неправильне, але я б хотіли вийти по строку й залишитися вдома», — каже вона.

А 69-річний Ніколай Статкєвіч на знак протесту проти незаконної екстрадиції просто відмовився перетинати межу Литви. І кілька годин просидів у зоні між двома кордонами. Потім силовики забрали його в Білорусь, доля опозиціонера наразі невідома.

Торгувати людьми білоруський диктатор уміє добре. Ще до початку повномасштабної російської війни він тероризував Польщу і Литву мігрантами, яких спеціально для того завозив з проблемних держав Близького Сходу та Африки, а вже в Білорусі за допомогою силовиків створював їм фактичний коридор з Мінська, куди прилітали літаки, до лісу, до європейського кордону. І не випускав звідти. Цей тиск силовиків позаду й незвичні морози змушували знедолених людей буквально штурмувати кордон. А поляків і литовців зі свого боку — максимально його зміцнювати.

Тепер у білоруського диктатора новий етап — за поступливість і звільнення політв’язнів, Трамп надсилає йому запонки у подарунок і вітає з днем народження

Від хвилювання у білоруського постпреда в ООН Рибакова, який перекладає Лукашенові американського листа, дрижать руки. Для маргіналізованого за останні роки Лукашенка ці знаки уваги набагато вигідніші, ніж для Трампа, який їх показує. Це потенційно так само легалізує Лукашенка на світових майданчиках, як Аляска, Путіна.

Та американські санкції далеко не так шкодять Мінську, як європейські. Тому тепер Лукашенко має сподіватися, що відпустивши ще більше в’язнів, він дочекається, що Трамп тиснутиме на європейських партнерів. Йому є, ким торгувати: у в’язницях досі залишається більш як тисяча людей, загратованих із політичних мотивів.