«Буферні бази» і «фішкарі». Як мафія «закришувала» ринок схем для ухилянтів й навіть роздає «франшизи»

Уряд пропонує запровадити кримінальну відповідальність за втечу військовозобов’язаних за кордон. У Верховну Раду вже внесено законопроєкт, яким пропонується доповнити статтю 332 Кримінального кодексу України (незаконне переправлення осіб через державний кордон).

А поки депутати вивчають цей документ, правоохоронці продовжують документувати злочинні групи, для яких організація “турів” для ухилянтів в інші країни перетворилася під час війни на дохідний бізнес.

Наприкінці серпня правоохоронці провели ще один етап спецоперації з виявлення тих, хто ухиляється від мобілізації, шукаючи способи виїхати за кордон. А також тих, хто заробляє на таких “послугах”.

Про те, як криміналітет за роки повномасштабної війни з контрабанди цигарок і спирту переключився на переміщення через кордон людей, скільки це коштує і яким чином організовується цей процес, журналісти видання “Цензор.НЕТ”   поспілкувались із заступником начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Денисом Лисенком.

У ЦІНУ ЗАКЛАДАЮТЬ РИЗИК БУТИ ЗАТРИМАНИМ

– Яка загальна мета таких спецоперацій? Адже тих, хто намагається перетнути кордон, і так постійно затримують.

– Ми системно працюємо над документуванням таких злочинів. І йдеться не про поодинокі випадки, а організовані злочинні групи, які займаються такою незаконною діяльністю. У нас є два вектори, по яких ми працюємо. Це – незаконний перетин кордону особами мобілізаційного віку – класичний спосіб перетину кордону поза офіційним пунктом пропуску – та операція під умовною назвою “Опікун”, яку ми проводимо спільно з внутрішньою безпекою ЗСУ. У такому випадку йдеться про схему, коли чоловіки мобілізаційного віку та військовослужбовці надають до військових частин та ТЦК документи про нібито незадовільний стан здоров’я або необхідність догляду за хворими родичами, і у такий спосіб отримують відстрочку. Тож перевіряємо законність наданих чоловіками документів. Десь 10-15% від їхньої загальної кількості – фіктивні. “Хворі” чоловіки чи їхні рідні не зверталися до медичних закладів, лікування та обстеження не проходили, або за номером наданої медичної документації допомогу дійсно отримували, але зовсім інші люди.

– Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко публічно зазначав, що переправлення людей через кордон поза пунктами пропуску стало більш дохідним для криміналітету, ніж класична контрабанда цигарок і спирту. Кошти великі, а ризику менше. Про це він розповідав і в інтерв’ю нашому виданню. Як змінювалися ціни?

– Більшість з тих, хто займався контрабандою, яка зараз, під час війни, іде на спад, дійсно “перепрофілювались” і почали займатися більш вигідним для них нелегальним бізнесом. Бо запитів на незаконний перетин кордонів стало значно більше. І така “послуга” з кожним роком дорожчає, в ціну закладають ризик бути затриманим.

Якщо, наприклад, у 2022 році йшлося про ціни до 3 тисяч доларів за одну людину, яку переведуть чи перевезуть незаконно через кордон (бродом через річку, через гори, в схованці автомобілем), то в 2023-2024 роках ми побачили динаміку зростання ціни. І на даний час вона варіюється від 10 до 20 тисяч доларів США за одну людину. Все залежить від способу переміщення через кордон.

Як тільки Національна поліція, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба почали активно виявляти такі факти, були оголошені перші підозри, а потім судами винесені вироки, складалися адміністративні протоколи, накладались штрафи, ця сфера нелегальної діяльності стала більш організованою. А ціна за кожного “ухилянта” зростала.

– А в яких випадках ідеться про кримінальну відповідальність, а коли – про адміністративну?

– Кримінальна відповідальність передбачена саме за організацію незаконного перетину кордону. Людина, яка незаконно перетинає кордон, підпадає тільки під адміністративне правопорушення. Тобто, має сплатити штраф.

Водночас ми співпрацюємо з територіальними центрами комплектування, щоб кожен, хто намагається уникнути служби, усе ж таки став на захист держави.

– Все одно вони потраплять на фронт?

– Не обов’язково на фронт, не всі воюють на передньому краї. Якщо людина для цього не придатна через проблеми зі здоров’ям, вона може виконувати інші завдання для Збройних сил України.

Це вже не нам вирішувати. Наше завдання, якщо ми спільно з прикордонниками затримуємо якусь групу, задокументувати організаторів, оголосити їм підозру. А прикордонники спільно із ЗСУ і ТЦК вже далі працюють з тими, хто намагався нелегально перетнути кордон. На них складаються адміністративні протоколи, які надалі розглядаються в суді. В основному це роблять прикордонники, але є випадки, коли адмінпротоколи складають наші працівники.

– Тобто кримінальне провадження за ухилення від мобілізації щодо таких людей не відкривається?

– Мотиви незаконного перетину кордону бувають різними. Хтось ухиляється від служби, комусь треба за кордон по здоров’ю, але людина вирішила саме в такий спосіб їхати. Тому ми фокусуємось тільки на самому факті незаконного перетину.

Наприклад, в країнах Євросоюзу сам факт незаконного перетину – це вже кримінальна відповідальність. Затримали на кордоні, матеріали направляються в суд, обирається запобіжний захід. У нас такого немає, бо лояльніше законодавство. Кримінальне провадження відкривається у випадку, якщо людині вручили повістку, але вона свідомо не з’явилася в ТЦК. Тобто, коли у людини є відповідний мотив.

– Ви сказали, що переправленням людей за кордон займаються організовані злочинні групи. Організація цього процесу, як і ціни, змінювалась?

– Наприкінці лютого 2022 року кордон для виїзду чоловіків вже був закритий. Але спинити це було неможливо. Увесь кордон не перекрити, коли такі потоки людей намагаються виїхати з країни, як тоді це було. Люди просто шукали можливість перетнути кордон по “зеленці”.

Ми робили аналітику, щоб зафіксувати, на яких ділянках тоді було більше випадків нелегального перетину кордону. Це Закарпатська, Чернівецька й Івано-Франківська області, там, де гори, і Одеський регіон, там, де плавні. Ви ж пам’ятаєте, який в ті дні був хаос і жах? Люди налякані, тікали від війни. Але потім усі ці канали почали поступово перекривати.

Ціни зростали, у організаторів таких каналів з’явилися надприбутки, люди перестали займатись контрабандою. Якщо ви згадаєте, у США під час Великої депресії, коли був “сухий закон”, мафія займалась збутом і виготовленням контрафактної продукції. Угрупування почали боротися за надприбутки, доходило й до того, що представники криміналітету розстрілювали один одного.

Щось схоже було й у нас. Розуміючи, які надприбутки можна отримувати на нелегальному перетин кордону, криміналітет вирішив цей “ринок” також підібрати під себе і “видавати франшизу”. Вони визначились, хто з ким буде працювати і чим саме займатись. Хтось збирає групи, хтось їх перевозить по території країни до кордону, ще хтось підшукує місце, де можна перечекати, поки буде відповідна ситуація на кордоні, щоб його перетнути. Тому ми як підрозділ з боротьби з організованою злочинністю націлюємось саме на організовані злочинні групи, які займаються цим видом діяльності. З 2022 року за матеріалами ДСР було оголошено 1000 підозр, до суду скеровано обвинувальні акти стосовно 772 осіб, більшість з яких входили до складу злочинних груп (п’ять і більше осіб). У 2025 році вже винесено 38 обвинувальних вироків стосовно 45 осіб

– Ці групи до повномасштабної війни спеціалізувались на контрабанді цигарок, спирту й інших підакцизних товарів чи на чомусь іншому?

– Переважно на контрабанді цигарок. Щоб забезпечити перехід кордону чи перенести товар, треба дуже добре знати місцевість, правильно врахувати погодні умови. Бо, наприклад, у західних регіонах з погіршенням погодних умов, дуже складно перетнути кордон поза пунктами пропуску.

До війни нашу країну використовували як транзитну зону для потрапляння громадян Шрі-Ланки, Індії, Пакистану, Афганістану в країни Європи. Вони акумулювались на території російської федерації, потім заходили зі сторони Сумської, Харківської і Луганської областей на територію України. Далі – перечікували в Києві і Київській області, поки будуть нормальні погодні умови, організатори погодять певний час, маршрут, дадуть провідників і т.д. І в зимовий час ця незаконна діяльність припинялась. Бо в горах багато снігу і пройти там дуже важко. До того ж залишаються сліди, і прикордонникам так легше було знайти тропи, якими пересувалися такі групи, і наздогнати їх, оскільки вони відповідно оснащені.

Цей попередній досвід нинішні організатори таких нелегальних каналів теж враховують. І не лише на західному кордоні.

В Одеському регіоні теж своя специфіка. Там плавні, тому часто для незаконного переміщення через кордон використовуються човни. Також багато чого залежить від погоди, тому важливо, щоб не було льоду, сильного вітру і човни з людьми не перекинулись.

– Організатори таких каналів перебувають в Україні?

– Не завжди. Вони також можуть не бути в прикордонних регіонах, а в будь-якому іншому. Для своєї незаконної діяльності використовують соціальні мережі, телеграм-канали, де виставляють оголошення про організацію “турів” про перетин кордонів.

– А як вони це подають? Не можна ж написати відкрито, як є.

– Пишуть відкрито. Тому працюємо разом із колегами з кіберполіції, виявляючи такі пропозиції в соцмережах і телеграм-каналах. Далі вони вже проводять подальшу роботу з документування. На другому етапі спецоперації була реалізація їхньої інформації. Відпрацьовували адміністраторів телеграм-каналів, власників сторінок у фейсбуці, де розміщено інформацію щодо незаконного перетину кордону. Документування таких осіб – це досить кропітка робота.

– Якщо організатори за кордоном, їх неможливо притягнути до відповідальності?

– Організатори нелегальних каналів, які перебувають за кордоном, – один з найтяжчих суб’єктів, які підпадають нам під документування. Оскільки усе управління каналом відбувається з-за кордону через месенджери, а оплата в основному іде на криптогаманці. Тобто, йдеться про відсутність будь-якої дотичності замовника до організатора. Але ми встановлюємо організаторів, їм заочно пред’являються підозри й оголошують їх у розшук.

“БУФЕРНІ БАЗИ” І “ФІШКАРІ”

– Можете розповісти на прикладі якоїсь з груп, як організовано “тури” з переміщення через кордон? Чи вдаються організатори і виконавці до засобів конспірації?

– В серпні минулого року в Одеській області неподалік кордону з Молдовою затримали “КАМАЗ”, в кузові якого перебували 48 чоловіків, що намагалися незаконно покинути країну. Це затримання стало рекордним за кількістю осіб у вантажівці, які одномоментно намагалися виїхати. Вартість одного місця у вантажівці становила 150 000 гривень.

В цьому випадку організатор нелегального каналу теж перебував за кордоном. Фізичного спілкування між замовниками й організатором не було.

Була окрема ланка в цій групі, яка займалась рекламою про надання таких послуг. Були окремі люди, які підбирали транспорт, водіїв. Також була ще одна ланка – так звані “фішкарі”. Це люди, які дивляться, чи не слідкує поліція за тим чи іншим ухилянтом, чи не документує вже. Щоб це не призвело до затримання усієї групи. Тому до документування саме в цьому випадку були залучені безпілотні літальні апарати. Це давало змогу безперервно документувати шлях, яким рухались охочі перетнути кордон.

– Як усіх цих чоловіків збирали? Вони заздалегідь знали точку збору? Це було в Одесі чи ближче до кордону?

– Люди перебували в Одесі і чекали, коли їм на телефон прийде повідомлення з геопозицією, куди треба з’явитись. З цього місця треба було пройти ще кілометр-півтора до точки, де стояла вантажівка. Потім треба було сказати водієві обумовлені слова, щоб пустили сісти в кузов.

Точки надсилали різним людям різні, певно, перестраховуючись. Вантажівка їхала в сторону кордону, потроху збираючи “пасажирів”.

Близько двох-трьох годин наші безпілотні літальні апарати були в небі, і ми усе це безперервно фіксували.

– Хіба їх було непомітно?

– Не розкриватиму усіх деталей, але ми знайшли технічне рішення, яке допомогло фіксувати те, що відбувалось, на тих ділянках, де безпілотники було помітно.

Також затримували групи, організатори яких перебували на сході країни. Вони діяли за схожим сценарієм. Людей знаходили і збирали там же на сході, а далі вони їхали за захід або на південь. Але щоб туди добратися, треба оминути блокпости, десь цим людям харчуватись, ночувати. Це все входило в пакет “послуг”.

– А де зупинялися переночувати? У готелях?

– На першому етапі спецоперації ми провели близько 70 обшуків саме в місцях, які можна умовно вважати буферними. Це кемпінги, невеличкі місцеві готелі.

Везли людей в кілька етапів. Спочатку зі сходу до центральної частини країни, де вони зупинялись, щоб відпочити і поїсти, а далі вони рухались південь або на захід – залежно від того, де була можливість перетнути кордон. Коли приїжджали туди, теж певний час перечікували. Потім їх споряджають в дорогу, враховуючи спосіб переправлення.

На цьому етапі підключалась вже інша злочинна група, яка забезпечувала сам перехід через кордон. Тобто, вони мали обрати найменш захищену ділянку, купити спорядження. Наприклад, група, яку ми затримали, забезпечувала перетин кордону через річку Тиса. Вони закуповували людям спеціалізовані костюми, підбираючи за розміром.

– Є випадки, коли облаштовують схованки в автомобілях?

– Раніше в нішах залізничних вагонів, фур, туристичних автобусів ховали контрабандні цигарки, а зараз так намагаються перевозити через кордон людей. Наприклад, їде фура з якимось обладнанням або будівельними матеріалами. Там обладнують схованку, куди стає 3-4 людини. Якщо кожен по 15 тисяч доларів заплатив, ти вже заробив на цьому 60 тисяч.

– Ні прикордонники, ні митники їх не бачать?

– Не кожна машина проходить через сканер чи відправляється на поглиблений огляд.

– З іншої сторони кордону їх теж не бачать?

– По-різному буває. Якщо знаходять, повідомляють українську сторону і ми їх забираємо.

Також були випадки, коли виявляли схованки з людьми у рейсових автобусах міжнародного сполучення. В таких автобусах є відсік для відпочинку водіїв. Він розміщений у салоні. Там невеличка ніша, де він може лягти і ніхто його не бачить. Так що вони роблять? Між багажним відсіком і спальним місцем другого водія роблять нішу, в яку кладуть людину, і вона таким чином перетинає кордон.

Окрім того, намагаються вивозити легковими автомобілями з причепами. В одному з випадків схованка була облаштована і прикрита зверху будівельним сміттям.

– Ви сказали, що коли везуть групу охочих виїхати по країні, оминають блокпости. Який транспорт обирають?

– Це можуть бути буси, приватні автомобілі. І необов’язково вони їхатимуть разом. Скоріш з перервами.

– Мені розповідали правоохоронці, що виявляють дешевші по вартості схеми ухилення від мобілізації. Коли треба сплатити 3-4 тисячі доларів.

– Ми зараз з вами говоримо про умовно класичний спосіб перетину кордону поза офіційним пунктом пропуску. Але дійсно є схеми, коли намагаються вирішити питання шляхом підробки документів, там інша вартість. Це підробка результатів військово-лікарських комісій, оформлення фіктивного догляду за людиною з інвалідністю. Є вже й випадки, коли фіктивно усиновляють дітей, щоб мати можливість виїхати.

Ще один варіант виглядає так. Тут ми говоримо про Одеську область. У машину сідають дві жінки. Вони ховають дитину, а на додачу беруть із собою ухилянта. Разом заїжджають на транзитну дорогу — прикордонники видають контрольний талон, де зазначено: у машині троє людей.

Далі, у заздалегідь домовленому місці, чоловік-ухилянт виходить з авто й тікає в бік Молдови. Після цього жінки дістають зі схованки дитину. На виїзді з транзитної зони кількість пасажирів збігається з тією, що була на в’їзді — знову троє. Тож запитань у прикордонників не виникає.

– Якщо я правильно вас зрозуміла, злочинні групи співпрацюють між собою і ділять кошти, коли йдеться про нелегальні канали з перетину кордону. А як на це реагують ті, хто вище в кримінальній ієрархії? Отримують свій відсоток?

– Наприкінці минулого року була задокументована діяльність злочинної організації на чолі з суб’єктами підвищеного злочинного впливу. Це “смотрящі”, кримінальні авторитети. Також було задокументовано їхнє злочинне зібрання – так звана “сходка”, на якій вирішувалось питання розподілення грошових коштів саме за такий нелегальний бізнес.

Бо так само працювали, як я розповідав – коли збирали групи, брали з людей гроші, організовували переміщення по країні до кордону. Але не усі змогли виїхати, а гроші вже витратили. Тому вирішувалось питання про те, хто повинен повернути кошти і в якому розмірі. А як третейські судді на цій зустрічі були “смотрящі”.

Нам у цій ситуації, потрібно було задокументувати діяльність груп, пов’язану з незаконним перетином кордону, і також цю конфліктну ситуацію і збір усіх представників криміналітету в одному місці. В результаті було затримано 12 представників криміналітету, справа щодо них розглядається вже в суді. Також було вилучено списки з даними близько ста осіб, які використовували їхні послуги. Вони вже відпрацьовані.

Авторка:  Тетяна Бодня

Джерело:  “Цензор.НЕТ”