Казус беллі чи маскування більшого удару: кілька сценаріїв фіналу навчань "Захід-2025"

Нагадаємо, що попередні навчання Росії та Білорусі відбувалися в лютому 2022 році, саме тоді російські війська масово перекидали до Білорусі, а звідти 24 лютого окупанти перетнули кордони України.
Чи здатна Росія повторити сценарій 2022 року тепер проти країн НАТО, скільки має ресурсу і яким країнам загрожує Кремль насамперед – ексклюзивно для 24 Каналупроаналізували воєнні та політичні експерти. А також окреслили ймовірні завдання, які Білорусь та Росія ставлять на навчання "Захід-2025".

"Сценарій провокацій був на столі"

Заступник керівника Об'єднаного перехідного кабінету Білорусі Павло Латушко поділився інсайдом, що кілька років тому в Генштабі Збройних сил Білорусі спільно з російським Генштабом розглядався сценарій ескалації локального конфлікту на кордоні, наприклад, з Польщею чи Литвою.

Коли мігранти, отримавши зброю від спецслужб режиму Лукашенка, потрапляють на територію Польщі і обстрілюють білоруських прикордонників. У результаті білоруси у відповідь мають стріляти по Польщі. Виходить локальний обстріл із використанням вогнепальної зброї. Розглядався навіть сценарій переходу до обстрілу із використанням артилерійських озброєнь.

Такий сценарій написаний на карті на випадок Казус беллі. Якщо це прописано, тут виникає питання лише одного – дати наказ,
– зауважив Латушко.

Казус беллі – формальний привід або причина для війни, не завжди правдивий або законний. Ним скористалася Росія в 2022 році, заявивши про "геноцид" російськомовного населення і загрози від НАТО.

Що може перешкодити Путіну дати такий наказ, якщо він напередодні запустив дрони по Польщі? Латушко переконаний, що Путін хоче деморалізувати європейське суспільство, вони перестали підтримувати Україну та тиснули на свої уряди. Мовляв, "ми втомились, нам страшно, нам небезпечно, давайте завершувати".

Тоді до влади в європейських країнах починають приходити уряди, як в Угорщині, які не готові підтримувати Україну. І це виклик.

"Росіяни грають у середньострокову стратегію, ставлячи на те, що в європейських країнах відбудуться політичні зміни під цим тиском, під цією загрозою, страхом, і вони надалі відмовляться підтримувати принципи демократії, свободи та територіальної цілісності України", – переконаний білоруський опозиціонер.

Латушко розповів про роль Білорусі у провокаціях проти Європи: дивитись відео

Кількість військ та провокації

Ексспівробітник СБУ Іван Ступак наголосив, що будь-яка військова активність біля флангів НАТО є загрозою Європі. Втім, передбачити певний сценарій поки неможливо. У 2021 році навчання "Захід-2021" завершились без воєнної агресії. А у січні-лютому 2022 розпочалися навчання "Союзна рішучість-2022", які завершилися вторгненням в Україну.

За даними литовської розвідки, зараз в Білорусі накопичено орієнтовно 30 тисяч військовослужбовців. Натомість на початку повномасштабного вторгнення в Україну з Білорусі заходило майже 140 тисяч бойовиків.

Тобто в порівнянні все виглядає начебто не так критично. Кількість нібито невелика. Але якщо взяти масштаби України та, наприклад, Литви або Латвії, то і 30 тисяч може вистачити. Знову ж таки згадаймо Сувальський коридор, Балтійське узбережжя,
– підкреслив ексспівробітник СБУ.

Він також нагадав про провокації, що передували навчанням. У 2023 році було зафіксовано 55 інцидентів з придушенням зв'язку, підміною координат для суден, та авіації. За половину 2025 року – вже 730.

Ексспівробітник СБУ Ступак оцінив загрози від "Захід-2025": дивитись відео

Полковник ЗСУ у запасі, льотчик-інструктор, військовий експерт Роман Світан вважає, що під час "Захід-2025" росіяни, ймовірно, вдадуться до провокацій.

Все залежатиме від того, який наганяй отримає Путін від учасників геополітичного процесу – Дональда Трампа, Сі Цзіньпіня тощо за удар по Польщі двома десятками дронів. І далі буде зрозуміло, в який бік його штовхне господар Китаю. Або зупинить або нацькує на подальші провокації.

Це можуть бути провокації з бойовими дронами чи ракетами, або обманки без бойової частини. Уже заходила ракета Х-55 на Польщу. Може бути захід авіації на територію Польщі, Литви, Латвії. Нещодавно в Естонію зайшов МІ-8 і вийшов назад. Приблизно такі провокації можуть бути з гелікоптерами, літаками.

Основне завдання таких провокацій – розвідка боєм, визначення алгоритму дій противника для того, щоб підготуватися до подальших вже серйозних військових операцій. Побачити, які командні центри включаються до системи протидії, які борти з яких аеродромів підіймаються, де розташовані зенітно-ракетні комплекси,
– вважає Світан.

Тобто росіяни захочуть змалювати алгоритм дій супротивника, який потім може лягти в основу планування реальних наступальних дій.

Світан припустив, до чого можуть готуватися в Росії: дивитись відео

Два сценарії

На переконання політолога Олега Лісного, навчання "Захід-2025" можуть закінчитися двома сценаріями:

Перший сценарій – багатоетапне ІПСО. Будуть спільні військові навчання з Білоруссю, перетин російськими безпілотниками кордонів країн НАТО. Росія хоче тримати Європу в напрузі, відвертаючи увагу від імовірного удару в іншому місці. Цей сценарій Лісний вважає більш ймовірним.

Другий сценарій – якщо Путін побачить слабкість Польщі, то під ударом може опинитися саме вона. Наразі в Кремлі лише тестують Польщу як одну з країн НАТО, ймовірно, безпілотники з Росії залетіли туди саме з такою метою

Як НАТО відреагувало на атаку дронів в Польщі?

10 вересня кордон з Польщею перетнули близько двох десятків російських дронів. ППО Польщі вдалося знешкодити 4 з них.
Прем'єр Дональд Туск назвав захід дронів"масштабною провокацією", а в Оперативному командуванні Збройних сил Польщі назвали це "актом агресії".

За даними джерел Reuters в НАТО, Альянс не розглядає вторгнення безпілотників на територію Польщі як атаку. Організація Північноатлантичного договору активувала статтю 4 у зв’язку з порушенням повітряного простору Польщі. Вона передбачає, що держави-члени можуть ініціювати консультації, коли територіальна цілісність, політична незалежність або безпека будь-якої зі сторін опиняються під загрозою. Однак 5 стаття НАТО, яка передбачає спільну оборону, залишилася неактивованою.

Чи є в Росії ресурси?

Політичний консультант, військовослужбовець Олександр Антонюк переконаний, що потужну провокацію від Росії відкидати не можна, хоча вона й малоймовірна. В Росії просто не вистачить ресурсу, як грошового, так і людського на неї.

У рамках навчань імітування або створення додаткової кризи – такі речі можуть бути. Враховуючи, що в ці дні навіть вмикалося так зване "Радіо судного дня". Так, будуть відпрацьовувати різні методи,
– вважає Антонюк.

Що таке "Радіо судного дня" в Росії?

"Радіо судного дня" – це неофіційна назва для спеціальних систем зв'язку, призначених для забезпечення управління збройними силами Росії у разі ядерної війни або повного руйнування традиційної інфраструктури зв'язку.

Полковник ЗСУ у запасі Роман Світан також скептично оцінює можливості 30-тисячних військ в Білорусі. Він вважає, що такого ресурсу росіянам вистачить тільки для провокацій, аби перевірити реакцію країн НАТО.

Не треба чекати великих дій як таких, ми навіть серйозного відеоряду не побачимо, доки вони не потраплять у зйомку, не будуть зафіксовані іншими оглядачами,
– підкреслив полковник запасу.