Художники по склу із Закарпаття: Скляне сміття переплавляємо на цікаві тарілки і прикраси

Порожні пляшки, потріскані склянки, старі шибки в умілих руках отримують шанс на нове життя. Наприклад, у вигляді оригінальної тарілки чи прикраси. Митці із Закарпаття Василь Полажинець і Вероніка Вітерець вирішили не словом, а ділом боротися з відходами. Про їхню майстерню Lay Bottle, про те, як пляшки і віконне скло стають елементами декору, а також про оригінальну техніку ф’юзинг і чому проблема з відходами особливо гостра у карпатських селах - читайте у матеріалі Коротко про.

Матеріал для творчості під ногами

На подвір’ї біля цієї садиби і в самому приміщенні завжди багато скляних пляшок різного калібру.

- Люди спочатку завжди дивуються, мовляв, чого це в них так багато скляної тари, невже вживають стільки алкоголю, і з полегшенням видихають коли дізнаються про нашу творчість, - сміються митці Василь Полажинець і Вероніка Вітерець із міста Хуст, що на Закарпатті.

Василь і Вероніка – подружжя і співвласники майстерні скла Lay Bottle. Вже кілька років переробляють використані скляні пляшки і віконне скло у посуд, прикраси та різні елементи декору. До слова, сама назва Lay Bottle в перекладі з англійської - «лежить пляшка». Дійсно так, адже пляшки, які побували в руках Василя та Вероніки, пласкі і сплюснуті. А ще назва Lay Bottle підкреслює, що викинута пляшка може лежати в горах, чи у лісі, чи у смітті, але її можна підняти і зробити з неї щось красиве та корисне.

Скло - повністю придатний до переробки матеріал, який можна використовувати нескінченну кількість разів. Це прекрасно знає Василь Полажинець, художник-графік за освітою, випускник Львівської академії друкарства, але багато років працює саме зі склом.

- З Веронікою ми місцеві аборигени (сміється. - Авт), обожнюємо своє рідне Закарпаття, часто подорожуємо регіоном і бачимо скільки сміття, а саме скла, є і в лісах, і на берегах річок, і біля людських осель, - розповідає Коротко про Василь Полажинець. - А я ж художник по склу і знаю, як працювати з цим матеріалом. От і подумав: треба спробувати переробляти скло, це саме той ресурс, який, по суті, є в нас під ногами.

Вероніка підтримала ідею чоловіка. Василь мав необхідне обладнання для роботи зі склом і вирішив спочатку переплавити скляні пляшки на тарілочки для сирної і м’ясної нарізки. Вийшло! Далі почав робити складніші тарілки з орнаментом, ялинкові прикраси, скляні писанки.

- Коли до мене в руки потрапляє скляна пляшка, я перш за все уважно оглядаю її, оцінюю форму, саме скло, - пояснює Василь. – Частину пляшок використовую для виготовлення винних тарілок у формі самої пляшки. Деякі йдуть на вази або взагалі на деталі для виготовлення декору. Зізнаюся: для мене кожна пляшка цікава. А ще я бачу, яке скло буде добре поєднуватися за фізичними і хімічними властивостями.

Опісля Василь творить магію біля печі, плавить, змішує, охолоджує. І вже на завершення наносить, якщо потрібно, гравіювання відповідно до заздалегідь підготовленого макета. Це кропітка ручна робота. Вартість такої пляшки-тарілки від 300 грн. Дорого? На такі закиди митці нагадують, що мистецтво безцінне, та й ручна праця не може бути дешевою.

- Бувають випадки, коли ріжетеся склом чи з досвідом це неможливо? – запитуємо.

- Шо довше працюю зі склом, то менше порізів, - усміхається Василь. – А навіть якщо таке трапляється, вже й уваги не звертаю, мабуть, звик.

Запікає у печі при 720 °С

З асортиментом майстерні Lay Bottle можна ознайомитися на місці у Хусті, в деяких магазинах Києва та Ужгорода, а також на однойменному сайті і в соцмережах.

Журналістку Коротко про особливо зацікавили тарілки з орнаментом, які наче розмальовані різними кольорами.

- Насправді це не розпис, а поєднання різних кольорів скла з віконним, - уточняє Василь. – Наприклад, ріжемо пляшку на вазу, і залишається її «верхівка» або горлечко. Щоб не викидати такі рештки, ми використовуємо їх в орнаментальних виробах. Це техніка ф’юзинг, яку я інтерпретував під пляшкове і віконне скло. Це суто робота зі склом, яка дає колір, фактуру, поверхню без використання додаткових фарб.

Невеличкий лікбез: елементи декору у техніці ф’юзинг виготовляються методом спікання скла - ф'юзинг - у печі при температурі 720 °С і вище. Різні частинки скла вплавляються одна в одну, і в результаті утворюється новий суцільний виріб.

- Ми намагаємося переробляти весь матеріал, усе скло до найменшої частинки, - каже Вероніка. - До прикладу, скляні прикраси теж виготовляємо із залишків. А я їх розписую своїми авторськими візерунками.

І прикраси, і тарілки, і вази Lay Bottle купують на подарунок. А ще замовляють для себе, на пам'ять.

- Ось нещодавно до нас написала американка, бабуся якої родом з села Дубриничі (Закарпаття), хоче собі пляшку-тарілку із вигравіюваним зображенням цього селища на пам'ять, - розповідає Вероніка. – Ще з цікавих замовлень: до нас звертаються пари, які хочуть зберегти, наприклад, пляшку з весілля. Ми переплавляємо, наносимо гравіювання, і це вже не звичайна пляшка, а цікавий елемент декору та частинка пам’яті. Також ми створили серію орнаментальних тарілок з різними місцями Закарпаття. Таким чином популяризуємо свій рідний край.

Матеріалу для виробів вистачає. Люди вже й самі привозять і надсилають поштою Василю та Вероніці такі речі. А митці намагаються всіляко подавати приклад вторинної переробки, заохочувати людей до сортування сміття. Наприклад, з поїздок Україною привозять трохи дивні для більшості «сувеніри»: знайдені на узбіччях скляні пляшки, віконне скло тощо. Кажуть, що особливо гострою проблема зі сміттям є в гірських селах. Тамтешні люди звикли, що весь непотріб «вода забере», бо ж так говорили і робили їхні предки.

- Але в ті часи такої кількості сміття не було, тим паче неорганічного, - кажуть Василь і Вероніка. - Тому своєю творчістю ми нагадуємо про вторинну переробку відходів, того ж скла, яке можна перетворити на щось красиве.