Пастка для НАТО: ексофіцер британської армії розкрив, чому насправді дрони РФ вдерлися до Польщі

Атака дронів на Польщу / Ілюстративне фото / © Getty Images

Після вторгнення російських дронів до повітряного простору Польщі міністр оборони Великої Британії Джон Хілі заявив, що доручив збройним силам надати варіанти для посилення протиповітряної оборони НАТО. Аналогічні заклики пролунали й від інших країн Альянсу, зокрема від Франції, Німеччини та Нідерландів. Проте це абсолютно неправильна реакція, яка повністю відповідає намірам Росії.

Про це заявив полковник у відставці британської армії Річард Кемп у своїй колонці для The Telegraph.

Не провокація, а пастка

Коментуючи заяву прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска про те, що інцидент наблизив країну до військового конфлікту «більше, ніж будь-коли з часів Другої світової війни», Кемп зазначив, що це твердження, як і припущення інших експертів про те, що Росія нібито «тестує НАТО», не відповідають дійсності.

«Путіну немає потреби перевіряти нашу реакцію на дрони, що входять у повітряний простір НАТО, тому що він вже точно знає, якою вона буде: ніякою», — пише Річард Кемп.

Він нагадав, що максимум 19 дронів увійшли в повітряний простір Польщі, і це недостатньо, щоб спровокувати значну реакцію з боку Заходу. Сам Північноатлантичний Альянс підтвердив це, заявивши, що інцидент не вимагає застосування статті 5, яка передбачає, що напад на одного члена є нападом на всіх.

«На ту саму ніч 415 безпілотників і 43 ракети були запущені по українських містах. Ось як виглядає великомасштабна провокація, пане Туск», — наголосив полковник.

Справжня мета «вторгнення»

На думку Кемпа, цей інцидент є частиною тієї ж моделі дій, якої Росія дотримується з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Затяжна і надзвичайно дорога війна, головною причиною якої є постійне постачання зброї із Заходу, змусила Путіна вдатися до «політичної війни». Ця війна передбачає пропагандистські зусилля, кібератаки та залякування, щоб переконати західні країни скоротити або припинити постачання зброї Україні.

Справжньою метою цього вторгнення дронів, за словами полковника, було «вселити страх серед країн НАТО до такої міри, що вони будуть прагнути сконцентрувати більші засоби протиповітряної оборони для захисту Польщі, і, як наслідок, відмовлять Україні в ресурсах, яких вона так гостро потребує».

І саме таку реакцію ми зараз спостерігаємо, оскільки політичні лідери говорять про посилення власної ППО. Наразі, саме системи протиповітряної оборони потрібні Україні найбільше, адже атаки на українські міста стали для Путіна основною стратегією.

Якою має бути правильна відповідь НАТО

Відповідь на інцидент повинна бути прямо протилежною тому, на що розраховує Путін. Кемп не заперечує, що країни НАТО повинні розвивати власну протиповітряну оборону, адже ця галузь була надзвичайно занедбаною на Заході. Проте, з урахуванням наявного дефіциту засобів ППО, пріоритетом має бути надання якомога більшої кількості доступних систем Україні, а не їхнє утримання в резерві чи розгортання в Польщі чи інших частинах Європи.

«Він занадто зайнятий в Україні, і останнє, чого він хоче, — це розширювати цей конфлікт. Це було очевидно від самого початку: попри агресивну антизахідну риторику, він був надзвичайно обережним, щоб уникнути прямого зіткнення з НАТО», — пояснює Кемп.

Найкращим способом стримати Путіна, на його думку, є не дозволити йому перемогти в Україні. Це не лише врятує життя та зміцнить позиції Києва на майбутніх переговорах, а й виграє дорогоцінний час для НАТО, щоб посилити свою власну оборону, якою так довго нехтували.