Окуповані землі визволяють чи звільняють? 10 запитань до мовознавиці

«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії, які можна надсилати на електронну скриньку [email protected] з темою листа «Мовне питання».

Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!

Дехто наполягає, що звільняють тільки людей з роботи або вагони метро на зупинках («Звільніть, будь ласка, вагони»), а землі та народ від ворога визволяють. Утім, зазирнімо в тлумачний словник.

Визволяти – це звільняти кого-небудь з неволі, полону, увʼязнення; робити вільним, надавати свободи кому-, чому-небудь, позбавляючи пригноблення, безправʼя, чийогось панування; відвойовувати захоплену ворогом територію.

«Бийте ката, мої ви орлята, наче леви ви будьте в бою! Україну ідіть визволяти, Україну і вашу, й мою!..» (В. Сосюра).

Звільняти – випускати кого-небудь з-під арешту, з вʼязниці і т. ін.; давати волю; силою визволяти кого-небудь з-під арешту, з вʼязниці і т. ін.; здобувати в бою волю для кого-небудь; відвойовувати захоплену ворогом територію, очищати її від противника. 

«Ішли тоді воїни наші звільняти від ворога Крим» (М. Нагнибіда). 

Отже, згідно зі словником, «визволяти» і «звільняти» (землю від ворога або людину з полону / вʼязниці) – це синоніми. Але нам залишається відчувати стилістичні відтінки. На мою думку, слово «визволення» більш пафосне, поетичне, а «звільнення» – більш буденне, рутинне. Коли ми читаємо зведення Генштабу, то «звільнення населених пунктів» там на своєму місці. А от День нашої Перемоги називався б Днем визволення України від російських загарбників.

• 1 •

Надія Викалюк: Поясніть, будь ласка, як правильно утворити родовий відмінок від чоловічого прізвища Мазуренок Іван: Мазуренка Івана чи Мазуренока Івана? Логічно Мазуренка Івана, але така ж форма буде у прізвища Мазуренко Іван. Дякую.

Це як жайворонок: якщо йдеться про таке прізвище, то буде Жайворонка, а не Жайворонока. А те, що Мазуренок і Мазуренко мають однакову форму в родовому відмінку, ні про що не свідчить, так буває. Наприклад, прізвище Прокопів у родовому відмінку взагалі може збігатися з російською формою: Прокопова (правопис дозволяє і Прокопіва, але я б дотримувалася чергування).

• 2 •

Ольга Стельникович: Мене завжди дивував вислів, який вживають деякі люди: «Це гарно на тобі дивиться». Незрозуміло, хто чи що дивиться. Це ж русизм? Мені здається, що мало би бути «Це гарно на тобі виглядає», «Ти гарно виглядаєш». А мені тут же кажуть: «Хто куди і звідки виглядає?». Поясніть, будь ласка, як має бути. 

«Дивиться» – це буквальний переклад російського «смотрится». Буквалізм – це помилка перекладу, що часто базується на міжмовній омонімії. Таких випадків багато: «рахувати» замість «вважати», «вимагати» замість «потребувати», «зіштовхнутися» замість «зіткнутися», «роздратований» замість «подразнений», «вірогідно» замість «імовірно» тощо. А про «виглядаєш» замість «маєш вигляд» ми писали в попередньому випуску. Це слово має значення не тільки «визирати». Сміливо вживайте.

• 3 •

Анатолій Лупан: Оскільки Господарський кодекс України втрачає чинність і це був чи не єдиний нормативний акт, де згадувався термін «штатний розпис», цікаво уточнити: в українській мові правильніше вживати «штатний розпис» чи «штатний розклад»? Адже у фаховому середовищі погляди на цей термін завжди були розділені.

Для мене очевидно, що «розпис» – це покруч від російського «расписание». На жаль, нормативні акти містять багато росіянізмів. Мало бути «штатний розклад», а «розпис» в українській мові хай би залишався декоративно-орнаментальним малярством. 

• 4 •

Марина, Кривий Ріг: Розтлумачте мені, будь ласка. Днями ось отримала сповіщення від фейсбуку про якісь там зміни в налаштуваннях. Мені пишуть: «Щоб не втратити якісь там налаштування, вживіть заходів». Я аж засміялася, таке неоковирне слово «вживіть». Вжити, вживати – то я знаю. А як буде в наказовому «вжити заходів»? Вжиїть, вжийте? Чи то у фейсбуку труднощі перекладу? 

Чому неоковирне? «Вживіть» – це літературна норма. А форми «вжийте», «вжию», як і «жийте», «жию» (замість «живіть», «живу») ненормативні, але трапляються в діалектах.

• 5 •

Юлія Лисенко: Розкажіть, у яких випадках ставимо чи не ставимо кому після «крім» і «попри». Буду дуже вдячна.

Після «крім» ставимо кому в тих випадках, коли це слово можна замінити сполукою «за винятком»: «У магазині було все, крім хліба» = «У магазині було все, за винятком хліба». А якщо, навпаки, йдеться про долучення, а не про вилучення, тоді кому не ставимо: «Крім хліба їй запропонували ще й батон». А «попри» відокремлюється завжди факультативно, за бажанням автора. Однак памʼятаймо про складений сполучник «попри те що», в середині якого кому не ставимо ніколи.

• 6 •

Микола Підгоруйко: Підкажіть, шмарклі чи соплі? Друге російське?

Слова «соплі» та «сопля» є в тлумачному словнику і не мають позначок «розмовне», а «шмарклі», «шмаркля» – мають. Тобто лікар/-ка в медичному висновку має писати «соплі», а не «шмарклі».

• 7 •

Аліна Світляк: Слово «кудрявий» росіянізм чи ні? 

Не росіянізм. Слова «кудері», «кудрі», «кудрявий» є в старих словниках: Грінченка, Уманця і Спілки, Кримського і Єфремова, Ніковського.

• 8 •

Володимир Кацман: Як ви ставитеся до сполуки «станом на зараз»? 

Канцеляризм, але не гірший, ніж, скажімо, «з метою». До речі, маємо прислівник «натепер». Загалом раджу зважати на стиль мовлення. Наприклад, траплялося бачити поради замінити сполуку «таким чином» на «таким робом», але друга явно недоречна в офіційно-діловому стилі. «Натепер» у словнику марковане як розмовне, тому теж не може вживатися в документах.

• 9 •

Наталія Островська: Пані Ольго, чим замінити російську сполуку «за великим рахунком»?

Святослав Караванський пропонував «великою мірою», «в останньому рахунку». Перший варіант, як на мене, звучить природніше. Також можна замінювати іншими словами та словосполуками зі значенням підсумковості: «зрештою», «урешті», «узагалі ж».

• 10 •

Тетяна Свищ: Як українською буде страва «жарко́е»? Бачила «печенина». 

У старих словниках мʼясна печена або смажена страва – це пече́ня і жаре́ня (памʼятаємо, що «жар», «жарити», «жарко» – не росіянізми). У сучасному двадцятитомному тлумачному словнику «жарені» немає, є тільки «печеня». «Печенина» у Грінченка перекладається теж як «печеня», хоча це інша страва (угорська та закарпатська). Отже, віддаємо перевагу «печені».

«Главком»