Путін уже атакував НАТО: чому настав час для Альянсу збивати російські дрони над Україною

Після того, як російські дрони вторглись на територію Польщі це вивело ескалацію конфлікту Росії з Заходом на новий рівень. Кремль вирішив провести атаку, хоча поки й обмежену, проти держави-члена Північноатлантичного Альянсу. Російські дрони було збито, проте неоднозначною залишається реакція НАТО на такий зухвалий напад.

24 Канал, ґрунтуючись на матеріалах західних медіа, аналізує можливі плани Кремля та майбутні виклики для України та всього Західного блоку.

Росія атакувала Польщу: яка відреагували європейці?

Нічна атака російсько-іранських дронів проти України несподівано відкрила нову межу ескалації, пише The Guardian, коли близько двадцяти "Шахедів" перетнули польський кордон, пошкодили житловий будинок у Люблінському воєводстві та змусили кілька цивільних аеропортів, зокрема у Варшаві та Любліні, тимчасово призупинити роботу. Це стало першим випадком, коли польські та союзницькі винищувачі відкрили вогонь по ворожих повітряних цілях безпосередньо над територією країни-члена НАТО.

Прем'єр Польщі Дональд Туск назвав атаку "провокацією великого масштабу" та чітко вказав на російське походження дронів. У своєму виступі перед Сеймом він підкреслив:

У нас немає підстав стверджувати, що ми на порозі війни, але лінію вже перетнуто. Це ситуація, яка робить нас найближчими до відкритого конфлікту з часів Другої світової війни,
– заявив Туск.

Польща одразу скликала надзвичайне засідання уряду та запросила консультації за статтею 4 статуту НАТО, яка активізується у випадку ризикованих ситуацій для безпеки країн-членів Альянсу.

Це не лише війна українців. Це протистояння, яке Росія оголосила всьому вільному світу,
– наголошує Туск.

Польські рятувальники та поліція працюють на місці удару російського дрона по житловому будинку на сході країни / Фото Getty Images

Окремо варто звернути увагу на реакцію Білорусі. Кілька російських Шахедів проривали польський кордон саме через білоруську територію, тож Мінськ спробував відразу вкинути іншу версію. Мовляв, дрони "заблукали" через нібито проблеми з навігацією, а деякі навіть були збиті білоруською ППО. Однак з огляду на тісну співпрацю Білорусі та Росії, а також їхні спільні військові навчання "Захід-2025", які розпочалися вже 12 вересня, подібні пояснення сприймаються як відверте знущання та спроба розпорошити увагу та відвести від себе відповідальність.

Реакція європейських лідерів була швидкою, хоча за межі декларативних "засуджень" так і не вийшла. Президент Франції Еммануель Макрон одразу назвав вторгнення дронів "просто неприйнятним" і пообіцяв координувати подальшу роботу з генсеком НАТО Марком Рютте. Голова Європейської ради Антоніу Кошта наголосив, що "мир і безпека в Європі не можуть сприйматися як належне" й закликав до подальших оборонних інвестицій. Прем'єри Чехії та Фінляндії прямо заявили, що Росія систематично "перевіряє межі дозволеного" та "свідомо шукає ескалації".

Певний час в європейських політичних колах висловлювалися сумніви, що атака проти Польщі була навмисною. Втім, голова польської дипломатії Радослав Сікорський зрештою підтвердив, що Росія цілеспрямовано запустила дрони на територію Польщі. Водночас він одразу ж спростував всі конспірологічні теорії навколо "провини" України в цьому інциденті, назвавши подібні інформаційні вкиди "російською пропагандою".

Білий Дім проти Конгресу: що відповіли американці?

У Вашингтоні перша реакція виявилася доволі неоднозначною та подекуди суперечливою, пише консервативне видання New York Post. Президент США Дональд Трамп обмежився лише коротким постом у Truth Social:

Що це за історія з Росією, яка порушує повітряний простір Польщі дронами? Ось і почалось!, – написав президент США.

Трамп підтвердив, що говорив телефоном із президентом Польщі Каролем Навроцьким, але не уточнив, чи готовий розглядати застосування статтю 5 НАТО або конкретні кроки США у відповідь. Білий дім також відмовився від жодних коментарів журналістам видання, навіть попри наближеність редакції до Республіканської партії та особисто Трампа.

Напередодні російської атаки президент Польщі Кароль Навроцький зустрічався в Білому Домі з Дональдом Трампом / Фото Getty Images

Натомість у Конгресі реакція була миттєвою і значно жорсткішою. Найбільшим яструбом виявився республіканець Джо Вілсон, який прямо назвав дії Росії "актом війни проти вільних і продуктивних націй".

Я закликаю президента Трампа відповісти обов'язковими санкціями, що збанкрутують російську воєнну машину, і озброїти Україну зброєю, здатною бити по Росії,
– написав Вілсон у своєму Х.

Водночас сенатор Ліндсі Грем засудив російську атаку та нагадав, що саме зараз просуває законопроєкт про нові санкції проти Москви:

Це пряма перевірка нашої рішучості. І ми не можемо залишити її без відповіді,
– підкреслив сенатор.

Видання зауважує, що американські військові брали участь у координації дій з союзниками, однак безпосередньої участі у відбитті атаки не брали. В польському небі працювали нідерландські F-35, а німецькі батареї Patriot у Польщі були приведені в готовність, італійські літаки дозаправники також допомагали перехоплювати дрони.

У підсумку, у США чітко вималювалася різниця в поглядах на можливу реакцію. Президент США уникає конкретики та попри все продовжує свій хиткий баланс між союзниками та Кремлем, тоді як частина республіканців у Конгресі відкрито називає подію "актом війни" і закликає до радикальних дій. Зрештою, здається Білий Дім поки не визначився як реагувати на російську зухвалість, а подібна нерішучість лише підіграє російському диктатору.

Які приховані ризики російської атаки на Польщу?

Інцидент із проривом російських "Шахедів" у польський повітряний простір став "найнебезпечніший тестом на міцність НАТО за десятиліття", пише британське видання The Independent. Варшава вже активувала статтю 4 договору та разом з цим одразу постало питання: а чи здатний Альянс зберегти єдність у найкритичніший момент з часів Холодної війни.

Попри те, що формально мовиться про консультації, насправді у Варшаві та Брюсселі обговорюють також і 5 статтю статуту НАТО, а саме зобов'язання колективної оборони в разі відкритої загрози для одного з членів Альянсу. Довгі роки саме 5 стаття вважалася недоторканим фундаментом, на якому тримається вся безпекова архітектура Західного блоку.

Карта фіксації та падіння російських дронів на території Польщі / The Guardian

Ризики для Європи вимальовуються багаторівневі, адже мова не про один чи два заблукалих дрони. Польща зафіксувала 19 порушень свого повітряного простору, а уламки падали не лише біля кордону, а й за сотні кілометрів вглиб країни. Подібне важко пояснити банальним "збоєм навігаційних систем".

Як наголошує американський CNN, для "Шахедів" увесь маршрут програмується заздалегідь, ще до запуску дрона в повітря. Водночас уникати польських територій Росія могла б без жодних проблем, як робила це протягом попередніх трьох років повномасштабного вторгнення в Україну.

Все більш очевидним стає той факт, що Путін цілеспрямовано перевіряє єдність Альянсу та його здатність відповідати. Метою атаки було не стільки вразити будинок з парою польских пенсіонерів чи закрити варшавський аеропорт, скільки вдарити по впевненості союзників у самому НАТО. Це типова для Кремля стратегія – поступово розширювати межі дозволеного, а потім пояснювати все випадковістю чи технічною помилкою.

Разом із територією Польщі, ця атака зачіпає також довіру до самих Сполучених Штатів, як союзника. За часів Джо Байдена навіть випадковий інцидент у 2022 році у тій же Польщі викликав термінову зустріч G7 та НАТО в Індонезії. Сьогодні ж Дональд Трамп уникає чітких сигналів, зберігає контакти з Кремлем і постійно відкладає введення нових санкцій проти російської економіки. Для союзників це виглядає вже не як хитромудра стратегія, а радше як слабкість. І саме через "умовність" 5 статті статуту НАТО, Путін може дозволяти собі пролітати дронами над територією НАТО без жодних ризиків для себе.

Зрештою, існує ризик, що подібні "інциденти" перетворяться на щотижневу рутину. Якщо НАТО не дасть відчутної відповіді, Москва зможе продовжувати підживлювати свою пропаганду та зрештою виставити сам Альянс агресором і провокатором, коли там врешті наважаться якось відповісти. Подібне зволікання лише підживлює апетити Кремля, а майбутні атаки проти території держав-членів НАТО можуть стати глибшими та відвертішими.

Небезпека з Білорусі та безполітна зона над Україною: як реагувати союзникам?

Атака дронами на Польщу виглядає як частина більшого сценарію Росії проти Європи. Як пише Financial Times, ця атака була було радше "репетицією", спробою перевірити сили реагування НАТО та системи раннього попередження Альянсу. Замість дороговартісних ракет, Росія масово запустила дешеві дрони, безліч з яких були просто "муляжами", аби відволікати й виснажувати оборону. Лише чотири безпілотники, які несли реальну загрозу, зрештою були збиті.

Це була не випадковість. Це була розвідка боєм, щоб подивитися, наскільки ми готові до того, що Україна переживає щодня. А ми не готові,
– пояснює колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес.

Час для подібної атаки росіяни обрали також промовистий. В Білорусі стартували масштабні військові навчання "Запад-2025". Традиційно, на цих навчання Росія та Білорусь відпрацьовують оборону від нападу з боку НАТО, але при цьому часто включають і сценарії ядерного удару по Варшаві. Польський прем'єр Дональд Туск навіть розпорядився закрити кордон із Білоруссю, назвавши майбутні маневри "дуже агресивними".

Польща повністю закрила кордон з Білоруссю на тлі підготовки до навчань "Запад – 2025" / фото росЗМІ

Мета Кремля під час цих навчань, як вважають аналітики, – тримати союзників у стані постійної напруги. Білоруській території у цій стратегії відведена роль форпосту, адже саме з її території злітала частина безпілотників, які вразили Польщу, а також саме через її територію частина російської армії атакувала Україну на початку повномасштабного вторгнення.

"Москва свідомо підживлює ескалацію, яка нікому не потрібна. Це була провокація і тестування", – заявив міністр оборони Італії Гвідо Крозетто.

У відповідь НАТО має щонайменше посилити свій східних фланг. Генсек Марк Рютте прямо визнав, що альянсу"потрібно інвестувати більше, аби мати все необхідне для стримування і оборони". Тут мова йде не лише про додаткові системи Patriot у Польщі та країнах Балтії, а й про багаторівневу інтегровану систему ППО, здатну одночасно відбивати масовані атаки, подібні до тих, які щодня переживає Україна.

Що більш цікаво, і важливо для України, атака проти Польщі знову підняла ідею про обмежену безполітну зону над західною частиною України. Аналітик Фонду захисту демократій Пітер Доран у своєму інтерв'ю Радіо Свобода наполягає:

Путін уже атакував НАТО. Час накрити захід України оборонною парасолькою Альянсу,
– каже Доран.

З такою ж пропозицією виступив і глава МЗС України Андрій Сибіга. Він підкреслив, що Україна дозволяє збивати російські повітряні цілі безпосередньо над територією України, ще до того як вони перетнуть кордон НАТО. Фактично, мова йде про нову модель колективної безпеки, коли лінія оборони, принаймні в повітрі, зміщується зі східних кордонів Альянсу на українську територію.

Подібне рішення може стати компромісом між повноцінною статтею 5, яка багатьма державами-членами НАТО сприймалась б як ескалація і пасивним спогляданням, коли російські ворожі дії вчергове залишаться без відповіді. ППО сусідів за такого сценарію почне перехоплює російські цілі, а Кремль отримує чіткий сигнал, що його "тестування рішучості НАТО" не залишаться без відповіді.