Виїзд чоловіків 18-22 за кордон: що відбувається з робочими місцями і як повернути хлопців до України

В Україні молоді чоловіки отримали право на виїзд за кордон під час дії воєнного стану. Згідно із Постановою Кабміну № 1031, 18-22-річним хлопцям дозволено виїзд з країни. Тож молодь активно користується своїм правом та виїжджає. За даними роботодавців, це явище вже впливає на ринок праці, особливо на великі роздрібні компанії та бізнеси з високою концентрацією молодих працівників. Фокус запитав у експертів, наскільки критичне явище із відтоком молоді та чи є шанс на її повернення.

Ринок праці та виїзд за кордон чоловіків 18-22 років: що відбувається в Україні

За спостереженням експертів з ринку праці в Україні і самих роботодавців, найбільше відчувають відтік молодих працівників великі компанії у сфері роздрібної торгівлі. Це такі бізнеси, як Нова Пошта, Foxtrot, Comfy, XRPO.

"У цих компаніях працює багато молодих людей, і саме для них існують спеціальні програми залучення та навчання персоналу", — зауважила у розмові з Фокусом експертка з ринку праці, власниця консалтингової компанії Talent Match Наталія Слинько.

Основною причиною, чому ці компанії відчувають найбільший вплив, вона називає легкий старт, адже для позицій, на які наймають молодь, не потрібна додаткова освіта чи специфічні професійні навички, а навчання відбувається швидко.

"Тому, коли частина молодих людей виїжджає за кордон або шукає інші можливості, це помітно на тлі загальної кількості персоналу — у деяких компаніях навіть до 3% і більше", — додає експертка.

Тим часом самі представники бізнесу б'ють на сполох і вважають відкриття кордонів для молоді 18-22 років несвоєчасним і таким, що негативно позначиться на економіці України.

"Втрачаємо генофонд та робочі руки. Це були найкращі співробітники. Молоді та активні. Вони генерували б ВВП країни надалі… А зараз ми залишилися без кадрів. Постраждають усі сфери", — зазначає генеральний директор Prime Group Дмитро Льоушкін.

На його думку, виїзд хлопців 18-22 років, які є найбільш адаптивною та активною частиною українського суспільства, це удар для економіки країни, який вона відчує вже найближчої зими.

"Це кластер населення, що найлегше адаптується, який живе відкритими кордонами і який батьки благословили тепер виїхати. Невже це складно? Відкривати кордони треба було тільки після закінчення війни, і ці хлопці б не воювали, а створювали внутрішній продукт, тримали цю економіку, чи те, що з неї залишилось. Я дуже обурююсь із цього приводу. Не через своє підприємство, хоча ми постраждали по кадрах. Реально — це удар по і так ледь живій економіці, причому дуже сильний, схожий на винос енергетики "орками". Ось такий ми побачимо ефект уже цієї зими", — зауважив Льоушкін.

Тим часом президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник вважає, що українська молодь не лише отримала можливість вільно виїжджати за межі країни, а й повертатися, що допоможе у підсумку стримати масову еміграцію.

"Те, що молоді дають можливість користуватися невід'ємним правом людини на свободу пересування, вітається. Передусім тому, що фактично зняте питання про мобілізацію молоді з 18 років. По-друге, якщо в Україні була заборона виїзду після 18-ти років, рішення за дітей приймали їхні батьки — вивозили їх у віці 16-17 років, а зараз молодь може прийняти самостійно більш зважене рішення: залишатися чи повертатися до України. А по-третє, відкриття кордону буде впливати не лише на молодь в Україні, а й на тих людей, які виїхали. Тобто, якщо раніше дитина вступила в якийсь виш за кордоном, вона фактично не могла повернутися назад до України. Отже це рішення відкриє можливості не лише для виїзду за кордон, але й для повернення до України", — впевнений експерт.

Хто виїжджає з України восени 2025 року

За відсутності окремих статистичних обліків щодо кількості фактів перетинання кордону громадянами України чоловіків у віці 18-22 років від Держприкордонслужби, говорити про ажіотаж чи його відсутність можна лише з актуальної ситуації на кордоні, яку моніторять окремі експерти та ЗМІ. Молоді чоловіки, які очікують в чергах на виїзд, здебільшого кажуть про короткострокові поїздки: відвідини родичів у Польщі, поїздки на футбольні матчі, шопінг; йдеться також про туризм. Проте окремі юнаки їдуть у пошуках заробітку, зокрема до Польщі, Нідерландів чи Чехії.

"В суботу ми перетинали кордон на Рава-Руській машиною, перед нами була черга з 60 авто, у кожній — молоді хлопці", — поділилась спостереженнями киянка Валентина Чурій.

Важливо "Був готовий переїхати першого ж дня": юнаки 18-22 років розповіли, чому покидають Україну, — BBC

За словами перевізників на пункті пропуску "Шегині", після дозволу кількість охочих виїхати зросла, однак прикордонники, зокрема, Львівщини зазначають: масового відтоку молоді не спостерігають.

Більшість опитаних хлопців наголошує, що мають намір повернутися в Україну після короткої поїздки: студенти хочуть продовжити навчання вдома, а інші кажуть, що "вдома — є вдома" й не бачать себе за кордоном. Водночас є й ті, хто планує працювати в Європі та повертатися лише на свята. Самі ж хлопці оцінюють ситуацію "50 на 50": хтось залишиться за кордоном, хтось неодмінно повернеться.

Прикордонники прогнозують спад пасажиропотоку вже наприкінці вересня, коли завершиться туристичний сезон.

Експерти ж вважають, що без статистики щодо виїзду і повернення чоловіків 18-22 років говорити про масовість міграції зарано.

"Поки у нас немає достоменних оцінок від Держприкордонслужби, все інше — це оціночні судження, коли хтось говорить, що ажіотаж, а хтось каже "ні", мовляв, нічого страшного не відбувається. До того ж, а що вважати великим обсягом?.. Це виїзд десяти хлопців, чи тисячі? На ці оціночні судження я би поки не звертав уваги. Але якщо ми країна вільних людей, то втримувати їх потрібно не заборонами, закриттям кордонів, а створенням привабливої кратинки майбутнього. Бо саме вона і впливає на бажання людей залишатися або виїздити", — прокоментував ситуацію Фокусу Воскобойник.

Міграція триває, або як повернути молодь до України

За інформацією роботодавців та експертів ринку праці, найбільше з України виїжджають люди, які не мають спеціальної професійної підготовки і шукають швидкий заробіток або новий досвід за кордоном.

За словами Наталії Слинько, такі сектори праці, що вимагають професійної підготовки чи спеціальних знань (наприклад, фінанси чи промисловість), поки що не відчувають критичного відтоку кадрів. Люди, які інвестували час у навчання та розвиток, менш схильні залишати країну через короткострокові можливості, бо це означає втрату власних інвестицій у знання та кар’єру.

На думку експертки з ринку праці, хоча для бізнесу цей короткостроковий відтік створює труднощі (доводиться швидко шукати нових працівників, особливо якщо одночасно звільняється кілька людей), проте в довгостроковій перспективі це може мати позитивний ефект для економіки. Молодь, яка виїжджає, здобуває досвід, повертається, і тоді країна отримує більш кваліфікованих працівників, які вже орієнтовані на міжнародні стандарти та готові розвивати локальний бізнес.

Проте під великим знаком питання — скільки молодих чоловіків та коли повернеться до України. Тому експерти наголошують на важливості конкурентоспроможних умов для повернення мігрантів.

"Бізнесу доведеться залучати на ці місця інших людей, а це важко, особливо в моменті, коли, вже якась дільниця роботи оголена. Проте для країни загалом в довготримальній перспективі це впливатиме на те, що люди зможуть повертатися тоді, коли вони зрозуміють, що не все так гарно за кордоном, як вони собі уявляли в своїх планах. Так, якась доля молоді там дійсно залишиться. Хтось знайде себе там — працюватиме, будуватиме своє життя", — додала Наталія Слинько.

Важливо Євро в дорогу: скільки потрібно українцям мати при собі грошей під час в'їзду до ЄС

Крім того, відтік молоді може покращити умови старту для тих, хто залишився. Якщо на ринку праці менше кандидатів, компанії будуть змушені пропонувати кращі умови праці, навчання та розвиток, що підвищить конкурентність та мотивацію молодих працівників.

Експерти наголошують, що утримати молодь адміністративними методами неможливо. Тож слід створити привабливе майбутнє для неї, а саме конкурентні зарплати, реальні можливості для професійного розвитку, стабільну соціальну інфраструктура (житло, освіта, медицина, транспорт).

"Рано чи пізно, війна закінчиться і кордони відкриються. І чим довше ми тримаємо людей в країні, тим більше їх виїде після відкриття кордонів", — зазначив Воскобойник.

Він також назвав чотири фактори, які впливатимуть на повернення людей до України, а саме безпека, наявність житла, високооплачувана робота, соціальна інфраструктура.

"Наявність роботи — не як фізичного процесу, а як засіб заробляння грошей… Давайте подивимося на рівень зарплат в Україні та за кордоном. Якщо в нашій країні мінімальна зарплата становить 8 000 грн, то в Польщі — 50 000 грн, а в Німеччині — 110 000-120 000 грн. Середня заробітня плата в Україні — близько 500 доларів, у Польщі наближається до 1200 доларів, у Німеччині — до 3 500 євро. Тож наші люди просто рахують — де вони зможуть заробити більше грошей при тому, що ціни на продукти харчування, одяг тощо не сильно відрізняються", — заважив Василь Воскобойник.