Вторгнення російських дронів у Польщу: бездіяльність Заходу підштовхне Москву до подальших провокацій — Politico

Безпрецедентне вторгнення російських дронів у Польщу стало першим випадком, коли літаки НАТО були змушені збивати ворожі цілі в повітряному просторі Альянсу. Це є передвісником небезпек, які можуть виникнути, якщо США і Європа не відреагують рішуче, зокрема, посиленням протиповітряної оборони НАТО, дозволом Україні використовувати американські ракети для ударів по цілях на території Росії, посиленням нафтових санкцій тощо, пише Politico.

Таке БПЛА-вторгнення не було помилкою безпілотника, що збився з курсу. За даними польської влади, близько 19 безпілотних літальних апаратів перетнули повітряний простір Польщі під час масштабної російської атаки безпілотниками та ракетами на Україну. Більше того, кількість БПЛА, що вторглися у повітряний простір Польщі, а також їхні заявлені траєкторії польоту та додаткові паливні баки, що збільшують дальність польоту, свідчать: західні чиновники мають рацію, стверджуючи, що інцидент не був випадковим. На щастя, схоже, більшість або всі БПЛА були безпілотними літальними апаратами “Гербера” без бойової частини, які зазвичай використовуються як “дрони-обманки”.

Але коли жителі Польщі прокинулися від гуркоту винищувачів та інших літаків, які поспішали перехоплювати російські безпілотники, слова прем'єр-міністра країни Дональда Туска були чіткими: “Межа перейдена”. У відповідь на прохання Варшави представники країн-союзників швидко зібралися на консультації відповідно до статті 4 договору про НАТО.

Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте виступив з ретельно виваженим посланням до російського диктатора Владіміра Путіна, заявивши, що союзники “захищатимуть кожен дюйм території НАТО”. Представник США в НАТО Меттью Вітакер підтримав цю заяву. Тепер американському президенту Дональду Трампу варто було б також повторити цю заяву як публічно, так і приватно, Путіну.

Трамп розуміє, що Варшава є серйозним союзником. Його зустріч з польським президентом Каролем Навроцьким минулого тижня підкреслила цей факт. Йдеться не про якусь далеку країну, про яку Вашингтон мало що знає, Польща — це ключовий союзник США, який поділяє основні цінності та взаємну оборону проти російської агресії, де дислокується 7500 американських солдатів.

І цього разу одних слів буде недостатньо. Якими б не були наміри Росії стосовно вторгнення дронів, Москва буде спостерігати за реакцією Заходу. Слабкість і вагання лише підбадьорять Путіна. Щоб російський диктатор засвоїв правильний урок, Альянс повинен продемонструвати силу.

Перш за все, НАТО варто посилити свою протиповітряну оборону, швидко розгорнувши “економічно ефективні” засоби протидії масовим атакам дронів, подібним до тих, які Росія регулярно здійснює проти України. Альянс надто повільно вчиться на досвіді України в цій сфері, а покладатися на дорогі ракети для збиття великої кількості відносно дешевих дронів буде нереально в разі активної війни.

Вторгнення дронів РФ у Польщу має стати сигналом тривоги.

Важливо, що НАТО — або, швидше за все, коаліція обраних союзників, має розглянути можливість поширення своєї протиповітряної оборони на захід України, щоб допомогти українським силам збивати російські дрони та ракети. Цей крок може спиратися на плани “коаліції охочих” під керівництвом Великої Британії та Франції, яка пообіцяла Україні післявоєнні гарантії безпеки. Хоча це складно реалізувати, такий крок продемонстрував би Кремлю рішучість західних союзників.

Ключову роль відіграватиме Америка. Під час поточного перегляду військової позиції Пентагон повинен добре подумати, перш ніж скорочувати військову присутність США в Європі — своєму ключовому торговельному партнері.

Американські військові чиновники мають рацію, надаючи пріоритет загрозі з боку Китаю, але оскільки Європа розпочала багаторічний процес переозброєння, Вашингтон повинен подбати про те, щоб не залишити прогалин у військовому потенціалі, які могли б “заохотити” агресію. Натомість США повинні продемонструвати непохитну рішучість, підтримуючи “присутність на передовій”.

Інцидент у Польщі також дає вагомі підстави для перегляду питання припинення дії застарілого Основоположного акту НАТО-Росія 1997 року, що відкриє шлях для постійного, а не ротаційного розгортання військ у країнах східного флангу.

Крім того, адміністрація Трампа повинна дозволити Україні використовувати американські ракети та дані про цілі для ударів по території Росії. Одночасно вона повинна надати Києву якомога більше ракет великої дальності, включаючи ті, що можуть досягати ключових військово-промислових об'єктів у глибині РФ, таких як заводи, що виробляють безпілотники.

Нарешті, Вашингтон і європейські союзники повинні застосувати свою економічну силу, щоб позбавити Путіна грошей, необхідних йому для ведення війни. Це має включати нові вторинні санкції, спрямовані на доходи РФ від експорту нафти, оскільки це, ймовірно, матиме більший вплив, ніж мита, які досі не змогли зупинити закупівлі російської нафти.

Вторгнення російських БПЛА у Польщу цього тижня — це нагадування про те, що стримування необхідне на постійній основі. Цього разу російська провокація проти країни НАТО не призвела до людських жертв, але наступна може бути смертельною, зазначає видання.

Про те, що може стояти за несподіваним рішенням Москви підняти ставки у глобальному протистоянні із Заходом, чому Путін наважився на такий крок саме зараз, та чи стане перша цілеспрямована атака російських БПЛА по країні НАТО прологом до чогось масштабнішого? Про приховані цілі Москви та справжні ризики для України і Європи розповідав Петро Герасименко в статті “Російські “шахеди” над Польщею: які цілі переслідує Кремль”.