Після скандалу в Європі в Україну повернувся легендарний режисер Жолдак і показав свій «Дім»

Український режисер Андрій Жолдак, відомий своєю провокативною та неординарною творчістю, після багаторічного проживання за кордоном повернувся на Батьківщину, щоб поставити на київській сцені виставу «Дім». «Главком» побував на прем’єрі в Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки і ділиться першими враження.

Вистава «Дім» поставлена за однойменною п’єсою, яку Жолдак написав сам. В основі сюжету – історія кількох поколінь однієї родини, які мають пройти випробування миром і війною, щоб знайти свій дім. Однак лінійної оповіді чекати не варто. Ще перед початком вистави режисер попередив глядачів: це не буде історія, розказана по-старому, вистава будується за принципом сучасного роману, де глави розкидані й перемішані. «Вам це може здатися розчленованим, ніби загублена суть. Але я це роблю спеціально. Бо завдання театру – пошук нової мови. Сьогоднішній театр – це пояснення без пояснення», – зазначив режисер. Також Жолдак спонукає глядачів уявити, ніби він з'являється на сцені з амфорою в руках, а на ній намальована історія про дім; сім'ю; люблячих батьків; дітей, що ростуть у цій родині; початок війни, яка знищує сім'ю і дім; зникнення любові і пам'яті. Далі віртуальна амфора падає й розбивається на фрагменти, які глядач може складати до купи на власний розсуд. На думку Жолдака, така невидима амфора і є уособленням мистецтва.

Ще до прем’єри режисер пояснював, що поставити виставу «Дім» в Києві – місті, де народилися його батьки і діти, було для нього принциповою умовою. Навіть попри те, що сам він з 2006 року жив у Німеччині й працював за кордоном, зокрема і в Росії.

На прем’єрний показ 13 вересня завітало чимало відомих постатей: театральний режисер Давид Петросян, народний артист України та керівник Театру на Подолі Богдан Бенюк, генеральний директор і художній керівник Національного драматичного театру імені Івана Франка Євген Нищук та інші. Проте повного аншлагу не було, а після антракту зала проріділа ще на третину. Ймовірно, одна з причин – нетипова тривалість вистави. Попри ризик повітряних тривог, команда наважилася на дійство у чотири з половиною години. Як виявилося, до такого марафону були готові не всі глядачі.

За що справді варто віддати належне – так це за витривалість і віддачу акторів, оскільки вистава дуже насичена хореографією та пластикою. До слова, на сцену вийшли переважно молоді й поки що мало відомі артисти.

Після прем’єри «Главком» поспілкувався з командою «Дому». Зокрема, про особливість роботи з Жолдаком розповів актор Володимир Мішуков: «Андрій вигадував виставу при нас, тут і зараз. У нього не було заготовленого плану. Він може, наприклад, побачити сон і на наступний день прийти на репетицію і запропонувати його відтворити. І так при нас народжувалася кожна сцена».

Також, за словами Володимира Мішукова, Жолдак використовував алюзії на художні фільми. Зокрема, в акторів «Дому» було завдання дивитися фільми італійських режисерів Мікеланджело Антоніоні, П'єра Паоло Пазоліні, Федеріко Фелліні. Крім того, у новій постановці можна зустріти відсилку до кіно Ларса фон Трієра «Дім, який побудував Джек».

Актор Кирило Анісімов у бесіді з «Главкомом» схарактеризувати Жолдака як сміливого самурая, який «іде проти льоду і вогню». «Він такий, який є, і він намагається довести, що кожна людина має бути собою, справжньою», – описав артист.

Однак у роботі з режисером були і труднощі. Кирило Анісімов зізнається: працювали багато, репетиції могли тривати і по 10,5 годин. «Це було тотальне занурення. Ми позиціонували це як лабораторію, уявляли, що це космос… Ми дуже серйозно до цього ставилися. Бо актор мусить копатися в людській душі. Для цього потрібна висока концентрація. Це виснажливо, але в цих умовах ми отримували неймовірний, неочікуваний результат», – вважає актор.

На його думку, «Дім» – історія про любов, про людину і про те, що треба завжди бути собою тут і зараз, тим паче в умовах війни.

Як відомо, Андрій Жолдак – всесвітньо відомий український театральний режисер, Заслужений діяч мистецтв України (2004). Лауреат низки відзнак міжнародних театральних фестивалів, а також премії ЮНЕСКО (2004). У 2009-му отримав ордена «За заслуги» III ступеня – за першу в Україні виставу про Голодомор «Ленін Love. Сталін Love». Зажив слави завдяки своїм провокативним експериментам. На його думку, «театр жорстокості, театр шоку є театром майбутнього».

З 2002 до 2005 року Жолдак був художнім керівником і режисером Харківського драматичного театру ім. Тараса Шевченка. Найгучніша з вистав того періоду – «Ромео і Джульєтта» – навіть побувала на Берлінському театральному фестивалі, що для того часу було проривом. У цій постановці українська трупа обмазувалась кашоподібною коричневою рідиною, скандувала, мов натовп на демонстрації, текст Шекспіра, повністю оголювалась та розповідала, скільки в Україні коштує нелегальний аборт. Тодішній губернатор Харкова Арсен Аваков не оцінив такого задуму й заборонив ставити виставу на сцені Харківського театру. Після цього конфлікту Жолдак перебрався до Німеччини.

З 2006 року режисер проживає і працює за кордоном. Зокрема, ставив у Німеччині, Румунії, Фінляндії, Швейцарії, Нідерландах, Японії. До 2020 року чимало співпрацював із країною-агресоркою РФ, хоч і завжди підписував афіші: «Андрій Жолдак, Україна». Так, у 2014 році скандальний режисер став лауреатом російської премії «Золота маска» за найкращу оперну виставу і як найкращий режисер (вистава «Євгеній Онєгін»). Утім, після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році Жолдак засудив російську агресію та заявив, що «знімає своє ім'я режисера зі всіх своїх російських вистав і опер».

Останній гучний скандал за участю Жолдака, про який варто згадати, – його робота в Нідерландській національній опері восени 2024 року. Як запрошений режисер, Жолдак поставив в Амстердамі оперу «Фіделіо» Бетховена. Однак після прем’єри Нідерландська опера розірвала співпрацю. «Під час виробництва «Фіделіо» запрошений режисер Андрій Жолдак поводився неприйнятно та неналежно, вчиняв неправомірні дії. Це включало імпульсивну, необґрунтовану, непослідовну та/або залякувальну поведінку, а також фізичний контакт під час репетицій без попередньої згоди», – йшлося в заяві опери.

До слова, з боку матері Жолдак походить зі знаменитої династії Тобілевичів-Тарковських. Його родичами є легенди українського театру Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марія Садовська-Барілотті, Марія Заньковецька, російські митці українського походження Арсеній та Андрій Тарковські.