Чому Путін не припинить війну проти Заходу та на що розраховує російський диктатор — Politico

Коли РФ минулого тижня спрямувала щонайменше 19 безпілотників у повітряний простір Польщі, російський диктатор Владімір Путін передав повідомлення: він не планує найближчим часом припиняти війну проти Заходу, пише Politico.

Вторгнення російських дронів у повітряний простір НАТО відбулося після кількох тижнів повітряних ударів РФ по Україні, внаслідок яких загинули десятки цивільних, було пошкоджено будівлі, серед яких, зокрема, офіси представництва Європейського Союзу та Британської ради, також вперше було завдано удару по урядовій будівлі в центрі Києва.

Путін, який не готовий укласти мирну угоду з Україною під тиском президента США Дональда Трампа, пов'язав своє політичне виживання з тривалим конфліктом зі Сполученими Штатами та їх союзниками.

“Путін — президент війни. Він не зацікавлений у її закінченні”, — каже аналітик лондонського New Eurasian Strategies Center Ніколай Пєтров. 

Створивши собі імідж “воєнного лідера”, повернення до статусу “мирного президента” було б для нього рівнозначним пониженню в посаді. 

“Незалежно від обставин, він не може відмовитися від цієї ролі”, — вважає Пєтров.

Поки повномасштабне вторгнення РФ в Україну продовжується, російський диктатор, мабуть, має найбільші підстави для оптимізму з початку повномасштабної війни, коли Кремль сподівався захопити Україну за лічені дні.

Оскільки українські сили обмежені через брак зброї та людських ресурсів, російські війська намагаються просуватися на фронті. Але прогрес Москви повільний і дорогий. Збройні сили РФ зазнали втрат, які, за оцінками, становлять близько мільйона осіб, тоді як війна вдарила по російській економіці, створивши ризик рецесії. І все ж, з політичної точки зору, припинення війни пов'язане з ризиками для Путіна.

Жорсткий контроль Кремля над ЗМІ та інтернетом, імовірно, дозволить Путіну “продати” мирну угоду більшості росіян як перемогу. Але російський диктатор не буде турбуватися про них.

За словами Пєтрова, після знищення ліберальної опозиції в Росії найбільшу загрозу правлінню Путіна зараз становить невелика, але голосна група націоналістів. Російський диктатор пообіцяв їм грандіозну перемогу не тільки над Україною, але й над тим, що Кремль називає “колективним Заходом”.

“Серед яструбів військово-політичного істеблішменту існує бажання знищити НАТО. Щоб показати, що НАТО нічого не варте”, — каже колишній російський дипломат, а нині старший науковий співробітник Центру Карнегі Росія-Євразія Алєксандр Баунов.

За словами військових аналітиків, після того, як Путін зустрівся з Трампом на Алясці минулого місяця, Москва посилила свою кампанію гібридної війни проти Європи.

До вторгнення в Польщу цього тижня російські дрони неодноразово проникали в повітряний простір країни з сусідньої Білорусі, кружляючи над містами, а потім повертаючись назад. У серпні російський дрон розбився приблизно за 100 кілометрів на південний захід від Варшави.

За даними WELT, п'ять безпілотників, які перетнули кордон Польщі, прямували до бази НАТО, перш ніж їх перехопили голландські винищувачі F-35.

У статті, опублікованій за два дні до вторгнення дронів у Польщу, заступник голови Ради безпеки Росії Дмітрій Мєдвєдєв звинуватив Гельсінкі в плануванні нападу, погрожуючи, що будь-який напад “може призвести до краху фінської державності — раз і назавжди”. Аналітики зазначають, що така його риторика нагадує тези Кремля напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.

Москва також почала переносити важливі галузі промисловості, включаючи суднобудування, на схід РФ, подалі від кордону з НАТО, додав Пєтров. У п'ятницю, 12 вересня, Росія розпочала масштабні військові навчання з Білоруссю, в тому числі поблизу польського кордону. 

“Чого б Путін не досягнув в Україні, конфронтація із Заходом на цьому не закінчиться; вона продовжиться в різних формах. В тому числі у військовій”, — вважає Пєтров. 

Такими діями, як вторгнення дронів у Польщу, Путін “надсилає повідомлення” Трампу та європейським лідерам, які обговорюють надання гарантій безпеки Києву після потенційної мирної угоди, каже засновник аналітичного центру Re:Russia Кіріл Рогов.

“Путін показав, що сьогодні він може атакувати країни НАТО, а вони не мають систем оборони”, — додав він.

Неоднозначні сигнали Трампа щодо його прихильності до НАТО і небажання дотримуватися власних дедлайнів для запровадження санкцій проти Москви дають Путіну впевненість в уникненні відповідальності.

Для російського президента “це зараз або ніколи”, додав Баунов.

Провокації, подібні до того, що відбулося в Польщі, мають на меті підірвати прихильність західного Альянсу до колективної оборони за допомогою невеликих операцій, які перевіряють готовність НАТО реагувати.

Путін сподівається, що НАТО виявиться “беззубим тигром”. Поки що реакція Вашингтона підживлює ці побоювання. Днями Трамп повторив аргументи Москви, заявивши журналістам, що російські дрони могли помилково залетіти на територію Польщі. Москва стверджує, що у неї не було планів атакувати об'єкти в Польщі.

Білорусь, яка, за словами польських чиновників, слугувала стартовим майданчиком для запуску деяких БПЛА, заявила, що вторгнення могло бути випадковістю через “електронне глушіння”.

“Це типовий для Путіна тролінг і пробні кроки. Він любить, коли речі двозначні, щоб їх можна було інтерпретувати як навмисні або випадкові”, — зазначив Рогов.

Аналітики попереджають: бездіяльність Заходу після вторгнення дронів РФ у Польщу підштовхне Москву до подальших провокацій. Якими б не були наміри Росії, Москва буде спостерігати за реакцією західних союзників — слабкість і вагання лише підбадьорять Путіна. 

Про те, що може стояти за несподіваним рішенням Москви підняти ставки у глобальному протистоянні із Заходом, чому Путін наважився на такий крок саме зараз, та чи стане перша цілеспрямована атака російських БПЛА по країні НАТО прологом до чогось масштабнішого? Про приховані цілі Москви та справжні ризики для України і Європи розповідав Петро Герасименко в статті “Російські “шахеди” над Польщею: які цілі переслідує Кремль”.