Роботи на фронті: як наземні дрони допомагають воювати українським бійцям — репортаж

Дорога, якою ще нещодавно можна було спокійно доїхати до Слов’янська, відтепер стала небезпечною. Рухатися нею найкраще на максимальній швидкості, адже сюди уже долітають ворожі FPV-дрони. Про це попереджають не тільки нові дорожні знаки, але й каркаси спалених автівок.

Ворог системно б’є дронами по логістиці, заглиблюючись все далі в український тил. Саме тому роботу з доставки усього необхідного «на нуль» все частіше беруть на себе наземні роботи.

Яким чином використовують роботів «на нулі», йдеться в репортажі в ТСН.Тиждень.

У таких місіях найважливішу роль відіграє злагодженість екіпажу, від якого буквально залежить виживання. Кожна зайва секунда на позиції збільшує ризик, що прилетить ворожий дрон.

Дорогою до точки навантаження, один із членів екіпажу 93-ої бригади, боєць з карабіном-дробовиком уважно стежить не так за небом, як за тим, що робиться внизу. Біля Костянтинівки чимало дронів-«ждунів», які причаїлися у сплячому режимі і чекають на жирні цілі.

Пікап з наземним дроном для росіян — дуже жирна ціль. Тож стрілець повинен побачити FPV одразу і, бажано, раніше, ніж він наздожене транспорт.

Вивантаження наземного робота — найбільш ризикована частина операції. Тому що все треба робити швидко. До того, як цю машинку «змалює» повітряний розвідник противника.

Як доставляють вантажі

Подекуди без людських рук не обійдешся. Бійці за лічені хвилини закидають важкі колоди на залізну спину безпілотного помічника. І він доволі спритно стартує в бік «нуля». У хлопців буде чим укріпити бліндаж — якщо робот доїде.

Наступна місія — не менш важлива і не менш ризикована. Для неї потрібно виїхати з тунелю під захисною сіткою, а значить — зупинитися і перевірити небо.

Костянтинівка — стратегічно важливий форпост для українського війська. На місто щодня падають десятки авіабомб. А над лабіринтами вулиць літають російські дрони, полюючи на захисників Костянтинівки. Але головна їхня ціль — це логістика.

Стартову точку обрали в самій Костянтинівці. Звідси гусеничний дрон повезе воду на віддалений спостережний пункт. Вантаж вже на платформі. Щоб скоротити той час, коли транспорт буде в противника, як на долоні. Від того, доїде він чи не доїде, залежить, чи втримають хлопці свої позиції.

Рота наземних роботизованих комплексів «Alter Ego» щодня виконує такі місії. Поступово всю логістику та евакуацію в бригаді перекладають на роботів.

«Логістика це те, що буде відчутно для всіх підрозділів однаково. Людям більше не потрібно носити міномети на собі. Люди будуть отримувати їжу і воду в достатній кількості», — пояснює головний інженер підрозділу наземних роботів бригади «Холодний Яр» з позивним «Фокусник».

До війни він справді був професійним фокусником. Зараз продовжує дивувати — тим, що його платформи виконують завдання, які ще вчора вважались нездійсненними.

«Я можу відвезти двісті кілограм за раз, триста, півтони», — каже він.

Та так буває не завжди. Якщо ворог помічає українські платформи, то по них випускають цілий арсенал — від мін і снарядів до FPV і «Ланцетів».

Як дрони рятують життя під час евакуації

Особливо інтенсивно та безжально б’ють по машинках, які вивозять поранених. Але з роботами — для порятунку одного життя не треба ризикувати іншим. Та й шанси для пораненого ростуть — бо робот це виграний час. Без них — інколи шансів на евакуацію немає зовсім.

Заступник командира роти з позивним «Пожар» показав сліди від уламків та FPV, які прилітали по наземному дрону. Його називають легендою, адже він пережив близько 11 прильотів FPV. Якби на евакуацію посилали людей, було би мінус 11 бійців.

Як роботи знищують ворога

В районі Костянтинівки роботи, озброєні кулеметами, починають виконувати і штурмові завдання — такі місії ще рік тому вважалися нереальними.

«Я теж в це не вірив, але вже зробив три чи чотири акції. Всі вже озброюються кулеметами, турелями, браунінгами, всі вже побачили, що це ефективно, просто ефективно!» — захоплено говорить оператор наземного дрона з позивним «Мавка».

Перед виходом на позицію інженери 93-ої бригади готують проводять пристрілку колісного робота з кулеметом ПКТ. Оператори задоволені точністю стрільби. Тепер залишилось дочекатись ночі та максимально близько підтягнути дрон до бліндажів ворога.

Росіяни, схоже, не очікували, що хтось може впритул підібратись до них, і в перші хвилини навіть не відповідали на вогонь українського кулемета. Але потім, мабуть, оговтались і почали стрільбу у відповідь. Але того, хто тисне на гашетку, насправді не дістати — він перебуває за кілометри від позиції окупантів.

«Наразі це більше вогонь на подавлення. Підтвердження знищення ворога в нас є, але є недоліки зі швидкістю реакції», — розповідає «Фокусник».

Революція із застосуванням наземних роботів на полі бою ще не настала. Але вже зрозуміло, що саме може її раптово наблизити.

Якщо за допомогою впровадження штучного інтелекту українці першим навчать такі системи самі обирати цілі, то це вчергове змінить характер війни — і допоможе вистояти в умовах, коли критично бракує піхотинців в окопах. Та навіть, якби вистачало — залізо можна зробити ще.

Тактика м’ясних штурмів біороботами — нехай залишається особливістю росіян.