Російські дрони промацали Польщу. Що буде далі?

19 порушень повітряного простору Польщі, падіння уламків дронів і самих дронів на житлові будинки, підняті на перехоплення літаки й гелікоптери ВПС Польщі й Нідерландів, валяються майже цілі «Гербери» — усе це не схоже на дію РЕБ чи випадковий заліт апаратів, пише видання LB.ua..

Польські військовослужбовці вантажать дрон з місця падіння в селі Вогин, східна Польща, 10 вересня 2025 року.

Зрозуміло, що пояснення буде саме таке: вплив перешкод, збій навігації, студенти в Алабузі не так прикрутили блок, такі «Гербери» можна купити в будь-якому військторгу. Зрозуміло, що їх збили; а ті, що не збили, попадали десь у полях — 2 млн доларів за ракету на «Герберу» за 100 тисяч може витратити не кожен.

Щоправда, італійські повітряні радари на чергуванні навели нідерландські F-35 — упевнений, що це була легка місія, стрілянина по мішенях.

Думаю, що це була не стільки спроба промацати політичну реакцію, скільки тестування оборони: ППО у Варшави традиційно не найсильніша — кілька батарей Patriot свіжого формування, усе зав’язане на авіації.

Захотіли подивитися, звідки злітають літаки, хто увімкне радари, стрибнуть на запасні аеродроми чи ні.

З боку Калінінграда цю справу промацали частини РЕР, радари кораблів розвідки й інші, кого це стосується.

Ноти протесту, твіти, заяви політиків.

А якої відповіді всі очікували? Що Велика Британія і Франція вріжуть тактичною ядерною зброєю по Калінінграду?

Свого часу кораблі СРСР накочували на ВМФ США; моджахеди під керівництвом інструкторів США завдяки Stinger сотні машин опустили в Афганістані; а під час Карибської кризи збили літак США, бомбили субмарину СРСР. Проте обійшлося без цього. І зараз так буде.

Як би Володимир Володимирович не супився, ми вже зрозуміли його мрію прожити до 150 років. А це погано виходить у бункері під ядерними опадами і, як наслідок, зимами.

Блокада? Поки обійдуть через Грузію, Казахстан та інші треті країни — поки ще за два побиті будинки не потрошитимуть суховантажі в морі і стануть топити танкери підводними човнами, так і торгуватимуть, вода шлях знайде.

Санкції? А що там ще залишилося не під ними? Нові кораблі тіньового флоту й фірми-одноденки будуть справно вносити до реєстрів, росіяни ж продовжать справно купувати й реєструвати ще і ще, допоки не впаде економіка.

Що буде далі? Понад те, що відбувається, нічого. Варшаві сьогодні вигідніше виплатити компенсації за вибиті вікна і пробиті стелі, ніж втягуватись у війну з ядерною державою.

І ви робили б так, подивившись на підірване водосховище (одне з найбільших у Європі), на прильоти ракет по панельках у Дніпрі й на «Іскандер», що стирчить у Кабміні. Війна — це страшно, дорого і криваво, її варто відтягувати до останнього.

Ще 50–100 млрд з фондів ЄС на оборону для Варшави — безперечно.

Ще кілька ескадрилій «повітряної поліції» — британці повернуться на бойове чергування, вони кілька тижнів тому закінчили місію.

Ще кілька німецьких батарей Patriot — німецькі ВПС можуть прикрити прибережні райони.

Швеція розгорне кілька батарей ЗРК і крило Gripen.

Швидше за все, запровадять заборону польотів біля східного кордону, щоб, якщо повторитися наліт, не ризикувати транспортниками чи цивільними лайнерами.

Шосту дивізію для Варшави і так формуватимуть; танки в Південній Кореї закуповуватимуть — ще 180 танків К2 замовили нещодавно; створюють Сили безпілотних систем, компанія WB, виробник Warmate, отримала замовлення на 15 тисяч апаратів.

Активний резерв — персональні контракти і війська постійної готовності — приблизно 320 тисяч багнетів, у перспективі прагнутимуть 800 тисяч людей.

Це, до речі, непросто, бо потрібна інфраструктура: містечка, садочки, місця праці для дружин і дітей, щоб люди йшли в лісові гарнізони, у принципі, на не найвищу на ринку зарплату.

Загалом Москва продовжує грати роль східноєвропейської КНДР, змушуючи ЄС вкладати гроші в оборону і ВПК, а сусідні з РФ країни максимально уникати конфлікту для підготовки до зіткнення в майбутньому.

Хотіли б вони втрутитися — втрутилися б у 2022 році після жестів доброї волі.

Але на сьогодні та сама Польща витратила кілька відсотків ВВП на допомогу Україні. І те, що вони не хочуть розміщувати в Україні контингент навіть після припинення вогню — їхнє рішення, яке варто поважати.

Автор: Кирило Данильченко ака Ронін

Джерело: LB.ua