Вбивство, яке вразило всю Україну: чим закінчилася справа про смерть Катерини Гандзюк

Вранці 31 липня 2018 року у Херсоні стався напад на 33-річну активістку Катерину Гандзюк, яка якраз йшла на роботу. Зловмисник виплеснув їй в обличчя сульфатну кислоту, через що вона отримала опіки обличчя, спини, шиї та руки, крім того, речовина також потрапила в око.

Від отриманих травм жінка через кілька місяців померла в лікарні, через що масштабні протести почалися по всій Україні. "Телеграф" нагадує, як це було.

Чим відома активістка

Гандзюк була депутатом Херсонської обласної та міської рад, потім в.о. голови виконкому Херсонської міськради та радницею міського голови. Крім того, вона була однією із засновників місцевого видання "МОСТ", яке висвітлює проблеми у місцевому політичному житті, а також корупційні питання. Після 2014 вона протистояла місцевим проросійським силам, серед яких був організатор "російських пробіжок", а пізніше відомий колаборант Кирило Стремоусов.

Вона неодноразово критикувала керівництво місцевої поліції, яке відкрито симпатизувало проросійським політикам. Найгучнішим був її конфлікт із тодішнім керівником Управління захисту економіки херсонської поліції Артемом Антощуком. Вона звинуватила його в корупції, що перетворилося на тривалий судовий розгляд, під час якого останній втратив посаду.

Хто вбив Катю Гандзюк?

Напад на Гандзюк стався 31 липня 2018 року, після чого лікарі ще кілька місяців боролись за її життя. 4 листопада активістка померла через поліорганну недостатність та хімічні опіки. За словами лікарів, у неї було пошкоджено 39% шкірного покриву.

Спочатку справу кваліфікували за статтею "хуліганство", проте через громадський тиск та всеукраїнські протести з гаслами "Хто вбив Катю Гандзюк?", її перекваліфікували на "замах на вбивство/вбивство".

У червні 2019 року п’ятьом виконавцям вбивства — Сергію Торбіну (керівник групи), Микиті Грабчуку (безпосередній нападник), Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському та Віктору Горбунову — суд озвучив вирок від 3 до 6,5 років. Усі вони визнали провину та пішли на угоду.

Організатором вбивства визнали кримінального авторитета та радника голови облради Олексія Москаленка ("Левін"), який встиг втекти до Болгарії. Затримали його лише у січні 2020 року і потім передали українським правоохоронцям.

Після цього слідству вдалося виявити докази причетності до вбивства тодішнього голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера. 26 червня 2023 року його визнали замовником нападу, а "Левіна" — організатором. Обидва отримали 10 років в’язниці та зобов’язання виплатити 15 мільйонів гривень родині Гандзюк.

Проте апеляційні слухання продовжуються досі. У лютому 2025 року суд задовольнив клопотання захисту щодо повторного дослідження доказів.

Раніше "Телеграф" розповідав про справу 18-річної Оксани Макар, яку у березні 2012 року жорстоко зґвалтували, побили та підпалили живцем. Цей злочин шокує суспільство досі.