/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F33%2F1e3a2517c6a0988e0f19bbb21a548385.jpg)
Приватний бізнес та мобілізація: як рахують "50% військовозобов'язаних" і кого реально забронюють
Українцям розповіли, як розраховується кількість військовозобов’язаних на приватному підприємстві і кого з них можна бронювати.
Як передає "Хвиля", про це розповів юрист Андрій Топчій на порталі b2bconsult.
В Україні діє режим воєнного стану із загальною мобілізацією. У цих умовах чоловіки та жінки, які перебувають на військовому обліку, отримують мобілізаційні повістки. Водночас існує можливість отримання броні від призову для певної категорії працівників.
Адвокат Топчій пояснив принципи визначення чисельності військовозобов’язаних співробітників у приватних компаніях та критерії надання їм відстрочок.
Згідно з українським законодавством про військовий обов’язок, до військовозобов’язаних належать громадяни з резерву, призначені для поповнення армії та інших військових підрозділів у воєнний час, а також для робіт оборонного характеру.
До цієї категорії належать:
- чоловіки 18-60 років
- жінки, які перебувають на військовому обліку
При цьому не враховуються:
- призовники, резервісти та чинні військовослужбовці (зазвичай особи до 25 років належать до призовників)
- громадяни, зняті з військового обліку за медичними показаннями.
У загальний підрахунок військовозобов’язаних включаються також співробітники, мобілізовані після 18 травня 2024 року.
Для того щоб обчислити 50%, підприємство повинно врахувати всіх військовозобов’язаних, які перебувають на обліку саме як військовозобов’язані, окрім таких категорій:
- військовозобов’язані-жінки,
- військовозобов’язані, які займають посади державної служби категорії "А";
- військовозобов’язані, що працюють штатними працівниками патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
- військовозобов’язані, які займають посади керівників обласних, районних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (військових адміністрацій у разі їх створення);
- військовозобов’язані, що займають посади державної служби категорії "Б", але на яких тимчасово покладено виконання обов’язків за вакантною посадою держслужби категорії "А";
- військовозобов’язані, які займають посади голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів;
- військовозобов’язані – кінцеві бенефіціарні власники критично важливих підприємств, критично важливих установ, які не є їхніми працівниками.
Топчій також навів практичний приклад розрахунку для підприємства зі 120 працівниками, де 60 осіб становлять чоловіки 18-60 років і військовозобов’язані жінки: виключених з обліку – 5 (не враховуємо), призовників – 4 (не враховуємо), резервістів – 1 (не враховуємо), розрахунок буде таким:
- з них військовозобов’язаних – 50;
- з них жінок-військовозобов’язаних – 2 (не враховуємо);
- з них були мобілізовані після 18 травня 2024 року: 10 (враховуємо).
Кінцева кількість військовозобов’язаних становить 48 осіб, відповідно забронювати можна 24 працівники (50% від загальної кількості).
"Щодо обліку особи віком 24 роки для цілей бронювання іншого військовозобов’язаного: це можливо, якщо така особа у 24 роки за своїм статусом є саме військовозобов’язаною, а не призовником чи резервістом", – підкреслив юрист.
Раніше повідомлялося, що в Україні почнуть друкувати повістки у ТЦК по-новому.