Чи може Європа захистити своє небо від Росії: в The Economist дали оцінку

Уже 13 вересня схожу атаку зафіксувала Румунія, і тут постає питання: чи здатне НАТО реально захистити своє небо від Кремля? Журналісти The Economist проаналізували можливості ППО Європи та дії щодо посилення захисту від атак, передає 24 Канал.

Як The Economist оцінює протиповітряні можливості НАТО?

За даними журналістів, повітряний щит НАТО складається з кількох рівнів:

Спершу – розвідка та спостереження. Для цього Альянс має 14 літаків раннього попередження, які патрулюють простір від Німеччини аж до кордонів України та Білорусі.

Їм допомагають розвідувальні дрони з бази в Італії, а Польща навіть замовила американські аеростати з радарами. Експериментують і з акустичними сенсорами, здатними "чути" дрони.

Другий рівень – винищувачі союзників. Вони по черзі патрулюють східні рубежі НАТО: італійці та іспанці стежать за Балтією, нідерландці й норвежці – за Польщею. За потреби літаки можуть не лише супроводжувати російські борти, а й збивати ракети чи дрони. Наприклад, Франція після атак відправила до Польщі три винищувачі Rafale.

Третій компонент – наземна протиповітряна оборона. У Східній Європі працюють як місцеві системи, так і потужні комплекси Patriot, які надають Німеччина, США та інші союзники. Частину оборони забезпечують також американські есмінці в морі з далекобійними радарами. Уся ця мережа з'єднана в інтегровану систему IAMD, якою керує штаб у Рамштайні (Німеччина).

На папері це все має вигляд надійного щита. Але на практиці є серйозні проблеми.

Через що в протиповітряній обороні НАТО виникли проблеми?

У виданні пишуть, що багато систем ППО передано Україні, через що в Європи бракує запасів. Щоб відповідати військовим планам, за словами Рютте, НАТО потрібно збільшити засоби ППО у чотири рази. А ще дрібні дешеві дрони часто проходять повз радари.

Інколи уламки падали в Румунії, ракети залітали в Польщу, а дрон навіть упав у Латвії. Польща зізналася, що частину апаратів просто ігнорує, вважаючи їх "порожніми приманками".

Є й фінансова проблема: перехоплювати дешеві пінопластові дрони "Гербера" дорогими ракетами Patriot – надто дорого. Хоча країни НАТО розробляють лазери й гармати для ближньої оборони, ці системи поки не масові.

Не менш гостре, за даними журналістів, і політичне питання. Адже Європа все ще залежить від американських ресурсів та досвіду, а за президента Трампа США можуть неохоче вкладати сили у захист континенту. Деякі країни НАТО бояться ескалації, тому применшують значення атак. Польща ж, збивши останній російський залп і публічно заявивши, що це була навмисна атака, зробила відхід від обережної політики.

Та, на відміну від Ізраїлю, НАТО не має права збивати дрони ще над територією Білорусі чи України – для цього потрібна згода всіх 32 країн-членів, і певні держави її обов'язково заблокують. Тож Альянс опинився в пастці: загроза зростає, а відповідь лишається обмеженою.

Що думають у НАТО про закриття неба над Україною?

• Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський запропонував союзникам із НАТО розглянути варіант створення безпольотної зони над територією України. Польський міністр закликав партнерів спільно збивати російські повітряні цілі в українському небі.

• На Заході також виступили з ініціативою "Небесний щит", щоб закрити небо над Україною. У виданні Le Monde підрахували, що для виконання цієї місії на початковому етапі буде достатньо120 літаків союзників.

• Цікаво, що в Росії вже кинулися з погрозами в бік Заходу щодо можливого прикриття неба над нашою державою. Так, заступник голови Радбезу Росії Дмитро Медведєв наголосив, що створення "безпольотної зони над Україною" та дозвіл для країн Альянсу збивати російські дрони означатимуть лише одне – війну НАТО з Росією.