Динамо Київ схибило, але скористався цим не Шахтар, тоді як Полісся, Епіцентр та Олександрія нарешті перемогли. Підсумки 5-го туру УПЛ

П’ятий тур української Прем’єр-ліги відбувався одразу після завершення вересневої міжнародної перерви, тож команди підійшли до нього у відновленому фізичному стані. Для когось це зіграло на користь, для когось — ні. Але кілька сенсацій, чимало голів та достатньо приводів поговорити на різні, не завжди приємні, теми ми таки отримали.

Динамо Київ віддало столичне дербі Оболоні, двічі ведучи за рахунком

Святковий футбольний вечір на Оболонь-Арені в суботу супроводжувався насправді класним футбольним протистоянням. Команда Олександра Шовковського відряджала кількох збірників до лав нашої національної команди, але загальний їхній ігровий час не потребував вносити якісь корективи до стартового складу. Тож "біло-сині" грали "основою" проти "пивоварів", які вишукувались у п’ять захисників, що цілком відповідало передбаченням.

У підсумку Оболонь таки відбивалась від атак суперників, але робила це у власному стилі, коли команда навпроти колективу Олександра Антоненка банально не знає, звідки може прилетіти наступна контратака. Динамо так і піймали за рахунок цього одразу після першого гола гостей, після чого команда Шовковського відповіла ще одним голом наприкінці першого тайму після стандарту й на мить подумала, що все йде за її планом.

Але помилилась. "Біло-сині" намагались додати краси цій грі в другому таймі власними безумовно цікавими, але взагалі не ефективними розіграшами біля чужих воріт, після чого Шовковський почав проводити ротацію й таким чином на полі з’явився поціновувач репостиків окупантів. Тренера Динамо ні акція фанатів до та під час матчу із жбурлянням пакетиків із ватою на поле, ані банери за ходом гри, від цього не відмовили, тож конфлікт поміж клубом та вболівальниками триває й переможців у ньому не буде. А тим часом ту саму перемогу Динамо так і не втримало, причому пропустило так само після стандарту на останніх хвилинах.

Настільки погано Шахтар за каденції Арди Турана ще не грав

Центральний матч туру в підсумку завершився майже сенсацією, оскільки донецький Шахтар так і не скористався похибкою прямого конкурента в боротьбі за чемпіонський титул та ще й пропустив уперед себе одного з переслідувачів. Але не тільки — ще був і суддівський скандал, пояснення якого від УАФ подарувало спільноті готові меми на всі випадки нашого буремного футбольного життя.

Що ж до самого футболу, то все випливає із заголовку — просто жахлива гра команди Арди Турана впродовж усього протистояння. Жодних емоцій, жодної жаги до перемоги, а натомість купа помилок у простих розіграшах та повне нерозуміння того, як виправити цю ситуацію безпосередньо на полі ні в гравців, ані в тренера.

При цьому Шахтар ще й першим примудрився забити. Мартинюк, кандидат до національної збірної в найближчій перспективі, банально зловив запару в двобої проти Аліссона вже на 20 хвилині, і коли той учергове його відправив у партер своїми фінтами, то припустився помилки, зігравши у підкаті та зачепив ноги суперника руками. Так, коли захисник настільки ризикує у власному штрафному, а м’яч при цьому залишається на місці, тоді як суперник валиться на газон, то немає принципового значення, завдяки чому останнього збивають. VAR це підтвердив.

Після цього, уже в другому таймі, Металіст 1925, за просто безпорадної гри донеччан у атаці, створив кілька цікавих епізодів біля воріт Різника, і якби реалізував хоча б один із них, то й питань не було б жодних. А так — забив Калюжний на останніх хвилинах після подачі кутового з лівого флангу від Калітвінцева, скориставшись при цьому абсолютно дивною поведінкою головного арбітра Олексія Деревінського.

Так, людина зі свистком на полі може мати власний погляд на ситуації, але коли реакція на запит VAR підійти для перегляду епізоду починається з нецензурного слова на три букви довжиною (не "мяв", очевидно), а потім уже з першого ракурсу ми чуємо щось накшталт "я митець — це моє бачення", то виникає просте питання — УАФ дав нам послухати цю "внутрянку" роботи VAR лише заради того, щоб до відповідальної роботи арбітра VAR Віталія Романова питань не виникало? Серед іншого — так, мем вийшов дійсно якісним.

Колос — новий сусід Динамо на вершині турнірної таблиці

І ніхто не скаже при цьому, що це якась сенсація від команди Руслана Костишина. Якісний підбір виконавців, якісна робота тренерського штабу, зсув пріоритетів від оборони до атаки з акцентом на красивий та тактичний футбол — і все воно якось працює від самого старту кампанії.

Були певні сумніви, що "колоски" впораються на максимальний результат з іспитом рівня протистояння проти луганської Зорі, де Віктор Скрипник також будує цілком спроможний колектив, який націлений і на видовище на полі, і на результат. Але Колос із цим випробуванням на стадіоні Динамо впорався.

Причому для "мужиків" усе взагалі могло б бути погано, якби VAR не підказав скасувати швидке вилучення для Джордана вже на початку гри, коли центр оборони номінальних господарів просто розвалився під час звичайнісінького вибивання м’яча воротарем суперників. І Зоря на той момент ще й перевагу за контролем мала неабияку, тоді як після цього почали просідати фланги, і зрештою Алефіренко запалив на власному краю поля з двома якісними побудовами завершальних передач.

Спроба Зорі відігратись дійсно мала місце в другому таймі, і Будківський справді швидко скоротив відставання у фірмовому стилі, після чого команда Скрипника ще кілька разів ловила захисників Колоса на ризикованих передачах на власній половині, але більше не змогла забити. Натомість Кане поставив таку масну крапку в цій грі та перемозі його команди, що залишається лише милуватись цим дальнім пострілом.

Перемоги Олександрії, Епіцентру та Полісся, на які ледь дочекались, а фанатам Карпат ще прийде час

Олександрія не могла здобути перемогу від самого моменту початку сезону, і ця серія поразок зрештою сягнула шести матчів поспіль. Ось такий незавидний початок роботи молодого тренера Кирила Нестеренка на чолі "поліграфів". А тут ще й черкаський ЛНЗ завітав на Ніку в статусі команди, яка в перших трьох турах узагалі не пропускала та відповідно не програвала, хоча Верес перед початком міжнародної перерви цю красиву статистику таки зумів зіпсувати.

І така команда Віталія Пономарьова в підсумку завітала в гості до одного з найгірших колективів на старті кампанії, але залишила поле Ніки із ще більш погіршеною різницею голів. Відмінна гра Теді Цари в складі Олександрії стала тому запорукою в значній мірі, а також надійність оборони "поліграфів", яка цього разу припускалась значно меншої кількості помилок. Хоча моменти в ЛНЗ при цьому все одно виникали й загалом "бузкові" за статистикою переважали суперників. Але це той випадок, коли красиві цифри ні до чого не призвели.

У житомирського Полісся тим часом одна перемога в цьому розіграші УПЛ таки була наявна на рахунку, але хто вже згадає той успішний матч проти Карпат у першому турі? Цього ж разу команда Руслана Ротаня навідалась до криворізького Кривбасу, за який своєю міцною хваткою взявся Патрік ван Леувен і намагається зібрати до купи склад, у якому легіонерів уже дійсно стало більше за українців.

І це також був цілком собі непоганий претендент на звання матчу туру, якби не супутні зустрічі теж із цікавими афішами. Та й сама гра видалась доволі динамічною з обох сторін. Полісся при цьому мало звичні проблеми з атакою в першому таймі, як для матчів чемпіонату, тоді як Кривбас стріляв по каркасу чужих воріт, але в сітку м’яч так і не спрямував.

Натомість команда ван Леувена пропустила наприкінці гри м’яч, про який добре може розповісти захисник Шахтаря Юхим Конопля, адже що матч його команди проти тих-таки Карпат, що звітне протистояння, судив Микола Балакін. І тут також Твердохліб отримав поштовх у спину біля лицьової на власній половині, так само завалився на газон, так само його обікрав суперник, і так само потім пішла гольова подача на голову Гайдучику від Йосефі. І так само Балакін на контакт не реагував, що говорить нам про певну манеру його суддівства. Треба зафіксувати.

Про матч на Арені-Львів насправді говорити довго немає жодного бажання. Бо таким був характер того поєдинку. Зустрічались поміж собою львівський Рух та кам’янець-подільський Епіцентр — команди з проблемами із здобуттям результатів на старті сезону. Але з різних причин — у "жовто-чорних" явно не було настільки жорстокого календаря, як у команди Сергія Нагорняка, тож і питання до Івана Федика недарма з’являлись.

І яке шоу за таких умов могли нам забезпечити ці команди? Самі марні сподівання на відкриту гру. Розв’язка ж настала навіть не завдяки, а всупереч обставинам. Киргизького легіонера Алмазбекова Рух випускав підсилити атаку в другому таймі, а той наприкінці матчу спочатку привіз пенальті у власні ворота незграбною грою рукою, а потім, коли партнери заробили одинадцятиметровий у чужих володіннях (до речі, теж після дивного рішення арбітрів щодо трактування поштовху захисника нападником і, як наслідок, гри рукою з боку першого), то Алмазбеков узагалі з позначки в площину не влучив.

І останньою командою, на рахунку якої ще не було перемог, наприкінці недільної ігрової частини залишались львівські Карпати. І, на жаль, для фанатів "левів", цей статус після гри проти СК Полтави для команди Владислава Лупашка не змінився. Львів’яни програли перший тайм через просту вертикальну атаку суперників та купу змарнованих власних нагод. І якби так само пропустили й другий гол від Одарюка до перерви, то це був би взагалі провал.

А другий тайм для СК Полтава виграв воротар Єрмаков та банальна неспроможність гравців Карпат пробити будь-куди, окрім як у воротаря суперників. Лише бразильцю Фабі це вдалось зрештою зробити та й те в сумбурному епізоді після стандарту. Полтава після перерви виключно відбивалась, статистика на користь господарів просто зашкалювала, але це знову лише нічия. І вже пішли чутки, що Владислав Лупашко не може почувати себе впевнено на чолі "левів".

Верес нарешті привіз перемогу додому

Подібного не траплялось ще з часів успіху в грі проти одеського Чорноморця наприкінці квітня цього року. Власне, після того матчу й розпочалась та негативна серія виступів команди Олега Шандрука, яка сягнула аж минулого туру та успішної гри проти ЛНЗ (2:0). І якщо наприкінці попередньої кампанії результати для "червоно-чорних" не мали такого серйозного значення, то зараз треба було розпочинати з чистого аркушу новий сезон, але цей аркуш у підсумку виявився сильно зім’ятим.

І насправді цікавий був суперник у Вереса цього разу — сенсаційна Кудрівка, але лише до того моменту, як команда Василя Баранова пропустила швидкий м’яч уже на сьомій хвилині. Далі треба було вже відіграватись, а от із грою з позиції сили в новачків, які до цього, якщо й забивали, то робили це раніше за суперників, були помітні складнощі. Як наслідок, Верес забив ще один гол, і навіть дурнувате вилучення Ндукве через банальну нестриманість нападника в боротьбі проти суперника не змогло зіпсувати настрій на Авангарді. Там ще й концерт був одразу після фінального свистка, тож навіть під дощем цей матч можна було відвідати.

Гол туру

Ібрагім Кане (Колос)

Теді Цара (Олександрія / другий гол)

Максим Сміян (Верес)

Найкращий гравець туру — Даніїл Єрмолов (СК Полтава).

Найкращий тренер туру — Руслан Костишин (Колос).