/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F778f4ce5878051d57c1ee3c0dc4ab8bd.jpg)
На Землі почалася сильна магнітна буря: що потрібно знати
Магнітні бурі 15 вересня: що потрібно знати
Перші натяки на майбутні збурення з'явилися ще о 3:30 ночі, коли магнітне поле відчуло прибуття невеликої кількості додаткового сонячного вітру. На той момент прилади зафіксували незначну активність, якої ще було недостатньо для початку повноцінної магнітної бурі. Вже через пів годними було офіційно оголошено про бурю рівня G1, яка поступово зростала, пише 24 Канал з посиланням на SpaceWeatherLive.
- О 6:15 рівень збурень піднявся до G2.
- Бурю рівня G3 зафіксували о 7 ранку.
- Після цього рівень почав різно знижувались. Станом на 7:45 він знову становив G1.
Цікаво, що полярні сяйва дійшли аж до 41 градуса широти, що навіть далі, ніж Крим. Небо розфарбувалось у кольори навіть в американському штаті Колорадо, який знаходиться в цетральній частині країни, тобто значно далі на південь, ніж зазвичай досягають сяйва. В Україні, яка також потрапляє під цей ареал збурень, сяйв, на жаль, не бачили, оскільки небо вже було світлим, до того ж захмареним на великій частині території.
Однак, розслаблятися рано, оскільки протягом дня усе ще можливі коливання до рівня G2. Річ у тім, що Земля ввійшла в швидкісний потік сонячного вітру, який витікає з корональної діри "Великого Метелика", як її назвали вчені. Така ситуація може зберігатися ще деякий час.
Такою була корональна діра CH1316 чотири дні тому, 11 вересня 2025 року, коли випустила в наш бік сильні потоки сонячного вітру / Фото Обсерваторія сонячної динаміки / AIA / SpaceWeather
Це вельми цікаво, адже корональні діри зазвичай призводять до збурень рівня G1 або G2, але не G3. Корональна діра – це велика область у зовнішній атмосфері Сонця, або короні, де плазма є значно холоднішою та менш щільною, ніж у навколишніх областях. Густина речовини в таких ділянках може бути приблизно в сто разів меншою, ніж у звичайних частинах корони. Важливо зазначити, що це не буквальна діра в поверхні Сонця. Вона виглядає як темна пляма на зображеннях, отриманих у рентгенівському та екстремальному ультрафіолетовому діапазонах, оскільки холодніша і менш щільна плазма випромінює менше світла.
Такі характеристики дозволяють сонячній матерії швидше й легше витікати в космос, що призводить до збільшення кількості плазми, яка зіштовхується з магнітним полем Землі. Воно постійно взаємодіє з цим потоком на певному базовому рівні, але коли цей рівень зростає, починаються магнітні бурі.
Які наслідки?
Цього разу ми бачимо незвично сильний вплив бурі на магнітосферу.
- G1 або незначний рівень. На цьому рівні можливі слабкі коливання в електромережі через появу незначних додаткових струмів. Але запобіжники електростанцій не повинні спрацьовувати. Вплив на роботу супутників лише незначний. Полярне сяйво на цьому рівні можливе лише на найвищих північних широтах. Мігруючі тварини здатні відчувати навіть цей найслабший вплив.
- G2 або помірний рівень. У високоширотних енергосистемах можуть виникати аварійні ситуації з напругою, тривалі шторми можуть спричинити пошкодження трансформаторів. Космічні апарати можуть потребувати коригування положення, оскільки через роздування атмосфери Землі внаслідок бурі можливе їхнє падіння з орбіти. Тут уже відчувається вплив на радіосигнали на планеті, які можуть згасати на високих широтах. Полярне сяйво спускається до 55 градусів широти.
- G3 або сильний рівень. Може знадобитися корекція напруги в енергетичних системах, можуть спрацьовувати тривожні запобіжники на деяких пристроях захисту. На компонентах супутників може виникати поверхневий заряд, а на низькоорбітальних супутниках збільшується аеродинамічний опір внаслідок роздування атмосфери, через що потрібне коригування положення в космосі шляхом увімкнення двигунів. Виникають проблеми з супутниковою навігацією та низькочастотною радіонавігацією, радіо працює з перебоями. Полярні сяйва доходять до 50 градусів широти.
Наразі прогнози не бачать можливості того, що збурення перейдуть на рівень G4. Для цього потрібні більш потужні події, такі як корональні викиди маси, які продукують набагато більше сонячної матерії.