Причина ДТП № 1 – перевищення швидкості: як пропонують з цим боротися

Дві смертельні ДТП, що сталися одна за одною в Києві, вкотре повертають нас до теми про безпеку дорожнього руху. 7 вересня через виїзд на зустрічну смугу на Харківському шосе загинули водій Audi та його пасажир. 8 вересня службовий пікап під керуванням військового за подібних обставин врізався в цивільне авто, де загинули водій і співробітник поліції. За силою ударів неважко здогадатися, що машини рухалися на пристойній швидкості.

Ми з болем і розпачем рахуємо жертв війни, а тим часом на дорогах в Україні щороку гинуть понад 3 тисячі людей. Половина фатальних ДТП - це наслідки недотримання швидкісного режиму, а такі порушення експерти вважають наслідками лояльного законодавства. Як можна змінити закони, щоб на дорогах стало безпечніше, - у матеріалі Коротко про.

Мізерні штрафи і притуплене відчуття безпеки через війну

Наприкінці серпня експерти у сфері безпеки дорожнього руху зібрались на круглий стіл, на якому заступник голови Укртрансбезпеки Євген Зборовський навів цифри, що свідчать про постійне зростання кількості ДТП: у 2023 році - 2800, у 2024-му – 3500, а на перший квартал 2025 року припадає вже 3600 дорожніх пригод. Причому фахівець переконаний: аварійність можна знизити і навіть звести до нуля, якщо запровадити  суворі обмеження швидкості.

Як приклад Євген Зборовський наводить столицю Фінляндії -  Гельсінкі, де максимальна швидкість транспорту становить 30 кілометрів за годину. За твердженням експерта, при такому режимі немає загиблих і навіть травмованих у ДТП, відсутні затори, «…водії всюди встигають, люди живуть. У нас же люди гинуть масово – понад 3 тисячі людей щороку, і це, звичайно, катастрофа", - наголосив представник Укртрансбезпеки.

Однією з причин нехтування швидкісним режимом він називає мізерні штрафи за перевищення швидкості і той момент, що ці порушення можна допускати десятками, не маючи жодної додаткової відповідальності. Дається взнаки і стан війни, коли через страх перед дронами та ракетами відчуття безпеки на дорогах притуплюється.

Ніде в Європі

У травні цього року група народних депутатів внесла в Раду законопроєкт № 13314 щодо запровадження пропорційності відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортними засобами. Одним із його розробників стала кампанія «За безпечні дороги» - громадська ініціатива Центру демократії та верховенства права. Основна пропозиція - скасувати так званий «нештрафований поріг» - дозвіл перевищувати встановлену швидкість  на 20 кілометрів за годину.

- Якщо ми подивимося за цей рік, за минулий, за п’ять чи десять років - причиною номер один ДТП з травмованими і загиблими є швидкість. Оця похибка у "+20" діє тільки в Україні і сусідній країні-агресорці. Жодна держава на території Європи не має такого допуску. У більшості країн взагалі не існує «нештрафованого мінімуму», максимум - через можливі похибки вимірювального приладу допускають перевищення у 2-3 кілометри, -  коментує для Коротко про експерт з адвокації кампанії "За безпечні дороги" Микола Ільчук. - Якщо встановлено 50 км/год у межах населеного пункту, значить це 50 км/год.

У нас при допуску "+20", наголошує експерт,  водії спокійно їздять 70 кілометрів за годину, бо знають, що за це не штрафують. А то й витискають всі 100 км/год, бо штраф за перевищення від 20 до 50 кілометрів становить всього 340 гривень.

Що пропонується

 Відповідальність за перевищення швидкості започаткувати з плюс 10 км/год з градацією розмірів штрафів:

• перевищення на 10-20 км/год - 340 грн,
• на 21-30 км/год – 680 грн,
• на 31-40 км/год – 1360 грн,
• на 41-60 км/год – 1700 грн,
• на 61-80 км/год – 2720 грн,
• понад 80 км/год – 3400 грн,
• перевищення, що спричинило аварійну ситуацію, тягне за собою позбавлення водійських прав на термін від 6 місяців до року.

Штрафи з’їдає інфляція

Коментатори законопроєкту висловлюють дві протилежні претензії. Водії скаржаться, що їм знову хочуть закручувати гайки і витискати гроші. Пішоходи критикують малі суми штрафів і нагадують, що їх «з’їдає» інфляція. Мовляв, 340 грн - це кілограм ковбаси, ухваліть такий закон, щоб штрафи індексували.

- Штрафи треба індексувати, але чинний Кодекс про адміністративні порушення такої можливості не передбачає, його треба змінювати депутатським голосуванням. Нова редакція КУпАП, де схожа процедура передбачена, два роки лежить в Раді без руху, - відзначає Микола Ільчук. 

Щодо "нелюбові" наших автовласників до тихої їзди, то експерт зазначає, що в будь-якій країні, якщо законодавство та інфраструктура це дозволяє, водії можуть зловживати.

- Відповідно, якщо треба їхати 50 км/год, а можна 70 км/год, будуть витискати максимум, і нічого їх не зупинить, якщо немає відповідальності.

Ще одне питання, яким задаються учасники дорожнього руху: а чи вистачить контролю за новими обмеженнями? Там, де відеокамери, є стримуючий момент, а на «сліпих» ділянках доріг можна робити що хочеш.

- Кожен кілометр, звісно, неможливо проконтролювати, Україна велика за територією. У менших країнах також немає тотального контролю. Прийнято контролювати ділянки з концентрацією ДТП. Там встановлюють камери або виставляють поліцейські патрулі.

До питання пріоритетів

Зрозуміло, що всіх питань градація не вирішить.

- ДТП і дорожній травматизм - це комплексна проблема. Але варто почати хоча б з перших  кроків. Це буде поштовхом до того, щоб органи місцевого самоврядування почали трохи впорядковувати свою дорожню інфраструктуру. Ми або будуємо автобани в містах, або робимо міста більш безпечними. Якщо автобан в центрі міста, туди має бути обмежений доступ пішоходів і велосипедистів. У Польші так і є - посеред мегаполіса магістраль, де дозволена швидкість у 80 км/год, але дозволена вона тому, що немає пішохідних переходів, немає перехресть зі світлофорами. Ми ж намагаємося самі себе надурити - пускаємо через проспект у п’ять смуг пішохідний перехід, чим збільшуємо ризики, - зауважує Микола Ільчук. - Дороги для автомобілів треба будувати так, щоб вони не перетиналися з пішоходами. А якщо перетинаються, то ставити обмеження у 50 км/год.

Законопроєкт опрацьовується в профільному комітеті. Коли буде винесений і чи буде винесений на голосування, прогнозувати важко. У «запасниках» Ради знаходяться ще два минулорічні законопроєкти щодо посилення безпеки дорожнього руху. Прихильникам думки, що під час війни така тема не пріоритет, Микола Ільчук нагадує про понад 3 тисячі загиблих на дорогах щороку.

Які ще є пропозиції

Законопроєкт  №12172. Пропонується ввести підвищені штрафи за другі адміністративні правопорушення, наприклад, проїзд на заборонений сигнал світлофора, порушення правил проїзду перехресть, пішохідних переходів тощо - 1020 гривень, за третє подібне порушення - 2550 грн.

Передбачена можливість позбавлення прав.

Законопроєкт № 11029 встановлює відповідальність за:

• керування транспортними засобами з шинами, що не відповідають сезонним вимогам, - штраф у 1700 грн, за повторне порушення - від 3400 до 8500 грн з позбавленням водійських прав на 3 - 6 місяців,
• перевищення «середньої швидкості руху». Такою хочуть вважати швидкість, зафіксовану приладами. Величина визначатиметься шляхом ділення подоланої автомобілем відстані на час, витрачений на проїзд визначеної ділянки дороги. Штраф 340 грн.