Росія перейшла до торгівля бартером: купує в Китаю авто за пшеницю, а підсанкційні товари за насіння льону – Reuters

У зовнішній торгівлі Росії набирає обертів практика бартеру, коли компанії, які прагнуть обійти західні санкції, обмінюють пшеницю на китайські автомобілі, а насіння льону – на будівельні матеріали, пише Reuters.

«Навіть попри те, що Росія будує теплі зв'язки з Китаєм та Індією, повернення бартеру показує, наскільки війна в Україні спотворила торговельні відносини найбільшого у світі виробника природних ресурсів, через три десятиліття після розпаду Радянського Союзу 1991 року, який започаткував економічну інтеграцію Росії із Заходом», - зазначає агентство.

Попри заяви керівництва РФ, що економіка Росії перевершила очікування, однак, спостерігається дедалі більше ознак напруги, яка, за даними центрального банку, технічно перебуває в рецесії та страждає від високої інфляції.

Деякі каральні заходи, зокрема відключення російських банків від платіжної системи SWIFT у 2022 році та попередження Вашингтона китайським банкам минулого року щодо підтримки воєнних зусиль Росії, викликали побоювання щодо вторинних санкцій.

«Китайські банки бояться потрапити до санкційних списків, під вторинні санкції, тому вони не приймають гроші з Росії», – повідомило Reuters джерело на платіжному ринку.

Ці побоювання стали причиною появи бартерних операцій, які значно важче відстежити. Ще у 2024 році Міністерство економіки Росії опублікувало 14-сторінковий «Посібник з іноземних бартерних операцій», де консультувало підприємства щодо використання цього методу для обходу санкцій. Воно навіть запропонувало створити торговельну платформу, яка б працювала як бартерна біржа.

І хоча донедавна доказів комерційної зацікавленості в таких угодах було мало, минулого місяця агентство Reuters повідомило, що китайська компанія Hainan Longpan Oilfield Technology Co. прагне торгувати сталлю та алюмінієвими сплавами в обмін на суднові двигуни.

Також агентство виявило ще вісім таких операцій з товарами в натуральній формі на основі торговельних джерел, публічних заяв митних служб та звітів компаній.

Аналітики не змогли встановити загальну вартість або обсяг бартеру через непрозорість операцій, три джерела агентства заявили, що така практика стає дедалі частішою.

«Зростання бартеру є симптомом дедоларизації, тиску санкцій та проблем з ліквідністю серед партнерів», – заявив агентству Reuters секретар Генеральної ради Російсько-азійського союзу промисловців і підприємців Максим Спаський, та додав, що обсяги бартеру, ймовірно, зростатимуть і далі.

Анонімне з джерел у сфері торгівлі РФ повідомило, що система допомогла обійти санкції, які відключають російські банки від операцій у доларах та євро. Троє аналітиків заявили, що можливим свідченням масштабів бартеру є зростання розбіжностей між статистикою зовнішньої торгівлі центрального банку та власними даними митної служби, які досягли 7 мільярдів доларів у першій половині цього року.

Російська митна служба підтвердила агентству, що бартер здійснювався з різними країнами «на широкий спектр товарів», але зазначила, що кількість бартерних операцій була незначною порівняно із загальним обсягом зовнішньоторговельних контрактів.

Reuters ідентифікувало кілька таких угод. В одній китайські автомобілі обміняли на російську пшеницю. За даними одного з джерел, китайські партнери в угоді попросили своїх російських колег заплатити зерном. Китайські партнери купили автомобілі в Китаї за юані. Російський партнер купив зерно за рублі. Потім пшеницю обміняли на автомобілі.

Ще в двох угодах насіння льону обмінювали на товари, зокрема побутову техніку та будівельні матеріали з Китаю. Компетентні експерти повідомили, що одна з угод із льоном, зареєстрована у заяві російської митної служби Уральського регіону за 2024 рік, оцінюється приблизно в 100 000 доларів.

В інших угодах метали постачалися до Китаю в обмін на машини, китайські послуги обмінювалися на сировину, а російський імпортер купував алюміній, щоб розрахуватися з китайською компанією. Одна з таких угод була укладена з Пакистаном.

Деякі бартерні операції дозволили імпорт західних товарів до Росії, незважаючи на санкції, повідомили два джерела, обізнані з цими угодами, не надаючи подробиць про що саме йдеться.

Агентств зазначає, що бартер — не єдиний обхідний шлях для російських компаній. Деякі трейдери використовували так званих «платіжних агентів», які за певну плату сприяють платежам через різні схеми, але такі операції можуть бути ризикованими.

Інший спосіб здійснення платежів – через російський державний банк ВТБ, який має філію в Шанхаї. Також використовують криптовалюти, прив’язані до долара США.

«Малий бізнес активно використовує криптовалюту. Дехто перевозить готівку, дехто працює через взаємозаліки, дехто диверсифікує рахунки в різних банках», – прокоментував ці схеми віцепрезидент з операцій та ІТ BCS Сєргєй Путятинський.

Поки влада РФ рапортує про "стабільність" і "зростання", реальність невблаганна: УАЗ переходить на чотириденку, "Совкомфлот" втрачає третину виручки, вуглярі спалюють по мільярду на день, а бензин зникає із заправок. Економіст Олексій Пластун у статті "Майстер-клас від РФ: як устати з колін, щоб опинитися рачки" підбиває чергові, досить підбадьорливі, підсумки "розвитку" економіки ворога.