Російська провокація чи репетиція: що означає політ дронів над Польщею для НАТО

Що відомо про атаку дронів на Польщу / © ТСН

Російські дрони залетіли на територію Польщі.

Чи стане це переламом у війні Росії проти Україні — у сюжеті кореспондентки «ТСН. Тиждень» Наталії Ярмоли.

«ВІЙНА БЕЗ МЕЖ»

Кілька десятків дронів залітали з України та Білорусі не просто в повітряний простір Польщі, а цілого НАТО. На сотні кілометрів углиб. Повітряний бій над Польщею тривав 7 годин. Союзники реагують, чим вміють. Висококласні винищувачі F-35 відбивають атаку дешевих безпілотників — кожен пуск ракети коштує близько 400 тисяч євро. Результат — збиті лише 4 із майже 20 дронів змусить союзників визнати: це інша війна. І вони про неї знають лише в теорії.

Небо над східною частиною Польщі закривають для цивільних літаків. Роботу зупиняють аеропорти Любліна, Варшави, Жешува. Саме це летовище — неподалік кордону з Україною стало логістичним хабом військової допомоги України від союзників.

Що це розвідувальні «Гербери», а не вибухові «Шахеди» — польські служби з’ясують за кілька діб, зібравши розкидані на сотні кілометрів уламки. Частину з них знайшли поруч із військовою базою, де розміщені військові літаки НАТО. Найсерйозніше від удару постраждав дах приватного будинку польських пенсіонерів.

Російська відповідь нагадує відоме «ихтамнет». Мовляв, дрони пускали, але не до Польщі. Почерк кремлівської гібридної війни — незмінний. Разом з БПЛА Польщу атакувала інформаційна спецоперація. І знов — успішна: купа поляків повірила, що «вина Україна», бо не збила чи заплутала своїми РЕБами. І вже лише пізніше — додаткові паливні баки і польські сімки всередині вказують: вони не заблукали, а прилетіли туди, куди їх програмували. Саме на ці деталі вказав під час виступу на Раді Безпеки ООН державний секретар Польщі Марцін Босацький.

«Ми знаємо — і я повторюю — ми знаємо, що це не була помилка!», — сказав він.

ЧОМУ ЗАРАЗ?

Наліт на Польщу стався рівно за тиждень після символічного параду у Китаї. Символічного, бо саме там зустрілись 3 диктатори — Кім чЕн Ин, Путін та Сі Цзіньпін. Цю зустріч світові медіа назвали днем створення нової «осі зла». Стратегічна мета Москви — розвал НАТО та ЄС. Чи потрібна вона Пекіну? Військовий аналітик Михайло Самусь переконаний — так, і додає: без згоди Китаю — Путін на подібне не наважився б.

«Не підписуючи якихось формальних догрів, вони явно оформилися і явно, що Китай чітко заявив, що це їм вигідно, що Росія продовжує тиснути на Україну і тиснути на НАТО. Чому вигідно? Тому що Китай, який намагається стати лідером, йому треба посунути Сполучені Штати. Тобто Сполучені Штати окремо, Європа окремо, бо взагалі-то головне завдання Китаю — скинути США і зайти на ринок Європи», — каже аналітик.

І частково їм це вдалось. Єдність НАТО поставила під сумнів відповідь Дональда Трампа — 19 дронів у Польщі він назвав «ймовірною помилкою».

Тут варто відзначити: Варшава завжди вважала Вашингтон своїм найближчим союзником. До того ж, лише тиждень тому Трамп та новий президент Польщі Кароль Навроцький зустрічались у Білому Домі. І ні в кого не виникло сумнівів: це була зустріч союзників.

«(НЕ)РІШУЧИЙ АЛЬЯНС»

У Брюсселі намагаються підібрати визначення тому, що сталось — «інцидент», «вторгнення», «агресія», «провокація». Саме від цього залежатиме відповідь. Для статті 5 — цього недостатньо. Польща називає дії Росії «актом агресії» і просить активувати статтю 4 — тобто консультації. На формулювання відповіді пішло 3 доби. Через що рішучість Альянсу багато хто постав під сумнів. Але відповідь командувача Збройних сил НАТО в Європі генерала Алексуса Гринкевича — військова операція «Східний вартовий» задовільнила союзників.

«Східний вартовий» буде гнучким, забезпечуючи ще більш цілеспрямоване стримування та оборону саме тоді і там, де це необхідно. Він включатиме додаткові розширені можливості; він інтегруватиме повітряну та наземну оборону, а також збільшить обмін інформацією між країнами”, - каже Алексус Гринкевич головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі.

Наступного ж ранку польський генштаб оприлюднив кадри приземлення французького транспортного літака А-400 в Мінську-Мазовецькому — з озброєнням для винищувачів Rafale. А НАТО розпочало масштабні навчання з перекидання військ і техніки в Литву. Щоб перевірити швидкість реакцій, сумісність і підвищити бойову готовність. У цей момент по інший бік кордону — свої маневри відпрацьовують росіяни та білоруси.

ВСІ ДОРОГИ ВЕДУТЬ ДО КИЄВА

Наприкінці тижня у столиці висаджується цілий десант закордонних гостей. Це представники Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії, Данії, Польщі та Фінляндії.

Спецпредставник США Кіт Келлог дорогою до України ледь не потрапив під атаку російських дронів у Польщі. Із президентом України вони обговорили підсилення ППО, гарантії безпеки і санкції. Останній пункт — повинен стати асиметричною відповіддю на російську ескалацію, наполягає Зеленський.

Тим часом Дональд Трамп знімає санкції з білоруської «Бел-авіа», і висуває новий ультиматум — цього разу союзникам. Мовляв, вдарить санкціями по російській економіці, якщо Європа припинить купувати нафту.

Європейці розуміють: ніхто в світі, окрім української армії, не знає, як відбивати атаки російських дронів та ракет.

Тож, Польща просить Україну про спільні тренування з боротьби проти дронів.

“Україна має військо налаштований механізм, фахівців, які будуть зараз навчати поляків. Як це робити. Бо я завжди коли чую, що Україна не має бути в НАТО, то я кажу в Польщі навпаки: це ми потребуємо в Польщі, щоб Україна була в НАТО”, - каже Марек Сієрант, журналіст та ведучий SLAVA TV.

Утім провокація Путіна повернула Україні в руки ще один сильний аргумент: щоб не допустити подібних атак — захист неба східного флангу НАТО має включати Україну. Принаймні, її західні області.

«ЗАПАД-2025»

Цієї п’ятниці Путін і Лукашенко почали репетицію ядерної війни і напад на НАТО. Навчання «Захід — 2025» змушують Польщу відгородити кордон колючим дротом. І закрити — на в’їзд та виїзд. Так само уздовж кордону закрите небо для для польотів. Як у Польщі, так і в сусідніх країнах Балтії.

18 тисяч солдатів, з них 5 з половиною тисяч — російські, збираються випробувати і новий ракетний комплекс «Орєшнік». А ще, не ховаючись, відпрацьовують наступ на найслабшу точку НАТО — Сувальський коридор. Це ділянка шириною всього 60 кілометрів — найкоротша дорога до Калінінграда землями Польщі та Литви. Її союзні війська Росії та Білорусі тренуються захопити для так званого захисту російського апендиксу в Європі.

“Відомий Сувалкський коридор. Саме на нього розраховані симуляційні операції. Поки що «симуляційні» операції”, - каже Дональд Туск.

Слова «поки що» прем’єр Польщі вжив не дарма. Адже двічі в історії такі навчання закінчувались вторгненням Росії: 2008 до Грузії, 2022 до України.

Подібного сценарію в генштабі НАТО не розглядають. «Запад-2025» триватиме до 16 вересня, Альянс заявляє готовність відповісти на будь-які провокації.
Куди саме союзникам по НАТО варто уважно дивитись — Путін чітко окреслив.