Співучасники «сафарі на людей». Хто постачає безпілотники з Білорусі в Росію, незважаючи на заборони

Цивільні квадрокоптери на війні з Україною стали зброєю в “сафарі на людей”. Китайські виробники заборонили використовувати їх у збройних конфліктах, але Росія продовжує отримувати безпілотники і комплектуючі для них з-за кордону. Зокрема, дрони компанії DJI – найпопулярніші на війні квадрокоптери. БРЦ з’ясував, що ці та інші безпілотники російським компаніям, пов’язаним із військовою промисловістю, постачають, серед інших, білоруські компанії.

Розслідування підготовлено БРЦ в партнерстві з латвійським телеканалом TV3, за підтримки команди Центру з дослідження корупції та організованої злочинності OCCRP Research and Data та “Кіберпартизан”.

Співучасники “сафарі на людей”

“Де ми будемо ховатися, коли листя опаде? Почнеться сезон полювання на людей”, – сказала виданню Kyiv Independent мешканка Херсона Ольга Чернишова восени 2024-го. За тиждень до цієї розмови дрон скинув на її машину вибуховий пристрій.

Правозахисники Human Rights Watch (HRW) запевняють, що подібних нападів на мирних жителів і цивільні об’єкти в Херсоні за допомогою невеликих квадрокоптерів з червня 2024 року було кілька сотень. На кінець травня 2025-го від подібних атак загинули майже 150 осіб, повідомила Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень по Україні. Вони продовжилися і влітку 2025-го. Про одну з них у липні писала The Telegraph: тоді в Херсоні внаслідок атаки безпілотника загинула однорічна дитина. ЗМІ називають ці дії російських військових “сафарі на людей”. А їхня головна мета, за словами експертів, – посіяти страх серед цивільного населення.

Виробники безпілотників-квадрокоптерів, які використовують у таких “сафарі на людей”, заборонили продажі в Росію та Україну. Однак ці дрони, нарівні з апаратами цивільного призначення, продовжують продавати в РФ – зокрема білоруські компанії. У розпорядженні БРЦ опинилися відомості про постачання з Білорусі в Росію дронів різного типу за 2022 – червень 2025 року. За нашими підрахунками, 14 білоруських компаній продали понад 20 тис. БПЛА приблизно на $34 млн. У цьому розслідуванні ми розповімо про трьох найбільших постачальників, клієнтами яких були, зокрема, компанії, пов’язані з російською військовою промисловістю.

Білоруські “мавики”…

Найбільший виробник квадрокоптерів у світі – китайська компанія DJI. Її частка на світовому ринку дронів оцінюється у 70%. У 2022 році DJI призупинила діяльність у Росії та Україні, проте залишилася найпопулярнішою маркою дронів, які використовують у війні, причому оби сторони.

Про те, що Росія використовує у війні китайські дрони, влітку 2025-го повідомляла і правозахисна організація Human Rights Watch. Її експерти ідентифікували квадрокоптери, які російські сили використовували для атак на мирних жителів у Херсоні. Це були дрони китайських компаній DJI і Autel, а також модель, вироблена російським об’єднанням на базі батальйону ім. П. А. Судоплатова, яке називає себе “волонтерською організацією”. Виробники DJI і Autel у відповідь на запит HRW визнали, що російські військові використовують їхні дрони в бойових цілях.

Найпопулярнішими популярнішими дронами виробництва DJI на війні стали “мавики” – квадрокоптери лінійки Mavic. Ці безпілотники використовують для розвідки, наведення, атаки. За час воєнних дій їх перепрошивали, щоб позбутися можливості відстеження, на їхній базі створювали інші дрони, розробляли аналоги, про них писали оповідання, на них оголошували збори серед населення.

“Серія DJI Mavic надзвичайно популярна і, як і раніше, входить до переліку найбільш затребуваних і використовуваних споживчих квадрокоптерів у Росії”, – розповів БРЦ Девід Гемблінг, британський журналіст, що спеціалізується на військовій і технологічній тематиках. За його словами, росіяни широко використовують “мавики” для встановлення мін, зокрема, протипіхотних ПФМ-1 “Лепесток”. Українська розвідка також повідомила БРЦ, що Росія використовує квадрокоптери DJI, зокрема моделі DJI Matrice 30T, DJI Matrice 3T, Mavic 3 Pro, Mavic 3.

У травні 2022 року цими дронами зацікавилося і міністерство оборони Білорусі. Відомство тоді вирішило закупити 56 квадрокоптерів DJI Mavic 2 Enterprise Advanced. Постачальником вибрали зареєстроване в Мінську ТОВ “Хобі-Парк”. Вартість контракту перевищила 1,8 млн білоруських рублів (близько $700 тис.).

БРЦ з’ясував, що саме “Хобі-Парк” – найбільший постачальник літальних апаратів із Білорусі в Росію. Його поставки склали $14,3 млн. Це близько половини вартості всіх безпілотників, проданих білоруськими компаніями в Росію від початку повномасштабної війни і до червня 2025 року включно. У 2022-му прибуток компанії зріс майже у 27 разів і становив $9,7 млн (у наступні два роки він знижувався до $3 млн і $1,7 млн, але все одно був у кілька разів більшим, ніж у 2021-му).

Компанія постачала в РФ квадрокоптери й акумулятори до них білоруського та китайського виробництва, зокрема різні моделі “мавіків”. Наприклад, у 2022 році відправила в Росію 743 дрони DJI Mavic.

У 2023 році DJI в коментарі “Настоящему времени” назвав “Хобі-Парк” офіційним дилером.

…для навколовоєнних компаній

“Хобі-Парк” існує вже 15 років. Заснували компанію 2010 року росіянин, який народився в Криму, екс-радник заступника міністра транспорту РФ Олег Бадера і білоруський підприємець Дмитро Курносенко.

У грудні 2011-го власниками компанії стали білоруси Віктор Пилаєв і його старший син Данило.

У “Хоббі-Парку” працювали й інші члени сім’ї Пилаєвих: дружина Данила Ольга, за даними “Кіберпартизан”, – адміністратором-касиром, молодший син Віктора Михайло, який народився в Ризі, працював у компанії продавцем.

“Хоббі-Парк” поставив до Росії 2827 дронів, зокрема виробництва DJI. Більшість його покупців не мають стосунку до військових структур, але БРЦ виявив, що деякі з них прямо або побічно пов’язані з російським ВПК і продажем зброї.

Два найбільші клієнти “Хобі-Парку” пов’язані між собою. Перший – ТОВ “Позитрон”. За серпень, жовтень і листопад 2022 року компанія купила у “Хоббі-Парку” 1026 дронів майже на $7 млн. Друга – ТОВ “Тайгер-Ган” – придбала 45 дронів на $268 тис. із червня до жовтня 2022-го. Бенефіціар “Позитрона” – Олександр Письменний, за підрахунками місцевого видання, у 2023 році він був у третьому десятку найбагатших жителів Ростовської області. Бенефіціар “Тайгер-Ган” – Лідія Письменна, у нас є підстави припускати, що вона – мати Олександра.

Директор ТОВ “Тайгер-Ган” Дмитро Міхєєв входить до опікунської ради фонду генерала-полковника, депутата Держдуми РФ Володимира Шаманова. Останній з вересня 2022 року перебуває під санкціями США, а з 2014 року – і ЄС за розгортання повітряно-десантних сил РФ у Криму. Бенефіціару “Позитрона” Олександру Письменному також належить ТОВ “Спектр”. Серед видів діяльності цієї компанії – виробництво зброї та боєприпасів.

Інший клієнт, ТОВ “Небесная Механика”, у листопаді 2023 року закупило у “Хоббі-Парк” три дрони DJI на $50 тис. За рік, 30 жовтня 2024-го, ця компанія попала під санкції США, бо “займається оптовим продажем БПЛА, придбаних за межами Росії, а також постачає безпілотники та обладнання на підтримку вторгнення Росії в Україну”.

Серед покупців “Хоббі-Парку” також АТ “Пергам-Інжиніринг”, яке у своїй презентації розповідає, що йому довіряють “силові структури (ФСО, ФСБ, МВС та ін.) і підприємства ВПК Росії”. З листопада 2022-го до грудня 2023-го “Пергам-Інжиніринг” закупив у “Хоббі-Парку” 13 дронів DJI Mavic 3 на $77 тис.

З жовтня 2023-го по січень 2025-го “Хобі-Парк” поставив 31 квадрокоптер Mavic 3 на $119 тис. компанії ТОВ “ЕФТ Груп”. Ця фірма співпрацює з ТОВ “ГК Тихі Крила”, яка входить в АТ “Концерн “Калашников””. Той, у свою чергу, входить до держкорпорації “Ростех” – головного російського виробника озброєнь.

“Не дуже з білорусами хочуть співпрацювати”

Описані вище поставки ми попросили прокоментувати одного зі співвласників “Хобі-Парку” Данила Пилаєва. Він відмовився: “На жаль, це питання не можу обговорювати, прошу вибачення”. У телефонній розмові з журналістом БРЦ бізнесмен заявив, що зараз, “на жаль чи на щастя”, компанія нічого не продає в Росію.

Ймовірно, компанія нічого не продає в Росію, оскільки “[DJI] не дуже з білорусами хочуть співпрацювати”. Це слова менеджерки компанії – журналістка БРЦ зателефонувала туди під виглядом потенційної клієнтки. Терміни поставки при замовленні – не зрозумілі: “Тому ми не хочемо підставлятися самі і підставляти клієнтів теж не хочемо”, – пояснила співробітниця компанії. Вона додала, що “Хобі-Парк” “пересаджує” клієнтів на Autel (інший китайський виробник безпілотників, який теж заборонив використовувати свою продукцію у війні). При цьому “Хобі-Парк” продовжує залишатися офіційним дистриб’ютором DJI, це нам підтвердив інший менеджер компанії. За його словами, терміни поставки продукції китайського виробника складуть приблизно два місяці, але “можуть бути форс-мажори”, оскільки складнощі є “з усіх боків”.

Також ми надіслали запит до DJI: нас цікавило, чому виробник співпрацює з “Хобі-Парком”, який продає його дрони компаніям, пов’язаним із російським ВПК, хоча влітку 2023 року в інтерв’ю виданню “Настоящее время” запевняв, що серед його клієнтів немає тих, хто явно планує використовувати їхню продукцію в бойових цілях або допомагає модифікувати її для використання в бойових діях. “Усі наші дистриб’ютори зобов’язані підписувати угоди про експортний контроль і гарантійні листи, щоб уникнути перенаправлення продукції сторонам, які підпадають під обмеження”, – відповіла БРЦ PR-команда DJI. Виробник заявив, що “рішуче виступає” проти будь-яких спроб модифікувати його продукцію для використання в бойових цілях.

“Навіщо тоді такий вертолітний дрон?”

Серед білоруських постачальників ми знайшли не тільки реселерів, а й виробників безпілотників. ТОВ “Альфа Оріон” (входить до групи компаній aOrion і є резидентом Парку високих технологій) продає в Росію свою розробку – дрон вертолітного типу Heli-E, який здатний перевозити до 8 кг вантажу. За два роки (з вересня 2022-го по грудень 2024-го включно) компанія поставила російським організаціям, пов’язаним із ВПК, продукції на $3,1 млн.

Один безпілотник Heli-E за $60 тис. у “Альфа Оріон” у грудні 2022-го купило російське АТ “НПП “Радар ММС””. Це підприємство розробляє системи самонаведення високоточної зброї, зокрема для ракет “Калібр”, радіолокаційних систем, а також безпілотників. “НВП “Радар ММС”” з 28 червня 2022 року перебуває під санкціями США і з 23 лютого 2024 року – ЄС.

Другий партнер “Альфа Оріон” у Росії – ТОВ “ГК Тихі Крила” – входить до концерну “Калашников”. З вересня до грудня 2023-го, а також у січні та грудні 2024-го “Альфа Оріон” поставила російській компанії білоруські безпілотники і комплектуючі до них більш ніж на $2,6 млн.

Незважаючи на продажі компаніям, пов’язаним із ВПК, свідчень застосування Heli-E на війні з Україною немає, сказав у розмові з БРЦ асоційований науковий співробітник “Центру досліджень Східної Європи” при Бременському університеті Микола Мітрохін. Він же звернув увагу на невисоку ефективність безпілотника:

“Що більше важить засіб перевезення, то більше він зазвичай коштує. А чим менше бере, тим більша вартість перевезення. Відповідно, вертолітні дрони явно сильно дорожчі за квадрокоптери, а беруть менше. <…> У цього вертольота злітна вага 26,7 кг, а вантажопідйомність лише 7 кг. А умовний FPV (First Person View, безпілотник з камерою, який передає відео в реальному часі – ред.) тягне щонайменше третину своєї ваги. І зі швидкістю вдвічі більшою. Про вартість моделей навіть не будемо говорити. Питання: навіщо тоді такий вертолітний дрон, який може притягти тільки чотири пляшки води?”

Можлива відповідь на це питання криється в кількох підмінах, які виявили розслідувачі БРЦ.

“Занадто великий і дорогий безпілотник”

Компанія “Тихі Крила”, яка купила Heli-E у “Альфа Оріон”, представила на своєму сайті і на сайті концерну “Калашников” безпілотний вертоліт під своїм брендом. Характеристики та зовнішній вигляд моделей майже ідентичні, але назву російська компанія поміняла: нове ім’я безпілотника “Альфа-Е”.

Маніпуляцію з перейменуванням, імовірно, виконали і з розробкою одного з найбільших білоруських постачальників безпілотників у Росію – ЗАТ “КББВ”. Ця компанія серед іншого виробляє безпілотний гелікоптер “Хантер”, створений для пошуку і знищення інших безпілотників, бронетехніки і людей. Його презентували 2021 року як “перший у світі безпілотний розвідувально-ударний вертоліт”. А рік потому найбільший російський виробник озброєння “Ростех” представив його на виставці “Армія-2022” під назвою БАС-750, не згадавши білоруських розробників.

Ще одна розробка КББВ стала базою для іншого російського важкого БПЛА – БАС-200. Його планували виробляти з 2023 року в Башкортостані на потужностях АТ “Кумертауське авіаційне виробниче підприємство” (КумАПП). Воно працює під управлінням АТ “Вертольоти Росії”, що входить до держкорпорації “Ростех”. Компанія випускає вертольоти різного типу для російського військово-морського флоту і перебуває під санкціями США і Євросоюзу.

Журналісти БРЦ знайшли кілька ситуацій, коли, ймовірно, за російський БАС-200 видавали безпілотники білоруського виробництва. У грудні 2022 року віцепрем’єр Башкортостану Олександр Шельдяєв заявив, що вже готові десять зразків БАС-200 – того ж місяця КББВ поставила КумАПП вісім безпілотників вертолітного типу. У 2023 році на КумАПП знову поставили безпілотники КББВ – цього разу 20 штук. Ймовірно, замовили із запасом, оскільки 2024 року на підприємстві мали виробити десять БАС-200. Загалом, за нашими підрахунками, у грудні 2022-го, січні та березні 2023-го КББВ продала 28 безпілотників вертолітного типу білоруського походження російському КумАПП майже за $12 млн.

При цьому, як і у випадку з безпілотником Heli-E, троє експертів сказали БРЦ, що не чули нічого про використання у війні з Україною розробок білоруської компанії КББВ.

“Вони занадто великі й дорогі для постачання передової, простіше збити. А за 15-20 км від передової ці вантажі можна підвозити автотранспортом. Теоретично їх можна використовувати для оперативної евакуації поранених, але, гадаю, ніхто в російській армії цим заморочуватися не буде”, – сказав у коментарі БРЦ Микола Мітрохін.

Причин у маніпуляцій із підміною техніки та закупівлі неефективних безпілотників може бути безліч, пояснив експерт: “Буває, що гроші витратили на розробку, все затвердили, а на виробництво не дали, бо, ну от, пройшли бойові випробування, а воно погано, або грошей немає на цю програму, знадобилися на інші тощо”.

Не виключив Мітрохін і сценарій “розпилу” бюджетних коштів. У грудні 2022 року віцепрем’єр Башкортостану Шельдяєв звітував, що на проєкт виробництва БАС-200 отримали 800 млн російських рублів (близько $12,3 млн) з федерального бюджету. Вартість запуску серійного виробництва БАС-200 оцінили в 1,8 млрд рублів (майже $25 млн). Більша частина бюджету, за офіційною версією, пішла на сертифікацію безпілотника з урахуванням створення дослідних зразків і стендової бази.

Російському ВПК від білоруського екстреміста

Компанію “Альфа Оріон” 2017 року заснував Вадим Черевко.

У 2024-му фірма перейшла його тестю Сергію Засухіну.

Серед співробітників “Альфа Оріон” БРЦ знайшов людину, яку в 90-ті називали особистим пілотом Олександра Лукашенка. Це Вадим Мельник, у 2021-2022 роках він керував польотами в компанії, а раніше, у 2001-му, був заступником голови Держкомітету з авіації Білорусі, у 2005-му очолив його.

Факти біографії засновника “Альфа Оріон” Вадима Черевка можуть здатися несумісними між собою. У Росії він володіє 49% пов’язаним з концерном “Калашников” ТОВ “ТК Авіа системи” (у коментарі БРЦ Черевко назвав компанію пустушкою), при цьому перебуває в розшуку.

У ЄС – володіє 90% польських компаній Aorion sp. z o.o. і Aorion EU sp. z o.o. Черевко “разом із певними партнерами” намагався знайти інвестиції для розвитку бізнесу в Європі, розповів БРЦ представник “Альфа Оріон”, але залучити гроші так і не вдалося.

У Білорусі, де Черевку належить чверть ТОВ “ЮВР”, яка також займається безпілотниками, його внесли до списку екстремістів за участь у протестах 2020-го. Про це бізнесмен розповів сам – на відео із затриманням, яке наприкінці 2023 року опублікував провладний білоруський телеграм-канал Книга ГУ “БАЗА”

На момент публікації бізнесмен перебуває в Європі – він підтвердив це в розмові з нами. Також він додав, що договори на постачання дронів містять заборону на військове використання. Заперечує він і передачу прав на використання розробки: “Нам відомі випадки, коли покупці або збутові агенти в публічних матеріалах представляли цивільні платформи як “власні рішення” або під іншими брендами. Ці дії з нами не узгоджені; прав на ребрендинг, використання наших ТМ, ПЗ (торгових марок, програмного забезпечення – ред.) і техдокументації ми не передавали”. За його словами, компанія випускає виключно цивільні безпілотники для промислового застосування. Обмежено і геозону, в якій покупець може використовувати обладнання. Техніку, продану в РФ, можна використовувати тільки в міжнародно визнаних кордонах 1991 року, стверджує Черевко.

Географічні обмеження при використанні продукції “Альфа Оріон” БРЦ підтвердили і в компанії. Публікуємо відповідь:

Географічні обмеження при використанні продукції “Альфа Оріон” БРЦ підтвердили і в компанії. Публікуємо відповідь:

“У зв’язку з підписанням угод про нерозголошення з усіма клієнтами, ми не можемо відповісти будь-що щодо найменувань та умов комерційної взаємодії з будь-яким із наших клієнтів.

Однак, можемо зауважити, що багато російських клієнтів намагалися і намагаються займатися реверс-інжинірингом наших виробів, що ми контролювати юридично вже ніяк не можемо (1-2 невеликі зміни в конструкції або зовнішньому вигляді і юридично це вже інший апарат).

При цьому, у зв’язку зі складністю розроблення нашого виробу, зразків БЛА, що реально літають, з такими самими льотно-технічними характеристиками, ні в кого з наших клієнтів немає, а якщо наші зразки було перепродано комусь у РФ, і зараз їх виставляють як зразки власного виробництва та під іншим брендом, то ми на це юридично вплинути вже ніяк не можемо, допоки кінцевий користувач не порушить публічно призначення або домовлені географічні кордони застосування наших БЛА, встановлені у первинному контракті на поставлення, а це, зважаючи на наші програмні вимоги, не порушить їх…

“ТОВ “Альфа Оріон” не має і ніколи не мало стосунку до будь-яких поставок продукції для військових структур у будь-яких країнах світу, включно з Російською Федерацією та Україною.

Наша компанія з 2019 року має ліцензію на зовнішньоекономічну діяльність з товарами подвійного призначення винятково цивільного застосування і займається розробкою та постачанням безпілотних авіаційних систем для повітряної лазерної інспекції, аерофотозйомки та виконання складних науково-технічних завдань у дружні Республіці Білорусь країни. Усі поставки здійснюються за спеціальними ліцензіями, виданими Державним військово-промисловим комітетом Республіки Білорусь.

Ми ніколи не запитували і не отримували військову ліцензію, а розробка або постачання продукції військового призначення без такої ліцензії є кримінально караним діянням у РБ.

Безпілотні літальні апарати, які ми розробляємо і виробляємо, від самого початку спроєктовані для цивільного ринку – із застосуванням дорогих якісних матеріалів і комплектуючих, тривалим терміном служби, вбудованою системою порятунку і дубльованими системами і датчиками, що відповідає вимогам авіаційної безпеки та відрізняє наші вироби від військових зразків, орієнтованих на масове, дешеве і найчастіше одноразове застосування.

Імпортні комплектуючі, які ми використовуємо, закуповуються офіційно і на умовах, що зобов’язують нас виключати їхнє застосування в продукції військового призначення на території країн СНД, включно з РФ і Україною. З метою дотримання цих зобов’язань ми:

1. включаємо в наші контракти положення про виключно цивільне застосування продукції.
2. реалізували в програмному забезпеченні БЛА технічне обмеження на експлуатацію за межами узгоджених зон польоту (зокрема, наші БЛА не можуть здійснювати політ поза офіційними кордонами РФ, зафіксованими станом на кінець грудня 1991 року).

Що стосується запитань щодо структури власності, біографії засновників та згаданих третіх осіб, ТОВ “Альфа Оріон” не уповноважене коментувати особисті обставини фізичних осіб. Однак, з відкритих джерел і публікацій ви зможете знайти інформацію про те, що нашого колишнього засновника пана Вадима Черевка 2024 року було засуджено в Республіці Білорусь за звинуваченням в участі в масових заходах, які були протестом проти результатів президентських виборів. Незалежні правозахисні організації визнали його політичним в’язнем. Згодом, з огляду на політичний характер переслідування, йому було надано притулок на території Республіки Польща. Таким чином, занесення Вадима Черевка до різних списків і реєстрів у Білорусі пов’язане винятково з його громадянською позицією та обставинами політичного характеру, а не з будь-якою протиправною або екстремістською діяльністю.

У 2021 і 2022 рр. Вадимом Черевком дійсно реєструвалися юридичні особи в деяких європейських країнах, але, за нашою інформацією, до поточного моменту фактично операційну діяльність жодна з цих компаній так і не здійснювала.

Ми підтверджуємо, що ТОВ “Альфа Оріон” веде свою діяльність у повній відповідності до законодавства Республіки Білорусь і міжнародних зобов’язань.

Ми відкриті для діалогу з журналістською спільнотою і готові надавати роз’яснення, спрямовані на запобігання поширенню неперевіреної інформації”.

Російські партнери “Альфа Оріон” – “НВП “Радар ММС”” і “ГК Тихі Крила” – не прокоментували співпрацю з білоруськими компаніями.

Санкції та європейські компанії

Не отримали ми відповідей і від КББВ – контактні номери не відповідають, на письмовий запит на момент публікації реакції не було.

Компанія, як і її засновник Володимир Чудаков, перебуває під санкціями США і Канади. Великобританія ввела обмеження тільки проти фірми. У ній, за даними “Кіберпартизан”, у 2023-2024 роках працював Володимир Япринцев – колишній партнер бізнесмена Юрія Чижа, який вважався головним “гаманцем” Олександра Лукашенка.

Япринцев також був співвласником російської дочки КББВ ТОВ “Барс”. Серед видів діяльності цієї компанії зазначено: виробництво літальних апаратів, міжконтинентальних балістичних ракет, військових бойових машин і реактивних двигунів.

Чудаков заснував компанії не тільки в Росії та Білорусі. Незважаючи на те, що КББВ з липня 2025 року перебуває під санкціями ЄС, на момент публікації Чудаков залишається співвласником латвійської UAV helicopters SIA. Його партнер і другий співвласник Олег Чазов (Oļegs Čazovs), за даними латвійських ЗМІ, служив у радянській розвідці. Він – член ради директорів іншої латвійської компанії – InDrones SIA – виробника безпілотників під брендом Skytiller.

Безпілотний нацпроект

За словами Володимира Путіна, російські військові тільки у 2024 році отримали понад 1,5 млн безпілотників різних типів, щодня на передову відправляли близько 4 тис. FPV-дронів. На цьому тлі білоруські поставки – близько 21 тис. безпілотників із початку повномасштабного вторгнення – можуть здатися незначними. Однак важливий момент: білоруські компанії поставляли дрони, коли Росія їх гостро потребувала.

У червні 2022-го ЗМІ повідомляли про дефіцит безпілотників, який пов’язували із зупинкою продажів DJI і збільшенням приватних закупівель. Пізніше, з 1 січня 2024-го Росія запустила нацпроєкт “Безпілотні авіаційні системи”. Уряд виділив на нього 250 млрд рублів (майже $3 млрд) на найближчі шість років. Країна планує створити систему проєктування, випробувань і виробництва безпілотників, стимулювати галузь завдяки субсидіям і пільгам виробникам, а також готувати фахівців із дронів, починаючи зі шкіл.

Автори: Яна Міцкевич, Марина Дульнева

Джерело: БРЦ