Ця чудотворна ікона об’єднала вірян різних конфесій: чим вона особлива і де її можна побачити в Україні

У Житомирській області можна побачити чи не найшанованішу з духовних святинь України — ікону Бердичівської Матері Божої. Цей образ, який об’єднав у собі глибоку віру і багатовікову історію, став джерелом незліченних чудес і зцілень.

Упродовж кількох століть за її заступництвом відбулося понад 260 підтверджених зцілень — одужання від каліцтв і хвороб, повернення зору. Ці чудеса неодноразово підтверджувалися церковними комісіями, а сама ікона стала символом віри та надії, що живе у серцях мільйонів.

Історія та значення

Оригінал ікони Бердичівської Матері Божої, на жаль, не зберігся, проте його копія, створена у 1990 році краківською художницею та реставраторкою Боженою Мухою-Совінською, сьогодні знаходиться у головному вівтарі костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Бердичеві. Ця копія була освячена Папою Іваном Павлом ІІ у 1998 році.

Коріння ікони сягають VI століття, пов’язуючи її з римською іконою Salus populi Romani, яка зберігається у базиліці Санта-Марія-Маджоре в Римі. Згідно з легендою, базиліка була зведена на місці, де одного літа випав сніг, що й дало іншу назву Бердичівській іконі — "Богородиця Сніжна".

Бердичівська ікона з’явилася в Україні у XVII столітті завдяки київському воєводі Янушу Тишкевичу, який у 1630 році передав її кармелітам босим у монастирі Бердичева. З того часу ікона вважається чудотворною, пов’язана з численними зціленнями та духовними благодатями, підтвердженими церковними комісіями XVIII століття.

Паломництва і шанування

Бердичівська Мати Божа стала центром паломництв вірян з різних конфесій – не лише римо-католики, а й греко-католики та православні їдуть до неї. За кілька століть зафіксували сотні випадків зцілень, спасінь та дивовижних подій біля ікони. Це робить її однією з найшанованіших святинь Польщі та України.

Після періодів утисків – закриття монастиря у XIX столітті, а згодом конфіскації в радянські часи – образ отрима нове духовне значення після відновлення костелу і возз’єднання церковної громади у XX столітті.

Сучасність

Сьогодні ікона є символом непохитної віри та надії. Її шанують у Бердичеві як національне і духовне надбання. У 2001 році ікона прикрашала вівтар під час богослужіння Папи Івана Павла ІІ у Києві, що підкреслило її важливість для українського католицизму та ширше – християнства в Україні.

Дні вшанування Бердичівської Матері Божої припадають на 16 липня і 8 грудня. У ці дати до монастиря приходять тисячі паломників, шукаючи духовної підтримки та славлячи одну з найвідоміших святих образів у країні.

Для відвідувачів

Бердичівський монастир босих кармелітів із костелом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії розташований у місті Бердичів Житомирської області. Дістатися сюди можна автомобілем або поїздом із Києва та інших міст України. Вхід до святині відкритий для паломників і туристів, у монастирі проводяться богослужіння та духовні заходи.

Сьогодні Бердичівська ікона Матері Божої є яскравим прикладом історичної, культурної та релігійної спадщини, яка об'єднує українців у вірі та любові до своєї духовної традиції. Ця святиня продовжує надихати людей, нагадуючи про силу молитви та Божу опіку серед життєвих випробувань.

Раніше "Телеграф" розповідав про ікону, яка зцілила відомого письменника. До неї щороку з вірою та надією з’їжджаються парафіяни зі всієї Слобожанщини.