В теорії «Повітряний щит» НАТО є грізним, та насправді він недосконалий – The Economist

Коли на територію Польщі залетіли 19 російських безпілотників, НАТО зазнало найбільшого порушення повітряного простору з моменту свого заснування понад 75 років, пише The Economist. У виданні зазначають, що такі інциденти випробовують волю НАТО і це нова битва Європи за захист свого неба від РФ.

Генсек НАТО Марк Рютте назвав реакцію на вторгнення дронів «дуже успішною» та зазначив, що були задіяні італійські танкери й німецькі батареї Patriot. Та попри це польські та голландські літаки збили лише меншість безпілотників. Вже за кілька днів, 13 вересня, Румунія повідомила, що російський безпілотник увірвався в її повітряний простір. А того ж дня президент США Дональд Трамп, здавалося, байдужий до цього випробування довіри до НАТО, заявив, що війна в Україні «не війна Трампа». Тож у виданні запитують, чи може НАТО захистити своє небо від Кремля?

Повітряний щит Альянсу складається з кількох частин. Перше завдання — виявляти загрози. НАТО спільно володіє та експлуатує флот із 14 літаків раннього повітряного попередження та управління (AEWC), які зазвичай базуються в німецькому Гайленкірхені. Вони можуть перевірити повітряний простір далеко на сході, відстежуючи російські літаки, безпілотники та ракети, що летять в Україні та Білорусі. Їх доповнює комплект безпілотників RQ -4 D Phoenix, які виконують тривалі місії на дуже великих висотах з Сігонелли на Сицилії. 

Деякі країни звертаються до більш незвичайних засобів спостереження за небом. Минулого року Польща підписала контракт приблизно на 1 мільярд доларів на купівлю американських аеростатів — великих прив'язаних повітряних куль, оснащених радарами та системами, здатними визначати, чи є літак дружнім чи ворожим. Американські війська в Європі експериментували з акустичними датчиками, подібними до тих, що використовуються Україною, для вловлювання звуку безпілотників, що наближаються.

Друга частина щита складається з винищувачів, розгорнутих у Східній Європі. Союзники чергують один одного, залучаючи та відправляючи літаки туди й назад. Наразі Італія, Іспанія та Угорщина охороняють повітряний простір Балтії, Італія також патрулює Румунію, а Нідерланди та Норвегія спостерігають за Польщею. Останню місію нещодавно створили для захисту польських вузлів, які надсилають західну військову допомогу Україні. Ці літаки можуть контролювати повітряний простір за допомогою своїх радарів, супроводжувати російські літаки, які підлітають занадто близько, і, за потреби, як 10 вересня, збивати снаряди. Наступного дня після інциденту з російськими дронами у польському повітряному просторі президент Франції Еммануель Макрон заявив, що відправляє три винищувачі Rafale до Польщі.

Третім компонентом є наземні системи протиповітряної оборони. Держави Східної Європи мають власні радари та деякі оборонні споруди. Їх доповнили потужнішими системами ППО Patriot, які можуть перехоплювати літаки, крилаті та балістичні ракети. Німеччина направила батареї Patriot до Польщі, які брали участь у відстеженні останнього російського вторгнення, і Нідерланди планують зробити те ж саме. Крім того, США та деякі європейські союзники також використовують есмінці в морі, оснащені власними далекобійними радарами та перехоплювачами. Також Сполучені Штати використовують наземні радари в Румунії та Польщі.

Багато з цих датчиків і перехоплювачів, хоча й не всі, об'єднані в так звану інтегровану систему протиповітряної та протиракетної оборони, або IAMD. Ці зусилля контролює Командування об'єднаних повітряних сил НАТО, що базується в німецькому Рамштайні та яким командує американський чотиризірковий генерал. Далі за ланцюжком командування повітряний простір НАТО охоплює пара «об'єднаних центрів повітряних операцій», один з яких у Німеччині охоплює все на північ від Альп, а інший в Іспанії — охоплює південь.

Теоретично все це зводиться до грізного щита. Та насправді, як пишуть у виданні, він недосконалий. Одна з проблем полягає в тому, що багато великих систем протиповітряної оборони відправили до України, що призвело до втрати запасів у Європі. У серпні Німеччина під тиском Трампа заявила, що надішле до України дві додаткові системи Patriot, а згодом – ще більше, за умови, що США їх заповнить. Сполучені Штати також нещодавно перенаправила до України швейцарське замовлення Patriot. У червні Рютте заявив, що Альянсу потрібно буде збільшити свої засоби протиповітряної оборони на 400%, аби виконати свої офіційні військові плани. Але охопити таку величезну територію, як Європа, – це величезне завдання.

Багато безпілотників, які Росія запускає по Україні, є малими, і радарам їх важко виявити серед інших повітряних перешкод. Кілька снарядів раніше проникали в повітряний простір НАТО: уламки приземлилися в Румунії у вересні 2023 року; ракети перетнули територію Польщі в березні 2024 року; безпілотник приземлився в Латвії у вересні 2024 року, а безпілотники двічі входили до Польщі на початку цього місяця. В одному випадку Польщі знадобилися місяці, щоб відновити російську крилату ракету, яка розбилася поблизу Бидгоща, понад 400 км від українського кордону. Зброю знайшла жінка, яка їхала верхи на коні. 

Принаймні в деяких випадках, як-от інцидент у Латвії, держави НАТО наполягають на тому, що вони можуть надійно відстежувати снаряди. Польща стверджує, що 10 вересня вона проігнорувала більшість безпілотників, оскільки їх вважали неозброєними приманками. ППО атакувала лише ті, які, як вважалося, були озброєні боєголовками.

Навіть якщо дрони можна відстежувати, їх перехоплення у великих масштабах за допомогою систем протиповітряної оборони, розроблених для набагато більших цілей, таких як реактивні літаки, крилаті ракети та балістичні ракети, часто буває неекономічним. Дрони Gerbera, які перетнули територію Польщі, є «надзвичайно дешевими» пінопластовими дронами, спочатку розробленими як приманки, зазначає Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS) – аналітичний центр у Лондоні. Багато союзників по НАТО розробляють засоби захисту від дронів ближнього радіуса дії, використовуючи лазери, гармати та ракети, але мало хто з них масштабував ці зусилля. 

«Майже у всіх європейських запасах є прогалини на рівні ближнього та дуже ближнього радіуса дії. Ці вразливості роблять європейців погано підготовленими до такого роду… війни, який спостерігається в Україні», – цитує видання висновки інституту.

Окрім технічних проблем, існує кричуще питання політичної волі, зазначають у виданні. Щит залежить від США, які за Трампа переносять свою увагу з Європи на інші театри військових дій і можуть бути менш охочими розгортати власні системи протиповітряної оборони на континенті та поповнювати перехоплювачі. Європейські повітряні сили мають сотні бойових літаків, багато з яких щодня патрулюють східний фронт Альянсу. Але штаб, який командує цими повітряними операціями, все ще залежить від участі та досвіду США. Та 11 вересня Трамп применшив значення вторгнень Росії: «Це могла бути помилка».

Чи готова Європа до активних дій, невідомо, зазначає видання. Україна скаржилася, що держави НАТО іноді применшували значення російських вторгнень, побоюючись ескалації. Рішення Польщі збити останній залп і публічно заявити, що він був навмисно запущений Росією по країні, знаменує собою відхід від минулої практики. Але європейські держави все ще не хочуть наслідувати Ізраїль, який за допомогою США та інших партнерів двічі минулого року перехоплював величезні хвилі іранських безпілотників над сусідніми країнами, перш ніж вони увійшли в повітряний простір Ізраїлю, і завдавав превентивних ударів за його межами. Згідно з чинними правилами НАТО, Альянс, який діє спільно, а не на національному рівні, не може збивати снаряди над Білоруссю чи Україною. Це вимагатиме одноголосного схвалення всіх 32 держав-членів, що Угорщина та Словаччина майже напевно заблокували б. У разі великого конфлікту ці правила взаємодії, безумовно, змінилися б. Європа залишається в пастку.

Нагадаємо, Варшава домоглася скликання консультацій союзників за статтею 4 Північноатлантичного договору після того, як російські безпілотники перетнули повітряний простір Польщі. Водночас статтю 5 НАТО, що передбачає колективну оборону, не було застосовано, і експерти вважають, що в схожих ситуаціях її активація малоймовірна.