Війна до пенсії

Примітка редакції. А що там німці пишуть про боєздатність та готовність воювати? Щоб ви не відставали від трендів попередньої влади, краще читайте наші переклади. І тут знову ми дякуємо одному з наших авторів: Богдан Мельник, ти крутий.

Нині йдуть дебати про кадровий дефіцит у Бундесвері. Якщо за ними стежити, створюється враження, ніби захист країни — справа виключно молодих поколінь. Проте зараз і покоління «за 60» може зробити вирішальний внесок.

Цього літа розпочалась дуже палка дискусія про нашу боєздатність. Із цієї нагоди здебільшого можна було чути думки від літніх чоловіків, які говорили про обов’язки молодих. Натомість ми чомусь так і не обговорюємо, які обов’язки у сфері оборони має старше покоління.

Адже поколінню «за 60» цілком можна доручити певні функції. Проте що замість цього? Щойно хтось говорить на дану тему — ми чуємо виключно про те, скільки ще молодих людей потрібно, аби належно укомплектувати Бундесвер. І далі ті ж питання. Чи всі вони добровільно зголосилися б піти до війська? Чи їх — заради нашої безпеки — не краще змусити до служби?

Такі дебати залишають оманливе враження. Мовляв, оборону країни можна так легко й просто делегувати наступним поколінням — так само, як суспільство часто чинить із державними боргами, збитками, соціальними витратами та іншими речами. Все діє за дуже примітивним принципом: вибачте за наші прорахунки — але ж ви такі молоді, ну то вже якось впораєтеся.

Захист країни в разі війни — це завдання всього суспільства. Це не означає, що попередня дискусія була зайвою. В жодному разі. Однак треба визнати, що вона була неповна за своєю суттю. Як виглядає нагально потрібна військова служба, чи може вона бути добровільною, скільки рекрутів потрібно? Все це — дуже важливі питання для мирного часу. Проте суспільство мало б говорити і про те, що станеться у випадку війни.

Якщо країну буде атаковано, вона не може покладатися лише на молодих парубків, які щойно розпочали свою військову службу чи зовсім нещодавно її завершили. Країна і не повинна так робити ні за яких умов. Для оборони завжди мають мобілізуватися всі громадяни, що підпадають під військовий обов’язок.

У Німеччині є закон про військову повинність, на який можемо посилатись. Там зазначено, що у разі оборони військова служба стосується всіх громадян чоловічої статі, вік рекрута — від 18 до 60 років. Отже, залучені були б і ті покоління, які після 2011 року через призупинення призову не проходили строкову службу.

Примітка перекладача. Якщо комусь цікаво, скасовано призов було влітку 2011-го. Тобто будь-які підрахунки щодо недоотриманого набору військовослужбовців мають вкладатись у додатково втрачені півроку.

Також є ті громадяни, які заздалегідь вирішили відмовитись від «служби зі зброєю». О, для таких людей під час війни є безліч завдань: вони чекають на своїх виконавців у логістиці, шпиталях, адмініструванні. Все це можна й потрібно (навіть необхідно) робити без гвинтівки в руках. Тож захист країни в разі війни — це дійсно завдання всього суспільства.

Зараз був би слушний момент обговорити, чому до цього завдання можуть бути зобов’язані лише чоловіки від 18 до 60 років. У Швеції — уявному зразку для нового німецького військового обов’язку — у разі оборони діє служба для чоловіків і жінок віком від 16 до 70 років. Не забувайте, зараз у нас і люди працюють довше. Адже вони нібито більш працездатні.

Відповідний обов’язок для жінок у Німеччині можна запровадити. Але це спрацює лише через зміну основного закону, а для цього наразі немає необхідних двох третин голосів у Бундестазі. Гаразд, із жінками складно. Але чи не могла б військова повинність для чоловіків поширюватися бодай до пенсійного віку?

Пенсійний вік мають підвищити до 67 років. Зокрема аргументуючи, що сьогодні старші люди більш працездатні, ніж у п’ятдесяті роки минулого століття. До речі, закон про військовий обов’язок узагалі походить із 1956 року. Парламентська більшість повинна його оновити.

Що це дало б? У військовому сенсі — ймовірно, мало або взагалі нічого. Але є одна додаткова перевага у розширенні військової повинності. У випадку оборони від зовнішнього ворога це загострить усвідомлення того, що захист стосується всіх наявних поколінь.

І саме це було б сигналом для молоді, яка зараз має добровільно зробити Бундесвер боєздатним: у разі чого вони не залишаються самі в найгостріший момент.