Введення відповідальності за ототожнення адвоката з клієнтом може обмежити свободу слова — ГО «Адвокат майбутнього»

Якщо Володимир Зеленський підпише законопроєкт №12320, то негативні наслідки занадто широкого визначення «ототожнення» адвоката з клієнтом можуть спровокувати конфлікт з принципом свободи слова.

16 липня 2025 року парламент ухвалив законопроєкт №12320, який вводить адміністративну відповідальність за ототожнення адвоката з клієнтом та змінює статтю 397 КК України щодо втручання в діяльність захисника. Закон уже спрямовано на підпис Президенту. «І саме від цього підпису залежатиме, чи збережеться баланс здорового глузду, чи ми станемо свідками зіткнення двох принципів демократичної держави – принципу неототожнення адвоката з клієнтом і принципу свободи слова», — пише Дар’я Писаренко, виконавча директорка ГО «Адвокат майбутнього» у статті «Один підпис Президента — і конфлікт адвокатури та свободи слова стає реальністю».

Незважаючи на те, що у суспільстві й навіть серед учасників судових процесів нерідко спостерігається хибне ототожнення адвоката з його клієнтом, а також відомі випадки, коли на адвокатів фактично переносили відповідальність за дії їхніх підзахисних, авторка пояснює чому він потребує корекції та чому проти законопроєкту повстали медіа та громадські активісти.

«Закон вводить статтю КУпАП: публічне ототожнення адвоката з клієнтом через ЗМІ чи громадські організації. Де таке ототожнення вважатиметься тиском, підривом незалежності та порушенням гарантій діяльності, — пише Дар’я Писаренко. — Але у праві діє ключовий принцип правової визначеності: норми мають бути чіткими, зрозумілими й передбачуваними. Людина повинна знати наслідки своїх дій чи бездіяльності. Закон не повинен містити розмитих формулювань, правила мають застосовуватись однаково й без свавілля. Натомість визначення «ототожнення адвоката з клієнтом» у законопроєкті є прикладом порушення цього принципу».

Автори Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката, яку Україна має ратифікувати, усвідомлюючи неминучість колізій між свободою слова й принципом неототожнення адвоката з клієнтом, закріпили обидві гарантії поруч.

«Це сигнал про потребу балансу, який має забезпечувати демократична держава, — впевнена голова ГО «Адвокат майбутнього». — Так, у частині 5 статті 6 Конвенції зазначено: сторони забезпечують, щоб адвокати не зазнавали несприятливих наслідків унаслідок ототожнення з їхніми клієнтами або справами їхніх клієнтів. Це правило діє з урахуванням свободи вираження поглядів, закріпленої в Європейській конвенції з прав людини й національному законодавстві».

У пояснювальному звіті до Конвенції також наголошується: положення не обмежує свободу слова, а має застосовуватися з урахуванням балансу між захистом адвокатів і правом на вільне висловлення. Тому, на думку Писаренко, не дивно, що віцепрезидент Ради адвокатських асоціацій Європи Роман Завршек підкреслює: баланс між захистом адвокатів і свободою слова має враховувати й пояснювальний звіт до Конвенції. У ньому йдеться, що негативні наслідки ототожнення можуть проявлятися як погрози, напади, позови чи дисциплінарні, кримінальні та адміністративні провадження. Тобто маємо перелік можливих форм наслідків.

Чи враховує європейський підхід ухвалений, але ще не підписаний президентом, закон?

«Ні, — впевнена авторка статті. — Конвенція захищає адвокатів від конкретних серйозних наслідків ототожнення — нападів, погроз, переслідувань — і водночас гарантує баланс зі свободою слова. Натомість українська норма має надто широке визначення «ототожнення», під яке може підпасти навіть репортаж із суду. Це створює ризик довільного застосування, конфлікт із правом на свободу вираження та підриває принцип правової визначеності».

Досвід інших країн свідчить: заборони ототожнення є лише у «м’якому праві», а не на рівні закону. «Тож доцільність внесення нової статті до КУпАП викликає сумніви, адже наслідки ототожнення адвоката з клієнтом уже передбачені Кримінальним кодексом. Навіть якщо залишити поза увагою дискусійність визначення «ототожнення» у законопроєкті №12320, сама потреба адміністративної відповідальності виглядає необґрунтованою», — підсумовує авторка.

Законопроєкт №12320 доводить: точкові зміни не замінять системних рішень. Тим більше на тлі гострої кризи у сфері, що давно і сильно б’є по репутації професії. Тому, на думку авторки, Україні потрібна справжня й невідкладна реформа адвокатури. Має бути сформована нова коаліція лідерів адвокатури, репутація яких позитивно вплине на сприйняття адвокатури загалом та конкретно кожного з адвокатів.

Ініціатором законопроєкту №12320 виступила Національна асоціація адвокатів України (НААУ), відома своїми спробами обмежити свободу слова в адвокатській спільноті. Подали законопроєкт до парламенту народні депутати Григорій Мамка (ексОПЗЖ), Максим Бужанський та Сергій Іонушас зі «Слуги народу», який також очолює правоохоронний комітет Ради. Авторкою скандальної поправки стала Антоніна Славицька — депутатка від ексОПЗЖ, фігурантка так званих плівок ОАСК, близька до судді Павла Вовка. Штрафи за «порушення» пропонують доручити виписувати головам рад адвокатів регіонів, які перебувають під впливом Лідії Ізовітової — соратниці Віктора Медведчука.

Нагадаємо, що 15 вересня низка засобів масової інформації та громадські організації проводять онлайн флешмоб і закликають президента Володимира Зеленського не підписувати законопроєкт №12320 народного депутата Григорія Мамки (ексОПЗЖ.)