Бронювання працівників стане дорожчим. Скільки потрібно отримувати в 2026, щоб уникнути мобілізації

Мінімальна заробітна плата в Україні з 2026 року, запроєктом державного бюджету, буде становити 8647 гривень. Вона впливає на розмір пенсій, стипендій, інших соціальних виплат та податків. А окрім цього, і на суму заробітної плати, яку має отримувати працівник для можливості бути заброньованим.

"Телеграф" з’ясував, які зміни очікують на цю сферу після прийняття бюджету на 2026 рік.

Чому бронювання залежить від заробітної плати

Правила бронювання військовозобов’язаних для критично важливих підприємств визначені постановою Кабміну № 76 від 27 січня 2023 року. Вона встановлює як порядок бронювання, так і критерії, за якими підприємство може отримати статус критично важливого. Серед ключових вимог — зарплатний критерій.

Фактично є дві норми, які стосуються оплати праці:

• Для підприємства: середня зарплата всіх працівників за останній календарний місяць має бути не меншою за 2,5 мінімальні зарплати. Зараз це 20 000 грн. Ця вимога діє і при поданні заявки, і протягом усього часу дії "критичного" статусу.
• Для працівника: кожен заброньований працівник повинен отримувати не менше 20 000 грн щомісяця з моменту бронювання й до кінця строку відстрочки.

Цей критерій є обов’язковим: підприємство не отримає статус критичного без дотримання вимоги, а недоплата хоча б одному заброньованому працівникові може призвести до втрати статусу і автоматичного анулювання бронювання всіх співробітників щонайменше на пів року.

Хто є звільненим від "зарплатної" вимоги

Мінімальний рівень зарплати у 20 000 грн не поширюється на:

• державні та комунальні підприємства, установи й організації;
• госптовариства, де понад 50% акцій належать державі або громаді;
• підприємства, що на 100% належать таким держкомпаніям;
• операторів газорозподільних систем та їхніх аварійних працівників;
• резидентів "Дія Сіті";
• юридичних осіб — релігійних організацій.

Що зміниться у 2026 році

Засновник та президент Інвестиційної групи УНІВЕР, економіст, фінансист, депутат Київської міської ради Тарас Козак в коментарі "Телеграфу" пояснив, що поріг бронювання становить 2,5 мінімальні зарплати. Цього року мінімалка становить 8 тисяч, саме тому поріг бронювання визначений 20 тисячами гривень.

У разі, що запропонований КМУ проєкт бюджету буде прийнятий, а отже мінімальна заробітна плата зросте до 8 647 гривень, поріг бронювання становитиме 21 617,5 гривень, які вирішили округлити до 21 600.

Ексвіцепрем'єр-міністр України, експерт з питань соціальної політики Павло Розенко роз’яснив логіку встановлення зарплатного критерію для бронювання працівників.

"Це, скажімо так, величина, яка була встановлена з точки зору того, щоби також легалізувати доходи. Сказати: хочете бронювати персонал, будь ласка, легалізуйте їх доходи. Щоби ці люди, які претендують на бронювання, отримували легальну заробітну плату, а це означає, що вони сплачують з цієї заробітної плати всі внески в соціальні фонди, сплачують військовий внесок", — зазначив Розенко.

Він наголосив, що встановлена межа зарплати є частиною фінансової системи, яка забезпечує Збройні сили через податки. За його словами, вимога буде індексуватися відповідно до зростання мінімальної зарплати, але принципових змін це не принесе.

Кабмін дозволив 100% бронювання працівників, але з умовами

Кабінет міністрів України ухвалив зміни до Порядку бронювання військовозобов'язаних, які дають змогу бронювати весь кадровий склад оборонних підприємств та компаній, що працюють на прифронтових територіях. Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Згідно з новими правилами, підлягатимуть бронюванню всі військовозобов'язані працівники критично важливих підприємств, зареєстрованих і діючих у зонах бойових дій. Перелік таких територій затверджує Міністерство розвитку громад.

Крім того, змінено підпорядкування функцій щодо оборонно-промислового комплексу. Після ліквідації Мінстратегпрому саме Міністерство оборони відповідатиме за визначення критичності підприємств ОПК та організацію бронювання їхніх працівників.

Уряд очікує, що нововведення дозволять прифронтовим підприємствам і оборонним виробникам зберегти кадровий потенціал, забезпечити безперервність роботи та підтримку життєзабезпечення регіонів. Економічний ефект від рішення оцінюється більш як у 2 млрд грн щорічно завдяки збереженню виробничих потужностей і стабільним податковим надходженням.

Водночас порядок подачі заяв залишається незмінним: підприємство має отримати статус критично важливого за поданням уповноваженого органу, а заявки подаються виключно через портал "Дія". Формування списків для бронювання здійснює саме підприємство.

Рада підтримала тимчасову бронь частини працівників

Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт №13335, який дає критично важливим підприємствам право тимчасово бронювати військовозобов’язаних працівників, що мають проблеми з військовим обліком.

Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.

Документ підтримали 283 народні депутати. Його мета — розширити особливості укладення трудових договорів у воєнний час та врегулювати процедури бронювання працівників на критично важливих підприємствах, зокрема й в оборонно-промисловій сфері.

Законопроєкт передбачає, що люди, які не стоять на обліку, не оновили персональні дані або мають неправильно оформлені військово-облікові документи, можуть бути тимчасово заброньовані від мобілізації на строк до 45 днів. За цей час вони мають оформити всі необхідні документи.

Водночас передбачено обмеження: таке бронювання може застосовуватися лише один раз на рік. Крім того, строк випробування для таких працівників не перевищуватиме 45 днів. Якщо ж за цей час вони не приведуть до ладу військово-облікові документи, роботодавець матиме право їх звільнити.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" проаналізував, як зростання мінімальної зарплати позначиться на доходах українців, чи призведе воно до подорожчання товарів у магазинах та чому підприємцям-ФОПам доведеться знову піднімати ціни на свої послуги.