До роковин загибелі журналіста Георгія Ґонґадзе в Києві відкрили мозаїку Дон Кіхота

У Києві відбулося відкриття мозаїки в пам'ять про журналіста Георгія Ґонґадзе. Сьогодні, 16 вересня, виповнюється 25 років з дня його викрадення й загибелі.

Створення мозаїки ініціювала «Українська правда» в колаборації з мистецьким об’єднанням «Затирка». Мозаїку відкрили за адресою вул. Велика Васильківська, 67/7 (вхід в арку будинку, де колись мешкав журналіст).

На мозаїці зображений літературний герой Мігеля Де Сервантеса —  Дон Кіхот, якого чверть століття тому Георгій Ґонґадзе обрав символом заснованого ним видання «Українська правда». 

Мозаїку зібрали зі смальти, виготовленої в Сумах. Над нею працювали митці: Семен Майданюк, Maxим, Владислав Власюк, Ольга Чикало, за підтримки Тетяни Тадай та Анастасії Лелюк.

На відкритті мозаїки були, зокрема, присутні головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва і дружина Георгія, журналістка Мирослава Ґонґадзе. Про це з місця подія повідомила кореспондентка «Детектора медіа».

«Колеги, які згадують Георгія в той день, кажуть, що він хотів бути людиною у своїй країні, хотів розвиватися. Він був надзвичайно талановитим, та йому не давала розвиватися тодішня влада, тодішня система. І саме тому за 6 місяців до зникнення він створив видання “Українська правда”, яке на початку читало 10–15 людей. Згодом трошки більше — 15–30 людей. І кожен читач — це була велика перемога, тому що український інтернет тоді лише починався. Вільних медіа не було, медіасередовище існувало в умовах тотальної цензури», — поділилася Севгіль Мусаєва.

Головна редакторка «УП»  також сказала, що за 25 років українці пройшли чималий шлях і досі борються за можливість реалізовуватися, жити і творити у вільній країні. Попри всі труднощі проєкт Георгія Ґонґадзе продовжує існувати.

«У нього (проєкту. — Ред.) є прихильники, і я дуже щаслива, що цю мозаїку ми встановлюємо за допомогою наших читачів, оскільки саме вони зібрали гроші на те, щоб ця мозаїка тут була. Тож це подарунок наших читачів для Георгія. Найголовніше для журналіста й засновника видання, яке починалося з 15 людей, — щоб його тексти читали. Сьогодні, Георгію, цю мозаїку тобі присвячують твої читачі та колеги. Всі доклалися. Кожен клаптик мозаїки — це зізнання в тому, що ми про тебе не забули, ми тебе памʼятаємо. Твій спадок живе і буде жити», — додала Мусаєва.

Севгіль Мусаєва і Мирослава Ґонґадзе. Фото: Марія Спалєк / «Детектор медіа»

Мирослава Ґонґадзе під час своєї промови наголосила на важливості встановлення мозаїки в будинку, де зародилася «Українська правда». 

«Саме тут зародилася ідея. Георгій створив “Українську правду”, якій не було прецеденту до цього. В Україні не було інформаційного інтернет-видання. Але він створив цей проєкт від безвиході. Тоді в Україні панувала тотальна цензура, і Георгій практично не міг знайти собі роботу, тому що всі боялися його критичного погляду, критичних матеріалів. І це був такий шлях, який він знайшов, щоб достукатися до своїх слухачів і читачів. І особисто для мене дуже важливо, що цей проєкт вижив, вистояв, розвинувся і зараз є еталоном для вільної журналістики в Україні», — розповіла Мирослава.

Крім цього, вона висловила сподівання, що «Українська правда» існуватиме ще не один десяток років.

«Я також сподіваюся, що ви всі будете підтримувати одне одного, тому що у важких умовах солідарність журналістів дуже важлива. Вона постала тоді, коли Георгій зник, і постає в критичні моменти. Підтримуйте одне одного. Турбуйтеся одне про одного. Говоріть про тиски, якщо вони існують. Нещодавно я згадувала Орвелла, який казав: “В час тотальної війни говорити правду — це вже революція”. Тож кажіть правду. Будьте революціонерами», — додала Мирослава Ґонґадзе. 

• Читайте також: 25 років без Георгія Ґонґадзе: які події заплановані в Україні у пам'ять про журналіста

У 2009 році в Київській області було знайдено рештки черепа, які, за даними експертизи, належать Георгію. Як згодом довело слідство, Ґонґадзе викрали співробітники міліції та вбили в ніч на 17 вересня.

За вбивство Ґонґадзе засуджено до довічного ув’язнення  екскерівника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача, вирок якому набув чинності в січні 2016 року. У липні 2021 року Верховний Суд залишив Пукача за ґратами довічно.

Також було засуджено до різних строків позбавлення волі колишніх співробітників міліції Миколу Протасова (13 років позбавлення волі, помер у тюрмі), Валерія Костенка та Олександра Поповича (12 років позбавлення волі), чиї вироки набули чинності в березні 2008 року.

Замовників убивства Георгія Ґонґадзе досі не знайдено та не притягнуто до відповідальності.

Читайте також:

• 16 вересня 2000-го викрали журналіста Георгія Гонгадзе. «Українська правда» відновлює події останніх місяців, днів і годин його життя
• Я грузин, але якщо треба – віддам життя за Україну, – Георгій Ґонґадзе
• «Навіть через 24 роки після вбивства Георгій Ґонґадзе поєднує всіх, хто бореться за незалежну і вільну журналістику та свободу слова в Україні»

Головне фото: скриншот