Моніторинг телемарафону «Єдині новини» й ефіру Першого каналу Суспільного за 7, 9 і 10 вересня 2025 року

Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».

З березня 2022-го по вересень 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.

21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону й вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.

З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та — для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій / депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут.

Резюме моніторингових звітів читайте тут.

Вступ

У цьому звіті проаналізовано висвітлення основної тематики 7, 9 і 10 вересня. У ці три дні найвищою інтенсивність боїв була на Покровському напрямку, високою — на Новопавлівському, Лиманському і Сіверському. Телемарафон максимум уваги приділив Покровському напрямку, іншим активним напрямкам приділили мало уваги, про Новопавлівський не говорили взагалі. В ефірі Першого каналу Суспільного найбільше уваги в ці дні приділили Покровському напрямку, достатньо — Лиманському, іншим активним приділили менше уваги.

У висвітленні масованої атаки по Україні з найбільшими наслідками для Києва 7 вересня телемарафон і Перший канал Суспільного були однаково оперативними, у висвітленні наслідків удару авіабомбою по Яровій 9 вересня — Перший канал Суспільного був повнішим і оперативнішим за телемарафон.

У зовнішньополітичній тематиці в звітні дні основною подією стала масована російська атака дронами по Польщі 10 вересня і реакції західних політиків на цю атаку. Репортажно подію телемарафон і Перший канал Суспільного висвітлювали приблизно однаково, експертне ж обговорення реакцій західного світу на цю атаку Перший канал Суспільного висвітлював набагато повніше і всебічніше за телемарафон.

У звітні дні в телемарафоні традиційно було найбільше грубих порушень стандартів достовірності й відокремлення фактів від думок. Траплялися порушення стандарту оперативності й було одне порушення етичних норм журналістики. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні найбільше порушували стандарти достовірності й доступності подачі інформації.

8—14 вересня в гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу». Представників «Європейської солідарності» й «Голосу» в телемарафон не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня представлення владної та опозиційних фракцій у дискусійних темах було збалансованим.

1—3 вересня у телемарафоні найбільше проявів політичного піару було в ефірах каналу «Інтер». В ефірі Першого каналу Суспільного в ці була одна невиправдана контекстом згадка про фракційну приналежність гостя-нардепа.

1. Висвітлення основних тем тижня

СИТУАЦІЯ НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ:

У звітні три дні, за інформацією Генштабу, найвищою залишалася інтенсивність боїв на Покровському напрямку (від 43 до 60 боєзіткнень на добу). Наступними за інтенсивністю боїв були у ці дні Новопавлівський напрямок (від 22 до 40 боєзіткнень), Лиманський (від 16 до 27) і Сіверський (від 12 до 20 боєзіткнень). В окремі дні ворог підвищував активність на Південно-Слобожанському і Торецькому напрямках фронту (на обох — до 16 боєзіткнень протягом доби). На інших напрямках кількість боєзіткнень не перевищувала десяти.

У телемарафоні редакції сукупно найбільше уваги приділили Покровському напрямку, про який говорили з 9 гостями та зробили звідти фронтовий репортаж. 6 разів обговорювали ситуацію на Південно-Слобожанському напрямку, іншим активним напрямкам приділили мало уваги, а про другий за інтенсивністю боїв Новопавлівський геть забули в ці дні. Ситуації на фронті в ці дні достатньо уваги приділяв лише канал «Ми — Україна». Обговорювати ситуацію на фронті в гості учасники телемарафону найчастіше в ці дні кликали військових-фронтовиків (16 разів), речників різних підрозділів Сил оборони й експертів запрошували по 6 разів. У ці дні по одному фронтовому репортажу зробили канали ICTV та СТБ, «Інтер» і «Ми — Україна». Інші канали репортажів не робили.

В ефірі Першого каналу Суспільного у звітні дні максимум уваги також приділили Покровському напрямку фронту (ситуацію там обговорювали з 9 гостями). Про ситуацію на Лиманському напрямку говорили з 6 гостями. Іншим активним напрямкам фронту приділили мало уваги (по 1—2 обговорення). Та й загалом у звітні дні до фронту на каналі було менше уваги, ніж зазвичай. Говорити про фронт у гості в ці дні найчастіше кликали речників різних підрозділів Сил оборони (9 разів), військових-фронтовиків і експертів запрошували по 5 разів. Зробили один фронтовий репортаж.

Телемарафон:

7 вересня

У ранковому ефірі каналу «Ми — Україна» в новинах були лише короткі повідомлення. В гостьовій студії говорили з начальником служби безпілотних систем бригади НГУ «Хартія» Ігорем Райковим про Південно-Слобожанський напрямок, з бійцем підрозділу снайперів бригади «Помста» на позивний «Ювелір» говорили про Сіверський. Ситуацію на Лиманському, Краматорському і Покровському напрямках обговорили з речником ОСУВ «Дніпро» Олексієм Бєльським. Загалом про осінній наступ ворога говорили з керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком.

У денному і вечірньому ефірі каналу «Інтер» у новинах про фронт довго не згадували, перша згадка була аж у випуску о 17-й, а в 19-й зробили оглядовий сюжет по напрямках. У гостьовій студії говорили з командиром підрозділу «Терра» 3-го армійського корпусу Миколою Волоховим про Південно-Слобожанський напрямок, з командиром по роботі з особовим складом 12-ї бригади «Азов» Василем на позивний «Прозоров» про Костянтинівський (так визначили ведучі, а у визначеннях Генштабу це могло означати різні напрямки фронту), з військовослужбовцем бригадної розвідки 42-ї ОМБР на позивний «Рон» говорили про Покровський напрямок.

9 вересня

У ранковому ефірі каналу «Інтер» в новинах, крім коротких зведень, був фронтовий репортаж про бойову роботу 49-го окремого штурмового батальйону під Костянтинівкою. В гостьовій студії говорили з начальником відділу комунікацій 3-ї ОШБР Данилом Мельниковим про Південно-Слобожанський напрямок, з начальником штабу 425-го окремого штурмового полку Станіславом на псевдо «Орел» — про Лиманський, а з офіцером розвідки 5-го окремого загону спецпризначення «Омега» на позивний «Мамай» — про Покровський. З воєнним оглядачем Денисом Поповичем обговорили ситуацію на Північно-Слобожанському, Покровському і Оріхівському напрямках.

У денному ефірі каналу «Рада» в новинах були лише усні зведення на мапі. В гостьовій студії говорили з командиром розрахунку 3-ї ОШБР Владиславом Крупком про Куп’янський напрямок, зі штаб-сержантом комендатури швидкого реагування бригади «Помста» В’ячеславом Федорченком — про Краматорський, з речником Держприкордонслужби Андрієм Демченком — про Сіверський, Краматорський і Покровський, з речником ОСУВ «Дніпро» Олексієм Бельським — про Покровський, з військовослужбовцем 12-ї бригади НГУ «Азов» Василем Переверзєвим про Костянтинівку (точний напрямок фронту не визначили).

У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» в новинах, крім коротких зведень на мапі, був якісний фронтовий репортаж Лесі Боровик і Олександра Олексієнка про бойову роботу артилеристів 225-го окремого штурмового полку на Північно-Слобожанському напрямку й оглядовий сюжет про ситуацію на різних напрямках фронту. В гостьовій студії говорили з начальником прикордонної застави бригади «Форпост» Павлом на позивний «Тєлєк» про Південно-Слобожанський напрямок, з речником Держприкордонслужби Андрієм Демченком — про Південно-Слобожанський, Краматорський і Сіверський, з військовослужбовцем 42-ї ОМБР на позивний «Рон» — про Покровський. З керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком говорили загалом про осінній наступ ворога, а з майором у відставці Олексієм Гетьманом — про загальну логіку наступу ворога і переміщення його військ по фронту.

10 вересня

У нічному ефірі каналу «Ми — Україна» з головою Ради резервістів Сухопутних військ Іваном Тимочком обговорили загальну ситуацію на фронті на Донеччині.

У ранковому ефірі каналу «1+1» знову не було традиційної по середах рубрики «Оперативний черговий». У новинах обмежилися усними повідомленнями на мапі й оглядами у формі БЗ. А в гостьовій студії поговорили лише з військовослужбовцем 38-ї окремої бригади морської піхоти на позивний «Вайт» про Покровський напрямок.

У денному ефірі ICTV та СТБ в новинах, крім коротких БЗ, був якісний фронтовий репортаж Владислава Круглова, Віктора Зеленкова й Олега Цимбалюка про бойову роботу бійців бригади НГУ «Рубіж» на Покровському напрямку. А в розмовній студії говорили лише з начальником відділення комунікацій 46-ї ОАБР ДШВ Олександром Невідомим про Покровський напрямок.

У вечірньому ефірі каналу «Рада» у новинах про фронт взагалі не згадували. А в гостьовій студії поговорили з техніком підрозділу РУБПАК 5-го прикордонного загону Андрієм на позивний «Єгер» про Південно-Слобожанський напрямок, з військовослужбовцем 3-ї ОШБР на позивний «Райдер» — про Лиманський, а з воєнним експертом Олександром Мусієнком поговорили загалом про плани ворога на осінь.

Перший канал Суспільного:

7 вересня

В новинах були лише короткі повідомлення. В розмовних студіях обговорили ситуацію на Лиманському напрямку з начальником відділення комунікацій 60-ї ОМБР Максимом Білоусовим і з заступником командира 63-ї ОМБР Тарасом Додиченком. Про Торецький напрямок говорили з командиром роти 19-го армійського корпусу на позивний «Малюк». Ситуацію на Покровському напрямку обговорювали з командиром батареї 68-ї окремої єгерської бригади на позивний «Маестро», з головним сержантом батальйону 93-ї ОМБР Денисом Кардашем і з головою Ради резервістів Сухопутних військ Іваном Тимочком. З головою Служби зовнішньої розвідки в 2005—2010 роках Миколою Маломужем говорили про Покровський і Новопавлівський напрямки, а з керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком — про Північно-Слобожанський, Сіверський, Покровський і Оріхівський.

9 вересня

У новинах, крім коротких повідомлень про фронт, був фронтовий репортаж про боротьбу бійців 2-ї ОШБР з ворожими дронами на Куп’янському напрямку. В гостьових студіях говорили з начальником групи рекрутингу бригади «Хартія» Дмитром Леоновим про Південно-Слобожанський напрямок, з начальником відділу комунікацій 3-ї ОШБР Данилом Мельниковим — про Лиманський, зі старшим офіцером відділення комунікацій 59-ї ОШБР Тарасом Мишаком — про Покровський, а з офіцером відділення комунікацій 128-ї окремої гірськоштурмової бригади Ігорем Ткаченком — про Оріхівський. З речником Української добровольчої армії Сергієм Братчуком говорили про ситуацію на Куп’янському і Покровському напрямках, з воєнним оглядачем Денисом Поповичем — на Куп’янському, Сіверському, Лиманському, Покровському і Новопавлівському.

10 вересня

У новинах про фронт були лише короткі повідомлення. В розмовних студіях говорили з начальником групи взаємодії зі ЗМІ бригади «Форпост» Дмитром Усовим про Південно-Слобожанський напрямок, з начальником відділення комунікацій 60-ї ОМБР Максимом Білоусовим — про Лиманський, з речником управління штурмових підрозділів ЗСУ Олексієм Свинаренком і з начальником групи комунікацій 128-ї окремої важкої механізованої бригади Олександром Курбатовим говорили про Оріхівський напрямок. Зі співзасновником проєкту Deep State Русланом Микулою обговорили ситуацію на Куп’янському, Лиманському і Покровському напрямках фронту.

ІНШІ ПОДІЇ НА ФРОНТІ Й У ТИЛУ ВОРОГА:

7 вересня

На Ільському НПЗ дронами ССО знищено головну установку первинної переробки нафти. Сили оборони влучили по нафтопроводу в Брянській області Росії.

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу«Ми — Україна» повідомляли усно і робили БЗ. Обговорили ці атаки з речником Української добровольчої армії Сергієм Братчуком. В денному і вечірньому ефірі «Інтера» було БЗ про Ільський НПЗ.

Перший канал Суспільного:

Зробили БЗ про Брянщину і БЗ про Ільський НПЗ. З гостями ці події не обговорювали.

НАСЛІДКИ ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ І БОМБАРДУВАНЬ ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ:

7 вересня ворог застосував рекордну кількість дронів (810) і 13 ракет. По Україні внаслідок цієї атаки 4 людини загинуло, 44 були поранені. Найпотужніше ворог атакував Київ, де у Святошинському районі зруйнував під’їзд багатоповерхівки (загинули жінка і її двомісячний син, ще 20 людей були поранені). Крім того, вперше за час війни ворог поцілив у будівлю Кабінету міністрів. Серйозні руйнування цивільної інфраструктури й поранені були в Кривому Розі, Одесі, Кременчуці, Запоріжжі тощо.

І канал «Ми — Україна» (який саме мав ранковий ефір у телемарафоні), і Перший канал Суспільного висвітлювали наслідки цієї атаки однаково оперативно, особливо ж по Києву, де відбувалися аварійно-рятувальні роботи. Перший канал Суспільного більше уваги приділяв регіонам, звідки зробили і більше прямих ввімкнень, і спілкувалися з різними речниками і ньюзмейкерами з Одеси, Запоріжжя, Кривого Рогу. Натомість на каналі не приділили належної уваги важливому прецеденту — влучанню по Кабміну, навіть не робили звідти прямих ввімкнень, на відміну від колег з «Ми — України».

У денному і вечірньому ефірі телемарафону, яким опікувався канал «Інтер», наслідкам ворожої атаки приділили відверто мало уваги — лише два прямих ввімкнення зі Святошинського району столиці, одне — з Кривого Рогу. І лише двоє гостей — речник ДСНС Києва й очільник Полтавської ОВА. Це явно замало для 9-годинного ефіру.

9 вересня сталася найбільша в ці дні за наслідками ворожа атака по цивільних — 25 людей загинуло, 18 було поранено в Яровій Донецької області, де ворог поцілив авіабомбою по черзі людей, які отримували пенсії в мобільному пункті «Укрпошти». Цю подію Перший канал Суспільного висвітлював значно повніше за телемарафон, оскільки протягом дня мав відео власних кореспондентів з місця події, робили звідти і пряме ввімкнення.

7 вересня

Масована ворожа атака по Україні: 810 дронів і 13 ракет, ППО знешкодила 751 ціль. Унаслідок масованої ворожої атаки по Україні загинуло 4 людей, 44 були поранені. 3 поранених у Кривому Розі. В Одесі пошкоджені житлові будинки. На Полтавщині окупанти вдарили по мосту через Дніпро у Кременчуку і пошкодили залізницю. У Запоріжжі пошкоджені десятки будинків. На Дніпропетровщині є поранені і руйнування

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Ми — Україна» двічі робили прямі ввімкнення з Одеси з синхронами мешканців пошкодженого будинку і в підсумку зробили репортажний сюжет, двічі робили прямі ввімкнення з Запоріжжя з синхронами місцевих жителів і одне пряме ввімкнення з Дніпра. Про наслідки атаки по Кривому Рогу повідомляли у формі БЗ і давали синхрон голови Ради оборони міста Олександра Вілкула. В гостьовій студії говорили з начальником управління комунікацій командування Повітряних сил Юрієм Ігнатом, з провідним науковим співробітником Національної авіаційної академії Валерієм Романенком і з головою Криворізької РВА Євгеном Ситниченком.

У денному і вечірньому ефірі каналу «Інтер» зробили пряме ввімкнення з синхроном голови Ради оборони міста Олександра Вілкула і репортажний сюжет з Кривого Рогу, зробили репортажний сюжет з Одеси. В гостьовій студії говорили лише з т.в.о. голови Полтавської ОВА Володимиром Когутом.

Перший канал Суспільного:

Зранку і протягом дня робили три прямих ввімкнення з Одеси з синхронами мешканців пошкоджених будинків, двічі робили прямі ввімкнення з Кривого Рогу з синхронами мешканців пошкоджених будинків, згодом зробили репортажний сюжет, робили пряме ввімкнення кореспондентки з Запоріжжя з синхронами виховательки зруйнованого атакою дитсадка, головної спеціалістки управління з питань попередження надзвичайних ситуацій Запорізької міськради й мешканців пошкоджених будинків. Усно повідомляли про пошкодження мосту в Кременчуці. В розмовних студіях говорили про наслідки атаки з пресофіцером ДСНС Одещини Олександром Колосюком, з речницею Одеської облпрокуратури Інною Вербою, з головою Криворізької РВА Євгеном Ситниченком, з в.о. Запорізького міського голови Регіною Харченко і речником Запорізької ОВА Олександром Коваленком. Загалом про атаку говорили з начальником управління комунікацій командування Повітряних сил Юрієм Ігнатом і з експертами: оглядачем видання «Мілітарний» Вадимом Кушніковим, авіаційним експертом Костянтином Криволапом і директором Центру досліджень енергетики Олександром Харченком (про удари по енергетичних об’єктах).

Унаслідок ворожої атаки по Києву — двоє загиблих і 20 поранених, розбір завалів багатоповерхівки у Святошинському районі триває. Вороги влучили у будівлю Кабміну, прем’єрка Свириденко показала руйнування.

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Ми — Україна» перебіг аварійно-рятувальних робіт у Святошинському районі висвітлювали прямими ввімкненнями власного кореспондента починаючи з 9-ї ранку. Загалом звідти зробили 5 ввімкнень, які доповнювали синхронами мешканців будинку, волонтерів, поліцейських і речника ДСНС Києва Павла Петрова. Два прямих ввімкнення кореспондентка каналу робила з-під Кабміну. До кінця ефірного слота зробили збірний репортажний сюжет про наслідки атаки по Києву. В гостьовій студії говорили лише з речником ДСНС Києва Павлом Петровим.

У денному і вечірньому ефірі «Інтера» зробили два прямих ввімкнення кореспондентів з місця аварійно-рятувальних робіт на Святошині з синхронами мешканців будинку, волонтерів і речника ДСНС Києва Петрова. На вечір зробили репортажний сюжет. У гостьовій студії говорили лише з речником ДСНС Києва Павлом Петровим.

У підсумковому тижневику ICTV та СТБ о 20-й був оглядовий сюжет. Загалом же в телемарафоні, починаючи з 18-ї хід аварійно-рятувальних робіт репортажно не висвітлювали.

Перший канал Суспільного:

У першому випуску новин повідомляли усно на фото і про зруйнований будинок на Святошині й про влучання в Кабмін. З 8-ї ранку робили коментовану трансляцію зі Святошинського району і дали фото Кабміну від власних кореспондентів. Починаючи з 9-ї ранку висвітлювали хід аварійно-рятувальних робіт на Святошині прямими ввімкненнями власних кореспондентів, доповнюючи їх синхронами жителів зруйнованого будинку, київського міського голови Віталія Кличка, речниці ДСНС Світлани Водолаги. Загалом протягом дня зробили 5 прямих ввімкнень з цієї локації. Періодично звідти давали і паралельну трансляцію. Давали також синхрон лікарки про стан поранених. Зробили також пряме ввімкнення власного кореспондента з Дарницького району столиці, де була пожежа в 4-поверхівці, з синхронами мешканців будинку. В гостьових студіях говорили з головою Святошинської РДА Георгієм Зантараєю, двічі для оновлення даних вмикали речника ДСНС Києва Павла Петрова (про хід аварійно-рятувальних робіт) і двічі керівницю департаменту охорони здоров’я КМДА Валентину Гінзбург (про кількість і стан поранених і про забруднення повітря в Києві). Особливості атаки та влучання в Кабмін обговорили з головою Ради резервістів Сухопутних військ Іваном Тимочком.

9 вересня

Росіяни скинули авіабомбу на чергу за пенсіями в Яровій на Донеччині: загинули 24 людини (станом на цей день)

Телемарафон:

У денному ефірі каналу «Рада» повідомляли усно з посиланням на телеграм-канал Зеленського і цитували його реакцію. Згодом уточнювали кількість загиблих і поранених з посиланням на голову Лиманської ВА Журавльова й усно повідомляли про поранення поштарки з посиланням на Смілянського (але в обох випадках невідомо, де і кому вони це «сповістили». Згодом у гостьовій про Журавльова уточнили, що це «повідомили в ефірі Суспільне студія»). В гостьовій студії говорили лише з керівником Центру протидії дезінформації Андрієм Коваленком про російську пропаганду щодо подібних терактів.

У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» давали БЗ з телеграм-каналуу Зеленського і його реакцію на цей теракт. У гостьовій студії говорили з начальником медслужби 60-ї ОМБР Олексієм Назаришиним про надання військовими першої допомоги пораненим у Яровій. Про теракт побіжно говорили з керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком і з кандидатом політичних наук Олексієм Буряченком (про слабкі реакції партнерів на подібні теракти).

Перший канал Суспільного:

О 12-й повідомляли усно з посиланням на телеграм-канал Зеленського і сказали «з етичних міркувань ми не публікуємо відео наслідків удару, яке є в телеграмі президента». Цитували заяву президента Зеленського з приводу теракту. О 13-й вже показували відео з телеграм-каналу Зеленського, навіть попередили, що воно «містить чутливі кадри», втім якісно заблюрили. Повідомляли з посиланням на керівника донецької філії «Укрпошти» Максима Судкового про те, що працівники живі, жінка поранена. Вже о 14-й давали відео власного кореспондента з місця теракту. Згодом додали синхрони місцевих жителів-очевидців. Згодом робили пряме ввімкнення власної кореспондентки з місця події, далі давали її репортажний сюжет. У розмовних студіях про наслідки атаки говорили з головою Лиманської військової адміністрації Олександром Журавльовим, з гендиректором «Укрпошти» Ігорем Смілянським, а з військовослужбовцем 60-ї ОМБР Василем Денисюком говорили про те, як військові надавали першу допомогу пораненим.

10 вересня

Унаслідок удару по Яровій на Донеччині загинуло 25 людей, поранені у важкому стані

Телемарафон:

У ранковому ефірі «1+1» робили БЗ про стан поранених з синхронами лікаря-хірурга і голови Лиманської ВА Олександра Журавльова. У денному ефірі ICTV та СТБ робили БЗ про поранених з синхроном пораненої жінки. Далі зробили репортажний сюжет. В розмовній студії про наслідки теракту говорили з головою Донецької ОВА Вадимом Філашкіним. У вечірньому ефірі каналу «Рада» робили три прямі ввімкнення з лікарні Дніпра про стан поранених з синхроном гендиректора лікарні.

Перший канал Суспільного:

Вже о 7-й ранку був репортажний сюжет про стан поранених і БЗ про доставлених у морг загиблих. З Ярової про наслідки атаки робили два прямих ввімкнення з синхроном начальника медслужби 60-ї ОМБР, а в підсумковому випуску новин — репортажний сюжет про стан тяжкопоранених у лікарні в Дніпрі. В розмовній студії говорили з начальником відділення комунікацій 60-ї ОМБР Максимом Білоусовим про порятунок поранених медиками стабпункту бригади та з речницею Донецької облпрокуратури Анастасією Медведєвою.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА:

У центрі уваги з зовнішньополітичної тематики в перші два дні були переважно заяви й реакції на масовану атаку по Україні 7 вересня. 9 вересня у Лондоні відбулося засідання у форматі «Рамштайн». У висвітленні цих тем Перший канал Суспільного збирав ширший пул експертів, ніж телемарафон, в останньому більш ґрунтовним за інших учасників у висвітленні цієї тематики був лише канал «Ми — Україна».

Основна ж зовнішньополітична подія звітних днів сталася 10 вересня, коли Росія масово атакувала безпілотниками територію Польщі. Відтак, надважливою була реакція західних партнерів України на цю агресію, насамперед країн НАТО і насамперед США. Основна подія відбувалася вночі, тож тут найоперативнішим репортажно був канал «Ми — Україна», який в нічному слоті єдиний із телемарафонців робить реальний ефір. Крім повідомлення, канал встиг навіть обговорити подію з двома експертами. Загалом же репортажне висвітлення подій у Польщі було приблизно схожим і в ефірі телемарафону, і в ефірі Першого каналу Суспільного. Реакції ж на цю атаку по Польщі Перший канал Суспільного висвітлював набагато ширше і якісніше за телемарафон. Особливо ж ґрунтовним на каналі було експертне обговорення реакцій світового політикуму на атаку. Крім широкого кола експертів, Перший канал Суспільного запросив до обговорення і народних депутатів з різних політсил.

7 вересня

Реакції країн-партнерів на масовану атаку ворога по Україні з рекордною кількістю дронів, на влучання в будівлю уряду. Стармер: Путін вважає, що може діяти безкарно. Мелоні: Росія більше зацікавлена в посиленні атак, ніж у переговорах. Макрон: Росія дедалі більше занурюється в логіку війни і терору. Туск: Зволікання і спроби заспокоїти Путіна не мають сенсу. Матернова: Терор РФ стає дедалі зухвалішим. Келлог: Це не сигнал про бажання закінчити війну дипломатично

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Ми — Україна» цитували реакції прем’єрки Свириденко і президента Зеленського. І цитували реакції західних партнерів: посолку ЄС Матернову, президента Латвії Едгарса Рінкявічуса, міністра закордонних справ Чехії Яна Ліпавського. В гостьовій студії обговорили ці реакції з політологом-міжнародником Дмитром Левусем і політичним оглядачем Геннадієм Дубовим.

У денному і вечірньому ефірах «Інтера» цитували президента Зеленського, президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн, президента Франції Емануеля Макрона, міністра закордонних справ Чехії Яна Ліпавського, главу дипломатії ЄС Каю Каллас, президентку Молдови Маю Санду, прем’єра Великої Британії Кіра Стармера, прем’єра Польщі Дональда Туска, прем’єрку Італії Джорджу Меллоні, представника Кіта Келлога. Обговорили реакції з політичним експертом Петром Олещуком.

Перший канал Суспільного:

Цитували реакцію Зеленського, посолки ЄС Матернової, президентки Єврокомісії фон дер Ляєн, прем’єр-міністерки Латвії Евіки Сіліні, голови Євроради Антоніо Кошти, президента Франції Макрона, прем’єра Польщі Туска, міністра закордонних справ Чехії Ліпавського, посланця Келлога. Реакції західних партнерів у гостьових студіях обговорили з політологом-міжнародником Максимом Несвітайловим, директоркою ГО «Міжнародний центр української перемоги», політична аналітикиня представництва НАТО в Україні в 2020—2023 роках Іриною Красноштан, головою Центру аналізу і стратегій Ігорем Чаленком, директором Інституту світової політики Євгеном Магдою, керівником секретаріату Радбезу ООН у 2009—2016 роках Олександром Мацукою, політологом і експертом зі стратегічних комунікацій Юрієм Богдановим.

Тематика мирних переговорів: Міністр фінансів США Бессент каже, що США з Європою готові довести економіку Росії до повного колапсу. Фіцо каже, що Путін готовий зустрітись із Зеленським не тільки в Москві. Зеленський пояснив, що вважає перемогою для України.

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Ми — Україна» цитували заяви й обговорювали тематику з народним депутатом Олексієм Леоновим (про імовірні санкції проти Росії), політологом-міжнародником Дмитром Левусем, політичним оглядачем Геннадієм Дубовим, політологом Олегом Лісним, директором Центру міжнародних досліджень Володимиром Дубовиком і головою правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігорем Бураковським.

У денному і вечірньому ефірах «Інтера» цитували заяви і зробили бекграундовий сюжет про те, як в історії війни закінчувалися переговорами. Обговорили тематику з експертом Центру «Об’єднана Україна» Ігорем Поповим, директором Центру міжнародних досліджень Володимиром Дубовиком і політичним експертом Петром Олещуком.

Перший канал Суспільного:

Цитували заяви, а згодом давали синхрони міністра фінансів США Бессента і президента США Трампа, який сказав, що США готові перейти до другого етапу санкцій проти Росії. Обговорювали тематику в розмовних студіях з речником Українського конгресового комітету США Андрієм Добрянським, політологом, викладачем Київського нацуніверситету Петром Олещуком, політологом-міжнародником Максимом Несвітайловим, головою Центру аналізу і стратегій Ігорем Чаленком, директором Інституту світової політики Євгеном Магдою й історикинею Мариною Мірзаєвою (про історичний досвід безпекових гарантій).

9 вересня

Засідання у форматі «Рамштайн» у Лондоні. Шмигаль: Україні терміново потрібні 10 систем Patriot і ракети до них. Пісторіус: Німеччина передала Україні перші установки з двох систем Patriot. Британія профінансує виробництво на своїй території далекобійних дронів для України

Телемарафон:

У ранковому ефірі каналу «Інтер» зробили анонсовий сюжет і обговорили очікування з професором кафедри міжнародних відносин Національного авіаційного університету Максимом Ялі. У денному ефірі «Ради» робили пряме ввімкнення кореспондентки «Радіо Свобода» з Брюсселя (так собі рішення, адже «Рамштайн» був у Лондоні). Говорили з політологом Володимиром Фесенком і кандидатом політичних наук Олексієм Буряченком.

У вечірньому ефірі каналу «Ми — Україна» робили БЗ з синхроном міністра оборони Великої Британії Джона Гілі. Говорили з політологом Володимиром Фесенком, кандидатом політичних наук Олексієм Буряченком і майором у відставці Олексієм Гетьманом.

Перший канал Суспільного:

Робили пряме ввімкнення власної кореспондентки з Брюсселя (теж таке собі рішення щодо події в Лондоні), давали синхрони міністрів оборони Дениса Шмигаля і Бориса Пісторіуса. Обговорювали подію з воєнним оглядачем Денисом Поповичем, співдиректором програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайлом Пашковим, експертом з політики США, політичним і медійним аналітиком «Детектора медіа» Артуром Колдомасовим, співдиректором програм Центру Разумкова Олексієм Мельником, провідним науковим співробітником Державного музею авіації Валерієм Романенком і доктором політичних наук Максимом Розумним.

10 вересня

Збройні сили Польщі заявили про «акт агресії Росії» і збиті безпілотники. Військових тероборони Польщі закликали бути готовими для швидкого виклику. Прем’єр Польщі Туск повідомив про 19 дронів, які атакували Польщу. Один із дронів поцілив у житловий будинок. У Польщі знайшли уламки 15 безпілотників і «рештки невідомої ракети»

Телемарафон:

У нічному ефірі каналу «Ми — Україна» про атаку по Польщі повідомляли усно о 4:55. Встигли обговорили з політологом-міжнародником Дмитром Левусем і керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком.

У ранковому ефірі «1+1», крім усних повідомлень, робили пряме ввімкнення кореспондентки Slawa TV з Варшави з синхроном прем’єра Туска і з відео з місць падіння уламків дронів. Крім того, говорили і з головним редактором Slawa TV Євгеном Приходьком і з журналісткою видання «Цензор.нет» Тетяною Ніколаєнко з аеропорту Варшави про ситуацію з закриттям аеропорту. Ще у розмовній студії обговорили особливості атаки зі співзасновником Українського центру безпеки та співпраці Дмитром Жмайлом.

У денному ефірі ICTV та СТБ, крім усних повідомлень, зробили оглядовий сюжет. У розмовній студії говорили з керівницею каналу Slawa TV Марією Гурською і з головним редактором видання Defense Express Олегом Катковим.

У вечірньому ефірі каналу «Рада» обмежилися короткими БЗ, а поговорили з авіаекспертом Богданом Долінце.

Перший канал Суспільного:

У ранкових випусках повідомляли про перебіг подій усно на фото, ще давали прямі трансляції з аеропорту Варшави та з засідання польського уряду. Згодом давали синхрон прем’єра Польщі Дональда Туска про фактичні обставини атаки і її відбиття і синхрон речника оперативного командування Збройних сил Польщі Яцека Горишевського. Робили коментовану пряму трансляцію з місця падіння уламків одного з безпілотників і пряме ввімкнення кореспондентки Slawa TV з Варшави. На вечір зробили оглядовий сюжет. У розмовних студіях говорили з головним редактором польського видання Slawa TV Євгеном Приходьком, членкинею ради фонду «Український дім» у Варшаві Ольгою Попович, журналістом і волонтером, який перебуває у Польщі Іваном Калініченком, зокрема про проросійські фейки в польських соцмережах. Фактичну сторону ворожої атаки обговорювали з воєнними експертами: президентом Української авіаційної асоціації пілотів і власників літаків Геннадієм Хазаном, головою Ради резервістів Сухопутних військ Іваном Тимочком, начальником пресслужби Генштабу в 2014—2017 роках Владиславом Селезньовим, колишнім офіцером Повітряних сил Анатолієм Храпчинським.

Реакції на дронову атаку РФ по Польщі: Конгресмен Вілсон: Це акт війни. Міністр Сибіга закликав НАТО збивати російські дрони і ракети над Україною. Президент Зеленський: Вкрай небезпечний прецедент для Європи. НАТО не вважає цю атаку нападом на Альянс, Рютте відмовився чітко її оцінити. Польща: НАТО задіяв статтю 4 Договору. Росія каже про «провокації». Президент Трамп проігнорував питання журналістів, а в соцмережі написав: «Почалося». Президент Зеленський дорікнув світу за м’яку реакцію на вторгнення дронів Росії у Польщу і відсутність дій

Телемарафон:

У ранковому ефірі «1+1» цитували сенатора-республіканця Джо Вілсона. Цитували першу заяву Зеленського. Цитували Каю Каллас. Показували відео, як Трамп проігнорував питання журналістів. Обговорювали реакції з головою Центру аналізу та стратегій Ігорем Чаленком, говорили з керівником Центру протидії дезінформації Андрієм Коваленком про те, як російська пропаганда подає цю атаку на Польщу.

У денному ефірі ICTV та СТБ цитували Вілсона, Каллас, Сибігу, Зеленського, Рютте, а також єврокомісара ЄС з оборони Андрюса Кубілюса, прем’єр-міністра Чехії Петера Фіалу і прем’єра Угорщини Орбана. Давали синхрон Туска і зробили оглядовий сюжет. Обговорили реакції з речником Міністерства закордонних справ Георгієм Тихим.

У вечірньому ефірі каналу «Рада» цитували Зеленського, фон дер Ляєн, Каллас, Кошту, президента Литви Гітанаса Науседу. Давали синхрон генсека Рютте і синхрон президента Зеленського. Зробили два оглядових сюжети (в одному з них змішали докупи різні теми — і Польщу, і атаку по Кабміну, і тему переговорів). У гостьовій студії тему обговорювали з послом України в Польщі Василем Боднаром, головою делегації в ПА НАТО Єгором Чернєвим, політологом Валентином Гладких, головою Ради резервістів Сухопутних військ Іваном Тимочком, воєнним експертом Олександром Мусієнком і з радником керівника Офісу президента Михайлом Подоляком в якості експерта.

Перший канал Суспільного:

Цитували конгресмена-республіканця Джо Вілсона, сенатора-демократа Діка Дурбіна, сенатора-республіканця Ліндсі Грема, конгресмена-демократа Еріка Шалвелла, міністра Сибігу, президента Зеленського, головну дипломатку ЄС Каллас, президента Польщі Кароля Навроцького, президента Франції Макрона. Транслювали наживо щорічний виступ президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн перед Європарламентом (де реакції на події в Польщі було приділено окрему увагу). Давали пряму трансляцію спільної пресконференції міністрів оборони Великої Британії, Франції, Польщі, Німеччини, Італії у Лондоні. Давали синхрони керівника Бюро нацбезпеки і оборони Польщі Славомира Ценкевича, прем’єра Польщі Дональда Туска з політичними оцінками події, генсека Рютте, міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса. Зробили якісну інфографіку-пояснення про 4 статтю Договору НАТО. І робили численні прямі ввімкнення: кореспондентки Slawa ТV з Варшави про термінове засідання польського уряду, двічі власної кореспондентки з Брюсселя і тричі — власної кореспондентки з Вашингтона. Протягом дня в гостьових студіях організували максимально якісне і широке експертне обговорення реакції світу на напад Росії на Польщу. Зокрема говорили з програмним координатором організації «Razom For Ukraine» Левом Зінченком (про реакції в США), докторкою політичних наук Адріаною Костенко, заступником директора Аналітичного центру «Політика» Артемом Бронжуковим, міжнародним політичним оглядачем Андрієм Шкілем (про реакції у Франції), головним редактором польського англомовного телеканалу TVP World Міхаілом Бронятовським, головним редактором польського видання Slawa TV Євгеном Приходьком, політологом, експертом-міжнародником Максимом Несвітайловим, кандидатом політичних наук Станіславом Желіховським, кандидаткою політичних наук Марією Гелетій, послом України в Польщі Василем Боднаром, політологом і експертом зі стратегічних комунікацій Юрієм Богдановим, депутатом Європарламенту від Литви Пятросом Ауштравічусом, головою Центру аналізу і стратегій Ігорем Чаленком, речником Українського конгресового комітету США Андрієм Добрянським, колишнім міністром закордонних справ Литви Габріелюсом Ландсбергісом, військовослужбовцем ЗСУ, аеророзвідником Ігорем Луценком (про ідею навчання поляків українськими військовими в перехопленні дронів). Крім того, тему обговорювали і з народними депутатами з різних політсил: Олегом Дундою від «Слуги народу», Юлією Сірко від «Голосу», Олегом Синюткою і Миколою Княжицьким від «Європейської солідарності» (Княжицький, крім іншого, є співголовою групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща).

Теми й події, які не згадували в ефірі телемарафону, але згадували в ефірі Першого каналу Суспільного

7 вересня

Акція-нагадування про військовополонених у Миколаєві (робили БЗ з синхронами учасників акції).

9 вересня

Росія вдарила з артилерії та авіабомбами по Костянтинівці, 5 поранених (повідомляли усно на фото).

Розгляд апеляції детектива НАБУ Магомедрасулова на запобіжний захід перенесли. Батька детектива роздягнули в суді догола (обговорювали з головою Антикорупційного центру «Межа» Мартиною Богуславець, головою правління ГО «Антикорупційний штаб» Сергієм Миткаликом і заступницею виконавчого директора ГО «Центр протидії корупції» Оленою Щербан).

Не повідомляли ні в марафоні, ні в ефірі Першого каналу Суспільного:

9 вересня

Уряду Свириденко на війну до кінця року бракує 300 млрд грн.

У МАГАТЕ заявили про «серйозні ризики безпеки» для ЗАЕС.

10 вересня

Офіс генпрокурора повідомив про підозру посадовцю НАБУ через незадекларовану дороговартісну квартиру.

НАБУ відреагувало на нову підозру своєму детективу, призначивши розслідування.

Директор НАБУ відкинув звинувачення про вплив нардепа Христенка на бюро і сказав, що «війни з СБУ» немає.

У Білорусу будують нові військові бази і модернізують військові аеродроми і ракетну інфраструктуру.

Після обшуків у Німеччині Шурма переїхав у Австрію.

Соцопитування КМІС: Зросла кількість українців, які вважають демократію важливішою за сильного лідера.

УП: Пристрої для прослуховування в квартирі Міндіча знайшли після публікацій видання.

2. Порушення стандартів інформаційної журналістики 7, 9 і 10 вересня

Згадано лише найбільш грубі порушення стандартів лише в матеріалах по основних темах.

Телемарафон:

«1+1»

Достовірність:

Було одне узагальнене розмите псевдопосилання на джерело фактичної інформації «польські ЗМІ вже демонструють». Найбільше грубих порушень стандарту були суто абстрактними псевдопосиланнями: «вже відомо», «попередньо відомо», «за попередніми даними». Без посилань на джерела взагалі наводили фактичну інформацію про удар ворога по Яровій. Було одне узагальнене розмите псевдо на авторство суб’єктивної думки: «місцева влада закликає».

Точність:

Традиційно «перекривали» фронтові зведення випадковим відео бойових дій. Невідповідно «перекривали» архівним відео численні БЗ. Наприклад, цитували реакцію президента Зеленського на російську атаку по Польщі, а «перекривали» це фото наслідків дронової атаки по Україні.

Відокремлення фактів від думок:

Було кілька емоційних оцінок журналістів у новинах: «одну з найгарячіших точок», «гатили окупанти», «буремну ніч». Ведучі гостьових студій періодично не авторизували власних міркувань.

Повнота інформації:

У всіх ранкових випусках новин ведучий цитував польського прем’єра Туска про повітряну атаку по Польщі та щоразу підкреслював, що той не згадав про російське походження дронів. При цьому жодного разу не згадувалося, що ще з самого ранку чітко про це російське походження заявляло Оперативне командування Збройних сил країни. Ведучий казав «дронів deep strike». Точно потребувало пояснення. А без бекграунду це ще й порушення стандарту доступності.

Доступність подачі інформації:

Давали відео з запитанням журналістів до Трампа щодо атаки по Польщі. При цьому не дали переклад самого запитання, а не всі глядачі знають англійську. Давали неадаптовані мапи Deep State. Навіщось показували скриншоти з власної сторінки ТСН у соцмережі (крім того, що це не всі глядачі можуть прочитати з екрана, якась дивна, як на мене, історія такого самоцитування). Навіщось показували також скриншоти зі сторінки МЗС, зі сторінки єврокомісарки Каї Каллас і зі сторінки сенатора-республіканця Джо Вілсона.

Оперативність:

У випусках новин о 10-й і 11-й ведучий продовжував повідомляти про те, що «Дональд Туск повідомив, що армія відкривала вогонь по повітряних об’єктах, але не згадував про їх саме російське походження». На цей момент польський прем’єр уже чітко згадував про їхнє російське походження, ба навіть у гостьовій студії каналу після 10-ї ведучі наводили відповідну цитату Туска («це перший випадок, коли нам довелося збивати російські дрони»). Так що в цій ситуації грубе порушення стандарту оперативності автоматично стало ще й грубим порушенням стандарту точності, причому щодо доволі чутливого і відповідального факту.

ICTV та СТБ

Достовірність:

Найбільше грубих порушень стандарту були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації: «за даними поліції», «польські вояки повідомили», «медики кажуть», «за словами медиків», «деякі польські видання пишуть», «польські ЗМІ повідомляють», «польські ЗМІ пишуть», «публікували польські журналісти», «військові додали». Двічі робили абстрактні псевдопосилання: «уже відомо», «попередньо». І двічі узагальнені розмиті на авторство суб’єктивних думок: «аналітики кажуть», «військові експерти попереджають».

Точність:

Традиційно фронтові зведення «перекривали» випадковим набором відео бойових дій. Абичим архівним «перекривали» численні БЗ і оглядові сюжети. У тижневику ввечері 7 вересня казали про трьох загиблих у Києві. Насправді ж інформація про третього загиблого багаторазово протягом дня спростовувалася.

Відокремлення фактів від думок:

Найбільше грубих порушень стандарту були емоційними оцінками журналістів у новинах: «починаємо з найгарячішого», «пекельні кадри», «цинічний удар ворога», «на щастя, жертв і постраждалих немає», «намагається зібрати думки докупи», «удар, що розділив життя на до та після», «тепер замість дитячого сміху — вибухи, а замість людей — мертва тиша», «не викликала резонансу», «цинічно заявив», «виступив із найрішучішим засудженням», «досить жорстко прокоментувала», «але висловився обережно», «не втримався від коментарів», «зробив це в своєму фірмовому стилі». Було одне припущення: «можливо, однією із задач цієї російської атаки якраз і була розвідка системи протиповітряної оборони Польщі напередодні навчань у Білорусі». У тижневику «Факти тижня» ведучі й автори оглядових сюжетів традиційно майже ніколи не авторизували власних суб’єктивних міркувань. В тому числі й доволі відповідальних «експертних», як, наприклад: «Китай відкрито показав готовність до третьої світової (війни)».

Доступність подачі інформації:

Теж давали відео, де Трамп уник відповіді на запитання журналістів про атаку Росії по Польщі. І теж не переклали українською запитання. Навіщось показували скриншот із телеграм-каналу прем’єрки Свириденко.

«Інтер»

Достовірність:

Показували відео з ворожих анонімних телеграм-каналів. Були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації: «за даними ЗМІ», «повідомили у місцевій владі», «розповідають люди», «люди розповідають», «російське Міноборони відзвітувало». Було чимало суто абстрактних псевдопосилань: «вже відомо», «попередньо», «за попередньою інформацією», «за попередніми даними», «за останніми офіційними даними», «було повідомлено», «інформація спростувалась і не підтверджується» (невідомо ким). Але найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «місцеві жителі кажуть», «кажуть криворіжці», «рятувальники наголошують», «скептики кажуть», «вашингтонські експерти пояснюють», «експерти одностайні на думці», «аналітики встановили», «аналітики додають», «науковці зазначають», «кажуть провідні світові юристи», «вояки розповідають», «місцева влада заявила», «місцеві жителі скаржилися». Значну частину фактів про ворожі атаки по Україні давали без посилань.

Точність:

Випадковим відео «ілюстрували» розмови з військовими. Абичим архівним «перекривали» численні БЗ. Повідомлення про наслідки ворожої атаки по Кривому Рогу «перекривали» фото коней, убитих ворожими дронами на Київщині. Часом титрували речника ДСНС Києва Павла Петрова «Павло Петровський». У гостьовій студії о 6-й ранку 9 вересня ведучий повідомляв, що «158 бойових зіткнень відбулося на фронті протягом минулої доби», що не відповідало дійсності, адже це було зі зведення Генштабу станом на 22-гу годину попередньої доби.

Відокремлення фактів від думок:

Найбільше грубих порушень стандарту були суто емоційними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій: «справжнє пекло», «смертоносне залізяччя», «смертоносну зброю», «ворог нещадно атакував», «прицільно полякала противника», «вивели своїх «пташок» на нічне полювання», «стає дедалі загрозливішим», «напруженою залишається ситуація», «але маємо що маємо», «пропонують єдину перспективу для московитів — загибель», «нищівна відповідь», «залізний «сокіл», «гатив ворог», «на місці трагедії», «страшну ніч пережив», «чергова неспокійна ніч», «цю жахливу ніч», «люди з жахом розповідають», «страшними емоціями», «підступного обстрілу», «була катастрофічною», «земля здригалася», «величезний пролом», «місто оговтується», «досі не оговталася», «на жаль, зафіксовані влучання», «на щастя, влучань не зафіксовано», «на щастя, інформація про третього загиблого не підтвердилася», «пекельні санкції», «нетерпляче чекає». Були маркери авторизації і посилення уваги: «хочу сказати», «хочу повторитися», «до речі», «додам». Було «експертне» міркування: «Росіяни цілеспрямовано та свідомо б’ють по цивільних об’єктах і їм байдуже, що там люди з дітьми» і було риторичне запитання журналіста: «Якщо це не терор, то що тоді?».

Повнота інформації:

Не досить було Петра Олещука представляти «політичним експертом», а Дениса Поповича — «військовим оглядачем».

Доступність подачі інформації:

Часто вживали слова, незрозумілі для значної частини аудиторії: «відправити певний меседж», «існує і паралельний трек», «вдарити по Росії рестрикціями», «приєднатися до рестрикцій», «в комплексних рестрикціях», «які рестрикції вже діють».

Оперативність:

7 вересня давали репортаж про зустріч голови Євроради Антоніу Кошти з президентом Володимиром Зеленським на Закарпатті. Сама ця подія відбулася 5 вересня, тобто за дві доби до ефіру.

«Рада»

Достовірність:

Найбільше грубих порушень стандарту були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактів: «лікарі розповідають», «у Німеччині заявили», «за даними ЗМІ», «світові ЗМІ тим часом упевнені». Двічі робили абстрактні псевдопосилання: «як відомо», «нині відомо». Було і узагальнене розмите псевдо на авторство суб’єктивної думки: «профільні посадовці закликають». 10 вересня без будь-яких посилань на джерела давали інформацію про атаку російськими дронами по Польщі. Ба більше, без жодних посилань ведуча казала, що «та попри все, в НАТО не розглядають вторгнення російських дронів на територію Польщі цієї ночі як напад на державу-члена Альянсу».

Точність:

Випадковим відео «ілюстрували» розмови з військовими. Абичим архівним не до ладу «перекривали» оглядові сюжети.

Відокремлення фактів від думок:

Були емоційні оцінки: «залишається найгарячішим», «суцільне пекло». І «експертні» міркування журналістів у новинах: «Російська агресія перейшла у нову фазу і причиною тому став вихід Путіна з ізоляції та підтримка Росії Китаєм та Північною Кореєю». «Остання провокація РФ свідчить про ескалацію війни, і підтвердженням цьому також є нещодавня атака «іскандером» по Кабінету міністрів України». Ведуча новин нечітко позначала межі цитати президента Зеленського.

Повнота інформації:

В усіх випусках новин 10 вересня повторювали повідомлення про те, що НАТО активувало 4 статтю, але жодного разу не дали бекграундового пояснення, що це означає (таке пояснення, щоправда, давали у гостьовій студії). Не досить було представляти Володимира Фесенка і Валентина Гладких «політологами», а Богдана Долінце — «авіаекспертом». Недоречно було Олександра Мусієнка представляти лише «військовослужбовцем Сил ТРО». Бо це нічого не каже про його компетентність як воєнного експерта. Не титрували датою бекграундове відео з Ярової.

Доступність подачі інформації:

Дуже дрібним шрифтом набирали цитати

(файл Рада_цитата)

Це далеко не кожен глядач міг прочитати. Навіщось показували динамічний скриншот сторінки головнокомандувача Сирського, а також скриншоти зі сторінок у соцмережах президента Литви, фон дер Ляєн, Каллас, Кошти (все це, зрозуміло, було дрібно і, зрозуміло, англійською. Незрозуміло лише навіщо)? Були слова, незрозумілі частині аудиторії: «на який апгрейд», «вони тригерять не нас», «організований кейтеринг».

Оперативність:

З запізненням на добу в вечірньому ефірі 10 вересня подавали як новину про засідання у форматі «Рамштайн».

Етичні порушення:

10 вересня у першому прямому ввімкненні з Дніпра про стан поранених у Яровій кореспондентка казала, що «поранені просили не показувати їхні обличчя». І попри це далі давали синхрон пораненої жінки з незаблюреним обличчям. Згодом обличчя поранених почали приховувати.

«Ми — Україна»

Достовірність:

Показували відео з ворожих анонімних телеграм-каналів і було «посилання» «кияни в соцмережах пишуть». Були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації: «одесити розказали», «розповідають місцеві», «місцеві розповідають», «за даними місцевих жителів», «за даними ворожого Мінфіну». Найбільше грубих порушень стандарту були суто абстрактними псевдопосиланнями: «відомо», «наразі відомо», «щойно стало відомо», «на цю хвилину відомо», «на цю годину відомо», «попередньо», «за попередньою інформацією», «знаємо», «як нам розповіли», «повідомлялось офіційно», «нарахували» (невідомо хто), «натепер повідомляють» (невідомо хто). Чимало фактів повідомляли взагалі без будь-яких посилань на джерела: про наслідки атаки ворога на Кривий Ріг, Кременчук, про влучання в НПЗ в Росії, а 9 вересня у першому випуску новин без посилань на джерела наводили всю фактичну інформацію про удар по Яровій. І були узагальнені розмиті псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «аналітики зазначають», «багато аналітиків говорять», «у Кремлі заявили», «місцеві жителі кажуть», «люди кажуть».

Точність:

Традиційно «перекривали» фронтові зведення випадковим відео бойових дій. Ведучий у ранкових випусках казав «129 бойових зіткнень відбулося на фронті за попередню добу». Це не за добу, а до 22-ї години попередньої доби.

Відокремлення фактів від думок:

Найбільше грубих порушень стандарту були емоційними оцінками журналістів у новинах: «пекельніше пекла», «наводить жах на ворога», «ситуація найгарячіша», «найгарячіший залишається», «концентрація дронів тут зашкалює», «ворог перетворив на трагедію», «цієї трагічної ситуації», «пекельний ранок», «цей ранок був шокуючим», «дійсно жахлива картина», «жахлива ситуація», «таку діру величезну», «просто величезна діра», «величезна пожежа», «люди напугані», «на жаль, дві людини загинули», «на жаль, не вперше», «на щастя, їх стан легкий», «на щастя, вони зреагували», «дивом вціліли», «завдяки миттєвій реакції», «вкотре рішуче і категорично». Чимало було зайвих у новинах маркерів авторизації і посилення уваги: «я хочу сказати», «додам», «зазначу», «зазначу вкотре», «варто зазначити», «можна сказати», «будемо сподіватись». І було чимало суб’єктивних міркувань журналістів у новинах — порівнянь, припущень і «експертних думок»: «Реактивний звук був, наче над головою пролітає «Формула-1». «Це цілеспрямований терористичний акт». «Це автівка, яка була замаскована і стояла під деревом, тож є вірогідність, що хтось здав координати локації». «А от це цілком може поставити економіку Росії на межу колапсу і таки змусити Путіна сісти за стіл переговорів». «Але питання у політичній волі». «Відтак від впровадження більших тарифів на всіх імпортерів ефект все ж буде». Чимало було й неавторизованих міркувань ведучих гостьової студії.

Повнота інформації:

Ведуча говорила з військовими 5-го прикордонного загону про «вашу ділянку» фронту. Невідомо яку. Не досить було Олега Лісного і Володимира Фесенка представляти лише «політологами», Дмитра Левуся — «політологом-міжнародником», а Геннадія Дубова — «політичним оглядачем». У прямому ввімкненні зі Святошинського району не титрували синхрон поліцейської. Всі БЗ були без інтершуму.

Доступність подачі інформації:

Давали неадаптовані мапи бойових дій з фейсбук-сторінки Генштабу. Навіщось давали скриншот зі сторінок в соцмережі посолки ЄС Матернової, президента Латвії Рінкявічуса, міністра закордонних справ Чехії Ліпавського Все це, звісно, англійською, та ще й дрібно. То навіщо показувати? Ведуча в у представленні експерта Романенка казала «провідний науковий співробітник НАУ» не всі глядачі подужають цю абревіатуру. В новинах неодноразово казали «горить урядова будівля» - це про яку з них? І були слова: «мирний трек», «дедлайн дає».

Перший канал Суспільного

Достовірність:

Чимало було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів: «як повідомили нам в поліції», «повідомили представники місцевої влади», «місцеві кажуть», «за словами мешканців», «люди нам розповідали», «розповіли місцеві жителі», «лікарі розповідають». Найбільше грубих порушень стандарту були суто абстрактними псевдопосиланнями: «є інформація», «попередньо», «за попередньою інформацією», «за деякою інформацією», «за моєю інформацією», «відомо», «як відомо», «як вже відомо», «наразі відомо», «ми знаємо», «з наших джерел ми знаємо», «уточнювали джерела Суспільного», «з власних джерел вдалося дізнатися». Кілька разів робили також узагальнені розмиті псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «кажуть мешканці», «евакуйовані кажуть», «критикують його експерти», «інша група людей, які припускають».

Точність:

Випадковим відео бойових дій «ілюстрували» розмови з військовими і воєнними експертами. Абичим архівним геть не до ладу «перекривали» анонсове повідомлення про засідання в форматі «Рамштайн». Так, говорили про Рютте — показували Шмигаля, говорили про Зеленського — показували Пісторіуса тощо. Або ще таке: ведучий казав «підсумкова пресконференція не запланована», а під ці слова показували архівне відео пресконференції. У випуску о 8-й ранку 9 вересня ведучий стверджував, що «від початку цієї доби відбулося на фронті 158 боєзіткнень». Це насправді зі зведення Генштабу за 22:00 попередньої доби, а аж ніяк не «цієї». Тематичний титр був «Ракетний удар по Яровій». На Ярову ворог скинув авіабомбу, а не ракету.

Відокремлення фактів від думок:

Найбільше грубих порушень стандарту були суто емоційними оцінками журналістів у новинах: «найгарячіші напрямки», «полум’я спопелило», «дуже страшна картина», «цієї трагедії», «вони, на жаль, загинули», «місто оговтується», «місцеві мешканці оговтуються», «вони оговтуються», «переймаються мешканці», «слава богу, не було жителів», «інформації про загиблих, слава богу, немає», «також можемо говорити попри все про таку згуртованість наших людей», «дуже турбує його», «достатньо категорично висловлювався». Чимало було зайвих у новинах маркерів авторизації і посилення уваги: «також зазначу», «також скажу», «мушу відзначити», «можу зазначити», «також хочу розповісти», «я хочу пояснити», «додам», «варто зазначити», «варто сказати», «треба сказати», «до речі». Було припущення: «це була наймасованіша, мабуть, атака».

Повнота інформації:

Не досить було Костянтина Криволапа представляти лише «авіаційним експертом», Максима Несвітайлова — «політологом-міжнародником», Юрія Богданова — «політологом і експертом зі стратегічних комунікацій» (як і завжди не було пояснень, що це взагалі за «стратегічні комунікації» такі). Миколу Маломужа представляли як «генерала армії», а забули сказати, що у відставці.

Доступність подачі інформації:

Повідомлення було: «Сьогодні вночі війська Російської Федерації запустили по Україні 805 дронів та 13 ракет. Сили протиповітряної оборони знешкодили 747 безпілотників і 4 ракети. Зафіксовано влучання 9 ракет та 56 дронів на 37 локаціях». Таку кількість чисел (сім менш ніж за 20 секунд ефіру) дуже важко сприймати на слух, а тим більше порівнювати кількості (скільки летіло і скільки знешкодили). Той випадок, коли обов’язковим э дублювання інфографікою. Цікаво, що хотіла показати/пояснити глядачам редакція ось такою мапою?

(файл Суспільний_мапа)

Або ось такою, ще й із такою «адаптацією»?

(файл Суспільний_мапа2).

Навіщось показували скриншот із телеграм-каналу Київського міського голови Віталія Кличка, командування Збройних сил Польщі в мережі Х, дрібно ще й польською, сторінки міністра Сибіги в Х, ще й маркером щось там виділяли в мікроскопічному тексті, скриншот зі сторінки в соцмережі «Укрзалізниці».

А ось так «адаптували» скриншот зі сторінки в Х міністра Сибіги. Невже незрозуміло, що цього ніхто з екрану телевізора прочитати не зможе?!

(файл Суспільне_скрін)

Так само «адаптували» і скриншот зі сторінки фон дер Ляєн, і прем’єрки Латвії Евіки Сіліні. Або ось така «адаптація» скриншоту!

(файл Суспільне_адаптація)

Невже в редакції гадають, що це (текст на жовтій плашці) хтось зможе прочитати? Кілька розмов з експертами про повітряний напад на Польщу «перекривали» інтерактивною мапою руху літаків. Важко сказати, що саме (яку корисну для розуміння теми інформацію) хотіла цим донести до глядачів редакція.

(файл Суспільний_Польща)

У численних випусках ведучі говорили про «пошкоджену урядову будівлю». З такого формулювання геть не зрозуміло, що йдеться про Кабмін, бо «урядових будівель» насправді дуже багато, будь-яке міністерство, яких безліч по столиці — це «урядова будівля». Казали «розповіла лікарка-комбустіолог» — той випадок, коли обов’язково слід було пояснити, бо більшість глядачів цієї назви не знають (ну і звісно ж, якщо вже «лікарка», то «комбустіологиня»). І ще було: «дипломатичний трек», «таким твітом».

Оперативність:

9 вересня у випуску новин о 9-й продовжили повідомляти інформацію зі зведення Генштабу за 22:00 попередньої доби, попри те, що вже було добове зведення о 8-й ранку. Оновили інформацію лише в наступному випуску новин. 9 вересня у блоці о 15-й годині в тематичному титрі писали про удар по Яровій «загинуло щонайменше 20 людей». За дві години до того в ефірі каналу голова Лиманської військової адміністрації казав уже про 23-х загиблих.

3. Представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях 8—14 вересня

Депутати у телемарафоні:

Протягом звітного тижня народних депутатів у телемарафон запрошували 14 разів (попереднього тижня було 16 запрошень). Як і завжди, в ефірі телемарафону абсолютно домінували представники владної фракції партії «Слуга народу», цього разу вони отримали 12 запрошень, що склало майже 86% від усіх «депутатських» студій тижня. Крім «слуг», в ефір телемарафону (а точніше — в ефір каналу «Рада») запросили ще традиційного представника «Батьківщини» Михайла Цимбалюка і традиційну позафракційну Оксану Савчук. Інші канали запрошували лише представників владної фракції, а на каналі «1+1» цього тижня нардепів не було. І знову-таки традиційно протягом тижня в ефірі телемарафону не було нікого з представників «Голосу» і «Європейської солідарності».

За персоналіями картина виглядала так:

Двічі в телемарафоні побували «слуги» Єгор Чернєв, Леся Забуранна і Олексій Леонов, усі інші депутати гостювали по одному разу. Крім народних, на «Інтері» ще побував в ефірі депутат Київради від «Слуги народу» Андрій Вітренко (як завжди — з однобічною критикою КМДА і Кличка).

Офіс президента на звітному тижні в телемарафоні був представлений доволі «скромно». Двічі побував в ефірі радник керівника ОП Сергій Лещенко (на «Інтері» і на «Раді» сумарно мав 28 хвилин ефіру) і уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк (на «Інтері» і «Ми — Україні» мав 19 хвилин ефіру). По одному разу в ефірі побували радник Михайло Подоляк (23 хвилини на «Раді», традиційно в середу в прайм, нетрадиційно ж було те, що пан Подоляк був в ефірі марафону не двічі-тричі, а лише одного разу), заступниця керівника Офісу Олена Ковальська (теж на «Раді» мала 7 хвилин), а ще там 19 хвилин ефіру мала радниця уповноваженого президента з питань Фонду президента з підтримки освіти, науки і спорту Ольга Будник (однак, дивовижна «номенклатура» в ОП!). Загалом же Офіс президента цього тижня в ефірі телемарафону був представлений рекордно мало — «лише» 1 годину 36 хвилин. Утім, ще було ось таке: 12 вересня у нічному ефірі «Інтера» знову був повтор програми «Ньюзмейкер» з заступницею керівника ОП Іриною Мудрою за 17 липня. І це вже був третій ефір цієї програми!

Депутати на Першому каналі Суспільного:

В ефірі каналу цього тижня народні обранці були в ефірі 26 разів (попереднього тижня було 35). Представники опозиційних фракцій парламенту суто математично переважали представників владної фракції: нардепи «Голосу» і «Європейської солідарності» були в ефірі каналу по 7 разів, «Батьківщини» — двічі. Загалом в ефірі опозиційні фракції були представлені 16 разів. А представники «Слуги народу» мали лише 7 ефірів. Ще одного разу «слуги» не долучилися до ефіру подискутувати з Марією Іоновою з «Європейської солідарності» про заборону виїзду з України колишніх послів (за словами ведучої, «ми зверталися до колег пані Марії саме по цьому Комітету, але з фракції «Слуги народу» з різних причин долучитися не змогли до нашого ефіру саме сьогодні. Але ми готові почути і їх»). Ще в одному випадку Галині Васильченко з «Голосу» вибрали до дискусії не «слугу народу», а Павла Бакунця з депгрупи «Довіра» (баланс думок в цьому випадку було загалом дотримано, адже ця депгрупа є цілковито лояльною до влади, але це теж зменшило представництво «слуг» в ефірі каналу цього тижня). Поза дискусійними ж студіями членів опозиційних фракцій запрошували в «експертній» якості, тобто як представників профільних комітетів ВР. Утім, у трьох випадках при цьому ведучі недоречно до контексту згадували їхню фракційну приналежність (Ірини Фріз і Миколи Княжицького з «ЄС» і Галини Васильченко з «Голосу»). І ще було одне геть дивне, як на мене: запросили народну депутатку Ірину Констанкевич з депгрупи «За майбутнє» говорити про депортації українців у 1944—1951 роках, при цьому жодним чином не пояснили її компетентність саме у цьому питанні, натомість згадали її приналежність до депутатської групи (що не мало жодного відношення до контексту розмови).

Персонально список гостей-депутатів в ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня виглядав так:

Двічі в ефірі побували представники «Голосу» Галина Васильченко і Ярослав Железняк, представник «Батьківщини» Олексій Кучеренко і представник «ЄС» Олег Синютка, усі інші нардепи були в гостях на каналі по одному разу.

4. Прояви політичного і бізнесового піару 7, 9 і 10 вересня

Протягом трьох проаналізованих днів у телемарафоні я зафіксував 10 проявів політичного піару. По каналах картина була такою:

Опис проявів на каналах:

«1+1» (проявів не було)

ICTV та СТБ (один прояв)

10 вересня

У сюжеті був чималий фрагмент про відвідини першою леді Оленою Зеленською школи в Чернігові.

«Інтер» (9 проявів)

7 вересня

Був сюжет про те, що Фундація Олени Зеленської брала участь у облаштуванні укриття ліцею на Сумщині.

Був «паркет» про проведену Ставку головнокомандувача, без жодних справжніх новин. Просто перелік тем, які «обговорили».

9 вересня

Тричі був «паркет» про пресконференцію першої леді Олени Зеленської, віцепрем’єра Михайла Федорова і міністра освіти Оксена Лісового щодо саміту перших леді і джентльменів.

У сюжеті про ракетний удар Росії по Кабміну цитували допис керівника Офісу президента Андрія Єрмака з політичною заявою, на що той не уповноважений. Показували чотири рази.

«Рада» (проявів не було)

«Ми — Україна» (проявів не було)

В ефірі Першого каналу Суспільного говорили експертно про атаку на Польщу російськими дронами з народним депутатом Миколою Княжицьким як зі співголовою групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща, але навіщось називали фракцію «Європейська солідарність».

5. Російські наративи й токсичні медійні персонажі в телемарафоні 7, 9 і 10 вересня

Російських пропагандистських наративів в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом звітних днів тижня я не зафіксував.

Як і завжди, ефіри вели токсичні ведучі каналів:

Анастасія Даугуле на «Інтері» (7 і 9 вересня), яка раніше вела концерти до 9 травня;

Тетяна Гончарова (9 вересня), Максим Зборовський (9 вересня) і Назар Довгий (9 і 10 вересня) на «Раді», які раніше працювали на проросійських каналах Медведчука.

РЕЗЮМЕ

7, 9 і 10 вересня найвищою залишалася інтенсивність боїв на Покровському напрямку. Наступними за інтенсивністю боїв були у ці дні Новопавлівський, Лиманський і Сіверський напрямки. У телемарафоні редакції сукупно найбільше уваги приділили Покровському напрямку, іншим активним напрямкам приділили мінімум уваги, а про другий за інтенсивністю Новопавлівський не згадували взагалі. Обговорювали ситуацію на фронті найчастіше з військовими-фронтовиками. З фронту зробили 3 репортажних сюжети. В ефірі Першого каналу Суспільного в звітні дні максимум уваги також приділили Покровському напрямку. Достатньо уваги було і до Лиманського. Іншим активним напрямкам уваги приділили замало. Говорити про фронт у гості в ці дні найчастіше кликали речників різних підрозділів Сил оборони. Зробили один фронтовий репортаж.

Приблизно паритетно висвітлювали рекордну за кількістю дронів атаку ворога 17 вересня і телемарафон (зусиллями каналу «Ми — Україна») і Перший канал Суспільного. Наслідки цієї атаки по Києву повніше висвітлювали «Ми — Україна», наслідки по інших містах — Перший канал Суспільного. Бомбування ж ворогом черги за пенсіями в Яровій Набагато оперативніше і повніше висвітлював Перший канал Суспільного.

У зовнішньополітичній тематиці тему реакцій партнерів на масовану атаку по Україні 7 вересня експертні обговорення були повнішими і різнобічнішими на Першому каналі Суспільного. Головну ж подію — масовану дронову атаку Росії по Польщі та реакції на неї — Перший канал Суспільного висвітлював набагато якісніше за телемарафон. Крім широкого експертного обговорення, Перший канал Суспільного, на відміну від телемарафону, також залучав політиків з різних таборів.

Серед тем, які телемарафон у звітні дні не згадував взагалі, але про них говорили на Суспільному, були такі:

Акція-нагадування про військовополонених у Миколаєві (7 вересня).

Росія вдарила з артилерії та авіабомбами по Костянтинівці, 5 поранених (9 вересня).

Розгляд апеляції детектива НАБУ Магомедрасулова на запобіжний захід перенесли. Батька детектива роздягнули в суді догола (9 вересня).

Серед тем, що не висвітлювалися ні телемарафоном, ні Першим каналом Суспільного, були такі:

Уряду Свириденко на війну до кінця року бракує 300 млрд грн (9 вересня).

У МАГАТЕ заявили про «серйозні ризики безпеки» для ЗАЕС (9 вересня).

Директор НАБУ відкинув звинувачення про вплив нардепа Христенка на бюро і сказав, що «війни з СБУ» немає (10 вересня).

Соцопитування КМІС: Зросла кількість українців, які вважають демократію важливішою за сильного лідера (10 вересня).

УП: Пристрої для прослуховування в квартирі Міндіча знайшли після публікацій видання (10 вересня).

У звітні дні в телемарафоні традиційно було найбільше грубих порушень стандартів достовірності та відокремлення фактів від думок. Траплялися порушення стандарту оперативності і було одне порушення етичних норм журналістики. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні найбільше порушували стандарти достовірності й доступності подачі інформації.

8—14 вересня в гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу». Представників «Європейської солідарності» і «Голосу» в телемарафон не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня представлення владної і опозиційних фракцій у дискусійних темах було збалансованим.

1—3 вересня у телемарафоні найбільше проявів політичного піару було в ефірах каналу «Інтер». В ефірі Першого каналу Суспільного в ці була одна невиправдана контекстом згадка про фракційну приналежність гостя-нардепа.

Наративів російської пропаганди в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного в звітні дні не було. Ефіри «Інтера» і «Ради» вели токсичні ведучі цих каналів.