Ризик деменції підвищується на 40% через хронічне безсоння — дослідження
Ризик деменції підвищується на 40% через хронічне безсоння — дослідження
Відомо, що хронічне безсоння впливає на щоденне самопочуття. Також вчені з Американської академії неврології виявили, що воно є фактором, який суттєво підвищує ризик когнітивних розладів у старшому віці, передає ScienceDaily.
За даними роботи, проведеної клінікою Майо в США та опублікованої в журналі Neurology, люди з хронічним безсонням мають на 40% вищий ризик розвитку легких когнітивних порушень або деменції, ніж ті, хто не страждає від таких проблем зі сном. Ефект еквівалентний додатковим 3,5 рокам старіння мозку.
“Безсоння впливає не лише на те, як ви почуваєтеся наступного дня. Воно може стати ранньою ознакою попередження або навіть фактором ризику для майбутніх когнітивних проблем”, — зазначив провідний автор дослідження, невролог Дієго З. Карвалью.
У дослідженні взяли участь 2750 людей у середньому віком 70 років, яких спостерігали протягом п’яти з половиною років. З них 16% мали хронічне безсоння, визначене як проблеми зі сном щонайменше три ночі на тиждень протягом трьох місяців або довше. За цей час у 14% з них розвинулися когнітивні порушення чи деменція, тоді як серед людей без проблем зі сном — у 10%.
Регулярні когнітивні тести та сканування мозку показали, що у людей з безсонням частіше фіксували зниження результатів у перевірках пам’яті та мислення й появу гіперінтенсивності білої речовини — ознаки пошкодження дрібних судин мозку. Також зафіксували накопичення амілоїдних бляшок, що асоціюються з хворобою Альцгеймера.
Особливо вразливою групою виявилися носії гена APOE ε4, пов’язаного з ризиком Альцгеймера — у них спостерігалося різкіше зниження когнітивних функцій. Водночас ті, хто повідомляв про довший сон, мали менше ознак судинних уражень мозку на початку спостереження.
Науковці підкреслюють, що їхня робота не доводить причинно-наслідкового зв’язку між безсонням і старінням мозку, але демонструє чітку співзалежність. Вони наголошують на необхідності лікування хронічного безсоння не лише заради кращої якості життя, а й для довгострокового збереження когнітивного здоров’я.
Дослідження має певні обмеження, тому що спирається лише на діагнози безсоння з медичних записів. Це може не відображати повну картину, оскільки не враховує недіагностовані випадки та не містить інформації про тяжкість симптомів.
Нещодавнє дослідження за участю понад 400 тисяч людей виявило, що склад мікробіоти кишківника може бути фактором ризику розвитку безсоння. Вчені встановили, що деякі бактерії, зокрема Clostridium innocuum, пов'язані з підвищеною ймовірністю розладів сну, тоді як інші можуть знижувати цей ризик.