Співпрацював з Mercedes і годував ледь не пів області: що сталося з легендарним заводом України

За часів СРСР та перших роках незалежності України Ніжинський механічний завод був справжнім годувальником Чернігівської області. Підприємство, яке в радянські часи давало роботу тисячам сімей і мало власну базу відпочинку, дійшло до такого рівня, що в 2014 році його продукцію використовували для спільного проєкту з німецьким гігантом Mercedes-Benz. Проте сьогодні від колишньої величі зараз лишилося небагато — замість величезного підприємства працюють кілька невеликих цехів, один з яких взагалі перетворився на руїну з вибитими вікнами.

"Телеграф" розповідає, як один з найпотужніших заводів Ніжинщини пройшов шлях від гордості регіону до боротьби за виживання, і чому сьогодні на підприємстві, яке колись мало сотні працівників, залишилося лише 80 робітників.

Золоті часи: коли завод був гордістю Ніжина та містом у місті

Ніжинський механічний завод народився в епоху радянської індустріалізації — тобто на межі 1920-1930-х років. Створене шляхом об'єднання кількох місцевих артілей — "Об'єднання", "Ударник", "Червоний коваль", "Жерстяник" та "Металіст", підприємство швидко стало однією з найважливіших промислових точок регіону.

У радянські часи НМЗ був не просто заводом — це було ціле місто в місті. На балансі підприємства була база відпочинку для працівників та інші об'єкти соціальної інфраструктури. Завод входив до числа провідних підприємств Ніжина — він не просто забезпечував роботою сотні людей, а разом з іншими потужними підприємствами формував економічний хребет міста.

До середини 1980-х років основною продукцією заводу стало обладнання для переробки риби. Підприємство працювало стабільно і розвивалося, не передбачаючи, які випробування чекають його в майбутньому.

Приватизація та нові виклики незалежності

З проголошенням незалежності України для Ніжинського механічного заводу, як і для інших потужних підприємств України, розпочалася нова ера. Державне підприємство перетворилося на відкрите акціонерне товариство, а в травні 1995 року Кабінет міністрів України ухвалив рішення про його приватизацію.

Попри всі трансформації, завод зумів адаптуватися до нових умов. На початок 2013 року НМЗ все ще входив до переліку провідних підприємств міста, спеціалізуючись на виробництві технологічного обладнання для переробних галузей агропромислового комплексу. Саме в цей період відбулася подія, яка, можливо, стала вершиною післярадянської історії заводу — співпраця з Mercedes-Benz.

Момент тріумфу: коли Ніжин працював з німецьким гігантом

У червні 2014 року на виставці "Агро-2014" у Києві відбулася презентація, яка мала стати символом успіху українського машинобудування. Демонстраційний зразок автопоїзда-зерновоза Mercedes-Benz Actros 2641 з тристороннім розвантаженням кузова і тривісним причепом на шасі Fliegl показали як результат спільної роботи кількох компаній.

У цьому престижному проєкті Ніжинський механічний завод відіграв ключову роль — саме тут був виготовлений кузов зерновоза. Співпраця з генеральним представництвом Mercedes-Benz в Україні, компанією "АвтоКапітал" та компанією "Атлант" мала стати початком нової сторінки в історії підприємства.

Проте доля розпорядилася інакше. Цей успішний проєкт виявився останнім серйозним тріумфом заводу перед надходженням важких часів.

Банкрутство та підозрілі схеми

Уже наступного, 2015 року, ВАТ "Ніжинський механічний завод" оголосило про банкрутство. Колишні працівники підприємства опинилися в скрутному становищі — вони не могли отримати заборговану більш як за пів року заробітну плату.

"Спочатку ми намагалися вирішити питання з керівництвом заводу шляхом переговорів. Але вони вперто відмовлялися знаходити будь-які точки перетину та взаєморозуміння", — розповідав один з колишніх працівників підприємства виданню Svoboda.fm.

Хоча Ніжинський міськрайонний суд ухвалив рішення про стягнення з публічного акціонерного товариства компенсації за заборговану заробітну плату, виконати його не вдалося. Підприємство оголосило себе банкрутом, розпочалася процедура санації, а виконання судових рішень призупинилося.

Дивна метаморфоза: старий завод у новому вбранні

Найцікавіше почалося після банкрутства. Колишні працівники виявили, що на базі збанкрутілого заводу створено інше підприємство — "Торговий дім "Ніжинський механічний завод". Нова компанія була зареєстрована в Києві, але в Ніжині продовжували виконуватися ті самі види робіт, що й раніше.

"Ця шахрайська оборудка давно всім відома — мехзавод оголосили банкрутом і створили нібито принципово нове підприємство, яке не має жодного відношення до збанкрутілого", — обурювалися колишні працівники заводу.

Загальна заборгованість перед колишніми працівниками склала більш як півмільйона гривень. Після банкрутства ВАТ "Ніжинський механічний завод" було перетворено на товариство з обмеженою відповідальністю.

Сьогодні замість одного потужного підприємства в Ніжині працюють два товариства з обмеженою відповідальністю — "Ніжинський механічний завод" та "Ніжин механізація". На обох підприємствах разом трудиться близько 80 людей — у рази менше, ніж у золоті часи заводу. Проте в обох підприємствах структура власності аналогічна — 5 одних і тих самих прізвищ володіють ТОВ "Гранд центр груп", а це товариство своєю чергою, володіє обома підприємствами.

Перше ТОВ займається ливарним виробництвом — виготовляє запчастини для тракторів і різні деталі під замовлення. Друге орієнтоване на сільськогосподарське виробництво.

Завод все ще виробляє комплектуючі для залізничного транспорту, зокрема гальмівні колодки, обладнання для хлібопекарської, молочної та виноробної промисловості, твердопаливні котли. Проте масштаби виробництва кардинально відрізняються від минулого.

Станом на 2019 рік на території заводу працювало п'ять діючих цехів, а один був законсервований. Тоді частину приміщень довелося здавати в оренду, щоб хоч якось утримувати підприємство на плаву.

Один з цехів перетворився на справжню руїну з вибитими вікнами. Тож сьогодні Ніжинський механічний завод продовжує існувати, але це вже зовсім інше підприємство.

Насправді таких заводів на пострадянському просторі, які втратили минулу славу, дуже багато. Один з яскравих прикладів, який описував "Телеграф", — Тернопільський фарфоровий завод.Його продукція була відомою на весь СРСР.