Україні не вистачає грошей на армію: скільки потрібно мільярдів і для чого насамперед

У 2026 році потреби українського оборонного бюджету оцінюються у $120 млрд. Фактично Україна стоїть перед дилемою: знайти нові внутрішні ресурси та поглибити боргове навантаження, або ж переконати союзників у необхідності багаторічної підтримки на рівні десятків мільярдів доларів щороку. Без цього утримати фронт буде неможливо.

Війна дорожчає, а Захід "жметься"

Міністр оборони Денис Шмигаль переконаний, що витрати на ЗСУ мають бути співмірними з військовим бюджетом Росії, який нині становить приблизно таку саму суму. Для порівняння: нинішній український оборонний бюджет сягає $60 млрд, тобто у два рази менше від запланованого.

Однак фактичні цифри виглядають дещо інакше. Якщо врахувати безоплатну допомогу від США та Європи, що у 2024 році склала $50 млрд, то загальний військовий бюджет України досягає близько $110 млрд. Цьогоріч він може зрости ще на 300 млрд гривень. Таким чином, у фінансуванні війни Київ уже майже наздогнав Москву.

Проте на горизонті постають дві головні проблеми. По-перше, війна стає "війною дронів" — FPV та ударних безпілотників, які збирають з китайських комплектуючих. Китай безоплатно Україну не забезпечуватиме, тому виробництво вимагає значного зростання внутрішніх витрат. По-друге, Захід зменшує безповоротну військову допомогу. Президент США Дональд Трамп прямо заявив, що надалі передавати зброю безкоштовно не буде.

Джерела коштів: бюджет, борги та партнери

За словами голови бюджетного комітету Верховної Ради Роксолани Підласої, зі $120 млрд половину має дати держбюджет, а ще $60 млрд — міжнародні партнери через формати "Рамштайн", PURL, SAFE чи "данську модель". Вона наголосила, що війна вже зараз обходиться бюджету у $172 млн на день — це зарплати військових, закупівля зброї, підтримка поранених та сімей загиблих. Україна витрачає 31% ВВП на оборону, що є найбільшим показником у світі.

Український уряд розглядає кілька напрямів пошуку грошей. Власні резерви обмежені: через постійні атаки російської армії цілі регіони стають "kill-зонами", де економічна активність зупиняється.

У Нацбанку вказують на внутрішній борговий ринок як головне джерело додаткових надходжень. Заступник голови НБУ Юрій Гелетій повідомив, що у липні-серпні Мінфін перевиконав план із залучення коштів на 152% і 180%. Попит на облігації внутрішньої держпозики залишається високим, зокрема й серед небанківських фінансових установ.

Ще одне потенційне джерело — заморожені російські активи. Європейські політики, включно з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, вже пропонували використати їх для фінансування оборони України. Поки що остаточного рішення немає, але в Києві на це покладають великі надії.

У разі недостатньої підтримки партнерів уряд може вдатися до девальвації гривні. Це дозволить конвертувати валютні надходження у більше число гривень, хоча такий крок має обмеження через залежність країни від імпорту.

Міжнародна підтримка і прогнози

Зовнішня допомога лишається критичною. За прогнозом НБУ, у 2025 році Україна отримає $54 млрд від міжнародних донорів, у 2026 — близько $35 млрд, а у 2027 — $30 млрд. Тобто обсяги підтримки зменшуватимуться, хоч і залишатимуться високими.

Перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук пояснив: "Із суми $65 млрд на 2026–2027 роки підтверджені лише третина. Найімовірнішим джерелом залишаються кошти європейських партнерів, але потрібні складні технічні консультації".

Водночас адміністрація Дональда Трампа намагається перекласти витрати на європейських союзників. За домовленістю, саме вони повинні фінансувати закупівлю американської зброї для України. Це створює додаткові ризики, адже економіка ЄС переживає непрості часи.

На що армії потрібні $120 мільярдів?

"Телеграф" звернувся до військового аналітика Дмитра Снєгирьова та експерта Українського інституту майбутнього, колишнього співробітника СБУ та консультанта Комітету ВР України з питань національної безпеки та оборони Івана Ступака із запитанням, куди саме підуть колосальні $120 мільярдів, закладені у військовий бюджет на 2026 рік.

Дмитро Снєгирьов пояснює, що перш за все треба порівняти стан економіки Російської Федерації та України. "ВВП Російської Федерації це приблизно $2,2 трильйона, у той час, як ВВП України — $191 мільярд. Тобто, якщо вже порушувати питання співвідношення витрат на оборону, то треба порівнювати відповідно стан економіки Російської Федерації та України. Закласти навіть $200 мільярдів у бюджет не проблема, однак постає питання реалістичності виконання цієї цифри. Виключно за рахунок українських ресурсів вона не може бути профінансована". Експерт нагадує, що оборонні витрати вже зараз становлять близько 31% ВВП, і в умовах економіки України це критично велике навантаження.

За словами Снєгирьова, головна стаття витрат — це матеріальне забезпечення військовослужбовців. Ідеться не лише про Збройні сили, а й про увесь силовий блок: СБУ, ГУР, Нацгвардію та інші структури.

Друга стаття — це виробництво нових зразків зброї. Снєгирьов наголошує, що зараз "Укроборонпром" забезпечує армію лише на 40%, але розвиток оборонної промисловості може стати локомотивом економіки, створюючи робочі місця і тягнучи за собою суміжні галузі. Він підкреслює, що особливу увагу потрібно приділити високотехнологічним розробкам: дронам, ракетним програмам ("Фламінго", "Сапсан", "Нептун"), ствольно-реактивній артилерії.

Третя, не менш важлива частина — закупівля західного озброєння. "Ми, на жаль, залежні від зовнішнього постачання. І якщо раніше США передавали зброю, то тепер здебільшого продають її Україні", — підкреслює Снєгирьов. Саме ця стаття витрат є найбільш вразливою до корупційних ризиків, але без неї армія не зможе ефективно діяти.

Військовий експерт Іван Ступак додає, що сучасні високоточні засоби ураження надзвичайно дорогі. "Лише один дрон DeepStrike може коштувати $100–150 тисяч — як автомобіль класу Bentley. Це величезні гроші, і потрібні не одиниці, а сотні таких дронів. До цього слід додати постійні витрати на вибухівку, боєприпаси, виробництво артсистем, зокрема української "Богдани"", — пояснює він.

Крім техніки, держава витрачає мільярди на зарплати, лікування поранених і виплати сім'ям загиблих. За словами Ступака, саме соціальна складова та компенсації становлять відчутну частину військового бюджету.

Таким чином, $120 мільярдів розподілятимуться між трьома головними блоками: матеріальне забезпечення військовослужбовців, розвиток власної оборонної промисловості та закупівля західної зброї. Водночас експерти наголошують, що ставка має робитися не на збільшення чисельності армії, а на технологічність — дрони, ракети, високоточні системи, які реально змінюють хід війни.

Нагадаємо, російська економіка дедалі більше відчуває тиск війни, яку країна-агресорка веде проти України. За три з половиною роки Москва витратила більшу частину резервів, а бюджетні дисбаланси стали хронічними. Уряд шукає нові джерела доходів, і одним із найбільш імовірних варіантів стало підвищення податків — насамперед податку на додану вартість. Це означає, що фінансування війни фактично перекладається безпосередньо на плечі пересічних росіян.