Воєнний злочинець полковник Жуков: встановили відповідального за воєнний злочин рашистів у Ягідному

У березні 2022 року село Ягідне, що неподалік Чернігова, майже місяць перебувало в окупації. Протягом усього цього часу жителів села – 300 дорослих та 69 дітей, наймолодшій з яких не було й місяця, росіяни тримали в шкільному підвалі. Десятеро ягіднянців померли через нестачу місця, повітря, їжі, води та ліків. У тих, хто вижив, почалися проблеми зі здоров’ям. Як встановили правоохоронці, росіяни зігнали місцевих у підвал, щоб використовувати їх як живий щит – для захисту свого штабу.

Редакція розслідувань Суспільного у 2022-му назвала російський полк, який незаконно утримував людей у підвалі, у 2023-му ідентифікувала одного з двох основних офіцерів — найбільш жорстокого, з позивним “Кльон”. А тепер з’ясувала, хто саме з росіян був головним у Ягідному в березні 2022-го, хто, найімовірніше, як командир стояв за наказом зігнати людей у тісне приміщення, а також з’ясувала, хто з російських офіцерів ховався за позивним “Паук”.

• Воєнний злочин рашистів у в селі Ягідному

Контраст із Кльоном

228-й мотострілецький полк РФ був у Ягідному з 3 по 30 березня 2022-го. Саме він утримував місцевих у шкільному підвалі як живий щит.

Коли в липні 2022-го ми вперше приїхали в деокуповане Ягідне, ті, хто вижив у підвалі, розповідали про двох російських офіцерів, які, за їхніми словами, керували всіма іншими. Один мав позивний “Кльон”, інший – “Паук”.

Кльон був наймолодший і за віком, і за званням, проте саме він найбільше розпоряджався цивільними заручниками в Ягідному: вирішував, коли ті можуть вийти надвір, щоб подихати свіжим повітрям чи сходити в туалет, коли й скільки часу можуть готувати їжу, чи можна їм піти додому по ліки, чи можна винести з підвалу покійника.

Бабусі немовляти, яка просила лише винести дитину на свіже повітря з тісного, темного й задушливого підвалу, він відповів: “Нехай вмирає”.

Порівняно з Кльоном, Паук був м’якшим. Співрозмовники журналістів в Ягідному розповідали, що він менше взаємодіяв із людьми, але зазвичай, коли ті щось у нього просили, таки наказував підлеглим допомогти. При цьому він заходив до підвалу й бачив, у яких умовах перебувають люди. І не міг не знати про померлих.

“Кльон і не соромився показувати свою жорстокість. А Паук… Він раз спустився в підвал, і [почав говорити, що треба зробити] і світло нам, і якийсь душ. Зайшов, щось розказує — ми не слухали, знаєте, кожен так відвертався, щоб не привернути до себе увагу. Ну, вороги,” — розповідає про Паука жителька Ягідного Інеса Антоненко, одна з тих, хто впізнав його на показаних нами фото.

“Паук міг тільки через Кльона щось сказати, — розповідає Людмила Дьогтяр, жителька Чернігова, яка на початку повномасштабного вторгнення приїхала до родичів у Ягідне й опинилася в окупації. — Було помітно, що він щось казав і Кльон уже виконував. Був один випадок у нас у підвалі. Люди почали задихатися дуже сильно, не вистачало повітря. А перед цим Кльон нас постійно зачиняв. Міг зробити це в будь-який час: от захотілося йому, він сказав: “Спустилися всі, у вас десять хвилин”, — і все, ніхто нікуди не міг виходити. Тож коли люди почали задихатися, спустилися лікарі. Винесли декого на повітря. Ми тоді звернулися до Паука. Уже не до Кльона, а пішли напряму до Паука. Він дозволив зробити якісь вікна, щоб трохи повітря дати. І дав Кльону наказ, мабуть, тому що з того часу нас трошки менше зачиняли в підвалі. Це вже друга половина березня була”.

Житель Ягідного Іван Польгуй натомість каже, що Паук не міг не знати, в яких умовах люди перебувають у підвалі: “Я думаю, йому доносили, він знав, що ми просилися у Кльона, щоб людей випускали. Він прекрасно розумів, що не всі можуть витримати такі умови для життя”.

Подяка від Путіна й звання достроково

Знайти Паука було складним завданням. Під час окупації Ягідного 228-й полк не залишив у селі жодних документів, не було ні фото, ні відео, як, приміром, з окупації Бучі чи Ірпеня.

Те, що нам у 2023 році вдалося ідентифікувати Кльона, також не допомогло: людини, яка підпадала б під опис Паука, з оточення капітана Сємьона Соловова ми не знайшли.

Лише навесні 2025-го ми натрапили на пост в одному з російських пропагандистських телеграм-каналів, в якому вітали Жукова Алєксєя Алєксандровіча з отриманням “подяки від верховного головнокомандувача”, тобто очільника Кремля Путіна.

“У лютому 2022 року тоді ще підполковник Жуков завів свій 228-й мотострілецький полк в Україну. Під його командуванням полк звільнив від нацистів вісім населених пунктів у районі Чернігова й Харкова,” — йдеться в дописі.

Також там було вказано, що у жовтні 2022-го Жуков був поранений поблизу Херсона й припинив керувати полком.

У листопаді 2022-го Жуков лежав у госпіталі в Єкатеринбурзі, де живе його родина й де базується 228-й полк. Репортажі з госпіталю опублікував російський актор-пропагандист Владімір Машков. На одному з відео актор розмовляє з Пауком. Саме на кадрах з нього Паук був найбільш упізнаваним для ягіднянців.

• Воєнні злочинці в Україні: скількох окупантів та за що засудили за рік повномасштабного вторгнення

Після лікування, як ми встановили, Жуков у полк не повернувся. Щонайменше з 2024-го він працює заступником військового комісара Свердловської області, адміністративним центром якої є Єкатеринбург. У листопаді того року Жуков взяв участь у конференції про психологічну допомогу сім’ям російських військових. Конференція пройшла на базі місцевого Уральського університету, на сайті якого згодом з’явився детальний опис розповіді Жукова про себе.

Зокрема, він вказав, що протягом року після поранення не міг нормально рухатися й був протезований. Також додав, що до служби у військкоматі пройшов усі командні посади від командира взводу до командира полку.

І ось пряма мова Жукова: “Я не з чуток знаю, як солдату, звичайному бійцю в окопі, під час бойових дій. Я знаю, через що він проходить, що відчуває психологічно і яким повертається додому, в суспільство. На жаль, маю констатувати, що війна – це, перш за все, насильство… В розвинених країнах є ціла програма з реабілітації військовослужбовців, ветеранів бойових дій, за кожним закріплюється психолог. У нашій країні ще є над чим працювати в цьому напрямку”.

Історія Марини Супрун із села Ягідного, в якому звірствували рашисти: «Це була не просто окупація. Це був полон»

Окрім нехай такої м’якої, але критики Росії, Жуков, як ми з’ясували, ще й був учасником критичного до Путіна та його оточення телеграм-чату проєкту російської опозиційної “Нової газети” — “Продовження буде”.

Востаннє Жуков з’являвся в російських новинах у травні 2025-го – як заступник військкомісара брав участь у засіданні щодо справ казачества в Єкатеринбурзькому кадетському корпусі військ нацгвардії РФ.

З дописів про Жукова на російських сайтах та в телеграм-каналах ми дізналися, що він – ветеран бойових дій у Сирії, за що отримав медаль Жукова. За участь у війні проти України має кілька нагород: “Орден мужності”, медаль ордена “За заслуги перед батьківщиною” 2-го ступеня з мечами та медаль “За відвагу”. Також він достроково отримав звання полковника.

Народився Алєксєй Жуков 5 квітня 1984 року в німецькому Нойштреліці. Ймовірно, його батько також був військовим, проте це лише припущення, доказів ми не знайшли. Алєксєй одружений. З дружиною Натальєй, яка, судячи з підписів її номеру в телефонних книгах, працює психологом у дитсадку, він має двох доньок та сина. Старшій доньці — 16 років.

Спільних фото з чоловіком на сторінці Натальї Жукової немає. Алєксєй свої сторінки в соцмережах видалив, та ми знайшли їхні сімейні фотографії на сторінці матері Жукова — Свєтлани.

• Нові свідчення потерпілих та деталі судової справи проти 15 російських окупантів які тероризували людей в селі Ягідне

Чи буде покарання для Паука та Кльона

Про всі жахи підвального режиму, де на одну людину було менше квадратного метра площі, тобто лежати могли тільки діти, а в туалет доводилося ходити привселюдно у відра, де тіла мертвих не дозволяли одразу винести надвір, а вентиляцію в приміщенні дозволили зробити лише наприкінці окупації — редакція розслідувань Суспільного розповіла у документальному фільмі-розслідуванні “Щоденник вцілілої”.

Кльона команді розслідувачів вдалося ідентифікувати у 2023 році завдяки відео з концерту російської пропагандистки Чічєріної. Про капітана Сємьона Соловова ми детально розповіли в документальному фільмі-розслідуванні “Кльон: знайти воєнного злочинця”.

Ми передали зібрану інформацію про Соловова УСБУ в Чернігівській області. У липні 2025-го Чернігівський районний суд виніс йому вирок за воєнні злочини в Ягідному – 12 років за ґратами. Вирок, щоправда, заочний, бо Соловов досі перебуває на території Росії та принаймні станом на початок 2025-го був живий.

228-й мотострілецький полк після втечі з Чернігівщини та правого берега Херсонщини наприкінці 2022-го перекинули на окуповану частину Луганщини, під Кремінну. Нині він, за даними проєкту DeepStateMap, у Новоєлизаветівці Донецької області — це поблизу Покровська. У лютому 2023-го, за рік після вторгнення на Чернігівщину та вчинення воєнного злочину в Ягідному, Путін вручив полку “почесну назву ‘гвардійський’”.

Та чи буде реальне покарання для Паука та Кльона? Відповідь на це запитання редакція розслідувань Суспільного шукала разом з іноземними експертами в розслідуванні “’Паук’ та інші непокарані”.

• Трьох російських окупантів засуджено за жорстоке поводження з цивільними під час окупації села Ягідного

Легендарний мисливець на диктаторів, прокурор Рід Бровді, колишній командувач військ США в Європі Бен Годжес, канадський політичний аналітик, який називає себе літописцем російської військової агресії, Майкл Маккей та виконавчий директор Балканської мережі журналістських розслідувань у Боснії та Герцеговині Деніс Джідіч поділилися своїми думками щодо того, чи можна притягнути як вище політичне та військове керівництво РФ до відповідальності за злочин агресії та воєнні злочини в Україні, так і російських військових середньої та нижчої ланки, які безпосередньо вчиняли ці злочини. А також розповіли про те, якою ще може бути справедливість для українців.