Безпольотна зона над Україною? Виклики для Заходу будуть величезними — NYT

Після недавніх вторгнень російських безпілотників у Польщу та Румунію Варшава відновила розмови про створення безпольотної зони над Україною для захисту від подальших провокацій з боку РФ. Але політична нерішучість і військові недоліки становлять очевидні перешкоди, пише NYT.

“Якщо Україна попросить нас збивати дрони над її територією, це буде вигідно для нас”, — сказав міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, додавши, що рішення має бути прийнято разом з партнерами по НАТО та ЄС.

Три з половиною роки тому західні союзники відхилили прохання українського президента Володимира Зеленського про створення безпольотної зони над Україною. Тоді лідери країн НАТО побоювалися, що створення такої зони може призвести до ескалації війни і втягнути західні збройні сили в конфлікт з Росією.

Характер російської загрози змінився, оскільки Кремль тепер більше покладається на масове виробництво безпілотників дальньої дії, замість застосування винищувачів.

Але, на думку аналітиків, політичні виклики для запровадження країнами НАТО безпольотної зони значні, а технологічний розвиток з 2022 року також ускладнює це завдання з військової точки зору.

Колишній посол США в Організації з безпеки і співробітництва в Європі Майкл  Карпентер каже, що Пентагон навряд чи підтримає запровадження Заходом безпольотної зони, оскільки це означатиме “перехід до прямого протистояння”.

Якщо західні союзники України все ж візьмуть на себе зобов'язання захищати український повітряний простір, це створить дилему. Якщо їм не вдасться зупинити російські дрони, це викриє безсилля НАТО. А якщо вони перехоплять їх за допомогою дорогих ракет — єдиного реального варіанту з їхніми поточними оборонними можливостями, це швидко вичерпає арсенали.

Джастін Бронк із Королівського об'єднаного інституту оборонних служб у Лондоні, попередив: Європа самотужки не зможе зупинити рої дронів, які зараз використовує Росія.

“Західні повітряні сили, особливо європейські, не оснащені для того, щоб стійко відбивати такі загрози”, — вважає Бронк.

Реакція НАТО на хвилю російських дронів над Польщею минулого тижня продемонструвала складність завдання. Польські та нідерландські винищувачі, озброєні ракетами вартістю понад $1 мільйон кожна, були відправлені для збиття декількох дронів-обманок, вартість яких становить лише десятки тисяч доларів за один або навіть менше.

Це був перший випадок, коли НАТО безпосередньо відбивало російські об'єкти, але така стратегія не є життєздатною, додав Бронк: навіть якщо не брати до уваги вартість, для перехоплення дронів просто не вистачатиме дорогих ракет.

Єдина армія у світі, яка наразі стикається з масовими атаками дронів, — це українська. ЗСУ розробили багаторівневу систему оборони, що включає мобільні вогневі групи, озброєні ракетами та важкою артилерією, винищувачі, перехоплювачі та засоби радіоелектронної боротьби. Робота тих, хто відбиває російські атаки, — виснажлива.

“Я щойно сів — чесно кажучи, я повністю виснажений. Ночі виснажливі. Наші хлопці літають майже 24 години поспіль, роблячи лише короткі перерви для дозаправки. Вони просто повністю виснажені”, — сказав один з українських пілотів, з яким поспілкувалося видання.

Начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил Збройних Сил України Юрій Ігнат заявив, що українські фахівці готові навчати європейських союзників новим формам ведення війни, але зазначив: “цей досвід здобутий ціною крові”.

Польське Міністерство оборони очікує на проведення спільних навчань на території Польщі найближчим часом.

У п'ятницю, 12 вересня, в НАТО оголосили про початок операції “Східний вартовий” з метою зміцнення свого східного флангу, в межах якої Велика Британія відправить до Польщі винищувачі Typhoon.

Аналітик Бронк каже, що для підвищення ефективності європейські винищувачі повинні бути оснащені системою APKWS (Advanced Precision Kill Weapon System) яка використовує недорогі ракети з лазерним наведенням, розроблені BAE Systems для знищення безпілотників.

Керівник BAE Пол Сміт заявив на виставці оборонної промисловості в Лондоні минулого тижня, що його компанія працює над тим, аби система, яка використовується американськими літаками, могла застосовуватися на європейських винищувачах.

Протягом багатьох років Україна отримала низку західних систем протиповітряної оборони, що спростило б процес інтеграції. Однак західні політики все ще демонструють значну нерішучість. Румунія, яка на вихідних зазнала вторгнення російських дронів, у вівторок, 16 вересня, заявила, що поки не підтримує ідею створення безпольотної зони.

Аналітик з питань оборони, який зараз служить в українській армії, Олександр Мусієнко висловив сподівання, що вторгнення Росії в повітряний простір країн Східної Європи змінить позицію західних урядів.

“Вони бачать, що загроза з боку Росії ближча, ніж вони думають”, — зазначив Мусієнко.

Про те, що може стояти за несподіваним рішенням Москви підняти ставки у глобальному протистоянні із Заходом, чому Путін наважився на такий крок саме зараз, та чи стане перша цілеспрямована атака російських БПЛА по країні НАТО прологом до чогось масштабнішого? Про приховані цілі Москви та справжні ризики для України і Європи розповідав Петро Герасименко в статті “Російські “шахеди” над Польщею: які цілі переслідує Кремль”.