Яким був ефір телемарафону «Єдині новини» й Першого каналу Суспільного 7, 9 і 10 вересня 2025 року — резюме

Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».

З березня 2022-го по вересень 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.

21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону й вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.

З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та — для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій / депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут.

Резюме моніторингових звітів читайте тут, а повний огляд звітних днів — тут.

Вступ

7, 9 і 10 вересня найвищою інтенсивність боїв була на Покровському напрямку, високою — на Новопавлівському, Лиманському і Сіверському. Телемарафон максимум уваги приділив Покровському напрямку, іншим активним напрямкам приділили мало уваги, про Новопавлівський не говорили взагалі. В ефірі Першого каналу Суспільного найбільше уваги в ці дні приділили Покровському напрямку, достатньо — Лиманському, іншим активним приділили менше уваги. У висвітленні масованої атаки по Україні з найбільшими наслідками для Києва 7 вересня телемарафон і Перший канал Суспільного були однаково оперативними, у висвітленні наслідків удару авіабомбою по Яровій 9 вересня — Перший канал Суспільного був повнішим і оперативнішим за телемарафон. У зовнішньополітичній тематиці в звітні дні основною подією стала масована російська атака дронами по Польщі 10 вересня і реакції західних політиків на цю атаку. Репортажно подію телемарафон і Перший канал Суспільного висвітлювали приблизно однаково, експертне ж обговорення реакцій західного світу на цю атаку Перший канал Суспільного висвітлював набагато повніше і всебічніше за телемарафон.

У звітні дні в телемарафоні традиційно було найбільше грубих порушень стандартів достовірності та відокремлення фактів від думок. Траплялися порушення стандарту оперативності й було одне порушення етичних норм журналістики. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні найбільше порушували стандарти достовірності й доступності подачі інформації.

8—14 вересня в гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу». Представників «Європейської солідарності» й «Голосу» в телемарафон не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня представлення владної та опозиційних фракцій у дискусійних темах було збалансованим.

1—3 вересня у телемарафоні найбільше проявів політичного піару було в ефірах каналу «Інтер». В ефірі Першого каналу Суспільного в ці була одна невиправдана контекстом згадка про фракційну приналежність гостя-нардепа.

1. Висвітлення основних тем тижня

СИТУАЦІЯ НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ:

У звітні три дні, за інформацією Генштабу, найвищою залишалася інтенсивність боїв на Покровському напрямку (від 43 до 60 боєзіткнень на добу). Наступними за інтенсивністю боїв були у ці дні Новопавлівський напрямок (від 22 до 40 боєзіткнень), Лиманський (від 16 до 27) і Сіверський (від 12 до 20 боєзіткнень). В окремі дні ворог підвищував активність на Південно-Слобожанському і Торецькому напрямках фронту (на обох — до 16 боєзіткнень протягом доби). На інших напрямках кількість боєзіткнень не перевищувала десяти.

У телемарафоні редакції сукупно найбільше уваги приділили Покровському напрямку, про який говорили з 9 гостями та зробили звідти фронтовий репортаж. 6 разів обговорювали ситуацію на Південно-Слобожанському напрямку, іншим активним напрямкам приділили мало уваги, а про другий за інтенсивністю боїв Новопавлівський геть забули в ці дні. Ситуації на фронті в ці дні достатньо уваги приділяв лише канал «Ми — Україна». Обговорювати ситуацію на фронті в гості учасники телемарафону найчастіше в ці дні кликали військових-фронтовиків (16 разів), речників різних підрозділів Сил оборони й експертів запрошували по 6 разів. У ці дні по одному фронтовому репортажу зробили канали ICTV та СТБ, «Інтер» і «Ми — Україна». Інші канали репортажів не робили.

В ефірі Першого каналу Суспільного у звітні дні максимум уваги також приділили Покровському напрямку фронту (ситуацію там обговорювали з 9 гостями). Про ситуацію на Лиманському напрямку говорили з 6 гостями. Іншим активним напрямкам фронту приділили мало уваги (по 1—2 обговорення). Та й загалом у звітні дні до фронту на каналі було менше уваги, ніж зазвичай. Говорити про фронт у гості в ці дні найчастіше кликали речників різних підрозділів Сил оборони (9 разів), військових-фронтовиків і експертів запрошували по 5 разів. Зробили один фронтовий репортаж.

НАСЛІДКИ ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ І БОМБАРДУВАНЬ ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ:

7 вересня ворог застосував рекордну кількість дронів (810) і 13 ракет по Україні. Внаслідок цієї атаки 4 людини загинуло, 44 були поранені. Найпотужніше ворог атакував Київ, де у Святошинському районі зруйнував під’їзд багатоповерхівки (загинули жінка і її двомісячний син, ще 20 людей були поранені). Крім того, вперше за час війни ворог поцілив у будівлю Кабінету міністрів. Серйозні руйнування цивільної інфраструктури й поранені були в Кривому Розі, Одесі, Кременчуці, Запоріжжі тощо. І канал «Ми — Україна» (який саме мав ранковий ефір у телемарафоні), і Перший канал Суспільного висвітлювали наслідки цієї атаки однаково оперативно, особливо ж по Києву, де відбувалися аварійно-рятувальні роботи. Перший канал Суспільного більше уваги приділяв регіонам, звідки зробили і більше прямих ввімкнень, і спілкувалися з різними речниками і ньюзмейкерами з Одеси, Запоріжжя, Кривого Рогу.

Натомість на каналі не приділили належної уваги важливому прецеденту — влучанню по Кабміну, навіть не робили звідти прямих ввімкнень, на відміну від колег із «Ми — України». У денному і вечірньому ефірі телемарафону, яким опікувався канал «Інтер», наслідкам ворожої атаки приділили відверто мало уваги — лише два прямих ввімкнення зі Святошинського району столиці, одне — з Кривого Рогу. І лише двоє гостей — речник ДСНС Києва й очільник Полтавської ОВА. Це явно замало для 9-годинного ефіру.

9 вересня сталася найбільша в ці дні за наслідками ворожа атака по цивільних — 25 людей загинуло, 18 було поранено в Яровій Донецької області, де ворог поцілив авіабомбою по черзі людей, які отримували пенсії в мобільному пункті «Укрпошти». Цю подію Перший канал Суспільного висвітлював значно повніше за телемарафон, оскільки протягом дня мав відео власних кореспондентів з місця події, робили звідти і пряме ввімкнення.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА:

У центрі уваги з зовнішньополітичної тематики в перші два дні були переважно заяви й реакції на масовану атаку по Україні 7 вересня. 9 вересня у Лондоні відбулося засідання у форматі «Рамштайн». У висвітленні цих тем Перший канал Суспільного збирав ширший пул експертів, ніж телемарафон, в останньому більш ґрунтовним за інших учасників у висвітленні цієї тематики був лише канал «Ми — Україна».

Основна ж зовнішньополітична подія звітних днів сталася 10 вересня, коли Росія масово атакувала безпілотниками територію Польщі. Відтак, надважливою була реакція західних партнерів України на цю агресію, насамперед країн НАТО і насамперед США. Основна подія відбувалася вночі, тож тут найоперативнішим репортажно був канал «Ми — Україна», який у нічному слоті єдиний із телемарафонців робить реальний ефір. Крім повідомлення, канал устиг навіть обговорити подію з двома експертами. Загалом же репортажне висвітлення подій у Польщі було приблизно схожим і в ефірі телемарафону, і в ефірі Першого каналу Суспільного. Реакції ж на цю атаку по Польщі Перший канал Суспільного висвітлював набагато ширше і якісніше за телемарафон. Особливо ж ґрунтовним на каналі було експертне обговорення реакцій світового політикуму на атаку. Крім широкого кола експертів, Перший канал Суспільного запросив до обговорення і народних депутатів із різних політсил.

Теми й події, які не згадували в ефірі телемарафону, але згадували в ефірі Першого каналу Суспільного

Акція-нагадування про військовополонених у Миколаєві (7 вересня).

Росія вдарила з артилерії та авіабомбами по Костянтинівці, 5 поранених (9 вересня).

Розгляд апеляції детектива НАБУ Магомедрасулова на запобіжний захід перенесли. Батька детектива роздягнули в суді догола (9 вересня).

Не повідомляли ні в марафоні, ні в ефірі Першого каналу Суспільного:

Уряду Свириденко на війну до кінця року бракує 300 млрд грн (9 вересня).

У МАГАТЕ заявили про «серйозні ризики безпеки» для ЗАЕС (9 вересня).

Офіс генпрокурора повідомив про підозру посадовцю НАБУ через незадекларовану дорогу квартиру (10 вересня).

НАБУ відреагувало на нову підозру своєму детективу, призначивши розслідування (10 вересня).

Директор НАБУ відкинув звинувачення про вплив нардепа Христенка на бюро і сказав, що «війни з СБУ» немає (10 вересня).

У Білорусі будують нові військові бази й модернізують військові аеродроми та ракетну інфраструктуру (10 вересня).

Після обшуків у Німеччині Шурма переїхав у Австрію (10 вересня).

Соцопитування КМІС: Зросла кількість українців, які вважають демократію важливішою за сильного лідера (10 вересня).

УП: Пристрої для прослуховування в квартирі Міндіча знайшли після публікацій «Укрправди» (10 вересня).

2. Порушення стандартів інформаційної журналістики 7, 9 і 10 вересня

Телемарафон:

В ефірі каналу «1+1» стандарт достовірності найбільше порушували суто абстрактними псевдопосиланнями. Більшість грубих порушень стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом у БЗ. Стандарт відокремлення фактів від думок головно порушували емоційними оцінками журналістів у новинах. Стандарт повноти порушували замовчанням важливої фактичної інформації. Більшість грубих порушень стандарту доступності подачі інформації були поданням скриншотів текстів, які неможливо прочитати з екрана телевізора. Було і грубе порушення стандарту оперативності.

В ефірах каналів ICTV та СТБ найбільше грубих порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Стандарт точності грубо порушували невідповідністю картинки й тексту в БЗ і оглядових сюжетах. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах. У тижневику ведучі й автори оглядових сюжетів традиційно майже ніколи не авторизували власних суб’єктивних міркувань.

В ефірах каналу «Інтер» найбільше порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Також значну частину фактів давали без посилань. Більшість грубих порушень стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були суто емоційними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Чимало грубих порушень стандарту доступності подачі інформації були вживанням слів, які незрозумілі для значної частини аудиторії. Було порушення стандарту оперативності — повідомлення про подію, яка відбулася за дві доби до ефіру.

В ефірах каналу «Рада» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактів. Усі грубі порушення стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом. Більшість грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були суб’єктивними міркуваннями журналістів у новинах. Більшість грубих порушень стандарту повноти інформації були недостатнім представленням експертів. Більшістю грубих порушень стандарту доступності подачі інформації були скриншоти, які неможливо прочитати на екрані телевізора. Стандарт оперативності грубо порушили, подавши інформацію з запізненням більш як на добу. Було грубе порушення етичної норми — показ обличчя людини, яка просила її не показувати по телевізору.

В ефірах каналу «Ми — Україна» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були суто абстрактними псевдопосиланнями. Чимало фактів також повідомляли без будь-яких посилань на джерела. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах. Чимало було зайвих у новинах маркерів авторизації та посилення уваги. І було чимало суб’єктивних міркувань журналістів у новинах. Чимало було й неавторизованих міркувань ведучих гостьової студії. Найбільше грубих порушень стандарту повноти інформації були відсутністю інтершуму на відео в БЗ.

Перший канал Суспільного

Найбільше грубих порушень стандарту достовірності були суто абстрактними псевдопосиланнями. Більшість грубих порушень стандарту точності були невідповідністю між картинкою і текстом. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були суто емоційними оцінками журналістів у новинах. Чимало було й зайвих у новинах маркерів авторизації та посилення уваги. Всі грубі порушення стандарту повноти інформації були недостатніми представленнями експертів. Переважною більшістю грубих порушень стандарту доступності інформації була подача скриншотів, які неможливо прочитати з екрана телевізора, або навіть така їх адаптація, де текст все одно неможливо прочитати. Також було одне ситуативне порушення стандарту оперативності.

3. Представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях 8—14 вересня

Депутати у телемарафоні:

Протягом звітного тижня народних депутатів у телемарафон запрошували 14 разів (попереднього тижня було 16 запрошень). Як і завжди, в ефірі телемарафону абсолютно домінували представники владної фракції «Слуги народу», цього разу вони отримали 12 запрошень, що склало майже 86% від усіх «депутатських» студій тижня. Крім «слуг», в ефір телемарафону (а точніше — в ефір каналу «Рада») запросили ще традиційного представника «Батьківщини» Михайла Цимбалюка і традиційну позафракційну Оксану Савчук. Інші канали запрошували лише представників владної фракції, а на каналі «1+1» цього тижня нардепів не було. І знову-таки традиційно протягом тижня в ефірі телемарафону не було нікого з представників «Голосу» та «Європейської солідарності».

Двічі в телемарафоні побували «слуги» Єгор Чернєв, Леся Забуранна й Олексій Леонов, усі інші депутати гостювали по одному разу. Крім народних, на «Інтері» ще побував в ефірі депутат Київради від «Слуги народу» Андрій Вітренко (як завжди — з однобічною критикою КМДА і Кличка).

Офіс президента на звітному тижні в телемарафоні був представлений доволі «скромно». Двічі побував в ефірі радник керівника ОП Сергій Лещенко (на «Інтері» й на «Раді» сумарно мав 28 хвилин ефіру) і уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк (на «Інтері» й «Ми — Україні» мав 19 хвилин ефіру). По одному разу в ефірі побували радник Михайло Подоляк (23 хвилини на «Раді», традиційно в середу в прайм, нетрадиційно ж було те, що пан Подоляк був в ефірі марафону не двічі-тричі, а лише одного разу), заступниця керівника Офісу Олена Ковальська (теж на «Раді» мала 7 хвилин), а ще там 19 хвилин ефіру мала радниця уповноваженого президента з питань Фонду президента з підтримки освіти, науки й спорту Ольга Будник (однак, дивовижна «номенклатура» в ОП!). Загалом же Офіс президента цього тижня в ефірі телемарафону був представлений рекордно мало — «лише» 1 годину 36 хвилин. Утім, ще було ось таке: 12 вересня у нічному ефірі «Інтера» знову був повтор програми «Ньюзмейкер» з заступницею керівника ОП Іриною Мудрою за 17 липня. І це вже був третій ефір цієї програми!

Депутати на Першому каналі Суспільного:

В ефірі каналу цього тижня народні обранці були в ефірі 26 разів (попереднього тижня було 35). Представники опозиційних фракцій парламенту суто математично переважали представників владної фракції: нардепи «Голосу» та «Європейської солідарності» були в ефірі каналу по 7 разів, «Батьківщини» — двічі. Загалом в ефірі опозиційні фракції були представлені 16 разів. А представники «Слуги народу» мали лише 7 ефірів. Ще одного разу «слуги» не долучилися до ефіру подискутувати з Марією Іоновою з «Європейської солідарності» про заборону виїзду з України колишніх послів (за словами ведучої, «ми зверталися до колег пані Марії саме по цьому Комітету, але з фракції “Слуги народу” з різних причин долучитися не змогли до нашого ефіру саме сьогодні. Але ми готові почути і їх»). Ще в одному випадку Галині Васильченко з «Голосу» вибрали до дискусії не «слугу народу», а Павла Бакунця з депгрупи «Довіра» (баланс думок у цьому випадку було загалом дотримано, адже ця депгрупа є цілковито лояльною до влади, але це теж зменшило представництво «слуг» в ефірі каналу цього тижня). Поза дискусійними ж студіями членів опозиційних фракцій запрошували в «експертній» якості, тобто як представників профільних комітетів ВР. Утім у трьох випадках при цьому ведучі недоречно до контексту згадували їхню фракційну приналежність (Ірини Фріз і Миколи Княжицького з «ЄС» і Галини Васильченко з «Голосу»). І ще було одне геть дивне, як на мене: запросили народну депутатку Ірину Констанкевич з депгрупи «За майбутнє» говорити про депортації українців у 1944—1951 роках, при цьому жодним чином не пояснили її компетентність саме у цьому питанні, натомість згадали її приналежність до депутатської групи (що не мало жодного відношення до контексту розмови).

Двічі в ефірі побували представники «Голосу» Галина Васильченко і Ярослав Железняк, представник «Батьківщини» Олексій Кучеренко і представник «ЄС» Олег Синютка, усі інші нардепи були в гостях на каналі по одному разу.

4. Прояви політичного і бізнесового піару 7, 9 і 10 вересня

Протягом трьох проаналізованих днів у телемарафоні я зафіксував 10 проявів політичного піару. 9 із них були на каналі «Інтер». Одне порушення — на каналах ICTV та СТБ. На інших каналах проявів піару в ці дні не було. Найбільшим бенефіціаром піару була перша леді Олена Зеленська (5 позитивних згадок на двох каналах). Проявів негативного піару не було.

В ефірі Першого каналу Суспільного була одна, невиправдана контекстом розмови згадка про фракційну приналежність гостя-народного депутата.

5. Російські наративи й токсичні медійні персонажі в телемарафоні 7, 9 і 10 вересня

Російських пропагандистських наративів в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом звітних днів тижня не було. Ефіри «Інтера» і «Ради» вели токсичні ведучі цих каналів.