Для «стіни дронів» Європа хоче використати українські технології – FT

Після того як російські безпілотники порушили повітряний простір країни НАТО Євросоюз поспішає витратити мільярди на створення «стіни дронів». Для цього у ЄС хочуть використати технологію, яка пройшла бойові випробування в Україні, передає Financial Times.

Минулотижнева реакція на вторгнення дронів РФ у Польщу та Румунію показала, що НАТО покладається на дорогу технологію для перехоплення відносно дешевих дронів. І це явна вразливість, яку Москва може використовувати надалі. Щоб заповнити цю прогалину, Брюссель закликав столиці країн-членів використовувати кошти ЄС і спільно закуповувати системи, які добре зарекомендували себе в Україні.

Через кілька годин після того, як літаки НАТО збили кілька дронів із приблизно 19 президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європа повинна «побудувати дронну стіну» на своєму східному кордоні. Вона зазначила, що це буде «європейська система, що зможе реагувати в режимі реального часу, та буде розроблена, розгорнута й підтримувана спільними зусиллями». ЄС також створить спільно з Києвом «альянс проти дронів», підкріплений фінансуванням у розмірі 6 млрд євро. Це за словами фон дер Ляєн, має «перетворити українську винахідливість на перевагу на полі бою і спільну індустріалізацію».

Польща, країни Балтії та Фінляндія — держави ЄС, що межують з Росією, — оголосили про плани зміцнення своїх кордонів, але чиновники попереджають, що такий підхід буде ефективним лише в тому випадку, якщо його уніфікують і він базуватиметься на спільних та повністю інтегрованих технологіях.

«Оборонна позиція Європи є надто роздробленою, але саме в цій конкретній сфері нам дійсно потрібно налагодити набагато кращу координацію. Не можна, щоб одна держава [на передовій] робила одне на своєму кордоні, а інша — щось інше. Росія просто пристосує свій підхід до наших слабких місць», – зазначив один із чиновників ЄС.

Члени східного флангу НАТО отримають майже 100 млрд євро у вигляді кредитів на оборону з загальної суми 150 млрд євро, зібраних за рахунок спільного бюджету ЄС.

За словами речника комісії Томаса Регнієра, кредити в рамках програми «Безпека для Європи» допоможуть в реалізації ініціативи щодо створення «стіни» з дронів.

Очільниця відділу Даніела Хільденбранд протидронових рішень німецького оборонного підрядника Hensoldt, сказала, що регіон стає «трохи більш креативним у договірних домовленостях, щоб забезпечити загальний захисний щит для Європи та НАТО».

«Це означає вивчення того, як держави-члени можуть створити багатонаціональні структури або допомагати одна одній у розвитку потенціалу», — додала Хільденбранд.

Щоб заповнити прогалину під час придбання нових оборонних систем, НАТО запустило місію з протиповітряної оборони — Eastern Sentry — за участю винищувачів, кораблів і розвідувальних систем, розгорнутих уздовж східного флангу, від Фінляндії до Болгарії.

«Ми не готові… Є ціла категорія загроз, від яких Європа зараз намагається захиститися», — сказав Макс Ендерс, керівник відділу розвитку бізнесу в мюнхенському стартапі Tytan, який виробляє перехоплювачі дронів, що використовуються на фронті в Україні.

Ендерс описав конфлікт з Росією як «війну ітерацій», в якій обидві сторони вдосконалюють свої безпілотні літальні апарати та перехоплювачі, здатні їх збивати.

Україна впровадила інновації в систему протиповітряної оборони з початку повномасштабного вторгнення. Хоча Київ покладається на західних партнерів у питаннях систем протиповітряної оборони для збивання ракет, він став лідером у розробці економічно ефективних способів боротьби з російськими ударними дронами.

Оскільки стандартні радари не здатні виявляти невеликі низьколітаючі ударні дрони Shahed, українські технологічні компанії розробили загальнонаціональну систему акустичних датчиків, які можуть ідентифікувати їх за звуковим сигналом. Ця інформація потім передається сотням мобільних команд, оснащених зенітними гарматами та важкими кулеметами — це набагато дешевше рішення, ніж використання ракетних перехоплювачів.

Минулого тижня президент Володимир Зеленський запропонував Польщі навчання з боротьби з російськими дронами, зокрема іранськими Shahed. Міністерство оборони Польщі заявило, що «між фахівцями обох країн ведуться переговори щодо поглиблення співпраці в галузі безпілотних літальних апаратів та систем протидії безпілотникам».

Заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса повідомив Financial Times, що балтійська країна наслідує українську практику використання мобільних бойових груп для збиття безпілотників, виявлених акустичною системою виявлення. За його словами, використання «дорогих озброєнь, таких як винищувачі та ракети, було занадто витратним. Тому ми просуваємо дешевші та розумніші рішення».

Подібна акустична система впроваджується в Латвії, а Румунія вивчає, як досвід України можна врахувати в їхніх витратах на безпеку.

«Вся концепція війни з використанням дронів змінила характер сучасних збройних конфліктів. Безумовно, існує потреба у розробці нових контрзаходів, особливо проти безпілотних систем. Деякі варіанти вже існують і використовуються, але потрібні нові технології та методи», – сказав бригадний генерал Маркку Віітасаарі, директор Національного оборонного управління Фінляндії.

Раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський відкинув припущення, що польська протиповітряна оборона була неготовою до нальоту російських безпілотників. За повідомленнями ЗМІ, лише три або чотири безпілотники зі щонайменше 21, які перетнули польський кордон, були збиті. Однак міністр підкреслив, що це не є доказом слабкості ППО.