Конституційний Суд вчергове призначив вибори свого голови

Конституційний суд запланував на 18 вересня спеціальне пленарне засідання з виборів голови. Крайню спробу обрати голову КС робив у січні. Тоді головою безуспішно намагався стати Віктор Городовенко, але його кандидатуру навіть не винесли на голосування. Попри це наразі він залишається єдиним офіційно висунутим кандидатом на цю посаду (його повноваження судді КС закінчуються наступного року, тому нинішні вибори можуть бути його останнім шансом).

Як раніше зазначало ZN.UA, важливим чинником у вирішенні питання обрання голови Конституційного суду є позиція Банкової, яка завжди прагнула мати «свого» чи щонайменше максимально лояльного для себе керівника КС. Тривала відсутність повноцінного очільника КС значною мірою зумовлена тим, що жодному з кандидатів, які упродовж останніх років претендували на цю посаду, не вдавалося заручитися підтримкою в офісі президента. До того ж, ситуація з «виконуючим обов’язки» влаштовує ОП, оскільки на даний час Банкова не має особливої потреби в «послугах» КС і питання обрання очільника цього органу для неї не є актуальним.

Зараз обов’язки голови КС виконує Олександр Петришин (як старший за віком суддя), який був призначений до КС президентом Володимиром Зеленським (до того ж не зовсім у правомірний спосіб – з перевищенням своєї конституційної квоти на неіснуючу вакантну посаду). При цьому склад Конституційний суд значною мірою є політично одноманітним – переважну більшість суддів (7 із наявних 12) було призначено президентом Володимиром Зеленським чи у період його правління парламентом та з’їздом суддів, що може істотно позначитись на виконанні цим конституційним органом функції стримування та противаг у системі влади.

Усе це вказує на те, що у четвер вибори голови КС знову або будуть перенесені, або голосування не буде результативним.

Як повідомляло ZN.UA раніше, організація діяльності КС ускладнена ще однією проблемою, пов’язаною із нелегітимністю керівника секретаріату. У керівника секретаріату КС Віктора Бесчастного ще у січні цього року закінчився передбачений законом п’ятирічний строк перебування на займаній посаді, однак він продовжує її займати до цього часу.

З цього приводу нещодавно до КС надійшло депутатське звернення народної депутатки Юлії Яцик, яке не було розглянуто по суті. Таким чином, ситуація щодо нелегітимності перебування Бесчастного на посаді керівника секретаріату залишилась не вирішеною, що створило реальні ризики настання негативних правових, організаційних, кадрових, фінансових та інших наслідків для КС та його секретаріату. Зокрема, в частині легітимності здійснюваних Бесчастним кадрових призначень, а також правомірності одержання ним зарплати (за цей період – це близько 1,5 млн державних коштів). Наразі ці питання «нейтралізуються» всередині КС його керівництвом, але з часом вони можуть вийти назовні і стати предметом оцінки судів та правоохоронними органами.

Слід зазначити, що раніше до КС звертався Герой України, народний депутат Ігор Герасименко щодо неможливості перебування Віктора Бесчастного на посаді керівника секретаріату, оскільки журналісти встановили йогопричетність до сепаратистських дій – будучи головою комісії Донецької облради він активно виступав за фактичне від’єднання Донеччини від України. Але у КС цю обставину не визнали перешкодою для перебування Бесчасного на високій державній посаді.

Тривала неспроможність КС вирішувати важливі для своєї діяльності організаційно-кадрові питання може бути також свідченням його функціональної неспроможності – належним чином виконувати свої конституційні завдання. Достатньо сказати, що останнє рішення Великої палати КС датується лютим 2023 року. А в найближчому майбутньому в Україні виникне низка важливих конституційно-правових проблем, розв’язання яких потребуватиме принципових рішень КС.