Критична демографія: як Україна ризикує втратити половину населення та що з цим робити

Україна стикається з гострою демографічною кризою, що загрожує економіці, обороні та соціальній стабільності. Дослідження НБУ вказують на дефіцит кадрів у ключових галузях, а брак людських ресурсів для ЗСУ став критичним. Заступниця міністра соціальної політики Дарина Марчак ще у 2024 році зазначала, що якщо демографічному спаду в Україні не протидіяти, то до 2050 року населення скоротиться до 25 млн. Війна посилила негативні демографічні тренди, які існували до 2022 року: низька народжуваність, висока смертність і масова міграція.

Без вирішення демографічної кризи, за її словами, Україна зіткнеться з:

• Браком кадрів: дефіцит працівників у промисловості, медицині та обороні послаблює стійкість країни.
• Економічним тиском: скорочення населення зменшує бюджет, а витрати на пенсії зростають.
• Послабленням оборони: нестача людських ресурсів ускладнює комплектацію ЗСУ, що загрожує безпеці.

Фокус розбирався, як зараз виглядають демографічні перспективи України.

У 2050 році українців залишиться 25 млн: що не так з прогнозом

Демограф, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ, Олександр Гладун, розповів Фокусу, що довгострокові прогнози на 25 років не є точними і їх слід розглядати як попередження. А саме, що станеться, якщо не вживати заходів. Прогноз у 25 мільйонів осіб, базується на одному зі сценаріїв, який враховує низьку народжуваність, високу смертність та значну міграцію.

Гладун пояснює, що прогнози залежать від гіпотез щодо трьох ключових факторів: народжуваності, смертності та міграції. Інститут розробляє багатоваріантні сценарії, де, наприклад, висока народжуваність і низька смертність можуть дати менш песимістичний результат. Однак війна додає невизначеності: ніхто не може точно передбачити її тривалість чи умови завершення.

"Наприклад, прогнози варіюються залежно від того, чи закінчиться війна у 2026, 2027 чи 2030 році. Чим довше триває конфлікт, тим гіршими є демографічні показники, адже війна знижує народжуваність, підвищує смертність і стимулює міграцію", — зазначає Фокусу експерт.

Територіальний аспект також ускладнює прогнози. Підконтрольна Україні територія постійно змінюється через окупацію, що впливає на розрахунки. Прогноз на 25,2 мільйона людей, ймовірно, стосується всієї території України, включаючи тимчасово окуповані регіони, і є "середнім" сценарієм. Без активних дій держави чисельність населення може скоротитися ще більше.

Демографічна криза: чому населення України стрімко скорочується

Гладун наголошує, що демографічна криза в Україні почалася ще до війни. З 1993 році, коли населення країни досягло піка в 52 мільйони, чисельність постійно зменшувалася. До повномасштабного вторгнення 2022 року виїхало 1–1,5 мільйона осіб, переважно на заробітки, багато з яких залишилися за кордоном без офіційного оформлення виїзду.

"Війна посилила міграцію: за оцінками Інституту демографії НАН, виїхало 4–5 мільйонів осіб, хоча ООН наводить вищі цифри. Повернення цих людей залежить від тривалості війни та умов миру — чим довше триває конфлікт, тим менше людей повертаються, що підтверджує світовий досвід воєн", — додає експерт.

За словами демографа, народжуваність в Україні залишається низькою через економічні труднощі, житлові проблеми та брак соціальної інфраструктури. Жінки відкладають народження дітей через нестабільність і відсутність матеріальної підтримки.

Смертність, особливо серед чоловіків, залишається високою: тривалість життя українців до війни була на 8–12 років нижчою, ніж у Європі. Чоловіки живуть у середньому на 10 років менше за жінок. Наприклад у Скандинавії цей розрив складає 2–3 роки, що створює значний демографічний дисбаланс. Війна лише погіршує ці показники, додаючи втрати на фронті та стресові фактори.

Стимулювати народжуваність та повернути українців: як зупинити демографічну кризу

Гладун зазначає, що демографічна криза була очевидною ще з 1970-х років, коли демографи попереджали про скорочення населення. Проте держава ігнорувала ці прогнози. З 1993 року чисельність скоротилася через низьку народжуваність і міграцію, але адаптація полягала лише в скороченні шкіл чи вишів, а не в системних реформах. Війна змусила звернути увагу на демографію в Україні, але держава та суспільство все ще не застосовує ефективних методів для призупинення цього процесу.

На думку експерта, для зупинки демографічного спаду потрібен комплексний підхід:

• Стимулювати народжуваність: воно охоплює фінансові виплати сім'ям, пільгове житло, дитячі садки, гнучкі графіки для матерів на роботі.
• Зменшення смертності: реформа вітчизняної медицини, профілактика серцево-судинних та онкологічних хвороб, покращення умов праці для підвищення тривалості життя.

"Україна має резерви для збільшення тривалості життя на 10 років, як у чоловіків, так і у жінок. Це вимагає реформ у медицині, профілактики хвороб і покращення умов життя. Проте війна ускладнює ці зусилля, адже втрати на фронті та психологічний стрес підвищують смертність", — підкреслює експерт.

• Припинення міграції: створення робочих місць для українців, які хочуть повернутись в Україну та підвищення їм зарплат до європейського рівня, розвиток соціальної інфраструктури.

Для боротьби з демографічним спадом створена Стратегія демографічного розвитку до 2040 року, що затверджена Кабінетом Міністрів України. Проте Гладун зазначає: без окремого фінансування ефективність стратегії буде мінімальною. Без грошей державні програми не дають результатів, що підтверджує досвід попередніх ініціатив. Експерт наголошує, що демографія впливає на економіку та соціальну сферу, і її ігнорування загрожує майбутньому України.

Нагадаємо, 26 серпня Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка дозволяє чоловікам до 22 років виїжджати за кордон.

Представник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко вранці 28 серпня розповів, що за кордон за новими правилами вже виїхали перші чоловіки. Він також пояснив, що для виїзду молодим людям від 18 до 22 років включно необхідний закордонний паспорт і військово-обліковий документ у паперовому або електронному форматі.