Мерцу загрожує правий хук: у Німеччині може змінитись влада на недружню до українців

Які сюрпризи Україні готує "Альтернатива для Німеччини" та чи є в неї шанс зкинути Мерца: думки політологів

У одного з найбільших друзів України — канцлера Німеччини Фрідріха Мерца — виникли серйозні проблеми у внутрішній політиці. Попри сильні позиції на міжнародній арені, всередині країни його реформи наштовхнулися на спротив і критику. "Телеграф" розбирався, чи вдасться Мерцу втримати владу і які є альтернативи.

Внутрішня криза Німеччини: сильна зовнішня політика Мерца і слабкі реформи

Канцлер ФРН Фрідріх Мерц уже кілька місяців перебуває в центрі уваги німецької політики. На міжнародній арені він справив враження як чіткий і жорсткий лідер: його позиція щодо США та НАТО зробила його одним із головних голосів Європи.

Втім, у внутрішній політиці ситуація інша. Як пише DW, Німеччина входить у третій рік без економічного зростання, бюджет на 2027–2029 роки має дефіцит у 172 млрд євро, а соціальна система не встигає адаптуватися до демографічних змін.

До економічної стагнації додаються інші проблеми:

старіння населення та тиск на пенсійну систему;
понад 3 млн безробітних і водночас сотні тисяч вакансій;
напруженість у коаліції між ХДС/ХСС та СДПГ;
високі витрати на інтеграцію мігрантів.

Згідно з опитуванням громадської думки, проведеним інститутом INSA, діяльністю кабінету Фрідріха Мерца незадоволені 60% німців, а самим канцлером ФРН – 59%. Тим часом "Альтернатива для Німеччини" стала найпопулярнішою партією у ФРН, обігнавши ХДС в останніх опитуваннях.

Осінь стане вирішальною

Через ці проблеми Мерц оголосив про "осінь реформ" — масштабний курс жорсткої економії та перегляду системи соціальних витрат. Зокрема, канцлер наполягає на скороченні базового пакета допомоги для безробітних (Bürgergeld), яким користуються близько 3 млн людей. Такий підхід викликав спротив соціал-демократів (СДПГ), які пропонують компенсувати дефіцит підвищенням податків для заможних громадян.

Серед інших імовірних кроків — реформа пенсій та зниження податкового тиску на бізнес. Питання у тому, чи зможе канцлер втримати баланс між вимогами ХДС і позицією СДПГ, що володіє фактичним правом вето. Якщо компромісу не буде, то "осінь реформ" ризикує стати для Мерца "осінню кризи". І саме на цьому тлі зростає популярність "Альтернативи для Німеччини".

AfD: від євроскептиків до головної опозиції

"Альтернатива для Німеччини" (AfD), заснована у 2013 році як євроскептичний рух, за десятиліття радикалізувалася й стала головною ультраправою силою країни: вона вимагає масової "репатріації" мігрантів, виходу з єврозони та ЄС, відновлення співпраці з Росією, виступає проти кліматичної політики ЄС, просуває повернення атомної енергетики й згортання "зеленої трансформації"; серед її лідерів — Аліса Вайдель і Бйорн Хьокке, відомий скандальними заявами та риторикою, яку експерти називають неонацистською.

Як повідомляє DW, німецьке Федеральне відомство із захисту конституції (BfV) уже класифікувало AfD як загрозу для демократії, що дозволяє спецслужбам здійснювати за партією посилений нагляд. AfD намагається оскаржити це рішення у суді, проте її вплив лише зростає: на сході країни партія вже є найпопулярнішою, а на регіональних виборах 2026 року може отримати шанс увійти до земельних урядів.

Прорив на регіональних виборах, Ілон Маск і політичний хайп

Неочікуваним союзником AfD став власник X (раніше Twitter) Ілон Маск. У 2024 році він написав у соцмережі, що "єдине, що може врятувати Німеччину — це AfD". Цей допис миттєво став вірусним і був використаний партією у її медійній кампанії як своєрідна "глобальна підтримка", пише The Telegraph.

Хоча традиційні політичні сили — насамперед Християнсько-демократичний союз (ХДС) і Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) — категорично відмовляються від будь-яких коаліцій з AfD, партія продовжує нарощувати рейтинги. За останніми соціологічними даними, рівень її підтримки майже зрівнявся з ХДС, що робить її найбільш серйозним викликом для чинного канцлера Фрідріха Мерца.

Наразі AfD має 151 депутата у Бундестазі, але залишається політичним ізгоєм: жодна інша партія не готова вступати з нею в коаліцію. Це означає, що навіть за стабільного зростання підтримки їй знадобиться суттєво більше голосів, аби реально претендувати на участь в уряді.

Серйозним сигналом стали вибори у Північному Рейні-Вестфалії — найбільш населеній землі Німеччини. За даними Reuters, підтримка AfD там зросла більш ніж утричі, до 16,5% (проти близько 5% у 2020 році). Це прорив для партії, яка раніше мала головні опори переважно на сході.

Консерватори канцлера Фрідріха Мерца зберегли лідерство із 34%, соціал-демократи отримали 22,5% (проти 24,3% раніше). Зелені та ВДП втратили частину підтримки, що також послаблює позиції уряду.

За опитуванням INSA, на національному рівні AfD і ХДС мають по 25%, тоді як СДПГ — лише 14%. Це означає, що AfD перестає бути регіональним феноменом і стає одним із ключових гравців у політиці всієї Німеччини.

Як зміниться позиція Німеччини щодо України якщо AfD прийти до влади та що кажуть експерти

Якщо партія "Альтернатива для Німеччини" (AfD) зможе суттєво впливати на формування уряду або брати участь у коаліції, це може змінити зовнішньополітичний курс Берліна щодо України. Зокрема, партія виступає за скорочення військових витрат та обмеження підтримки союзників, що може призвести до зменшення постачання важкого озброєння та фінансової допомоги Києву, пише Reuters.

AfD також виступає за пом'якшення санкцій проти Росії та відновлення економічних зв'язків із Москвою. Це означає, що Німеччина може зайняти більш "нейтральну" позицію у конфлікті на сході України, блокуючи ініціативи ЄС щодо інтеграції країни або надання їй додаткової допомоги.

Крім того, партія підтримує відновлення атомної енергетики та співпрацю з Росією в енергетичній сфері, що може змінити енергетичний баланс у Європі та вплинути на реалізацію санкцій проти РФ.

Зростання підтримки AfD вже сьогодні впливає на політичну атмосферу в Німеччині. Політолог, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик зауважує, що навіть без участі у владі ця сила "вже змушує інші партії змінювати порядок денний, особливо у питаннях міграції, соціальної політики та відносин із ЄС.

У деяких регіонах ХДС змушені були вступати у ситуативні альянси з AfD. Це створює ризик "золотої акції", коли без участі AfD неможливо буде сформувати стабільну коаліцію", — заявив Кулик

Разом з тим, експерти обережно оцінюють перспективи приходу ультраправих до влади. Голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко нагадує, що найближчі роки нових виборів не буде, а у Бундестазі AfD залишається ізольованою:

"Навіть якби вибори відбулися зараз, AfD не змогла б сформувати уряд: у них немає союзників серед інших партій. Це робить перспективу приходу AfD до влади у коротко- та середньостроковій перспективі мінімальною", — каже Фесенко. Кулик, своєю чергою, не виключає, що у випадку посилення позицій ця партія отримає "золоту акцію" у парламенті, яка змусить центристів рахуватися з нею.

Що ж означатиме таке посилення для України? Тут оцінки експертів також різняться. Кулик підкреслює, що AfD активно просуває антиукраїнську риторику й вимагатиме скорочення допомоги Києву: "Вони (представники AfD, — Ред.) вважають, що підтримка України призводить до економічних проблем у самій Німеччині. Посилення AfD означатиме тиск на уряд із вимогами скоротити військову допомогу та перенаправити кошти з оборони на соціалку".

Фесенко ж вважає, що навіть у разі гіпотетичного приходу партії до влади ситуація не буде однозначно катастрофічною: "Приклади Італії чи Нідерландів показують, що крайні праві при владі можуть продовжувати підтримувати Україну через партнерські зобов'язання в ЄС та НАТО. Проблема радше у ризику нестабільності — будь-який уряд із впливом AfD буде крихким, а нестабільність у Берліні означає нестабільність допомоги Києву".

Таким чином, AfD уже сьогодні формує порядок денний і кидає виклик традиційним партіям, однак шлях цієї сили до реальної влади залишається обмеженим. Для України головна загроза полягає не стільки у зміні політичного курсу, скільки у ризику втрати стабільності німецької підтримки.