Навчання "Захід-2025" та ядерний шантаж Путіна шлють чіткий сигнал США та Європі

У Білорусі з 12 вересня стартували російські військові навчання "Захід-2025", які тривали до 16 вересня. У навчаннях взяли участь близько 30 тисяч російських і білоруських військових. Навчання охоплюють Білорусь, Калінінград, арктичний регіон і західні військові округи Росії.

Аналітик німецького видання Bild Юліан Рьопке вважає, що на цих навчаннях росіяни і білоруси відпрацьовують захоплення Сувальського коридору, який розділяє Калінінградську область РФ та Білорусь вузькою смугою території Литви та Польщі. За оцінками видання, в Європі не виключають ризику нового удару. Зокрема, після завершення маневрів "Захід-2021" Москва почала повномасштабне вторгнення в Україну. Тому у ніч проти 12 вересня Польща повністю закрила кордон із РФ та Білоруссю і розгорнула 40 тисяч військових та бронетехніку вздовж кордонів з ними. Литва та Естонія також частково закрили небо на період навчань РФ і Білорусі.

У рамках спільних російсько-білоруських навчань Балтійський флот РФ провів тренування в Калінінградській області. Над Баренцевим морем патрулювали надзвукові бомбардувальники Ту-22М3. Під час проведення військових навчань "Захід–2025" російська армія розгорнула в Калінінградському ексклаві менше, ніж за 40 км від кордону з Польщею, ракетні комплекси "Іскандер", здатні випускати балістичні та крилаті ракети.

U.S. News акцентує увагу на тому, що випробування російської ракети "Циркон" у Баренцевому морі під час масштабних навчань "Захід-2025" стало демонстрацією можливості Росії атакувати морські та наземні цілі гіперзвуковою зброєю, яка практично невразлива для існуючих систем протиракетної оборони США та НАТО. Для Вашингтону це означає підрив стратегії захисту власних авіаносних груп у Північній Атлантиці та біля берегів Європи, а також створює нові вразливості на маршрутах, критично важливих для американської військової присутності.

Особливу небезпеку становить те, що випробування проведено саме в зоні розташування стратегічних підводних човнів РФ, здатних діяти проти американських об’єктів у Гренландії, Ісландії та навіть на східному узбережжі США. Успішний запуск "Циркону" у рамках "Захід-2025" є сигналом про готовність Москви застосовувати гіперзброю для глобального протистояння з США, використовуючи її як інструмент стратегічного шантажу. Для американської політики це створює серйозний виклик: Кремль може зруйнувати довіру союзників до гарантій безпеки Вашингтону та спровокувати сумніви у здатності США стримувати нові форми загроз.

Таким чином, демонстрація російських можливостей стає не лише військовою, а й геополітичною атакою на позиції США, підриваючи їхній авторитет у системі трансатлантичної безпеки.

Запуск "Циркону" під час навчань "Захід-2025" показав, що не варто розглядати його як локальну демонстрацію сили – він безпосередньо стосується американської глобальної стратегії, оскільки ставить під сумнів перевагу США у сфері морської безпеки та їхню здатність оперативно реагувати на нові виклики. Росія більше не обмежується локальними конфліктами в Європі, а прямо сигналізує США про готовність до стратегічного протистояння. Це вже не лише виклик для союзників, а безпосередня загроза американським військовим можливостям у Північній Атлантиці. Такий крок Москви означає, що американські авіаносні групи опиняються в зоні досяжності зброї, яка практично не піддається перехопленню. У Вашингтону залишається все менше часу на вироблення адекватної відповіді.

Гіперзвукова ракета "Циркон" є прямим викликом для всієї концепції ПРО США, на створення якої витрачені десятиліття та сотні мільярдів доларів. Якщо навіть найбільш просунуті системи не здатні зупинити російську ракету, це підриває саму ідею стратегічної переваги Америки.

Така ситуація ставить під питання надійність оборони не лише в Європі, а й на території самих Сполучених Штатів. Це означає, що Америка вперше за довгий час може відчути реальну вразливість. Особливу небезпеку становить локація Баренцевого моря, де розміщені стратегічні підводні човни Північного флоту Росії. Вони здатні атакувати американські бази та об’єкти, розташовані в Ісландії, Гренландії та навіть на східному узбережжі США. Це розширює потенційний театр дій далеко за межі України чи Європи, створюючи новий вимір ризику для самого американського континенту.

Для Вашингтону це означає необхідність переоцінки всієї концепції національної безпеки. Кремль використовує демонстрацію нових видів озброєння як інструмент стратегічного шантажу. Запуск "Циркону" має не лише військове, а й політичне значення - він спрямований на залякування американських союзників у НАТО. Якщо європейці почнуть сумніватися в здатності США їх захистити, це може підірвати основу трансатлантичної концепції безпеки. Зі зростанням таких викликів США опиняються перед дилемою: або швидко інвестувати в нові технології протиракетної оборони, або ризикувати втратити стратегічну перевагу.

Водночас значна частина ресурсів Америки сьогодні вже витрачається на інші геополітичні напрямки, зокрема в Індо-Тихоокеанському регіоні. Це створює ризик розпорошення сил, яким може скористатися Росія. Тому Вашингтону необхідно чітко визначити пріоритети, щоб уникнути відставання. Важливо розуміти, що демонстрація "Циркону" - це не поодинокий сигнал, а елемент довгострокової стратегії Москви. Росія прагне створити ситуацію, коли США будуть змушені приймати рішення під тиском. У таких умовах будь-які поступки з боку Вашингтону можуть трактуватися Кремлем як слабкість. Це означає, що Америка має діяти на випередження, зміцнюючи власні позиції та довіру союзників, аби не дозволити Росії диктувати правила гри.

Крім того, на південь від Мінська поблизу села Павлівка з червня 2024 року будують військовий об’єкт. Експерти припускають, що тут може бути розміщений російський балістичний ракетний комплекс "Орешник". Він може мати стратегічне значення для РФ у війні проти України та протистоянні зі Заходом. Раніше там дислокувався Слуцький 306-й ракетний полк стратегічного призначення, який був озброєний радянськими балістичними ракетами середньої дальності Р-12, а також мобільними ракетними комплексами "Піонер" та "Тополь". З червня 2024 року на цій території почалася вирубка лісу та земляні роботи. Найактивніший період будівництва припав на 2025 рік. Майор у відставці Марко Еклунд, який працював у фінській розвідці понад 20 років і вивчав російську армію, в інтерв'ю Eesti Ekspress сказав, що цей об'єкт схожий на можливу стратегічну ракетну базу. Раніше президент Росії Путін заявляв, що російську балістичну ракету середньої дальності "Орешник" можуть розмістити в Білорусі до кінця 2025 року.

"Орешник" є новою російською ракетою середньої дальності. Її головна особливість – здатність нести роздільну бойову частину з кількома блоками індивідуального наведення, що робить її надзвичайно складною для перехоплення сучасними системами протиракетної оборони. Розміщення такого озброєння в безпосередній близькості до кордонів України та Польщі створює постійну загрозу, скорочуючи час підльоту до цілей та ставлячи під удар критично важливі об'єкти в Європі. Намір Росії розмістити балістичний комплекс "Орешник" у Білорусі є кроком, який свідчить про глибоку військову інтеграцію між двома країнами та фактичне підпорядкування білоруської території військовим інтересам Кремля. Таке рішення є демонстрацією сили та вказує на наміри Москви створити додатковий важіль тиску на Київ та західних партнерів, готовність до конфронтації з Заходом.

Постійні погрози ядерною зброєю та залучення до навчань "ядерного компоненту" підкреслюють бажання Путіна використовувати ядерний шантаж як інструмент зовнішньої політики. Ці дії є частиною ширшої стратегії, спрямованої на перегляд світового порядку та ослаблення НАТО. Розміщення "Орешника" в Білорусі матиме значний вплив на регіональну безпеку. Це посилить напругу на східному фланзі НАТО та вимагатиме від Альянсу інвестувати значні ресурси в посилення систем протиракетної оборони, розгортання додаткових контингентів.

МЗС України закликало білоруську владу уникати провокацій та не наближати військові підрозділи до українського кордону в період проведення "Захід-2025".