Politico: ЄС готує додаткові санкції проти Китаю. Але чи буде цього достатньо для Трампа?

Цього тижня ЄС обговорюватиме санкції проти більшої кількості китайських компаній, пов'язаних із підтримкою вторгнення РФ в Україну, в межах дипломатичної кампанії з метою переконати президента США Дональда Трампа нарешті змусити Росію припинити війну, пише Politico.

На вихідних Трамп заявив, що приєднається до ЄС у посиленні санкцій проти РФ, але тільки якщо країни НАТО припинять імпорт нафти з Росії та запровадять мита від 50 до 100% проти Китаю.

У відповідь дипломати ЄС хочуть продемонструвати готовність як припинити імпорт російської нафти, який вже значно скоротився, так і підтримати зусилля Трампа з тиску на Китай.

Троє дипломатів, які спілкувалися з Politico, розповіли, що обговорення 19-го пакету санкцій ЄС, яке очікується в п'ятницю,19 вересня, включатиме можливе внесення до санкційного списку китайських компаній. Але це далеко не відповідає вимогам Трампа стосовно мит, тим часом попередніх санкцій ЄС проти китайських компаній для президента США “було недостатньо”.

Трамп обговорив цей пакет заходів з главою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у вівторок, 16 вересня. Після цього фон дер Ляєн заявила, що нові санкції торкнуться “криптовалюти, банків та енергетики”. Однак у її заяві не згадувалося про Китай.

Дипломати ЄС готові до того, що президент США не буде вражений їхніми діями, і навіть підозрюють, що Трамп може готувати для європейців пастку. Європейські дипломати побоюються, що вимоги Трампа, зокрема, запровадити мита, (що, на думку ЄС неможливо)  — можуть бути потенційною пасткою, аби затримати дії проти Росії та перекласти провину на союзників по НАТО за те, що вони не вдалися до жорстких заходів, необхідних для припинення війни.

“Дещо з [повідомлення Трампа] має сенс. Дещо — це вигадування причин, щоб нічого не робити”, — сказав один із чиновників ЄС, говоривши на умовах анонімності.

Цю думку поділяє й інший чиновник з однієї з європейських країн. 

“Трамп висуває умови, які пізніше, знаючи, що вони неможливі для виконання, стануть приводом для того, аби сказати нам, що він нічого не може зробити. Простіше кажучи, це гра, щоб уникнути відповідальності”, — зазначив цей чиновник.

На зустрічі міністрів фінансів країн G7 минулого тижня, хоча й була досягнута “повна згода” щодо необхідності тиску на Росію і підтримки України, ЄС висловив незгоду з вимогами Трампа щодо мит для Китаю, сказав чиновник з країни G7.

“Ми відкриті до всього цього — але з використанням інших інструментів”, — додав він.

ЄС віддає перевагу цільовим санкціям проти компаній, а не загальним тарифам.

Економічна війна

Окрім потенційного перекладання відповідальності на західних союзників, пастка Трампа має також економічний вимір, що стосується європейців. Один із дипломатів ЄС висловив підозру, без повної впевненості, — про комерційні мотиви Трампа.

Тарифи до 100% на імпорт з Китаю сприятимуть стрімкому зростанню інфляції в Європі та підірвуть економіку ЄС. Повна заборона на російські енергоносії сприятиме амбіціям США щодо розширення експорту скрапленого природного газу.

“Президент Трамп демонструє готовність Вашингтона використовувати вразливість Європи для власних геополітичних вигод”, — заявив міністр енергетики Литви Жигімантас Вайчюнас.

Старший науковий співробітник Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету Анн-Софі Корбо також підкреслила конкретну мету.

“Він намагається змусити Європу купувати більше американського СПГ”, — зазначила вона.

Єврокомісія заявила, що вже кілька років працює над відмовою від російських енергоносіїв.

“Це те, чим ми активно займаємося вже три роки, а саме поступовим припиненням імпорту викопного палива з Росії. І ми добре просуваємося вперед у реалізації власних планів”, — сказала речниця ЄК Паула Пінью.

Скептичне ставлення до намірів Трампа 

Навіть якщо риторика Трампа щодо Росії нарешті стає жорсткішою відповідно до побажань Європи (президент США нарешті назвав РФ агресором), європейці, а також республіканці Трампа, все ще дуже скептично ставляться до щирості його намірів.

“Головне питання, яке турбує багатьох європейських чиновників, полягає в тому, чи стане це зрештою частиною більш узгодженої стратегії? Або це насправді спроба адміністрації США відійти від конфлікту і звинуватити європейців у нездатності Трампа покласти край конфлікту? Звичайно, для узгодженості не вистачає готовності адміністрації Трампа тиснути на Путіна, чого європейці наразі не бачать” — каже Муджтаба Рахман з аналітичного центру Eurasia Group.

“Трамп продовжує чітко демонструвати, що він не прагне виконувати [свої погрози щодо Росії]”, — сказав помічник одного з республіканців.

Брюссель балансує між підтримкою Вашингтона для тиску на РФ та уникненням розриву з Пекіном: європейська економіка значною мірою залежить від Китаю.

“Ми не хочемо налаштовувати проти себе Китай та Індію, але намагаємося зробити все можливе, щоб впоратися з тиском з боку США”, — сказав один із дипломатів ЄС, проінформований про обговорення 19-го пакету санкцій.

Кілька країн ЄС, зокрема Данія та Польща, також тиснуть на виконавчу владу Союзу, щоб вона скористалася вимогами Трампа для тиску на Словаччину й Угорщину, які все ще купують російську нафту.

“Я думаю, у Трампа є необхідний важіль впливу. Ідеологічно вони [Угорщина] є найближчими до MAGA в Європі. Чи змінить це ситуацію? Я не знаю”, — сказав високопоставлений чиновник ЄС. 

На запитання про вимоги Трампа Єврокомісія відповіла, що вона дуже тісно співпрацює з G7, а також із США в питанні запровадження санкцій.

Ризик “потонути”

Однак за лаштунками дипломати та чиновники ЄС твердо переконані, що запровадження мит проти Китаю, а також Індії, як запропонував Трамп минулого тижня, є політично й економічно неприйнятним.

“Відмовитися від торгівлі з Китаєм та Індією? Ми потонемо. Що від нас залишиться?”, — сказав європейський дипломат.

“Навіть якщо ми поступимося вимогам і підемо на великий ризик, немає гарантії, що США підуть за нашим прикладом”, — зазначив інший дипломат ЄС.

Історично Брюссель розрізняв мита, які вважаються інструментом торгівлі, та санкції — як інструмент зовнішньої політики.

Хоча за останні роки підхід ЄС змінився, особливо стосовно Росії, кілька дипломатів висловили занепокоєння щодо сумісності мит як заходу зовнішньої політики, як це бачить Трамп, із законодавством ЄС.

Більше того, у країн ЄС дуже різні погляди на те, наскільки жорстко Союз повинен діяти проти Пекіна, з огляду на свою економічну залежність від Китаю.

Попри неодноразові обіцянки диверсифікувати економіку, Китай все ще становить близько 21% імпорту ЄС. Німеччина, економіка якої особливо тісно пов'язана з Пекіном, історично закликає до обережності, побоюючись значної шкоди для критично важливих секторів, таких як автомобільна промисловість.

Тому Брюссель прагне ширше застосовувати цільовий експортний контроль щодо китайських компаній, наприклад тих, що постачають військові технології Росії, як це було зроблено в попередніх пакетах санкцій.

Проблема, за словами Агати Демаре з Європейської ради з міжнародних відносин, полягає в тому, що “як тільки запроваджуються санкції проти цих компаній, вони (компанії — ред.) відновлюють свою роботу під іншою назвою”.

Про те, як Пекін обрав роль тихого ляльковода й одночасно партнера, постачальника, посередника і спостерігача — в аналітичній статті “Що насправді вигідно Китаю: вічна війна в Україні чи слабка Росія?” розповідав Сергій Корсунський.